Рішення № 128462709, 30.10.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 201/12200/21-ц

пр. 2-2571/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

справа № 201/12200/21-ц

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Бережної Н.М.

сторони:

позивач - ОСОБА_2

відповідач - АТКБ «Приватбанк»

предмет та підстави - захист прав споживача, зменшення загального розміру заборгованості за кредитним договором змінений після реструктуризації зобов`язань позичальника за кредитним договором, наданий в іноземній валюті

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, зменшення загального розміру заборгованості за кредитним договором змінений після реструктуризації зобов`язань позичальника за кредитним договором, наданий в іноземній валюті, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, зменшення загального розміру заборгованості за Кредитним договором змінений після реструктуризації зобов`язань позичальника за Кредитним договором, наданий в іноземній валюті. Так, в обґрунтування позовної заяви зазначено, що 03.07.2007 між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № CNPGGK00320060, за умовами якого (п. 7.1.) банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти на наступні цілі - купівля житлового будинку, у зв`язку з чим позивач є споживачем банківських послуг, а тому до нього застосовується Закон України «Про захист прав споживачів». 06.05.2021 ОСОБА_3 направив на адресу АТ КБ «Приватбанк» запит про надання інформації. 02.06.2021 ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» із заявою про проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007. 22.10.2021 АТ КБ «Приватбанк» направив ОСОБА_3 лист № 20.1.0.0.0/7-211021/25578, яким було задоволено подану заяву про проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007, було запропоновано схему реструктуризації кредиту та надано заявнику новий графік платежів. Зазначений лист від 22.10.2021 за № 20.1.0.0.0/7-211021/25578 містить розмір заборгованості - 708759,58 грн., який не обґрунтований, не підтверджений детальним розрахунком заборгованості по платежам та розподілам на тіло, відсотки, пеню, комісію тощо, історію здійснення платежів, випискою по рахункам обліку заборгованості та прорахований не вірно. Заява про проведення реструктуризації належним чином на даний час розглянута, але проведена реструктуризація не вірно. З врахуванням зазначеного, позивач був змушений звернутись до суду з позовом для захисту своїх прав та просить суд зменшити загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007 укладений між Закритим АТКБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 , змінений після реструктуризації зобов`язань позичальника за Кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007, наданий в іноземній валюті з 708759,58 грн. до 0,00 (нуль) гривень та стягнути судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2021 вищезазначену цивільну справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва (т. 1 а.с .33).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2022 вищезазначену цивільну справу прийнято до провадження судді Волкової С.Я. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (т. 1 .а.с. 42-43).

04.05.2022 позивачем до суду подано клопотання про заперечення проти проведення судового засідання за правилами спрощеного позовного провадження (т. 1 а.с. 45-48).

31.05.2022 позивачем до суду подано заяву про зміну адреси для листування (т. 1 а.с. 53-55).

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Волкової С.Я. від 07.07.2022 задоволено клопотання позивача. Здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження у розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання з розгляду справи по суті - підготовчим (т. 1 а.с. 63-64).

26.07.2022 представником відповідача АТ КБ «Приватбанк» - адвокатом Шевченко А.О. до суду подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх необґрунтованими. Зазначав, що у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування», позивач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з письмовою заявою від 02.06.2021 про проведення реструктуризації по кредитному договору № CNPGGK00320060 від 03.07.2007, яка вперше отримана банком 07.06.2021. В подальшому вказана Заява була доповнена необхідним пакетом документів у відповідності до вимог Закону. Після отримання всіх документів, які необхідно було надати у відповідності до п. 7 до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» АТ КБ «Приватбанк» провів реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007. 22.10.2021 АТ КБ «Приватбанк» надіслав заявнику інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007. Крім того, представник відповідача зазначав, що інформація про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитними договорами, виданими в іноземній валюті не має в собі містити розрахунки сум заборгованості, які існували до здійснення такої реструктуризації, що вбачається з аналізу положень пункту 7 розділу Розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування». Також, оскільки позивачем повний пакет документів не було надано 07.06.2021 (про що свідчить перелік додатків зазначений в заяві), а інформація про доходи члені його сім`ї була ним надана додатково пізніше в липні 2021 року, банк провів реструктуризацію лише після отримання всіх документів - 07.07.2021 (т. 1 а.с. 71-87).

17.08.2022 представником позивача - адвокатом Антоненко Л.А. до суду було подано клопотання про призначення судової економічної експертизи (т. 1 а.с. 108-114).

07.10.2022 представником відповідача - адвокатом Шевченко А.О. до суду подано письмові пояснення по справі та заперечення проти клопотання про призначення судової економічної експертизи (т. 1 а.с. 152-162).

20.10.2022 представником позивача адвокатом Антоненко Л.А. до суду було подано пояснення на заперечення відповідача про призначення судової економічної експертизи (т. 1 а.с. 173-175).

20.10.2022 позивачем було подано до суду клопотання про приєднання доказів (т. 1 а.с. 178-183).

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Волкової С.Я. від 25.10.2022 задоволено клопотання представника позивача про призначення судової економічної експертизи, призначено судову економічну експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено (т. 1 а.с.193-195).

03.01.2023 експертом до суду подано клопотання про надання додаткових матеріалів (т. 1 а.с. 220-222).

09.02.2023 представником відповідача - адвокатом Шевченко А.О. на виконання клопотання експерта до суду було подано додаткові матеріали, які необхідні для проведення експертизи (т. 1 а.с. 227-250д, т. 2 а.с. 1-250, т. 3 а.с. 1-142).

15.03.2023 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України до суду було направлено акт про пошкодження матеріалів (копії диску з документами в електронному вигляді) (т. 3 а.с 145-150).

20.03.2023 представником позивача - адвокатом Антоненко Л.А. до суду було подано докази про оплату рахунку на проведення економічної експертизи ( т. 3 а.с.152-159).

19.05.2023 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України до суду було направлено висновок експерта від 19.05.2023 № 30664/22-72 за результатами проведення судово-економічної експертизи (т. 3 а.с. 160-178).

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 з посади судді Печерського районного суду м. Києва, здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2023 вищезазначену цивільну справу прийнято до провадження судді Новака Р.В. за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (т. 3 .а.с. 183).

22.11.2023 представником відповідача - адвокатом Шевченко А.О. до суду було подано письмові пояснення щодо висновку судово-економічної експертизи (т. 4 а.с. 1-28).

01.02.2024 представником відповідача - адвокатом Шевченко А.О. до суду було подано письмові пояснення по справі, виписки по особовим рахункам позивача та розрахунки заборгованості за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007 (т. 4 а.с. 79-250, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с. 1-250, т. 7 а.с. 1-185).

12.03.2024 представником позивача - адвокатом Антоненко Л.А. до суду було подано відповідь на письмові пояснення щодо висновку судово-економічної експертизи (т. 8 а.с. 4-9).

Ухвалою від 13.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

14.03.2024 представником відповідача - адвокатом Шевченко А.О. до суду було подано відповідь на письмові пояснення представника позивача (т. 8 а.с. 13-17).

29.10.2024 представником позивача - адвокатом Антоненко Л.А. до суду було подано клопотання про приєднання квитанції про оплату коштів в розмірі 21508,20 грн. на проведення експертизи.

Представник позивача - адвокат Антоненко Л.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Бережна Н.М. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги є безпідставними.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши думку учасників процесу, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 03.07.2007 між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № CNPGGK00320060, за умовами якого (п. 7.1.) банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти на наступні цілі - купівля житлового будинку, у зв`язку з чим позивач є споживачем банківських послуг, а тому до нього застосовується Закон України «Про захист прав споживачів».

04.05.2007 ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 уклали Договір іпотеки.

25.09.2012 ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 уклали додаткову угоду до кредитного договору № CNPGGK00320060 від 03.05.2007 в якій сторони визначили графік погашення заборгованості, відповідно до якого розмір заборгованості позичальника за тілом кредиту станом на 30.10.2012 становив 48735,00 доларів США.

18.07.2014 ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 уклали додаткову угоду до кредитного договору № CNPGGK00320060 від 03.05.2007 в якій сторони визначили графік погашення заборгованості, відповідно до якого розмір заборгованості позичальника за тілом кредиту станом на 18.07.2014 становив 45943,48 доларів США.

21.09.2015, у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором, Деснянським районним судом м. Чернігова постановлено судове рішення у справі № 750/7201/15-ц, яким з ОСОБА_3 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.05.2007 у сумі 52324,57 дол. США, що станом на 21.09.2015 еквівалентно 1132303,60 грн., з яких 45568,95 дол. США заборгованості за кредитом, 2467,37 дол. США заборгованості за процентами за користування кредитом 1188 дол. США заборгованості з комісії, 3100,25 дол. США штрафу, а також 276823,69 грн., з яких 276573,69 грн. заборгованості з пені та 250 грн. штрафу (фіксована частина); судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

В подальшому Деснянський районний суд м. Чернігова видав виконавчі листи № 750/7201/15-ц від 21.09.2015 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.05.2007 в розмірі 1132303,60 грн., в розмірі 276823,69 грн., в розмірі 3654,00 грн. судового збору.

06.05.2021 ОСОБА_3 направив на адресу АТ КБ «Приватбанк» запит про надання інформації.

02.06.2021 ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» із заявою про проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007, яка отримана банком 07.06.2021.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 , 11.06.2021 йому була надана відповідь про відмову у проведенні реструктуризації у зв`язку з: 1) невідповідністю заяви про реструктуризацію вимогам, що встановлені згідно з законодавством України (зокрема, ЗУ «Про споживче кредитування»); 2) ненаданням необхідних для проведення реструктуризації документів, що встановлені надання яких вимагалось банком згідно з законодавством України, зокрема Законом України «Про споживче кредитування»).

В подальшому вказана Заява була доповнена необхідним пакетом документів у відповідності до вимог Закону. Після отримання всіх документів, які необхідно було надати у відповідності до п. 7 до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» АТ КБ «Приватбанк» провів реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007.

22.10.2021 АТ КБ «Приватбанк» направив ОСОБА_3 лист № 20.1.0.0.0/7-211021/25578, яким було задоволено подану заяву про проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007, було запропоновано схему реструктуризації кредиту та надано заявнику новий графік платежів.

Так, зазначений лист від 2.10.2021 за № 20.1.0.0.0/7-211021/25578 містить розмір заборгованості - 708759,58 грн., який на думку представника позивача не обґрунтований, не підтверджений детальним розрахунком заборгованості по платежам та розподілам на тіло, відсотки, пеню, комісію тощо, історію здійснення платежів, випискою по рахункам обліку заборгованості та прорахований не вірно.

Сторона позивача вважає, що відповідачем не дотриманий та грубо порушений порядок встановлений п.7 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11., підстава - 1381-IX, необхідний для обов`язкової реструктуризації зобов`язання позичальника за Кредитним договором.

Відтак, на думку представника позивача, необхідно провести перерахунок розміру заборгованості, яка виникла після проведеної реструктуризації зобов`язань за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007, наданий в іноземній валюті, укладений між відповідачем та позивачем. Так, оцінюючи внесені дані в Інформаційний лист про зміну зобов`язань за результатами проведеної реструктуризації за № 20.1.0.0.0/7-211021/25578. від 22.10.2021 у сукупності з іншими доказами по справі, позивач прийшов до висновку, що відповідачем невраховані всі здійснені позивачем платежі, дата отримання відповідачем Заяви про проведення реструктуризації внесена не вірно, а тому подальші розрахунки здійснені при проведені реструктуризації не вірні, у зв`язку з чим, визначена заборгованість після проведення реструктуризації викликає сумнів у відповідності вимогам законодавства. Дата реструктуризації (день проведення реструктуризації) дата отримання Банком Заяви про проведення реструктуризації є - 07.06.2021, а дата - 07.07.2021, яку відповідач використав при проведені реструктуризації не вірна. Також відповідач не надав розрахунку заборгованості, який отриманий після проведення реструктуризації, з урахуванням всіх здійснених позивачем платежів та дійсної дати отримання відповідачем Заяви про проведення реструктуризації. Таким чином, дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

В спростування обставин, на які посилається позивач, стороною відповідача зазначено, що відповідно до п.п. 12 п. 7 Розділу 4 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу всіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про відповідно до цього пункту реструктуризації. Проте, згідно п.п. 3 п. 7 розділу 4 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» у разі ненадання позичальником необхідних документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом. Зазначені вимоги Закону позивач про поданні заяви від 07.06.2021 не виконав, а тому банк звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах визначених ЗУ «Про споживче кредитування» до моменту надання повного пакету документів. Таким чином, оскільки позивачем повий пакет документів не було надано 07.06.2021 (про що свідчить перелік додатків зазначений в заяві), а інформація про доходи члені його сім`ї була ним надана додатково пізніше в липні 2021 року, банк провів реструктуризацію лише після отримання всіх документів і саме тому реструктуризація була проведена 07.07.2021. Факт надання неповного пакету документів 07.06.2021 та долучення податкових декларацій щодо членів його сім`ї в липні 2021 року позивачем не оспорюється.

22.10.2021 АТ КБ «Приватбанк» надіслав заявнику інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007 та надав новий графік платежів, як того вимагає п.п. 12 п.7 розділу Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, реструктуризація кредиту проведена АТ КБ «Приватбанк» у відповідності до вимог Закону України «Про споживче кредитування» на визначених ним умовах: 1. сума заборгованості за кредитом становить 708759,58 грн.; 2. кінцевий термін повернення Кредиту - 12.10.2031 (включно); 3. проценти за користування кредитом. тип процентної ставки - змінювана. під «змінюваною процентною ставкою розуміється» процентна ставка, розмір якої збільшується або зменшується в залежності від зміни індексу UIRD, з урахуванням інших положень цього Договору. 3.1. За користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі, які розраховуються і встановлюються на відповідний Період дії процентної ставки, виходячи з наступного: 3.1.1. Розмір Змінюваної процентної ставки розраховується із застосуванням такої формули: ЗПС = індекс UIRD 12М (в гривні ) + 1% (плюс один процентний пункт), де: ЗПС - розмір Змінюваної процентної ставки, який розраховується та встановлюється у процентах річних на відповідний Період дії процентної ставки. Індекс UIRD 12М (в гривні) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (англ. Ukrainian Index of Retail Deposit Rates, скорочено «UIRD») - індикативна ставка, що розраховується кожного робочого дня в системі ОСОБА_5 (Thomson Reuters) за методикою розробленою спільно з Національним Банком України, на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб на строк 12 місяців у гривні. Дані про розмір індексу UIRD є загальнодоступними, опубліковані в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного Банку України (на дату підписання цієї Інформації про зміну зобов`язань розрахунок індексу UIRD здійснюється о 15:00 год кожного робочого дня та розміщується за посиланням: bank.gov.ua/files/UIRD.xls). Дата реструктуризації (день проведення реструктуризації) - дата отримання Банком заяви Позичальника про проведення реструктуризації, а саме: 07.07.2021. 3.1.4. Максимальний розмір Змінюваної процентної ставки, який може бути застосований за Кредитним договором, становить: 30,00% (тридцять цілих 0 сотих) процентів річних за користування кредитними коштами в гривні. 3.1.5. Розмір Змінюваної процентної ставки на перший Період дії процентної ставки, з Дати реструктуризації, що розраховується за формулою передбаченою п.п. 3.1.1. цієї Інформації про зміну зобов`язань, із використанням розміру індексу UIRD 12М (в гривні), визначеним станом на Дату реструктуризації, становить: 8,23% (вісім цілих двадцять три сотих) процентів річних. 3.1.6. Проценти за користування кредитом на непогашений залишок суми Кредиту нараховуються та сплачуються щомісяця, починаючи з 30 дня після дня проведення реструктуризації (Дати реструктуризації), не пізніше «12» числа кожного місяця. Перший раз нараховані проценти після дня проведення реструктуризації (Дати реструктуризації) Позичальник сплачує не пізніше «12.11.2021.»

Також, представник відповідача зазначав, що під час проведення оспорюваної реструктуризації, Банк керувався виключно вимогами Закону України «Про споживче кредитування» та змінами, які внесені до нього Законом України № 1381-ІХ від 13.04.2021. Саме спеціальні норми вказаного Закону України регламентують умови та порядок здійснення розрахунків при проведенні реструктуризації валютних кредитів.

Зокрема, порядок здійснення обчислень для проведення реструктуризації та вихідні дані, які мають бути використані при цьому регламентовано підпунктами 8, 9, 10, 11 та 12 п. 7 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» № 1381- ІХ від 13.04.2021.

Вихідні дані, які були використані Банком для здійснення обчислень з метою проведення реструктуризації відображені у Розрахунку заборгованості за договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007 станом на 27.05.2022. Окрім іншого, на підтвердження вірності розрахунків Банку надано виписки по рахунках з обліку заборгованості по кредитному договору № CNPGGK00320060 від 03.07.2007.

Так, відповідач стверджує, що станом на 07.07.2021 відповідно до розрахунку заборгованості за договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007 всі обчислення здійснені Банком станом на 07.07.2021, на дату проведення реструктуризації, який містить в собі зокрема історію платежів, розміри погашеного боргу по відсотках, комісії та неустойки, розмір тіла кредиту, розмір відсоткової ставки по кредиту, за якою здійснені нарахування відсотків за період дії кредитного договору до моменту реструктуризації заборгованості, розміри сум заборгованості, які були прощені в силу вимог Закону.

Окрім цього, вбачається, що у позивача ОСОБА_3 перед проведенням реструктуризації, заборгованість за тілом кредиту становила 45550,90 доларів США, яка складалась з 28277,76 доларів США - поточна заборгованість по тілу кредиту та 17273,14 доларів США - прострочена заборгованість по тілу кредиту станом на 01.07.2021 (стовпчики № 3 та 4 розрахунку заборгованості).

Таким чином, представник відповідача вказує, що за період з дня укладення кредитного договору до дня, що передував проведенню реструктуризації, тобто з 03.07.2007 по 07.07.2021 позивачем було сплачено в рахунок погашення пені 45355,63 грн. (відповідно до п. 4.1 Кредитного договору пеня сплачується в гривні).

Станом на дату проведення реструктуризації згідно даних НБУ 1 (один) долар США дорівнював 27,2497 грн.

Тобто, розмір сплаченої позичальником пені, який має бути зарахований у погашення суми кредиту у валюті долар США (валюта кредитного договору) становить: 45355,63грн./ 27,2497 грн. = 1664,45 доларів США.

Отже сума, що підлягала реструктуризації становила 43886,45 доларів США (45550,90 доларів США - 1664,45 доларів США).

Станом на дату надання кредитку згідно даних НБУ 1 долар США дорівнював 5,05 грн.

Середнє значення курсу гривні до долара США станом на дату проведення реструктуризації дорівнював - 16,14985 грн. за 1 (один) долар США ((5,05 грн. + 27,2497 грн.)/2).

Надалі для визначення суми заборгованості за кредитом в гривні потрібно заборгованість в валюті долар США перевести по середньому курсу 16,14985 за 1 (один) долар США: 43886,45 доларів США * 16,14985 грн. = 708759,59 грн.

Згідно п. 1 Інформації про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації позичальника було повідомлено, що сума заборгованості за кредитом становить708759,59 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд прийшов до висновків.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України свідчить, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення (див. висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц).

Так, стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

23.04.2021 набув чинності Закон № 1381-ІХ і розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7.

Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 01.01.2014 простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01.01.2014 (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01.01.2014, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01.01.2014) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно з статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України.

Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).

Відповідно до підпункту 3 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:

- у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;

- у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;

- у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.

У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає вичерпний перелік обставин, за яких кредитор має право відмовити у реструктуризації за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» критеріям (незалежно від дати укладення договору), та підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника: у разі пропуску позичальником строків, на подачу заяви, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим законом (абзац 7 підпункту 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»); у разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом (абзац 9 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»).

Заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про проведення реструктуризації інформації. У разі якщо заявник не зазначив у заяві про проведення реструктуризації об`єкт нерухомого майна, віднесений до об`єктів житлового фонду, що на момент підписання заяви належав на праві власності позичальнику (особі, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майновому поручителю, або заявник зазначив недостовірну інформацію про зареєстроване на момент підписання заяви місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, або заявник зазначив недостовірну інформацію про фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, то в разі встановлення однієї з цих обставин судом або в разі підтвердження однієї з таких обставин наявними у кредитора офіційними документами (виданими суб`єктами, уповноваженими відповідно до закону видавати такі документи), це є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації. Якщо реструктуризацію відповідно до цього пункту проведено, це є підставою для відновлення грошових зобов`язань позичальника, які існували станом на день, що передував дню проведення такої реструктуризації, із зменшенням таких грошових зобов`язань на суми сплачених з дня проведення реструктуризації платежів (абзац 10 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»). Не здійснюється відповідно до цього пункту реструктуризація зобов`язань за договорами, усі зобов`язання за якими до дня набрання чинності цим пунктом реструктуризовано, за умови вираження усіх грошових зобов`язань виключно у грошовій одиниці України (гривні) без визначення грошового еквівалента будь-якого із зобов`язань в іноземній валюті (абзац 11 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до підпункту 12 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації.

Кредитор зобов`язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити усі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу.

Так, зі встановлених обставин вбачається, що Банком на звернення позивача щодо реструктуризації боргу було виконані всі вимоги, які зазначені вище, а саме здійснено реструктуризацію боргу про, що було повідомлено заявника.

Листом Банку від 22.10.2021 № 20.1.0.0.0/7-211021/25578 було повідомлено про здійсненення реструктуризації боргу та запропоновано позивачу новий графік погашення заборгованості та суму заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що банк при реструктуризації боргу керувався вимогами Закону України «Про споживче кредитування» та змінами, які внесені до нього Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», оскільки такі розрахунки і мають здійснюватись відповідно до Закону, а тому твердження сторони позивача, що у листі немає детальних розрахунків, є безпідставним.

Окрім цього, позивач, посилаючись на відсутність у нього заборгованості, не обґрунтовує дану позицію жодним чином та не надає доказів її відсутності.

Так, в обґрунтування своїх доводів стороною позивача було заявлено клопотання про проведення судової економічної експертизи, після якої до матеріалів справи було долучено висновок експерта № 30664/22-72 від 19.05.2023, виконаний судовим експертом Музиченко Іриною за результатами проведення судово-економічної експертизи у цивільній справі № 201/12200/21.

Даним висновком експерт встановила, що сума заборгованості в розмірі 708759,58 грн., визначена АТ КБ «Приватбанк» станом на 07.07.2021, з урахуванням надання реструктуризації відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ від 13.04.2021, та п. 7 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», не відповідає умовам кредитного договору № CNPGGK00320060 від 03.07.2007. Також, розрахунок заборгованості згідно кредитного договору № CNPGGK00320060 від 03.07.2007, визначений АТ КБ «Приватбанк» станом на 07.07.2021, з урахуванням надання реструктуризації відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ від 13.04.2021, та п. 7 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» документально не підтверджується.

Разом з тим, при проведенні вищезазначеної експертизи, судовим експертом не було враховано наявність рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.09.2015 по справі № 750/7201/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № CNPGGK00320060 від 03.07.2007 станом на 01.07.2015 у розмірі 52324,57 доларів США.

Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2022 про призначення експертизи, на вирішення експерта, зокрема, було поставлено питання: « Здійснити розрахунок заборгованості згідно кредитного договору № CNPGGK003320060 від 03.05.2007, визначений АТКБ «Приватбанк» станом на 07.07.2021, з урахуванням надання реструктуризації відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ від 13.04.2021, та пункту 7 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Проте, сума заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором № CNPGGK003320060 від 03.05.2007 станом на 07.07.2021 судовим експертом не розрахована.

Суд вважає, що у даному висновку не відображено питання щодо вірності дати здійснення реструктуризації заборгованості, оскільки позивачем не було постановлено перед експертом такого питання.

Також даний висновок жодним чином не підтвердив позицію позивача щодо відсутності заборгованості перед відповідачем.

Відтак, суд прийшов до висновку, що стороною позивача не надано належних доказів того, що у позивача відсутня заборгованість перед відповідачем, а тому можна зменшити суму зобов`язання позивача перед відповідачем до нуля, оскільки висновок експерта № 30664/22-72 від 19.05.2023, не підтверджує відсутність заборгованості.

Таким чином, позиція позивача не є належним чином обґрунтованою.

Крім того, згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статей 11, 15 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, при цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Вирішуючи цивільний спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Спосіб захисту - це матеріально-правовий засіб примусового характеру, за допомогою якого відбувається відновлення/визнання порушеного/оспорюваного права чи законного інтересу особи.

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 та постанові від 15.03.2023 по справі №725/1824/20, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.

З врахуванням зазначеного, суд встановив, що внаслідок проведення реструктуризації на підставі п. 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» відбувається зміна зобов`язань позичальника за договором про споживчий кредит, а отже, така реструктуризація є правочином в розумінні ст.202 ЦК України.

При цьому, цей правочин є двостороннім договором, оскільки реструктуризація здійснюється кредитором на вимогу позичальника, відповідно до пп. 3 п .7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» умов.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (пункт 14)).

Звертаючись з вказаним позовом позивач ставив питання про зменшення розміру заборгованості, зміненого після реструктуризації зобов`язань за кредитним договором з 708759,58 грн. до 0,00 грн.

Таким чином, вимога позивача про зменшення розміру заборгованості, зміненого після реструктуризації зобов`язань позичальника за кредитним договором, не передбачена чинним законодавством, як спосіб захисту прав.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Також ЄСПЛ зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що стороною позивача належним чином не було доведено обставин, які б свідчили, що станом на день розгляду справи наявні підстави для задоволення позовних вимог, з урахуванням того, що стороною позивача було помилково обрано спосіб захисту.

З врахуванням зазначених підстав позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до акціонерного товариств комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, зменшення загального розміру заборгованості за кредитним договором змінений після реструктуризації зобов`язань позичальника за кредитним договором, наданий в іноземній валюті - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Суддя Р.В. Новак