Ухвала суду № 128462746, 26.06.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28831/25-к

пр. 1-кс-25418/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про встановлення порядку зберігання речових доказів шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна, шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про встановлення порядку зберігання речових доказів шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна, шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024, а саме:

- грошові кошти, загальною сумою 136550 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) дол США, 7900 (сім тисяч дев`ятсот) євро, які вилучені 23.10.2024 у житловому приміщенні, що використовується ОСОБА_4 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.11.2025 у справі № 757/50360/25-к, які передані на зберігання у сховище для індивідуальних сейфів банківської установи.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100130000414 від 07.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 362 ч. 2, 3, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 чт. 28 ч. 3 ст. 114-1, ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за фактом того, що на території міста Києва група осіб із числа працівників Київського міського та районних у місті Києві територіальних центрі комплектування та соціальної підтримки, а також цивільних осіб, налагодили механізм ухилення громадян України від призову та мобілізації, а також виїзду громадян України за кордон шляхом підробки військово-облікових документів (тимчасових посвідчень) військовозобов`язаних або висновків Військово-лікарських комісій, а також внесення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Так, установлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено та який діє до сьогоднішнього часу.

Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації.

Встановлено, що з початку введення правового режиму воєнного стану та оголошення загальної мобілізації окремі співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших ІНФОРМАЦІЯ_3 та інші цивільні особи налагодили протиправний механізм ухилення від призову та мобілізації, а також виїзду громадян за кордон шляхом підробки військово-облікових документів (тимчасових посвідчень) військовозобов`язаних або висновків військово лікарських комісій. В подальшому на підставі виготовлених ними підроблених документів та з використанням ключа доступу (надалі - ЕДП) до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», уповноважені особи, які в установленому порядку отримали ключі ЕДП , вносять неправдиві відомості до реєстру «Оберіг» та виключають громадян з обліку як непридатних за станом здоров`я. При цьому, реєстраційний номер військово-облікових документів (тимчасових посвідчень) військовозобов`язаних, який зазначається в реєстрі «Оберіг» фактично належить іншій особі, що підтверджується відомостями з Журналу видачі тимчасових посвідчень. За вчинення вказаного комплексу неправомірних дії із підробки документів, внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, несанкціонованого втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) мережі, перевищення військовими службовими особами влади, учасники протиправної схеми отримують по 15 000 доларів США з кожної такої особи. В подальшому, вказані особи, відомості щодо яких незаконно виключені з військового обліку та внесені до реєстру бази даних «Оберіг», залишають територію України.

Вказана вище протиправна схема діє у зв`язку із відсутністю належного реагування військових посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На даний час установлено, що військові службові та посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням особистих ключів доступу (надалі - ЕДП) до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», на системній основі, здійснили підробку військово-облікових документів та висновків ВЛК щодо громадян України, а в подальшому безпідставно здійснили внесення недостовірних відомостей та виключили з військового обліку в Реєстрі «Оберіг» понад 500 громадян України.

Так, шляхом перевірки відомостей про підстави зняття з військового обліку вказаних осіб з відомостями Журналів видачі військово облікових документів ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що номери військово-облікових документів вказаних осіб не співпадають з номерами документів, які фактично видавалися особам у вказаному журналі та відповідно належать іншим особам.

Крім того, встановлено, що відомості про вказаних осіб, які виключені з військового обліку за станом здоров`я, відсутні в Книгах протоколів військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 97 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, віськовозобов`язаних та резервістів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2022 № 378/37714 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, віськовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Розділу I Порядку, цей Порядок встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр).

Пунктом 2 Розділу I Порядку визначено, що Реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

У відповідності до п. 3 Розділу I Порядку, основними завданнями Реєстру є: ведення військового обліку громадян України; забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Згідно п. 4 Розділу I Порядку, основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру; захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Відповідно до п. 1 Розділу II Порядку, суб`єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Як визначено п. 2 Розділу II Порядку, володільцем Реєстру є Міністерство оборони України, на яке покладається виконання таких завдань: забезпечення технологічного функціонування Реєстру, для чого утворюється уповноважений орган адміністрування Володільця Реєстру; організація взаємодії Реєстру з іншими реєстрами (базами даних) щодо отримання (обміну) інформації; планування розвитку та забезпечення модернізації програмних та апаратних засобів Реєстру; надання органам адміністрування та ведення Реєстру права доступу до бази даних Реєстру; забезпечення резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням закону та порядку ведення Реєстру; організація підготовки персоналу підпорядкованого органу адміністрування; здійснення інших повноважень, передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Організація виконання завдань володільця Реєстру покладається на структурний підрозділ Міністерства оборони України, що виконує завдання з формування та реалізації політики цифрової трансформації, інформаційних технологій, автоматизації, інформатизації та інформаційної безпеки (в тому числі і кібербезпеки).

Виконання завдання з технологічного функціонування Реєстру покладається на уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру - Управління інформаційних технологій.

Згідно п. 3 Розділу II Порядку, Уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру: забезпечує технологічне функціонування Реєстру; обслуговує спеціальне, загальне програмне забезпечення та бази даних центрального (резервного) та допоміжних серверів Реєстру; надає органам ведення Реєстру права доступу до бази даних Реєстру (у межах повноважень за військово-адміністративним та адміністративно-територіальним поділом); редагує відомості щодо класифікаторів, які використовують органи ведення Реєстру, про що робиться запис у журналі ведення довідників та класифікаторів; забезпечує резервування бази даних Реєстру та контроль за цілісністю бази даних Реєстру; надає програмні та інші засоби доступу до Реєстру; знищує записи з Реєстру; забезпечує захист інформації в Реєстрі; здійснює контроль за діями та запобігання спробам несанкціонованого доступу користувачів Реєстру до відомостей, які не належать до їх компетенції.

Пунктом 16 Розділу II Порядку визначено, що органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.

У відповідності до п. 17 Розділу II Порядку, орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру.

Пунктом 18 Розділу II Порядку визначено, що призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює:

- внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;

- внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

- верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;

- перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;

- знищення повторного запису з Реєстру.

Пунктом 19 Розділу II Порядку унормовано, що всі дії по веденню Реєстру здійснюються із застосуванням кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка відповідає за ведення (здійснення контролю за веденням) Реєстру.

Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку, відомості Реєстру - це інформація про персональні та службові дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Пунктом 2 Розділу III Порядку визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: прізвище; власне ім`я (усі власні імена); по батькові (за наявності); дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження); відомості про сімейний стан особи та членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), а також дітей); реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (за наявності останнього) (серія (за наявності), номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); відомості про громадянство; відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою; відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); відцифрований образ обличчя особи (за наявності); відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; відомості про освіту та спеціальність; відомості про стан здоров`я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов`язку; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення); відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили; відомості про наявність (відсутність) судимості.

Пунктом 5 Розділу III Порядку передбачено, що військово-обліковими ознаками призовника, військовозобов`язаного та резервіста є: військове звання; військово-облікова спеціальність (у СБУ - код профілю підготовки та напрям службової та оперативно-службової діяльності); рівень військової освіти; категорія запасу; склад обліку військовозобов`язаного; група обліку; розряд обліку; профіль; державні нагороди; знання іноземної мови; спортивні розряди; ступінь придатності до військової служби за станом здоров`я; антропометричні дані; група крові та резус-фактор; відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Як унормовано п. 6 Розділу III Порядку, збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.

Пунктом 7 Розділу III Порядку передбачено, що якщо відомості про особу вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Пунктом 11 Розділу III Порядку визначено, що інформація в Реєстрі зберігається у вигляді електронних облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів з можливістю формування необхідних відомостей.

У відповідності до п. 1 Розділу IV Порядку, створення облікового запису в Реєстрі здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру органів ведення Реєстру шляхом заповнення електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 Розділу IV Порядку передбачено, що актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.

Як унормовано п. 2 Розділу V Порядку, інформація про дії призначеної відповідальної особи за ведення Реєстру фіксується автоматично на центральному сервері та доступна для контролю адміністратору розпорядника Реєстру.

Абзацом 3 п. 1 Розділу VI Порядку передбачено, що володілець та розпорядники Реєстру ведуть облік операцій, пов`язаних з обробкою персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів та доступом до них.

В ході досудового проведеного тимчасового доступу в МОУ, та подальшим аналізом матеріалів досудового розслідування витребуваних на запити в порядку ст. 93 КПК України, встановлено не поодинокі випадки (понад 100 осіб) які в момент проходження військо-лікарських комісій та виключення осіб із військово обліку перебували за межами України.

На адресу органу досудового розслідування надійшли матеріали оперативного підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 29.08.2024 №703/11-03/24, від 02.09.2024 №711/11-08/24 та від 10.09.2024 №743/11-08/24, з яких вбачається причетність до вчинення кримінального правопорушення діючих службових та посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , т.в.о. начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 та оператора відділення військового обліку та бронювання сержантів і офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , а також начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , колишніх начальників ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , голів військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також фізичних осіб, які здійснюють підшуковують потенційних клієнтів та ведуть переговори та отримують неправомірну вигоду для учасників схеми ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Враховуючи вищевикладене, з метою перевірки фактів протиправної діяльності посадових та службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та пов`язаності їх із посадовими особами військово-лікарської комісії, та іншими фізичними особами, які залучені до протиправної діяльності, перевірки останніх на причетність до вчинення злочинів щодо неправомірного зняття осіб із виключенням з військового обліку, діями яких, як наслідок стало незаконне виготовлення таких документів без наявності на те законних підстав, на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва 09.10.2024 у справі №757/45907/24-к проведено обшук житлового приміщення, що використовується ОСОБА_4 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведеного обшуку житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується ОСОБА_4 , виявлені та вилучені, грошові кошти, а саме: 136 550 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) доларів США, 7 900 (сім тисяч дев`ятсот) євро.

Постановою слідчого від 23.10.2024 вищевказані грошові кошти визнано речовими доказами.

Згідно п. 21 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 грошові кошти загальною сумою 136 550 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) доларів США, 7 900 (сім тисяч дев`ятсот) євро, передані на зберігання у сховище для індивідуальних сейфів банківської установи.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.11.2025 у справі № 757/50360/25-к накладено арешт на вищевказані грошові кошти.

Водночас, прокурор зазначає, що передати дані речові докази на відповідальне зберігання власнику не виявляється можливим та за обставинами кримінального правопорушення таке рішення не можливо прийняти, а тому дані речові докази необхідно передати для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Наразі виникла нагальна потреба передати в управління майно, після накладення арешту, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, зважаючи на наступне.

Згідно з положенням ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Згідно з частиною першою статті 19 зазначеного Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Вартість речових доказів (нерухомого, рухомого майна, цінностей), на які накладено арешт у вказаному кримінальному провадженні, значно перевищує 200 розмірів встановленого прожиткового мінімуму на 1 січня 2025 року. Відповідно зазначене арештоване майно підлягають передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Зважаючи на викладене, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямоване на збереження активів, які є речовими доказами у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024.

Прокурор та володілець майна до судового засідання не з`явилися. Прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, доводи клопотання підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100130000414 від 07.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 362 ч. 2, 3, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 чт. 28 ч. 3 ст. 114-1, ч. 5 ст. 426-1 КК України.

В ході проведеного обшуку житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується ОСОБА_4 , виявлені та вилучені, грошові кошти, а саме: 136 550 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) доларів США, 7 900 (сім тисяч дев`ятсот) євро.

Постановою слідчого від 23.10.2024 вищевказані грошові кошти визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.11.2025 у справі № 757/50360/25-к накладено арешт на вищевказані грошові кошти, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з організації здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами.

Згідно з п. 4 частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами частини другої статті 21 Закону передбачено, що активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,

Керуючись ст. 100 КПК України, ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління речовими доказами з метою збереження їх економічної вартості на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», речові докази у кримінальному провадженні №62024100130000414 від 07.03.2024, на грошові кошти, загальною сумою 136550 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) дол США, 7900 (сім тисяч дев`ятсот) євро, які вилучені 23.10.2024 у житловому приміщенні, що використовується ОСОБА_4 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.11.2025 у справі № 757/50360/25-к, які передані на зберігання у сховище для індивідуальних сейфів банківської установи.

Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1