Рішення № 128464165, 26.06.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
26.06.2025
Номер справи
240/9591/24
Номер документу
128464165
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/9591/24

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповічач, НОМЕР_1 ), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати всіх сум належних ОСОБА_1 у день звільнення (невиплати грошового забезпечення в сумі 203656,69 гривень;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 внаслідок затримки повного розрахунку при звільненні за період з 30.11.2022 до 27.04.2024, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за шість місяців в сумі 160694,13 гривень.

В обґрунтування позову зазначила, що проходила військову службу в Збройних Силах України. На день звільнення зі служби відповідачем не проведено з нею повного розрахунку; належне їй грошове забезпечення було виплачене лише 27.04.2024 в сумі 203656,69 грн., чим порушено вимоги Кодексу законів про працю України, а тому позивач за захистом своїх прав звернулася до суду.

Ухвалою суду від 28.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08.07.2024 через систему "Електронний суд" представником військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що за наявністю спірних правовідносин, які стосуються розміру належних звільненому працівникові сум, стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку в розумінні частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України є безпідставним.

Ухвалою суду від 18.11.2024 зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.06.2025 поновлено провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 336 (по особовому складу) від 12.09.2022 позивач звільнена з військової служби у запас відповідно до пункту «б» (за станом здоров`я ) пункту 2 частини четвертої статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2022 № 326 позивач виключена зі списку особового складу частини, всіх видів забезпечення із 30.11.2022.

Під час проходження військової служби відповідач не правильно нараховував та виплачував позивачеві грошове забезпечення, а при звільненні з нею не було проведено остаточного повного розрахунку. Належне позивачці грошове забезпечене у сумі 203656,69 грн. їй було виплачене лише 27.04.2024 на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі №240/4726/23. При цьому, під час виплати грошового забезпечення відповідач не виплатив позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач, вважаючи, що має місце факт порушення відповідачем її прав та інтересів у частині несвоєчасного отримання належних до виплати грошових сум при звільненні з військової служби, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з п. 2, 4 ст. 9 вищевказаного Закону визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі №240/4726/23 зобов`язано зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 30.11.2022 грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" з 29.01.2020 по день фактичної виплати.

На виконання цього рішення суду кошти у розмірі 203656,69 грн. були перераховані відповідачем на розрахунковий рахунок позивача 27.04.2024, що підтверджено матеріалами справи. Тобто, саме 27.04.2024 відповідач провів остаточний розрахунок з позивачем.

При цьому, позивач не нарахував і не виплатив позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Суд звертає увагу на те, що питання відповідальності за затримання розрахунку при звільненні з військової служби не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. У той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 31.10.2019 у справі № 828/598/17, від 16.04.2020 у справі № 822/3307/17.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною 1 статті 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті (ч.2 ст.117 КЗпП України).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Водночас, суд враховує, що з 19.07.2022 набрав чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01.07.2022, яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з якими виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюються не більш, як за шість місяців.

Тобто, період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 117 КЗпП України, яка передбачає обмеження виплати такому працівникові шістьма місяцями, тому у цій справі слід обчислювати середній заробіток за період з 28.10.2023 по 27.04.2024 включно - в межах шести місяців, що узгоджується з позовними вимогами позивача.

Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100).

Абзацом 3 пункту 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За правилами п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, згідно з чинним законодавством нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовцям проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням. Середньоденне грошове забезпечення військовослужбовця обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням грошового забезпечення за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців календарні дні на число календарних днів за цей період.

Як зазначалося вище, у даній справі підлягає обрахунку період затримки розрахунку при звільненні з 28.10.2023 по 27.04.2024 включно, що становить 183 календарні дні.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2024 №3086 середньоденний розмір грошового забезпечення позивача за два останні місяці служби перед звільненням (вересень - жовтень 2022 року) складав 623,45 грн.

Відповідно, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в цьому разі становить 114091,35 грн. (623,45 грн. х 183 календарні дні), а не 160694,13 грн., як зазнаачє позивач у позовній заяві.

Також суд звертає увагу, що у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.12.2024 у справі №440/6856/22, вказано, що із прийняттям Закону № 2352-IX законодавець обмежив строк, за який роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові середній заробіток шістьма місяцями, чим фактично на нормативному рівні усунув обставини, які призводили до порушення критеріїв співмірності, недобросовісності.

У зв`язку з обмеженням законодавцем строку звернення до суду у таких спорах та можливістю отримання середнього заробітку шістьма місяцями, судова палата вважає, що застосовувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.09.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються статтею 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 2352-IX, не є можливим.

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період після 19.07.2022 не може бути зменшений з огляду на його неспівмірність із недоплаченою сумою та підлягає стягненню у повному розмірі, проте не більш як за шість місяців.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач, зокрема, просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за затримку повного розрахунку обчислений шляхом множення середньоденного розміру його грошового забезпечення за останні два місяці служби на кількість днів затримки виплати грошового забезпечення, в межах шестимісячного строку.

Отже, підсумовуючи вищевикладені висновки, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд приходить до висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.10.2023 по 27.04.2024 включно (183 дні), у межах шестимісячного строку, в сумі 114091,35 грн.

Тобто, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не було доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність не проведення виплати середнього заробітку, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач звільнена від сплати судового збору, а тому, з урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про їх розподіл суд не вирішує.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати всіх сум належних ОСОБА_1 у день звільнення;

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за шість місяців в сумі з 28.10.2023 по 27.04.2024 включно (183 дні), у межах шестимісячного строку, в сумі 114091,35 грн.

Узадоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

26.06.25

Часті запитання

Який тип судового документу № 128464165 ?

Документ № 128464165 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 128464165 ?

Дата ухвалення - 26.06.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 128464165 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 128464165 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 128464165, Житомирський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 128464165, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 26.06.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 128464165 відноситься до справи № 240/9591/24

Це рішення відноситься до справи № 240/9591/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 128464164
Наступний документ : 128464166