Ухвала суду № 128456310, 27.06.2025, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/806/25

Номер провадження 2-678-359/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Лазаренка А. В.,

за участі секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Цапів І. М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Цапів Ігор Миколайович, до Комунального підприємства «Летичівський спецлісгосп» про стягнення коштів належних працівникові при звільненні та за затримку розрахунку при звільненні,

встановив:

27 червня 2025 року до суду надійшла заява представника відповідача КП «Летичівський спецлісгосп» адвоката Кучерука Т. М. про відвід судді Летичівського районного суду Хмельницької області Лазаренка А. В. у даній цивільній справі, зазначає, у провадженні Летичівського районного суду Хмельницької області перебуває справа №678/806/25 (суддя Лазаренко А.В.), розгляд якої призначено на 27 червня 2025 року о 9 годині 00 хвилин. Також, у провадженні судді Летичівського районного суду Хмельницької області Лазаренко А.В. перебуває справа №678/930/25 за позовом ОСОБА_2 до КП «Летичівський спецлісгосп» про стягнення заборгованості щодо сплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, вихідної допомоги при звільненні і моральної шкоди. Зважаючи на однорідність правовідносин та з врахуванням висловлення позиції головуючого щодо справи №678/806/25 у ході розгляду справи №678/930/25 щодо визнання відповідачем позовних вимог, до початку судового засідання, прийняття незаконних рішень у ході розгляду справи №678/930/25, які оскаржуються в апеляційному порядку, у нього, як у представника відповідача, виникають обґрунтовані сумніви щодо можливості забезпечення справедливого, незалежного та неупередженого розгляду справи даним складом суду. Це, у свою чергу, може призвести до порушення мого права на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Цапів І. М. заперечили проти заявленого відводу й вважають, що обґрунтування відводу суду, який здійснює розгляд справи, представник відповідача не навів.

Представник відповідача Кучерук Т. М., будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. 26 червня 2025 року подав через систему «Електронний суд» клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 27 червня 2025 року о 9 годині 00 хвилин, по відеоконференції з власних технічних засобів. 27 червня 2025 року подав клопотання про відкладення вказаного судового засідання.

Вислухавши доводи учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як зазначено у ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи (п. 3 ч. 1); є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч. 1). Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4).

В силу ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі №127/28196/21).

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд. Суддя повинен бути об`єктивним і неупередженим при виконанні своїх професійних обов`язків. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише міркування про можливу упередженість судді, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Заява про відвід судді надійшла до суду 27 червня 2025 року, перед судовим засідання, яке призначене на цей же день на 09 год. 00 хв., тому на підставі ч. 3 і ч. 5 ст. 40 ЦПК України дана заява про відвід судді розглядається судом, який розглядає справу.

Окрім того, відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно.

У заяві про відвід судді, як підставу для відводу, представник відповідача КучерукТ.М. посилається на те, що у провадженні судді Летичівського районного суду Хмельницької області Лазаренко А.В. перебуває інша цивільна справа №678/930/25 з однорідними правовідносинами, висловлення позиції головуючого щодо справи №678/806/25 у ході розгляду справи №678/930/25, прийняття незаконних рішень у ході розгляду справи №678/930/25, які оскаржуються в апеляційному порядку.

Однак, в силу положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, рішення судді в іншій справі не може бути підставою для відводу.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано жодних фактів, а також матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про вчинені ОСОБА_3 активних дій чи бездіяльності, які викликали б сумнів у його об`єктивності чи неупередженості, що він прямо чи побічно заінтересований у результатах розгляду справи. Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними вище нормами ЦПК України.

Сам по собі факт, що відповідач внаслідок суб`єктивних міркувань, які не підтверджені жодним доказом, сумнівається в неупередженості головуючого у цивільній справі, не погоджується з прийнятими рішеннями в іншій цивільній справі, не свідчить про упередженість та заінтересованість судді і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду цивільної справи.

На переконання суду, відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя ЛазаренкоА. В. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї цивільної справи до відповідача.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного відповідачем не надано й судом не здобуто.

За цих обставин в задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 1-3, 23, 33-34, 36, 39-41, 247, 258-261, 263, 268, 272-273, 351-355 ЦПК України,

постановив:

У задоволені заяви представника відповідача Комунального підприємства «Летичівський спецлісгосп» адвоката Кучерука Тараса Миколайовича про відвід судді Лазаренка Анатолія Володимировича у цивільній справі № 678/806/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Цапів Ігор Миколайович, до Комунального підприємства «Летичівський спецлісгосп» про стягнення коштів належних працівникові при звільненні та за затримку розрахунку при звільненні - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис А. В. Лазаренко

Суддя: А. В. Лазаренко