Ухвала суду № 128457805, 25.04.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2991/25

Провадження № 4-с/204/10/25 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНАС» на бездіяльність державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В:

До судузвернувся ОСОБА_1 з даноюскаргою,в якійпросив визнатипротиправною бездіяльністьДругого Правобережноговідділу державноївиконавчої службиу Чечелівськомута Новокодацькомурайонах містаДніпра Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)щодо невжиттязаходів ізскасування арештуна майноборжника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),накладеного увиконавчому провадженні№ 43540958,яке буловідкрите напідставі виконавчоголиста щодовиконання рішенняКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська усправі №419/3557/12від 03.12.2013;зобов`язати ДругийПравобережний відділдержавної виконавчоїслужби уЧечелівському таНовокодацькому районахміста ДніпраПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)вчинити діїщодо скасуванняарешту навсе майно(нерухомемайно тагрошові кошти) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),накладеного увиконавчому провадженні№ 43540958,яке буловідкрите напідставі виконавчоголиста щодовиконання рішенняКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська усправі №419/3557/12від 03.12.2013р.В обґрунтуванняскарги вказав,що ОСОБА_1 вимушений звернутисьдо судуза захистомсвоїх праву зв`язкуіз протиправноюбездіяльністю начальникаДругого Правобережноговідділу державноївиконавчої службиу Чечелівськомута Новокодацькомурайонах містаДніпра Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)Астапенкової К.М.,що полягаєу невчиненнідій шляхомскасування накладеногоарешту навсе майноборжника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )та оголошеннязаборони найого відчуження, серія та номер: 43540958, виданий 05.06.2014, видавник ОСОБА_2 , Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. 20.01.2025 року на ім`я начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Астапенковій К.М. адвокатом Клименко І.І. була повторно подана вимога про скасування накладеного арешту на все майно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 43540958, виданий 05.06.2014, видавник ОСОБА_2 , Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Підставою для подання вказаної вимоги є необхідність захисту законних інтересів ОСОБА_1 , які зумовлені наступним. 17.12.2024 року до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) адвокатом Клименко І.І. в його інтересах подано заяву про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 43540958. 31.12.2024 року №337732 отримано лист за підписом начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Астапенкової К.М., яким повідомлено про те, що матеріали виконавчого провадження № 43540958 з примусового виконання виконавчого листа № 419/3557/12 виданого 07.04.2014 року Красногвардійський районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» борг в розмірі 1 088 762,93 грн. - знищені. Крім того, повідомлено що виконавчий документ було повернуто стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (станом на 17.12.2014 року). Так, відповідно до положень цієї норми, виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Однак, згідно з отриманого витягу з державного реєстру речових прав, станом на день подання вимоги встановлено наявність відомостей про те, що на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладено арешт згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 43540958, виданий 05.06.2014, видавник Макушев Є.П., Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. За загальним правилом встановленим статтею 12 Закону Україні «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. На день звернення із цією вимогою після повернення виконавчого документа стягувачу 17.12.2014 року пройшло вже більше десяти років, тобто строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, визначені Законом України «Про виконавче провадження», як в редакції, що діяла на час закінчення виконавчого провадження, так і в чинній редакції, сплинув. Крім того, знищено як матеріали виконавчого провадження № 43540958 з примусового виконання виконавчого листа №419/3557/12 виданого 07.04.2014 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» борг в розмірі 1 088 762,93 грн., так й безпосередньо постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 43540958, виданий 05.06.2014 року, видавник Макушев Є.П., Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Тобто, у зв`язку із тим, що орган державної виконавчої служби самостійно знищив матеріали виконавчого провадження й саму постанову державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Макушева Євгена Петровича №43540958 від 05.06.2014, зазначені дії прирівнюються до фактичного скасування накладеного арешту, який не був відображений у відповідних інформаційних системах. Зокрема, внаслідок таких дій виникає правова невизначеність щодо правового статусу майна боржника, що фактично призводить до скасування арешту без оформлення відповідного процесуального акту. Більш того, безпосередньо й сам стягувач - ТОВ «ВІН ФІНАНС» не вчинював жодних дій з повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання, а станом на день звернення із цією вимогою, строк пред`явлення до примусового виконання пропущений на строк більше 10 років.

Представником Другого Правобережноговідділу державноївиконавчої службиу Чечелівськомута Новокодацькомурайонах містаДніпра Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)було подановідзив наскаргу,в якомувін просиввідмовити взадоволенні скарги.В обґрунтуваннявищевказаного зазначено,що згіднодо перевіркиАвтоматизованої системивиконавчого провадження,було встановлено,що навиконанні увідділі перебуваловиконавче провадження№43540958з примусовоговиконання виконавчоголиста №419/3557/12,виданого 07.04.2014року Красногвардійськимрайонним судомДніпропетровська простягнення з ОСОБА_1 на користьТОВ «КредексФінанс» заборгованостіу розмірі1088762,93грн.Постановою державноговиконавця від17.12.2014 рокубуло повернутовиконавчий документстягувачу напідставі п.2ч.1ст.47Закону України«Про виконавчепровадження» (відсутністьу боржникамайна). Таким чином,повернення виконавчогодокумента стягувачевіна підставіп.2ч.1ст.47Закону України«Про виконавчепровадження»,не передбачаєзняття арештуз майнаборжника.Отже,у ДругогоПравобережного відділудержавної виконавчоїслужби Чечелівськомута Новокодацькомурайонах містаДніпра Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)відсутні підставідля зняттяарешту змайна боржника ОСОБА_1 . Окремо звертає, що у випадку задоволення скарги та зняття арешту з майна боржника, фактично будуть завдані збитки Державі у розмірі нестягнутого виконавчого збору у сумі 108876,29 грн. Скаржник не падав суду належних і допустимих доказів, які підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку.

В судове засідання скаржник та його представник не з`явилися, про дату та час судового засідання були повідомленні належним чином, раніше перстеником надано до сулу заяву відповідно до якої просить розгляд справи проводити без їх участі, вимоги викладені в скарзі підтримує у повному обсязі.

Представник Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №405604769 від 27 листопада 2024 року на все майно ОСОБА_1 накладено обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 43540958 виданий 05.06.2014 року Красногвардійським ВДВС Дніпровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Згідно відповідіДругого Правобережноговідділу державноївиконавчої службиу Чечелівськомута Новокодацькомурайонах містаДніпра Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)від 17лютого 2025року №43109було повідомлено,що згідноперевірки Автоматизованої системивиконавчого провадження(АСВП)встановлено,що напримусовому виконанніу відділіобліковується виконавчепровадження №43540958з примусовоговиконання виконавчоголиста №419/3557/12,виданого 07.04.2014Красногвардійським районнимсудом м.Дніпропетровська простягнення з ОСОБА_1 накористь ТОВ«Кредекс Фінанс»заборгованості урозмірі 1088762,93грн.17.12.2014зазначене виконавчепровадження булозавершено згідноп.2ч.1ст.47Закону України«Про виконавчепровадження» (вредакції,чинній намомент прийняттярішення).Враховуючи вищевикладене,виконавчі провадження,які булозавершено по2020рік включно,а виконавчіпровадження запостановами пронакладення адміністративногостягнення по2022рік включно,були знищеніна підставіПравил веденияДіловодства таархіву ворганах державноївиконавчої службита приватнимивиконавцями.Отже,матеріали виконавчогопровадження №43540958було знищеноу зв`язкуiззакінченням термінузберігання.Як свідчитьінформація зіспепрозділу АСВП,в рамкахвиконавчого провадження№ 43540958,12.06.2014державним виконавцембуло винесенопостанову простягнення виконавчогозбору усумі 108876,29грн.Станом натеперішній час,боржником небуло сплаченовиконавчий збірта витративиконавчого провадження,що єобов`язковоюумовою дляжиття арешту,накладеного увиконавчому провадженні. Постановою державного виконавця від 17.12.2014 року у виконавчому провадженні №43540958 було повернуто виконавчий документ стягувачу саме на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на момент вчинення таких дій). З огляду на вищевикладене, дана підстава повернення виконавчого документу стягувачу не передбачає наслідку зняття арешту та вилучення обтяжень, оскільки боржником не погашено виконавчий збір та витрати за проведення виконавчих дій. Отже, у відділу ДВС відсутні правові підстави для зняття арешту з майна, до виконання боржником покладених на нього зобов`язань зі сплати грошових коштів, необхідних для задоволення вимог стягувача, стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Судом встановлено, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 08 квітня 2025 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 43540958 з примусового виконання виконавчого листа № 419/3557/12, виданого 07.04.2014 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» коштів у розмірі 1088762,93 грн.

05 червня 2014 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та 05 червня 2014 року, в рамках цього виконавчого провадження, керуючись статтею п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», - постанову про арешт майна боржника.

17 грудня 2014 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі виконавчого листа № 419/3557/12, виданого 07.04.2014 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» коштів у розмірі 1088762,93 грн. та пред`явлення його до виконання були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі - Закон №606-XIV), який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Аналогічне визначення закріплене у статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), чинного на час розгляду скарги судами.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Аналогічна за змістом норма закріплена у частині першій статті 48 Закону № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.

Отже, арешт є початковою стадією виконавчого провадження щодо звернення стягнення на майно боржника.

Згідно із частиною другою статті 57 Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на момент накладення арешту на майно боржника) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Схожі за змістом приписи містяться у статті 56 Закону № 1404-VIII.

Виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.

Отже, правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

У постанові від 14 травня 2025 року у cправі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та відповідно різні правові наслідки.

Закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження. Зміст правових підстав для закінчення виконавчого провадження, визначених частиною першою статті 49 Закону № 606-XIV (частиною першою статті 39 Закону № 1404-VIII), свідчить про об`єктивну неможливість виконати відповідне рішення у примусовому порядку. На відміну від обставин, що зумовлюють повернення виконавчого документа стягувачу, обставини, які є підставою для закінчення виконавчого провадження, не перестануть існувати в майбутньому.

З наведеного слідує і формування наслідків закінченого виконавчого провадження, зокрема, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочато знову, крім випадків передбачених законом (частина перша статті 40 Закону № 1404-VIII).

Водночас частиною п`ятою статті 47 Закону № 606-XIV визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (аналогічна норма міститься в частині п`ятій статті 37 Закону № 1404-VIII).

Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону № 606-XIV.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Схожі за змістом норми містяться у частинах першій, другій статті 40 Закону № 1404-VIII.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:

- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);

- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що законодавець у Законі № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно із поверненням виконавчого документа стягувачу, а саме: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (частина третя статті 37 Закону № 1404-VIII).

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII).

За таких обставин, суд встановивши, що виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення правовідношень), ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 223, 247, 258-261, 352-354, 447, 449, 450, 451 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНАС» на бездіяльність державного виконавця - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Самсонова