Ухвала суду № 128461841, 26.06.2025, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2000/21

номер провадження 6/695/39/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Оніщенко Н.В.,

державного виконавця Щербатюк Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша матеріали подання головного державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Людмили Щербатюк про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Людмила Щербатюк (далі державний виконавець) звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування зазначеного подання державний виконавець зазначає, що на виконанні у Золотоніському відділі ДВС перебуває виконавче провадження 74770065 з виконання виконавчого листа № 695/2000/21, виданого 17.01.2022 року про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 45084.33 грн та 2270.00 грн судового збору. Боржника належним чином повідомлено про відкриття провадження, зобов`язано боржника подати декларацію про майно та доходи, неодноразово направлялись виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо невиконання рішення суду. У ході виконання було встановлено, що боржник: не має достатніх коштів на рахунках; не володіє нерухомістю, транспортними чи повітряними засобами, цінними паперами; не отримує пенсії чи іншого доходу. Боржник не вживає жодних заходів для погашення боргу. У зв`язку з цим державний виконавець просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України на підставі ст. 441 ЦПК України та ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», оскільки він злісно ухиляється від виконання рішення суду.

У судовому засіданні державний виконавець подання підтримала та пояснила, що боржник ОСОБА_1 на виклики державного виконавця не реагує, добровільно рішення суду не виконує, при відвідуванні боржника за місцем проживання двері не відчиняє, чим злісно ухиляється від виконання рішення суду.

Заслухавши позицію державного виконавця, вивчивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що на виконанні Золотоніського Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження 74770065 з виконання виконавчого листа № 695/2000/21, виданого 17.01.2022 року про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 45084.33 грн та 2270.00 грн судового збору на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».

Актом державного виконавця від 11.06.2025 року встановлено, що боржник ОСОБА_1 проживає у с. Циблі Київської області. Державним виконавцем здійснено запит до Циблівської територіальної громади щодо надання інформації про місце роботи та проживання ОСОБА_1 .

Як вбачається з Акту державного виконавця від 18.06.2025 року на адресу ОСОБА_1 у с. піщане, АДРЕСА_1 направлено виклик та вимогу державного виконавця про надання декларації про доходи. 18.06.2025 року боржник за викликом 18.06.2025 року не з1явився, борг добровільно не сплачує.

Згідно з інформацією, наданою на запити державного виконавця за ОСОБА_1 пенсії не отримує, будь-яких інших доходів не має.

Як вбачається з Відповіді на запит № 273901105 від 10.06.2025 року дані щодо перетину державного кордону ОСОБА_1 відсутні.

Відомості щодо документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України для виїзду за кордон державним виконавцем не зазначені.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до частини третьої статті 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з частинами 2, 4 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів щодо примусового виконання рішення суду, зокрема, матеріали справи надані суду, після постанови про відкриття виконавчого провадження не містять належних доказів отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, державний виконавець, указуючи на ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, не надав необхідних і достатніх доказів, які б свідчили про те, що він мав реальну можливість виконати свої зобов`язання, при цьому ухилявся від його виконання, а обмеження у праві виїзду за кордон надасть можливість стягнути суму боргових зобов`язань, що в даному випадку не дає суду достатніх підстав для обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

За таких обставин, державний виконавець передчасно звернувся з поданням до суду про вжиття крайнього заходу забезпечення здійснення виконавчого рішення суду - обмеження боржника у його конституційному праві - праві виїзду за кордон.

Крім того, державним виконавцем не надано доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов`язань.

Відповідно до статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі , або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також стаття 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

З урахуванням викладено та того, що обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення державними/приватними виконавцями всіх інших можливих заходів, а також тієї обставини, що виконавцем не обґрунтовано наявність фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов`язань, так як не надано достатніх доказів на підтвердження навмисного чи іншого свідомого невиконання боржником своїх обов`язків по сплаті боргу, його наміру ухилитися від виконання покладених на нього зобов`язань та переховування від виконавчих органів, а сама по собі наявність невиконаного рішення суду не може бути підставою для обмеження свободи пересування боржника, то суд приходить до висновку, що подання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст.ст. 260-261, 268, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Людмили Щербатюк про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя: Середа Л.В.