Рішення № 128464784, 27.06.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2025 р. справа № 300/9770/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, Міського голови Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Мироняка А.І. про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), 30.12.2024 звернулася в суд із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (далі також - відповідач, 1), міського голови Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (далі також - відповідач, 2) про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням міського голови №163-к/тр від 28.10.2024 "Про оголошення догани ОСОБА_2 " позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме відсутність начальника служби у справах дітей Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. на своєму робочому місці без попередження відсутності та без поважних причин 21.10.2024 в період з 08:00 до 09:30; з 22.10.2024 в період з 08:00 до 10:30; 23.10.2024 в період з 08:00 до 09:15, чим порушено п.2, п.3 розділу III та п. 1 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів та управлінь виконавчого комітету Яремчанської міської ради. Вважає зазначене розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у змісті розпорядження немає чіткості норм, які на думку відповідача, позивачем порушені (відсутня назва розділів III та IV в Правилах внутрішнього службового розпорядку), а сам зміст пунктів цих розділів не відображає, в чому саме суть порушення, відсутній перелік приписів нормативно-правових актів, які повинні бути зазначені, як юридична підстава порушення трудової дисципліни. Також просить стягнути з виконавчого комітету Яремчанської міської ради моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, а також уточнення позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди (т.1, а.с.77-78).

20.01.2025 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті, а також наведені в позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду, у відповідності до положень статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав поважними і вважав за необхідне поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами (т.1, а.с.85-86).

Виконавчий комітет Яремчанської міської ради Івано-Франківської області скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.02.2025. У даному відзиві представник відповідача проти задоволення позову заперечила, зокрема зазначила, що спір у цій справі виник у зв`язку з притягненням позивача, як посадової особи органу місцевого самоврядування, до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Підставою накладення дисциплінарного стягнення стало неодноразові порушення трудової дисципліни, які зафіксовані відповідачем 1 в належний спосіб і відображені у відповідних актах. Просила відмовити у задоволенні позову (т.1, а.с.94-98).

ОСОБА_1 , 17.02.2025 звернулася в суд з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради, міського голови Яремчанської міської ради Мироняка А.І., в якому просила: визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови №18-к/тр від 24.01.2025 "Про оголошення догани ОСОБА_2 "; визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови №19-к/тр від 27.01.2025 "Про звільнення ОСОБА_2 "; поновити ОСОБА_1 з 28.01.2025 на посаді начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради; стягнути з Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.01.2025; стягнути з Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №300/1036/25 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 клопотання ОСОБА_1 про об`єднання в одне провадження адміністративної справи № 300/1036/25 із справою № 300/9770/24, - задоволено.

Об`єднано в одне провадження адміністративну справу № 300/1036/25 (за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради, Міського голови Яремчанської міської ради Мироняка А.І. про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди) із справою № 300/9770/24 (за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради, Міського голови Яремчанської міської ради Мироняка А.І. про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани, а також стягнення моральної шкоди).

Присвоєно об`єднаним справам загальний номер провадження № 300/9770/24. Справу № 300/1036/25 передано на розгляд судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюку Р.В. (а.с.(№300/1036/25) 93-94, 96-97).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.01.2025 розпорядженням міського голови №18-к/тр позивачу оголошено догану, з якою вона ознайомилась 27.01.2025 під підпис. 27.01.2025, крім ознайомлення з доганою від 24.01.2025, позивача ознайомлено з розпорядженням міського голови №19-к/тр, відповідно до якого ОСОБА_3 звільнено із займаної посади. Зі змісту розпорядження №19-к/тр - відповідно до ст. 147-149 КЗпП, ЗУ "Про службу в органах місцевого самоврядування", враховуючи акт від 23.01.2025, який засвідчує випадок конфлікту між посадовими особами органу місцевого самоврядування, під час якого порушено п. 2,3 Розділу II "Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування", затверджених наказом Агенства України з питань державної служби №158 від 05.08.2016 (зі змінами), Розділу II "Загальні правила етичної поведінки у виконавчому комітеті Яремчанської міської ради" Правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів, управлінь, секторів та служб виконавчого комітету Яремчанської міської ради, витягу з ЄРДР №12025096110000012, та витягу з ЄРДР №12025096110000013, розпорядження міського голови №163-к/тр від 28.10.2024 Про оголошення догани ОСОБА_2 ", розпорядження міського голови №18-к/тр від 24.01.2025 "Про оголошення догани ОСОБА_2 " - звільнено позивача з 27.01.2025 з посади начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП за систематичне невиконання без поважних причин правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів, управлінь, секторів та служб виконавчого комітету Яремчанської міської ради. Вважає дані розпорядження протиправними та просить їх скасувати.

Виконавчий комітет Яремчанської міської ради Івано-Франківської області скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.03.2025. У даному відзиві представник відповідача проти задоволення позову заперечила, зокрема зазначила, що передумовами накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_1 стала її відсутність на робочому місці 02.01.2025 з 08:00 до 08:24 та 24.01.2025 з 08:00 до 08:45. Звернула увагу на те, що відповідно до пункту 3 розділу I Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, при виявленні порушень Правил, керівник органу місцевого самоврядування зобов`язаний вжити заходів для притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. Просила відмовити у задоволенні позову (т.1, а.с.106-114).

На адресу суду надійшло клопотання представника виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 06.03.2025 про проведення розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (т.2, а.с. а.с.1-2).

Ухвалою суду від 11.03.2025 в задоволенні клопотання представника виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 06.03.2025 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено (т.2, а.с. 6-7).

Позивач скористалася своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 13.03.2025. У даній відповіді на відзив позивач зокрема зазначила, що жоден акт про відсутність позивача на робочому місці не містить інформації про те, що вона була відсутньою на території будівлі свого місця працевлаштування, тобто, на роботі в загальному, адже, в актах йде мова виключно про робоче місце, тим паче, що в користуванні позивача знаходилось 2 кабінети. Також звертає увагу на те, що відповідно до наказу Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №71/ПЗ-ЗК від 25.02.2025, на підставі звернення позивача (звернення адвоката в інтересах позивача) здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у виконавчому комітеті Яремчанської міської ради. Згідно акту, головним державним інспектором відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області встановлено порушення відповідачами умови виплати заробітної плати, визначені колективним договором, встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", статті 15 КЗпП України, а також порушення вимог ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" в частині не відображення в табелі обліку використання робочого часу всіх необхідних показників (т.2, а.с.11-18).

Представник виконавчого комітету Яремчанської міської ради скористався своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив, яке надійшло на адресу суду 18.03.2025. У даному запереченні представник відповідача, зокрема зазначає, що правилами внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів та управлінь виконавчого комітету Яремчанської міської ради встановлено, що вихід працівника за межі адміністративної будівлі виконавчого комітету Яремчанської міської ради у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника. Звертає увагу на те, що згідно посадової інструкції начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. безпосереднім керівником є керуючий справами виконавчого комітету Василь Озорович. ОСОБА_1 про свою відсутність на робочому місці не попереджала ні безпосередньо керівника, ні міського голову. Також повідомляє, що у випадку позивача мало місце систематичне порушення нею Правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів та управлінь виконавчого комітету Яремчанської міської ради, як таку, до якої раніше застосовувалися дисциплінарні стягнення, що врегульовано п.3 ст. 40 КЗпП України. Крім того, зазначає, що відповідно до ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)", вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням). Просив відмовити у задоволенні позову (т.2, а.с.39-42).

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, встановив такі обставини.

У відповідності до розпорядження міського голови м. Яремче від 28.03.2022 №44-к/тр, ОСОБА_1 переведено на посаду начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради.

Розпорядженням міського голови м. Яремче від 28.10.2024 №163-к/тр "Про оголошення догани ОСОБА_2 ", відповідно до ст. 147-149 Кодексу Законів про працю України, ст. 19 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування": оголошено ОСОБА_1 , начальнику служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради, догану за порушення трудової дисципліни (відсутність начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради ОСОБА_1 на своєму робочому місці без попередження відсутності та без поважних причин 21 жовтня 2024 року в період з 08:00 до 09:30, 22 жовтня 2024 року в період з 08:00 до 10:30, 23 жовтня 2024 року в період з 08:00 до 09:15, чим порушено п.2, п.3 розділу III та п.1 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів та управлінь виконавчого комітету Яремчанської міської ради). Підстава: акти про відсутність на робочому місці начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. від 21.10.2024, від 22.10.2024, від 23.10.2024; пояснення начальника служби у справах дітей ОСОБА_1 від 23.10.2024, від 25.10.2024 (т.1, а.с.37-45).

Розпорядженням міського голови м. Яремче від 24.01.2025 №18-к/тр "Про оголошення догани ОСОБА_2 ", відповідно до ст. 147-149 Кодексу Законів про працю України, Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування": оголошено ОСОБА_1 , начальнику служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради, догану за порушення трудової дисципліни, а саме відсутність начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. на своєму робочому місці без попередження відсутності та без поважних причин 02.01.2025 в період з 08:00 до 08:24, відсутність начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради ОСОБА_1 на роботі без попередження відсутності та без поважних причин 24.01.2025 в період з 08:00 до 08:45, що порушує п.2 розділу III "Робочий час і час відпочинку" та п.1 розділу IV Порядок повідомлення працівником про свою відсутність" "Правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів та управлінь виконавчого комітету Яремчанської міської ради. Підстава: акт про відсутність на робочому місці начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. від 02.01.2025; пояснення начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. від 02.01.2025, акт про ознайомлення з матеріалами з камер відеоспостереження, які встановлені на зовнішній стороні адміністративної будівлі виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 02.01.2025; акт про відсутність на робочому місці начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. від 24.01.2025; пояснення начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради ОСОБА_1 від 24.01.2025; акт про ознайомлення з матеріалами з камер відеоспостереження, які встановлені на зовнішній стороні адміністративної будівлі виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 24.01.2025 (а.с. №300/1036/25, а.с.26-27).

Розпорядженням міського голови м. Яремче від 27.01.2025 №19-к/тр "Про звільнення ОСОБА_2 ", відповідно до ст. 147-149 Кодексу Законів про працю України, Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", враховуючи акт від 23.01.2025, який засвідчує випадок конфлікту між посадовими особами органу місцевого самоврядування, під час якого порушено п.2,3 Розділу II "Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування", затверджених наказом Агенства України з питань державної служби №158 від 05.08.2016 (зі змінами, Розділу II Загальні правила етичної поведінки у виконавчому комітеті Яремчанської міської ради" Правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів, управлінь, секторів та служб виконавчого комітету Яремчанської міської ради, витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12025096110000012), витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12025096110000013), розпорядження міського голови №163-к/тр від 28.10.2024 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ", розпорядження міського голови №18-к/тр від 24.01.2025 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ": звільнено 27 січня 2025 року ОСОБА_1 з посади начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів, секторів та служб виконавчого комітету Яремчанської міської ради (а.с.№300/1036/25, а.с.28-29).

Вважаючи протиправними розпорядження міського голови м. Яремче про оголошення догани та звільнення, позивач звернулася в суд за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування розпоряджень міського голови №163-к/тр від 28.10.2024 "Про оголошення догани ОСОБА_2 " та №18-к/тр від 24.01.2025 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ", суд зазначає таке.

Правовідносини, що склалися між сторонами у справі врегульовано нормами Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493-III від 07.06.2001, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2493-III, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до частини другої статті 2 цього Закону, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону, служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

В статті 7 Закону № 2493-III зазначено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 8 Закону № 2493-III встановлено, що основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є:

додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування;

додержання прав та свобод людини і громадянина;

збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню;

постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації;

сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі;

шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

За змістом статті 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки".

Таким чином, у силу приписів статей 4, 8, 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до виконання обов`язків за посадою службової особи місцевого самоврядування законодавцем висуваються підвищені вимоги порівняно із вимогами роботодавця до "звичайного" цивільного працівника.

З матеріалів справи, судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 працювала в Яремчанській міській раді на посаді начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради.

Предметом позову в даній справі є розпорядження міського голови Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 24.10.2024 №163-к/тр та від 24.01.2025 №18-к/тр відповідно до яких оголошено догану начальнику служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, а саме у зв`язку із відсутністю останньої на робочому місці 21.10.2024 в період з 08:00 до 09:30, 22.10.2024 в період з 08:00 до 10:30, з 23.10.2024 в період з 08:00 до 09:15, 02.01.2025 в період з 08:00 до 08:24, з 24.01.2025 в період з 08:00 до 08:45.

Відповідно до статті 19 Закону № 2493-III особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування, вирішення інших питань, пов`язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Суд звертає увагу, що Законом № 2493-III не визначено дисциплінарної відповідальності за невиконання посадовими особами місцевого самоврядування своїх посадових обов`язків, внаслідок чого, на відносини у частині дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування поширюються загальні положення законодавства України про працю.

Так, відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України визначені наступні обов`язки працівника: працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з статтею 142 Кодексу законів про працю України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

У деяких галузях економіки України для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Суд зазначає, що до посадових осіб органу місцевого самоврядування можуть застосовуватися лише загальні дисциплінарні стягнення, передбачені статтею 147 Кодексу законів про працю України: догана та звільнення.

За приписами статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Таким чином, системний аналіз наведених норм дає суду підстави для висновків, що об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є порушення трудової дисципліни.

За змістом статті 147-1 Кодексу законів про працю України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до статті 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 Кодексу законів про працю України передбачено порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Так, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Суд зазначає, що законодавство України не містить визначення терміну "прогул", але з огляду на приписи частини 5 статті 242 КАС України, суд, у даному випадку, вважає за необхідне взяти до уваги правові висновки постанови Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 459/2618/17, де вказано, що прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно або в цілому).

З системного аналізу правових норм, які регулюють спірні правовідносини встановлено, що у разі вчинення посадовою особою прогулу (у тому числі відсутність на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, суб`єкт призначення має право притягнути таку особу до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

У разі ж встановлення систематичності (повторно протягом року) відповідного дисциплінарного проступку посадовою особою, суб`єкт призначення має право застосувати винятковий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади.

Відтак, на думку суду, для прийняття рішення притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за прогул необхідно встановити дві обставини: по-перше, встановити факт відсутності працівника на робочому місці протягом трьох годин або протягом цілого робочого дня; по-друге, з`ясувати причини такої відсутності та обґрунтовано вважати їх неповажними.

Отже, у випадку порушення посадовою особою місцевого самоврядування трудової дисципліни, до неї може бути застосовано таких захід стягнення як догана, перед накладенням якого, уповноважений орган повинен отримати письмові пояснення, з`ясувавши причини відсутності. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться роботодавцем на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення.

Так, згідно з Правилами внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів та управлінь виконавчого комітету Яремчанської міської ради, що затверджений протоколом №1 загальних зборів апарату, відділів та управлінь виконавчого комітету Яремчанської міської ради 17.01.2019, погоджений міським головою, встановлено наступний графік роботи: початок роботи 08:00 год, закінчення роботи - 17 год. 15 хв. (в п`ятницю - 16 год.) перерва на обід з 12:00 год. до 13:00 год. вихідні дні - субота, неділя (т.1, а.с.50-55).

З акту про відсутність на робочому місці начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. від 21.10.2024 встановлено, що підставою для проведення перевірки була відсутність ОСОБА_1 на своєму робочому місці 21.10.2024 з 08:00 до 09:30, також була відсутня на нараді у міського голови 21.10.2024, підписаний комісією в складі міським головою Андрієм Мироняком, керуючого справами міськвиконкому Василем Озоровичем, начальником відділу туризму, зовнішніх зв`язків та інвестиційної політики ОСОБА_4 , секретарем керівника Діаною Німчук. (т.1, а.с.38).

Вищевказаною службовою перевіркою встановлено, що позивач була відсутньою на робочому місці 21.10.2024 з 08:00 до 09:30.

Матеріалами справи встановлено, що 25.10.2024 від ОСОБА_1 до міського голови Андрія Мироняка на його повідомлення від 25.10.2024 №1 надійшло пояснення №2, відповідно до змісту якого, судом встановлено таке: "21.10.2024, близько 7 годин 40 хвилин на мій особистий телефон здійснив дзвінок поліцейський офіцер громади та повідомив, що у відділення поліції №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшло повідомлення від громадянки с. Микуличин (персональні дані якої не розголошую) котра пояснила, що їй відомо про трьох малолітніх дітей (в тому числі дитина віком до семи років) котрі в даний час залишені без нагляду осіб, які досягли 14 років. Поліцейський офіцер громади просив мене вжити заходів та здійснити із ним спільний виїзд по місцю перебування малолітніх дітей. Того ж дня близько 8 год 20 хв я спільно із поліцейським офіцером громади здійснила виїзд за адресою: с. Микуличин, уч. Країщі, з метою перевірки обставин, що можуть бути розцінені, як загроза життю або здоров`ю дітей, обстежила умови проживання малолітніх, провела бесіду із батьками дітей. На цьому виїзді я перебувала приблизно до 9 години 20 хвилин, після чого повернулась до свого робочого кабінету…" (т.1, а.с.44-45).

З актів про відсутність на робочому місці начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. від 22.10.2024 та від 23.10.2024 встановлено, що підставою для проведення перевірки була відсутність ОСОБА_1 на своєму робочому місці 22.10.2024 з 08:00 до 10:30 та з 08:00 до 09:15, акт від 22.10.2024 підписаний комісією в складі міським головою ОСОБА_5 , керуючого справами міськвиконкому Василем Озоровичем, начальником відділу туризму, зовнішніх зв`язків та інвестиційної політики ОСОБА_4 , секретарем керівника Діаною Німчук, а також акт від 23.10.2024 підписані комісією в складі міським головою Андрієм Мироняком, керуючого справами міськвиконкому Василем Озоровичем, секретарем керівника Діаною Німчук. (т.1, а.с.39-40).

Вищевказаною службовою перевіркою встановлено, що позивач була відсутньою на робочому місці 22.10.2024 з 08:00 до 10:30 та 23.10.2024 з 08:00 до 09:15.

Матеріалами справи встановлено, що 23.10.2024 від ОСОБА_1 міському голові Андрію Мироняку на його усні зауваження надійшло пояснення, відповідно до змісту якого, судом встановлено таке: "22.10.2024, з (приблизно) 8:15 по 9:30 я перебувала з робочим візитом у центрі дитячої реабілітації "Республіки Пілігрмм", за адресою: с. Микуличин, уч. Горби (передавала документи, що стосуються вихованців закладу, крім того, того ж дня свій робочий час продовжила до 18:20 (приблизно) та працювала під час обідньої перерви); 23.10.2024 свій робочий час розпочала близько 8:15 та продовжувала працювати під час обідньої перерви…" (т.1, а.с.41-42).

З актів про відсутність на робочому місці начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. від 02.01.2025 та від 24.01.2025 встановлено, що підставою для проведення перевірки була відсутність ОСОБА_1 на своєму робочому місці 02.01.2021 з 08:00 до 08:24 та з 08:00 до 08:45, акт від 02.01.2025 підписаний комісією в складі першого заступника міського голови ОСОБА_6 , керуючого справами міськвиконкому Василем Озоровичем, секретарем керівника Діаною Німчук, а також акт від 24.01.2025 підписані комісією в складі керуючого справами міськвиконкому Василем Озоровичем, начальником відділу житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Юрієм Сіщуком, начальником відділу туризму, зовнішніх зв`язків та інвестиційної політики Петром Бабчуком, головним спеціалістом відділу туризму, зовнішніх зв`язків та інвестиційної політики Марією Андрійків (а.с.(№300/1036/25) а.с.30, 34).

Вищевказаною службовою перевіркою встановлено, що позивач була відсутньою на робочому місці 02.01.2024 з 08:00 до 08:24 та 24.01.2025 з 08:00 до 08:45.

Матеріалами справи встановлено, що 02.01.2025 від ОСОБА_1 міському голові Андрію Мироняку на його усні вимоги надійшли пояснення, відповідно до змісту яких, судом встановлено таке: "02.01.2025 свій робочий час розпочала приблизно о 08:00, однак, близько 08:15 я пригадала, що не прийняла ліки, які я приймаю щодня після того, як отримавши розпорядження міського голови №163-к/тр від 28.10.2024 "про оголошення догани", у мене різко погіршився стан здоров`я та я проходила курс стаціонарного лікування. Несправедливо отримавши догану, я опинилась в ситуації, в якій зрозуміла, що вся моя робота, яку з дня в день я робила і в яку вкладала свої зусилля, здоров`я та часто понаднормовий час, ніким не ціниться і захисту мені немає від кого чекати. Ця несправедливість настільки мене почала душити, що все відобразилось на моєму здоров`ї. 02.01.2025 відлучалась в аптеку, приблизно з 8:14 до 8:20. Коли повернулась із аптеки, біля дверей свого кабінету не бачила жодного працівника виконавчого комітету Яремчанської міської ради; 24.01.2025 я прибула на своє робоче місце близько 7:40 год. В робочий час кілька разів виходила з одного свого робочого кабінету до іншого (так, як немає технічної можливості працювати в одному кабінеті), в інші відділи міськвиконкому та до вбиральні кімнати. Коли поверталась до основного кабінету жодного разу не бачила нікого з працівників міськвиконкому під моїм кабінетом. Акт про відсутність на роботі начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М.С. від 24.01.2025 вважаю таким, що містить неправдиві відомості та не відповідає дійсності. На мою думку дані дії вчиняються тільки відносно мене з метою вчинення на мене тиску, заподіюючи шкоди моєму фізичному та психологічному здоров`ю, не даючи можливості виконувати службові обов`язки. Такі дії відносно мене проводяться систематично з жовтня 2024 року окремими посадовими особами виконавчого комітету Яремчанської міської ради. В ході спілкування з міським головою та іншими посадовими особами, останні відмовляються вказати реальну причину вчинення даних дій. Дії посадових осіб вважаю такими, що містять ознаки мобінгу" (а.с. №300/1036/25, а.с.33,37).

Суд зазначає, що за приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

З викладеного встановлено, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Оскільки, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи, з`ясування усіх необхідних обставин вчинення дисциплінарного порушення для обґрунтованого висновку, уточнення ступеня вини, встановлення суті незаконних дій особи, негативних наслідків до яких такі дії призвели, встановлення причинно-наслідковий зв`язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи, то відповідач повинен був би про це зазначити у актах від 21.10.2024, від 22.10.2024, від 23.10.2024, від 02.01.2025 та від 24.01.2025.

Однак, зі змісту оскаржуваних розпоряджень не встановлено, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани було ураховано характер проступку, обставини справи, включно з письмовими поясненнями останньої.

Більше того, як вже вказувалося судом вище, позивач 21.10.2024 фактично була відсутньою на робочому місці 1 годину 30 хвилин, 22.10.2024 позивач фактично була відсутньою на робочому місці 2 години 30 хвилин, 23.10.2024 позивач фактично була відсутньою на робочому місці 1 годину 15 хвилин, 02.01.2025 позивач фактично була відсутньою на робочому місці 24 хвилини, 24.01.2025 позивач фактично була відсутньою на робочому місці 45 хвилин, що відповідно до правових висновків постанови Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 459/2618/17, не є достатньою підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

На підставі викладеного, суд вважає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани в даному випадку є неспівмірним з характером вчиненого правопорушення за відсутності встановлення настання негативних наслідків для роботодавця.

Суд звертає увагу на те, що у актах про відсутність на робочому місці начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержув М.С. від 21.10.2024, від 22.10.2024, від 23.10.2024 підписані комісією в складі міського голови Андрія Мироняка, який є зацікавленою особою, як керівник установи (т.1, а.с.38-40)

Окрім того, суд зазначає, що серед критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є критерії безсторонності (неупередженості), добросовісності та розсудливості.

Будь-яке рішення, яке приймають суб`єкти правозастосування, має досягати ідеальної пропорції між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідач, приймаючи оскаржувані накази, мав діяти розсудливо, неупереджено та розумно, однак, відповідачем не було враховано всіх обставин справи та не спрямовано дій для встановлення обставин ймовірного вчинення проступку.

Враховуючи вищевикладене, що зазначає про те, що розпорядження Яремчанського міського голови Мироняка А.І від 28.10.2024 № 163-к/тр "Про оголошення догани ОСОБА_2 " та від 24.01.2025 № 18-к/тр "Про оголошення догани ОСОБА_2 " не ґрунтуються на вимогах законодавства та прийняті без урахування обставин, які мали значення для їх прийняття, винесено без належних підстав, в наслідок чого, підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови №19-к/тр від 27.01.2025 "Про звільнення ОСОБА_2 ", суд зазначає таке.

Розпорядженням міського голови м. Яремче від 27.01.2025 №19-к/тр "Про звільнення ОСОБА_2 ", відповідно до ст. 147-149 Кодексу Законів про працю України, Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", враховуючи акт від 23.01.2025, який засвідчує випадок конфлікту між посадовими особами органу місцевого самоврядування, під час якого порушено п.2,3 Розділу II "Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування", затверджених наказом Агенства України з питань державної служби №158 від 05.08.2016 (зі змінами, Розділу II Загальні правила етичної поведінки у виконавчому комітеті Яремчанської міської ради" Правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів, управлінь, секторів та служб виконавчого комітету Яремчанської міської ради, витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12025096110000012), витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12025096110000013), розпорядження міського голови №163-к/тр від 28.10.2024 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ", розпорядження міського голови №18-к/тр від 24.01.2025 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ": звільнено 27 січня 2025 року ОСОБА_1 з посади начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів, секторів та служб виконавчого комітету Яремчанської міської ради (а.с.№300/1036/25, а.с.28-29).

Як встановлено судом вище, дане розпорядження винесено на підставі розпорядження міського голови №163-к/тр від 28.10.2024 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ", розпорядження міського голови №18-к/тр від 24.01.2025 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ", які судом визнано протиправними та скасовано.

Що стосується витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12025096110000012), витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12025096110000013) (а.с.№300/1036/25, а.с.65-66), то суд зазначає, що на час розгляду справи рішень чи вироків суду що набрали законної сили відносно позивача, відповідачами не надано, протилежного судом не встановлено.

Що стосується акту від 23.01.2025, який засвідчує випадок конфлікту між посадовими особами органу місцевого самоврядування, під час якого порушено п.2,3 Розділу II "Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування", затверджених наказом Агенства України з питань державної служби №158 від 05.08.2016 (зі змінами, Розділу II Загальні правила етичної поведінки у виконавчому комітеті Яремчанської міської ради" Правил внутрішнього службового розпорядку апарату, відділів, управлінь, секторів та служб виконавчого комітету Яремчанської міської ради, суд зазначає таке.

З акту про засвідчення факту не етичної поведінки посадовими особами органу місцевого самоврядування від 23.01.2025 встановлено, що 23.01.2025 в орієнтовний проміжок часу між 8:30 та 8:45 між начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Марією Кочержук та головним спеціалістом служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Оксаною Красій виник конфлікт в приймальні виконавчого комітету з використанням нецензурної лексики, підвищеною інтонацією, проявами зневажливого ставлення одна до одної; конфлікт продовжився в холі виконкому (а.с.№300/1036/25, а.с.38).

Судом встановлено, що 27.01.2025 міським головою ОСОБА_5 , першим заступником міського голови Романом Якубовським та керуючим справами виконавчого комітету Василем Озоровичем складено акт про засвідчення факту відмови надання письмових пояснень начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Марією Кочержук стосовно конфлікту, який виник 23.01.2025 між посадовими особами органу місцевого самоврядування, яким зокрема встановлено, що керуючий справами виконавчого комітету Василь Озорович по телефонному зв`язку запропонував начальниці служби у справах дітей виконавчого комітету Марії Кочержук надати письмові пояснення з приводу конфлікту, який виник між нею та головним спеціалістом служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Оксаною Красій 23.01.2025 в приміщенні виконавчого комітету. ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення, зазначивши, що по даному факту все написала в доповідній записці від 24.01.2025 (а.с.№300/1036/25, а.с.39).

Суд зазначає, що у доповідній записці від 24.01.2025, яка адресована міському голові про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради ОСОБА_7 начальником служби виконавчого комітету Яремчанської міської ради, зокрема повідомила, що 23.01.2025 близько 8:40 у приймальні міського голови, в присутності секретаря керівника ОСОБА_8 , головний спеціаліст служби у справах дітей ОСОБА_7 поводила себе агресивно та неадекватно: кричала, виражалась нецензурною лайкою, обзивала та принижувала позивача, після того накинулась на позивача та нанесла удари руками, чим завдала позивачу тілесних пошкоджень. По даному факту повідомляла міського голову особисто в усній формі та звернулась до правоохоронних органів.

Враховуючи наведене та доповідні начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 13.01.2025 №02/11-01-09 та від 15.01.2025 №03/11-01-09, просила міського голову провести службове розслідування по даних фактах та притягнути до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради ОСОБА_7 (а.с. №300/1036/25, а.с.40-44).

Судом встановлено, що 14.01.2025 головним спеціалістом служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Красій О.В. надано пояснення начальнику служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Кочержук М., по факту відсутності на робочому місці (а.с. №300/1036/25, а.с.45).

Матеріали справи не містять пояснень головного спеціаліста служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради ОСОБА_7 з приводу конфлікту, який виник між нею та начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради ОСОБА_1 .

Отже, суд констатує, що при прийнятті розпорядження №19-к/тр від 27.01.2025 "Про звільнення ОСОБА_2 ", відповідачем не встановлено всіх елементів складу дисциплінарного проступку, не враховано пояснень позивача, не відібрані пояснення від інших осіб.

Таким чином, відповідачем не надано належних доказів щодо невиконання позивачем своїх посадових обов`язків, покладених посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку та, відповідно, не спростовано твердження позивача про те, що вона не порушувала посадову інструкцію та сумлінно виконувала покладені на неї повноваження та функціональні обов`язки.

В оскаржуваному розпорядженні відповідач обмежився лише формальними посиланнями на невиконання позивачем своїх посадових обов`язків, не вказавши чітко суть та обставини допущених працівником проступків. Не містить розпорядження даних про час вчинення і час виявлення проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №380/3045/21 від 01.11.2022.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуване розпорядження №19-к/тр від 27.01.2025 "Про звільнення ОСОБА_2 " є необґрунтованим та таким, що не містить всіх передбачених законом відомостей, необхідних для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на наведене, оскільки права позивача порушені, то вони підлягають відновленню шляхом скасування оскарженого наказу та поновлення позивача на посаді, з якої її було незаконно звільнено, а саме начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради.

Правові наслідки незаконного звільнення працівника з роботи передбачені статтею 235 Кодексу законів про працю України. Так, вказана стаття передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік (частина 2).

Так, вимушений прогул у зв`язку з незаконним звільненням ОСОБА_1 починає свій відлік з 28.01.2025 та завершується 03.06.2025 (день ухвалення судом цього рішення).

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08.02.1995 (далі Порядок №100).

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2 розділу ІІ вказаного Порядку №100,

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2024, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2024 році.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно інформації про нарахування заробітної плати, утримання прибуткового податку, військового збору та перерахування на вкладний рахунок заробітної плати ОСОБА_1 , за підписом першого заступника міського голови та головного бухгалтера відповідача за 2024 рік, розмір заробітної плати позивача за останні 2 календарні місяці роботи (листопад і грудень 2024 року) (крім лікарняних та матеріальної допомоги) складає 17 042,19 грн, середньомісячна заробітна плата складає 8 521,09 грн, середньоденна заробітна плата складає 279,38 грн (а.с.№300/1036/25, а.с. 56).

Оскільки вимушений прогул ОСОБА_1 складає 127 робочих днів у період з 28.01.2025 по 03.06.2025 включно, то на її користь слід стягнути з відповідача середній заробіток в сумі 42 186,38 грн (279,38 грн х 151 день) за час вимушеного прогулу з утриманням податків та обов`язкових платежів.

Такий заробіток підлягає стягненню з роботодавця позивача, тобто з виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 200 000 грн, суд зазначає таке.

У відповідності до положень статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 №4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пунктах 2, 4 вказаної постанови зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.

Таким чином, обов`язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що подає відповідний позов.

Крім того, за правилами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В постанові №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Пленум Верховного Суду України в пункті 4 вказав, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. В пункті 9 цієї Постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування моральної шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі №804/2252/14 та від 20.02.2018 у справі № 818/1394/17.

ОСОБА_1 обґрунтовує підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача тим, що вона змушена була пройти морально-психологічні випробування тиск зі сторони керівника, створення несприятливих умов в колективі, і налаштування інших працівників проти неї, що сприяло тому, що вона неодноразово потрапляла в лікарню, а також була змушена проходити консультації в різних лікарів, що також призвело до погіршення матеріального стану.

При цьому, суд вказує на те, що в даному випадку відсутні будь-які докази причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними позивачем обґрунтуваннями морально-психологічних випробувань і діями відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 .

Таким чином, наведені позивачем доводи щодо необхідності компенсувати моральну шкоду не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Вказане позбавляє суд можливості встановити факт завдання позивачу моральної шкоди протиправними діями відповідача та провести розрахунок її розміру згідно з критеріями, встановленими статтею 23 Цивільного кодексу України, а відтак підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Окрім цього, суд зазначає, що сам по собі факт протиправної поведінки відповідача (незаконне звільнення) не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №804/6922/16.

Крім того, згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення від 25.10.93 у справі "Гольм проти Швеції", від 29.11.96 у справі "Саундерс проти Сполученого Королівства", від 25.07.2001 у справі "Перна проти Італії", від 13.07.2006 у справі "Сілін проти України") визнання порушення прав особи неправомірними діями інших осіб само по собі є достатньою справедливою сатисфакцією за моральну шкоду спричинену такими діями.

Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами.

Оскільки позивачем не доведено факт того, що оскаржуваним розпорядженням відповідача їй заподіяно моральну шкоду, а також наявності причинно-наслідкового зв`язку між винесенням спірного розпорядження відповідачем та заподіянням позивачеві шкоди, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірність спірного розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , натомість, доводи позивача підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а тому оскаржуване розпорядження №19-к/тр від 27.01.2025 "Про звільнення ОСОБА_1 " слід визнати протиправним і скасувати.

Оцінивши докази, які є у справі, враховуючи те, що відповідачами належними та допустимими доказами не доведено правомірності звільнення позивача, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до абзацу 8 статті 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Також згідно з пунктами 2-3 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2) та поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

З огляду на викладене, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 8 521,09 грн, з вирахуванням податків та обов`язкових платежів, підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір згідно квитанцій №0.0.4094729823.1 від 26.12.2024 у розмірі 1 211,20 грн, №0.0.4135986701.1 у розмірі 1 211,20 грн, платіжної інструкції №0.0.4189520975.1 від 13.02.2025 у розмірі 2 422,40 грн (т. 1, а.с.17, 83, а.с. №300/1036/25, а.с.89).

Суд також враховує, що на підставі положень пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за звернення із вимогами про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то слід стягнути з відповідача частину судового збору у розмірі 2 422,40 грн, у відповідності до задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ04054286, вул. Свободи, 266, м. Яремче, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78500), Міського голови Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Мироняка А.І. (код ЄДРПОУ04054286, вул. Свободи, 266, м. Яремче, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78500) про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Яремче №163-к/тр від 28.10.2024 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ".

Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Яремче №18-к/тр від 24.01.2025 "Про оголошення догани ОСОБА_2 ".

Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Яремче №19-к/тр від 27.01.2025 "Про звільнення ОСОБА_2 ".

Поновити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на посаді начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області з 28.01.2025.

Стягнути з виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ04054286, вул. Свободи, 266, м. Яремче, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78500) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.01.2025 по 27.06.2025 в сумі 42 186 (сорок дві тисячі сто вісімдесят шість) гривень 38 копійок, з утриманням податків та обов`язкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та стягнення на її користь середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 8 521 (вісім тисяч п`ятсот двадцять одну) гривню 09 копійок, з утриманням податків та обов`язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ04054286, вул. Свободи, 266, м. Яремче, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78500) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.