Ухвала суду № 128454256, 25.06.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8513/25

1-кс/308/3780/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управлінняНаціональної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, ФОП « ОСОБА_4 », одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №72024071250000001, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управлінняНаціональної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №72024071250000001, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024.

На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження №72024071250000001 від 04.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що між Сюртіською сільською радою в особі голови ОСОБА_7 , який діє в межах визначених Законом України «Про місцеве самоврядування» (замовник) з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , з другої сторони (підрядник) укладено договір підряду №1 від 26.07.2019, предметом якого є «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Сюрте».

На виконання умов вказаного договору підряду, ФОП ОСОБА_4 зобов`язався перед Сюртівською сільською радою виконати на свій ризик власними силами та засобами роботи по об`єкту «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Сюрте» (далі об`єкт), в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією, на підставі якої складені локальні кошториси, які є невід`ємною частиною цього договору (далі роботи), увести об`єкт у експлуатацію з дотриманням діючих будівельних норм і правил, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. Виконавець повинен виконати передбачені договором роботи та використати матеріальні ресурси, необхідні для їх виконання, якість яких повинна відповідати умовам договору, проектно-кошторисній документації, державним стандартам, будівельним нормам і правилам, а також іншим нормативним документам.

Відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в установлений пунктом 4.1 порядком здійснення оплати, виконавець зобов`язаний щомісяця, але не пізніше 05 числа місяця, що слідує за звітним, надавати замовнику довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою КБ-3 (далі довідка КБ-3), акти про приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в (далі акт КБ-2в).

Відповідно до пункту 4.2 договору замовник на підставі отриманих від виконавця довідок КБ-3, актів КБ-2в перераховує на рахунок виконавця протягом п`яти банківських днів з моменту отримання підписаних уповноваженими представниками сторін довідки КБ-3 та акту КБ-2в.

Згідно з пунктом 4.3 договору у всіх документах, на підставі яких здійснюються розрахунки, обов`язково повинно бути посилання на номер і дату укладеного між сторонами договору, додаткового договору, вартості виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.4 договору замовник має статус платника податку на прибуток відповідно до пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Виконавець сплачує податок на прибуток на загальних підставах.

Згідно з пунктом 4.5 договору замовник здійснює оплату робіт виконавцю у межах коштів, передбачених на відповідний рік.

Відповідно до пункту 3.1 загальна вартість доручених робіт за договором встановлюється згідно з договірною ціною і становить 3479785,00 грн. Згідно з пунктом 3.2 ціна договору визначається у відповідності до обсягів, передбачених кошторисною документацією, і не підлягає зміні за виключенням випадків, передбачених договором, цими основними умовами.

Згідно з пунктом 5.1 договору строк виконання робіт виконавцем (уведення об`єкта в експлуатацію) у повному обсязі з серпня 2019 року по жовтень 2019 року з дати передавання замовником виконавцю об`єкта для виконання робіт про що складається акт, який підписується сторонами.

Відповідно до пункту 5.2 договору виконання загального обсягу робіт за: цим договором здійснюється відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток №2 до цього договору) на весь період виконання робіт.

Згідно з пунктом 5.3 договору місце виконання робіт с. Сюрте, вул. Ракоці, буд. 150, Ужгородський район, Закарпатська область.

Відповідно до пункту 5.4 договору до початку виконання робіт передбачених цим договором виконавець обов`язково розробляє проект виконання робіт, погоджує його із замовником та затверджує після погодження підписується уповноваженими особами сторін.

Згідно з пунктом 5.5 договору факт передачі об`єкта виконавцю для виконання робіт оформляється актом, який підписується сторонами.

Відповідно до пункту 5.6 договору разом з одним примірником цього договору замовник передає виконавцю один примірник проектно-кошторисної документації, що оформляється актом, який підписується сторонами.

Згідно з пунктом 5.7 договору для підтвердження вартості та обсягів виконаних робіт виконавець щомісяця надає замовнику довідки КБ-3, акти КБ-2в, які замовник повинен підписати протягом п`яти робочих днів з дня отримання.

Відповідно до пункту 5.8 договору у разі наявності зауважень у замовника стосовно виконаних робіт або їх вартості замовник не підписує довідки КБ-3, акти КБ-2в, а надає зауваження у письмовому вигляді виконавець для розгляду та усунення.

Згідно з пунктом 5.9 договору про закінчення виконання всього обсягу робіт за договором та готовність об`єкта до приймання в експлуатацію виконавець повідомляє замовника письмово.

Відповідно до пункту 5.10 договору замовник зобов`язаний протягом 5 днів після отримання письмового повідомлення виконавець, а про закінчення виконання всього обсягу робіт за договором та готовність об`єкта до приймання в експлуатацію забезпечити створення робочої комісії для прийняття об`єкта в експлуатацію та надати виконавець у копію відповідного документа.

Згідно з пунктом 5.11 договору при прийманні об`єкта в експлуатацію визначається відповідність виконаних робіт умовам договору, вимогам ДБН, стандартів, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 5.12 договору під час прийняття об`єкта в експлуатацію виконавець зобов`язаний передати замовнику: акти про приховані роботи; документацію щодо виконання цього договору; інші документи, передбачені діючим законодавством України. Всі документи повинні бути викладені на українській мові.

Згідно з пунктом 5.13 договору у разі виявлення під час приймання об`єкта в експлуатацію недоліків (дефектів), допущених з вини виконавця, він зобов`язаний у строк, визначений замовником, усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність об`єкта до приймання в експлуатацію.

Відповідно до пункту 5.14 договору прийняття об`єкта в експлуатацію замовник оформляє актом встановленої форми, один екземпляр якого надається виконавцю.

Згідно з пунктом 5.15 договору виконавець гарантує відповідність якості закінчених робіт та використаних матеріалів проектно-кошторисній документації, вимогам відповідних нормативно-правових актів і можливість їх безперервної та належної експлуатації протягом наступних гарантійних строків з дня прийняття об`єкта в експлуатацію за актом робочої комісії: будівельно-монтажних робіт протягом 10 (десяти) років.

Відповідно до пункту 5.16 договору у разі виявлення в період гарантійного строку дефектів/ недоліків у виконаних роботах, виконавець зобов`язаний на безоплатній основі протягом двох робочих днів включаючи день отримання письмового повідомлення від замовника прибути до замовника для складання двостороннього акта про усунення виявлених недоліків/дефектів. У разі неприбуття представника виконавця у цей строк замовник має право скласти акт в односторонньому порядку, який є обов`язковим для виконавця. Акт, складений без участі виконавця, надсилається йому для виконання наступного робочого дня після складання.

Згідно з пунктом 5.17 договору виконавець зобов`язаний за свій рахунок усунути виявлені дефекти/недоліки у виконаних роботах, у строки та порядку, які визначаються в акті за згодою сторін або замовником при складанні акту без участі виконавець.

Відповідно до пункту 5.18 договору гарантійні строки встановлені цими умовами продовжуються на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватись внаслідок виявлених дефектів/недоліків, відповідальність за які несе виконавець.

Згідно з пунктом 5.19 договору контроль за якістю робіт і матеріальних ресурсів здійснюється замовником.

Відповідно до пункту 5.20 договору для здійснення технічного нагляду і контролю за виконанням робіт виконавець зобов`язаний на вимогу замовника надавати йому необхідні інформацію та документи.

Згідно з пунктом 5.21 договору у разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник складає за участю виконавця відповідний акт, в якому зазначаються виявлені недоліки та строки їх усунення. За результатами перевірки замовник може пред`явити виконавцю письмову вимогу про зупинення виконання робіт.

Відповідно до пункту 5.22 договору роботи, які не відповідають установленим вимогам, замовником не оплачуються.

Згідно з пунктом 5.23 договору ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження виконаних робіт та поставлених на об`єкт матеріалів тощо до прийняття об`єкта в експлуатацію замовником несе виконавець, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.

Відповідно до пункту 5.24 договору сторони зобов`язані вживати необхідних заходів для недопущення випадкового знищення або пошкодження об`єкта.

Згідно з пунктом 5.25 договору у разі випадкового пошкодження об`єкта до передачі його замовнику виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це замовника та вжити заходів до усунення пошкодження власними силами.

Відповідно до пункту 5.26 договору, якщо виконавець виявить обставини, що загрожують пошкодженням об`єкта, ризик якого несе замовник, він зобов`язаний негайно припинити роботи і повідомити про такі обставини замовника. В таких випадках виконавець може вимагати внесення змін у договір стосовно строків виконання робіт та інших пов`язаних з цим умов. Після отримання повідомлення замовник протягом 2 робочих днів повідомляє виконавця про прийняте рішення.

У відповідності до зведеного кошторисного розрахунку на будівельні роботи №1 «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Сюрте», кошторисна вартість становила 3658,906 тис. грн.

Відповідно до акту №1 приймання будівельних робіт за серпень 2019 року серед виконаних робіт, а саме в Розділі 1 «Демонтажні роботи» було здійснено «Розбирання покриттів покрівлі з хвилястих азбестоцементних листів» в кількості 2350 м.кв. на суму 62257,00 грн.

Крім того, відповідно до акту №1 приймання будівельних робіт за серпень 2019 року серед виконаних робіт, а саме в Розділі 1 «Демонтажні роботи» було здійснено «Розбирання лат (решетування) з дощок з прозорами» в кількості 2350 м.кв. на суму 39230,00 грн.

Відповідно до акту №1 приймання будівельних робіт за серпень 2019 року серед виконаних робіт, а саме в Розділі 1 «Демонтажні роботи» було здійснено «Розбирання крокв зі стояками та підкосами з брусів і колод» в кількості 2350 м.кв. на суму 65398,00 гр.

Крім того, відповідно до акту №4 приймання будівельних робіт за листопад 2019 року серед виконаних робіт, а саме в Розділі 3 «Покрівля» було здійснено «Улаштування покрівель» в кількості 1167,618 м.кв. на суму 182173,00 грн.

Органом досудового розслідування встановлено, що фактично виконані будівельні роботи до договору підряду №1 від 26.07.2019 по об`єкту «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Сюрте» та які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), не відповідають даним зазначеним в проектно-кошторисній документації, а саме в зведеному кошторисному розрахунку (том 3), а саме: не улаштовано антисейсмічний пояс з використанням сумішей бетонних та арматурної сталі шифр РЕКН ЕН6-19-1 «Улаштування поясів в опалубці», дані роботи замінено на шифр РЕКН ЕН6-11-1-ИН «Установлення анкерних болтів у готові гнізда із заробленням довжиною до 1 м».

Проектно-кошторисна документація є розділом проектної документації, отже, фактично виконані будівельні роботи до договору підряду №1 від 26.07.2019 по об`єкту «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте», не відповідають проектній документації.

Крім того, встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт відповідно до договору підряду №1 від 26.07.2019 по об`єкту «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте», не відповідають обсягам та вартості зазначеним в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), а саме: акт №1 за серпень 2019 року: «Розбирання покриттів покрівлі з хвилястих азбестоцементних листів» - виконано на 300,00 м2 менше; «Розбирання лат (решетування) з дощок з прозорами» - виконано на 300,00 м2 менше; «Розбирання крокв зі стояками та підкосами з брусів і колод» - не виконано в кількості 1700,0 м2; акт №4 за листопад 2019 року: «Улаштування покрівель шатрових із металопрофілю» - виконано на 300,00 м2 менше.

Встановлено, що завищення вартості будівельних робіт, включених до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форми КБ-2в), за рахунок завищених обсягів будівельних робіт, відповідно до кошторисних розрахунків, складає 100893,00 грн.

Крім того, встановлено, що завищення вартості будівельних робіт, включених до акту №4 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (форми КБ-2в), за рахунок завищених обсягів будівельних робіт, відповідно до кошторисних розрахунків, складає 173514,00 грн.

У ході виконання взятих на себе зобов`язань, у відповідності до умов договору, ОСОБА_4 , який є ФОП « ОСОБА_4 », діючи умисно, вказівками та порадами організовував виконання робіт працівниками ФОП « ОСОБА_4 » по договору №1, від 26.07.2019 щодо «Першочергових невідкладних аварійно-відновлювальних робіт (капітальний ремонт) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте» при виконанні, використовуючи службове становище, з метою заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету, усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи в силу покладених на нього службових обов`язків, обізнаним із Правилами визначення вартості будівництва (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013), затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства №293 від 05.07.2013, загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 (зі змінами), в порушення умов виконання договору №1 від 26.07.2019, предметом якого є «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте», у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 07 серпня 2019 року, засвідчив своїм підписом акт №1 на приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року, форми КБ-2в, та у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 26.11.2019, засвідчив своїм підписом акт №4 на приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року, форми КБ-2в, які не відповідають вимогам нормативно правових актів у галузі будівництва, а саме у вищевказаних актах вартість виконаних будівельних робіт є завищеною на 274407,00 грн.

Надалі, ОСОБА_4 , достовірно знаючи те, що видані ним завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: акт №1 на приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року, форми КБ-2в, та акт №4 на приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року, форми КБ-2в по об`єкту «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте», які містили завідомо неправдиві відомості, а саме завищення вартості виконаних будівельних робіт на 274407,00 грн, діючи в порушення пп. 31, 76, 99 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005, знаходячись в приміщенні Сюртівської сільської ради за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоці, 2, передав представнику Сюртівської сільської ради акт №1 на приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року, форми КБ-2в, та акт №4 на приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року, форми КБ-2в, які містили неправдиві відомості, які вніс ОСОБА_4 та в яких було зазначено про вартість виконаних будівельних робіт на суму 502409,00 грн та 724315,79 грн відповідно, з метою підтвердження факту виконаних робіт, а саме виконання частини робіт по договору «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте» №1, від 26.07.2019, та в подальшому заволодіння коштами державного та місцевого бюджету на суму 274407,00 грн.

У подальшому дані офіційні документи були передані до управління Державної казначейської служби України, де зареєстровані та взяті на облік.

Отже, своїми умисними діями ОСОБА_4 , шляхом внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, заволодів коштами місцевого бюджету на суму 274407,00 грн, чим Сюртівській сільській раді спричинено майнову шкоду на загальну суму 274407,00 грн, що у 250 і більше разів.

Крім того, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 07.08.2019 ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення пп. 31, 76, 99 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 (зі змінами), діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету, вніс неправдиві дані в акт №1 на приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року, форми КБ-2в, на загальну суму 502409,00 грн, та в невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 26.11.2019, в акт №4 на приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року, форми КБ-2в, на загальну суму 724315,79 грн, а саме вніс неправдиві відомості про вартість виконання частини будівельних робіт по об`єкту «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте», хоча фактична вартість частини виконаних будівельних робіт по першочергових невідкладних аварійно-відновлювальних роботах (капітальному ремонту) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте, які виконувалися підрядником за серпень 2019 року та листопад 2019 року становить 952317,00 грн.

Після цього, ОСОБА_4 засвідчив своїм підписом акт №1 на приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року, форми КБ-2в, на загальну суму 502409,00 грн та акт №4 на приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року, форми КБ-2в, на загальну суму 724315,79 грн, по об`єкту «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте», які не відповідають вимогам нормативно правових актів у галузі будівництва, та в яких завищена вартість виконаних будівельних робіт на 274407,00 грн, посвідчивши тим самим факт, що має юридичне значення, і надавши зазначеному документу статусу офіційного, тим самим вніс завідомо неправдиві дані в офіційні документи.

Підписання акту №1 на приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року, форми КБ-2в, на загальну суму 502409,00 грн та акту №4 на приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року, форми КБ-2в, на загальну суму 724315,79 грн, по об`єкту «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте», стало правовою підставою для виставлення ФОП « ОСОБА_4 » рахунку фактури на оплату частини виконаних будівельних робіт та витрат по об`єкту «Першочергові невідкладні аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) даху ЗОШ I-III ст. в с. Сюрте», на загальну суму 1226724,79 грн (з ПДВ).

У сукупності ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

24.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних правопорушень.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких віднесено до категорії тяжких, які визначені ч. 4 ст. 191 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.06.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 20.06.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 01.07.2024; договором будівельного підряду №1 від 26.07.2019; додатковою угодою №1 від 07.08.2019 до договору підряду №1; додатковою угодою №2 від 27.08.2019 до договору підряду №1; додатковою угодою №3 від 17.10.2019 до договору підряду №1; додатковою угодою №4 від 26.11.2019 до договору підряду №1; додатковою угодою №5 від 27.12.2019 до договору підряду №1; звіт про результати проведення закупівлі від 26.09.2019; актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019; актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019; актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019; актом №4 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019; рахунком №00001 та платіжним дорученням №2 від 07.08.2019; рахунком №00243 та платіжним дорученням №8 від 26.11.2019; висновком експерта №5194-Е від 20.02.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 24.06.2025.

Як зауважує слідчий, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому в сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочини, який інкримінується ОСОБА_4 , зокрема ч. 4 ст. 191 КК України, є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні. ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, які вже встановлені, та осіб, які володіють відомостями щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні до проведення судових експертиз та слідчих дій, що негативно вплине на хід досудового розслідування та/або до підбурювання надання ними неправдивих показань або відмови від надання таких;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може створити неправдиві, фіктивні документи, так як має відповідний досвід, знання та навички у галузі, що стосується проведення договірних будівельних та ремонтних робіт, з метою легалізації своїх незаконних дій. Крім того, може знищити або спотворити документи, у спосіб який вказано вище, які на даний час ще не вилучені та не встановлені;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. ОСОБА_4 матиме можливість вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення, оскільки кримінальні правопорушення, в яких він підозрюється, вчинені в період часу з 07.08.2019 по 26.11.2019, що, своєю чергою, свідчить про систематичність їх вчинення та умисел продовжувати їх вчиняти протягом невизначеного терміну. Вищеперераховане вказує на те, що він може вчинити нові кримінальні правопорушення.

З метою запобігання вчинити підозрюваним будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у виді застави, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Орган досудового розслідування, з огляду на специфіку вчиненого кримінального правопорушення, вважає, що запобіжний захід у виді застави найповнішою мірою дасть можливість забезпечити виконання підозрюваним своїх обов`язків у кримінальному процесі.

З огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий вважає, що розмір застави у сумі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Вказаний розмір застави буде достатнім для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки є співмірним тяжкості вчиненню вказаних кримінальних правопорушень.

На підставі наведеного, слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді застави до підозрюваного ОСОБА_4 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на нього обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріалів. Водночас прокурор усно заявив клопотання про визначення підозрюваному розміру застави у розмірі завданих кримінальним правопорушенням збитків, а саме у сумі 274407 грн.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив щодо клопотання та визначення застави у відповідному розмірі, про який просить сторона обвинувачення. Наголошує, що його підзахисний під час проведення досудового розслідування на всі процесуальні дії з`являвся за першим викликом. Просить врахувати, що ОСОБА_4 має 63 роки, є фізичною особою-підприємцем, але на працює, житлового будинку, земельної ділянки чи заощаджень немає, перебуває у другому шлюбі, у дружини на вихованні неповнолітня дитина.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управлінняНаціональної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024071250000001, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

24.06.2025 у рамках даного кримінального провадження повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: внесення службою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, санкції якого передбачає покарання у виді на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжкого злочину, санкції якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.06.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 20.06.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 01.07.2024; договором будівельного підряду №1 від 26.07.2019; додатковою угодою №1 від 07.08.2019 до договору підряду №1; додатковою угодою №2 від 27.08.2019 до договору підряду №1; додатковою угодою №3 від 17.10.2019 до договору підряду №1; додатковою угодою №4 від 26.11.2019 до договору підряду №1; додатковою угодою №5 від 27.12.2019 до договору підряду №1; звіт про результати проведення закупівлі від 26.09.2019; актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019; актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019; актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019; актом №4 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019; рахунком №00001 та платіжним дорученням №2 від 07.08.2019; рахунком №00243 та платіжним дорученням №8 від 26.11.2019; висновком експерта №5194-Е від 20.02.2025.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21 квітня 2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях, вік підозрюваного та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який одружений, проживає разом з дружиною та її неповнолітньою дитиною, наявність у підозрюваної постійного місця проживання, є фізичною особою-підприємцем, майновий стан підозрюваного, відсутність у нього судимостей, розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Беручи до уваги вищенаведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що докази у повному обсязі не зібрано, а тому існує ризик незаконного впливу на них, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання.

Отже, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Виходячи з вимог ст. 177, 178, 182 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, мотив та спосіб їх вчинення, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризикам можливе шляхом застосування запобіжного заходу у виді застави, а відтак, клопотання сторони обвинувачення є підставним та підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього..

Згідно з п. 1, 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень та їх наслідків, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (3028 грн), відповідно становить 121120 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Посилання прокурора щодо визначення підозрюваному застави у розмірі завданих кримінальним правопорушенням збитків, а саме у сумі 274407 грн, слідчий суддя вважає необґрунтованими та належним чином не доведеними.

Зокрема, абзац 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, вихід за межі цих розмірів застави можливий лише як виключний випадок, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, які передбачено ст. 177 КПК України.

Крім того, з системного аналізу рішення у справі «Істоміна проти України», № 23312/15, § 32, рішення від 13 січня 2022 року, остаточне рішення від 13.04.2022 (в тому числі пункт 32) вбачається, що зосередження на розмірі ймовірних збитків без задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, за відсутності здійснення ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі спроможності особи сплатити визначений розмір застави, є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме тому суд також має ретельно оцінити спроможність особи сплатити визначений розмір застави та обґрунтувати визначену суму

При цьому суд, ухвалюючи рішення про розмір застави, враховує з однієї сторони достатню міру гарантування виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а з іншої неможливість завідомої непомірності застави для особи.

У відповідності до положень ст. 182 КПК України розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану.

При визначенні розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 з огляду на приписи ст. 182 КПК України слідчим суддею враховується спосіб життя підозрюваного, зокрема відсутність обороту грошових коштів від здійснення ним підприємницької діяльності, про що стороною захисту подано копії податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2022, 2023, 2024 року, а саме підозрюваного, відсутність даних про наявність у його володінні чи родини дорого вартісного рухомого та нерухомого майна.

Своєю чергою, визначення розміру застави віднесено до виключної компетенції слідчого судді, з огляду на що доводи сторони обвинувачення щодо можливості визначення застави підозрюваному у певному розмірі не є наперед прийнятною для слідчого судді.

Таким чином, враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, дані щодо майнового стану підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що визначення розміру застави у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у повній мірі гарантуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти наступні обов`язки: прибувати дослідчого,прокурора абосуду наїх першувимогу;повідомляти слідчого,прокурора абосуд прозміну свогомісця проживання;утримуватися відспілкуваннязсвідками уданомукримінальномупровадженні (спілкуватися з ними лише з дозволу слідчого, прокурора та суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Покласти на ОСОБА_4 у відповідності до частини п`ятої статті 194 КПК України наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися відспілкуваннязсвідками уданомукримінальномупровадженні (спілкуватися з ними лише з дозволу слідчого, прокурора та суду);

здати назберігання довідповідних органівдержавної владисвій паспорт(паспорти,якщо їхдекілька)для виїздуза кордон,інші документи,що надаютьправо навиїзд ізУкраїни тав`їзд вУкраїну ;

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, визначити до 22 серпня 2025 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали, в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків, покласти на прокурора Ужгородської окружної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №72024071250000001.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1