Рішення № 128462367, 04.06.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/753/25

провадження № 2-а/753/116/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Мірошниченко І.Р., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Тарадай В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти № 3 батальйону №1 полку № 2 управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Бажан Олександра В`ячеславовича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

До Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 , з позовом до поліцейського взводу №1 роти № 3 батальйону №1 полку № 2 управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Бажан О.В., та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою серія ЕНА № 3731006 від 26.12.2024 року поліцейським 1 взводу 3 роти 1 батальйону полку 2 Управління патрульної поліції в місті Києві Бажаном О.В., на ОСОБА_1 , було накладено штраф у розмірі 340,00 грн., за порушення вимог ч.1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, 26.12.2024 року о 10 год. 28 хв., у м. Києві, по вул. Петра Радзіня, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41 та здійснив подальший рух не зупиняючи транспортний засіб. З вказаною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Окремо зазначив, що позивача не було ознайомлено з доказами вчинення ним адміністративного правопорушення.

Ухвалою Дарницького районного суду від 03.03.2025 року відкрито провадження у справі, у порядку спрощеного позовного провадження, визначено строк для відповідача для подання відзиву на позов.

Від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого зазначено, що 26.12.2024 року о 10 год. 28 хв., у м. Києві по вул. Петра Радзіня, позивач керував транспортним засобом «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «Контроль», чим порушив п. 8.4в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, що призвело до застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Щодо тверджень позивача про порушення його прав на ознайомлення із відеозаписом, відповідач не погоджується, оскільки позивачем під час розгляду справи не заявлялось клопотання про перенесення дати розгляду справи для ознайомлення із матеріалами справи на інший день. Окремо зазначив, що інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконав умови підготовки адміністративної справи до розгляду, що передбачені ст. 278 КУпАП, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, та відповідно до норм чинного законодавства вмотивовано виніс постанову серія ЕНА № 3731006 від 26.12.2024 року за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові. Окремо зазначив, що перед блокпостом не було знаку 3.41, він знаходився після блокпосту. Вказав, що долучений відеозапис, не містить доказів невиконання позивачем вимог дорожнього знаку 3.14.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, позивачем було порушено правила дорожнього руху. Зазначив, що у працівника поліції відсутня технічна можливість ознайомити з відеозаписом правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою ЕНА № 3731006 від 26.12.2024 року ОСОБА_1 , було про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Відповідно до постанови 26.12.2024 року о 10 год. 28 хв., у м. Києві, по вул. Петра Радзіня, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41 та здійснив подальший рух не зупиняючи транспортний засіб.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про Національну поліцію"поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису на який сторона відповідача посилається як на доказ законності винесеної інспектором постанови, вбачається, що вказаний відеозапис не містить факту вчинення ОСОБА_1 , інкримінуємого правопорушення, зокрема наявності на ньому знаку 3.41 та проїзд його позивачем без зупинки транспортного засобу, фактично вказаний відеозапис містить процес спілкування працівника поліції з позивачем та розгляд адміністративної справи.

Постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б його обґрунтовували, в матеріалах справи відсутні.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є недоведеним та безпідставним, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню. З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти № 3 батальйону №1 полку № 2 управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Бажан Олександра В`ячеславовича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія ЕНА №3731006 від 26.12.2024 року. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення буде виготовлено 06.06.2025 року.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Поліцейський взводу №1 роти № 3 батальйону №1 полку № 2 управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Бажан Олександра В`ячеславовича, адреса: м. Київ,вул. Святослава Хороброго, 9.

Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ,вул. Святослава Хороброго, 9.

Суддя С.В.Кулик