Рішення № 128453219, 16.06.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"16" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/39/25

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47" (вх.№2-841/25 від 02.06.2025р.) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/39/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47" (вул. Середня, буд.47, Одеса, Одеська область,65078) до відповідача: Територіальна громада міста Одеси, в особі Одеської міської ради (пл. Думська, 1,Одеса,Одеська область,65026) про стягнення 44286,22 грн., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1)

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Каланжова А.О. - по довіреності

від 3-ої особи: не з`явився

Встановив: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, в якому просить суд: стягнути з Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26597691) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47", який є власником нежитлових приміщень: підвалу, котельні, загальною площею 103,4 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Косвена 74/76 шляхом стягнення грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919).

Рішенням суду від 25.05.2025 р. позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47" було задоволено повністю.

02.06.2025р. від позивача надійшла заява (вх.№2-841/25) про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення судовиих витрат, а саме винагороду адвоката у розмірі 15 000,00 грн. Обгрунтовуючи заяву адвокат позивача посилається на те, що судом при задоволені рішення не було вирішено питання щодо витрат на правову допомогу адвоката за заявою, яку було подано раніше.

Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Середня 47 , господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 13 грудня 2024 року між ОСББ «Середня 47», Код ЄДРПОУ: 40551531 та Адвокатським бюро «Бороган» укладено договір про надання правничої допомоги, згідно п. 2.1. якого АДВОКАТСЬКЕ БЮРО на підставі звернення КЛІЄНТА приймає на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надати Клієнту наступної правничої допомоги представництві інтересів КЛІЄНТА по цивільній справі за позовом ОСББ «Середня 47» до територіальної громади м. Одеси про стягнення заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Згідно п.4.1, 4.3, 4.4 Договору про надання правничої допомоги від 13.12.2024 року, за надання правничої допомоги, яка є предметом Договору, згідно пункту 2.1 цього Договору та об`єму наданих послуг, які зазначені у пункті 2.5. цього Договору, АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО КЛІЄНТ сплачує грошову винагороду у розмірі 15 000,00 грн.

Сторонами погоджено, шо виплата винагороди, розмір якої зазначено у пунктах 4.1.цього Договору здійснюється протягом 5-ти робочих днів після надходження коштів, які є предметом позову та зазначені у п. 4.1. цього Договору на рахунок КЛІЄНТА.

Також, сторонами погоджено, що КЛІЄНТ зобов`язується перерахувати на рахунок АДВОКАТСЬКОГО БЮРО винагороду, розмір якої буде зараховано на рахунок КЛІЄНТА, протягом 5-ти робочих днів після надходження даних коштів.

26 травня 2025 року між ОСББ «Середня 47», Код ЄДРПОУ: 40551531 та Адвокатським бюро «Бороган» підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 13.12.2024 року (надалі «Акт»)

Згідно Акту, у відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1 Договору про надання правничої допомоги від 13.12.2024 року, АДВОКАТСЬКИМ БЮРО виконані, а КЛІЄНТОМ прийняті наступні роботи: усна консультація, вивчення документів, підготовка адвокатського запиту, формування правової позиції, підготовка позовної заяви, участь в судових засіданнях.

Вартість наданих послуг становить 15 000,00 грн.

Дослідивши та проаналізувавши зазначені умови укладеного між ОСББ «Середня 47», Код ЄДРПОУ: 40551531 та Адвокатським бюро «Бороган» Договору, господарським судом встановлено, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у вигляді фіксованої суми.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як форма винагороди адвоката, але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає про те, що у контексті цієї справи, фіксований розмір гонорару, погоджений між ОСББ «Середня 47», Код ЄДРПОУ: 40551531 та Адвокатським бюро «Бороган» у Договорі про надання правової допомоги в редакції Додаткової угоди, означає те, що у разі настання визначених таким Договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між Відповідачем і його Адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений Адвокатом відповідача час на надання послуг правничої допомоги та зазначення кількості витрат такого часу.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

У постанові Верховного Суду від 09.02.2023 р. у справі № 921/434/21 зазначено, що принцип пропорційності загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини) у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 та у справі Двойних проти України від 26.02.2015, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Пункт 2 частини 4 статті 129 ГПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною 5 статті 129 ГПК України, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як складність справи, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, господарський доходить до висновку, що обсяг виконаних адвокатом Бороганом В.В робіт цілком пов`язаний із предметом спору та включав в себе вчинення відповідних та необхідних дій, поряд із цим суд звертає увагу на те, що вказана справа розглядалась Господарським судом Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження, а отже вказана справа є малозначною. Також, на даний час наявна велика кількість аналогічних судових справ за позовами ОСББ до Одеської міської ради про стягнення заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, інтереси яких представляло саме Адвокатським Бюро «Бороган» в особі керуючого адвоката Бороган Валентина Володимировича, що свідчить про те, що підготовка даної позовної заяви не потребувала додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин, відтак, вважає відсутніми правові підстав для стягнення витрат в заявленому розмірі.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд вважає, що оскільки при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію складності справи, ціни позову, а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи, приймаючи до уваги заперечення відповідача, враховуючи, що процесуальні документи адвокатом позивача складено якісно, так само як і представництво адвокатом в судових засіданнях, господарський суд між тим дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є неспівмірним заявленій до стягнення сумі витрат з реальністю таких витрат та їх виправданістю, а тому, враховуючи незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у суді, господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн., що на думку суду відповідає критерію розумності та співмірності обставин у даному випадку.

Іншого сторонами не доведено.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 16, 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47" (вх.№2-841/25 від 02.06.2025р.) про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/39/25 задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса - 65026, м. Одеса, пл. Думська. 1/ за рахунок коштів міста Одеси в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради /ЄДРПОУ 04056919, адреса - 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1/, як безпосереднього виконавчого органу Одеської міської ради, який наділений правом розпоряджатись коштами місцевого бюджету, на користь ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «Середня 47», Код ЄДРПОУ: 40551531 (Україна, 65091, Одеська область, місто Одеса, вулиця Середня, будинок 47) 10000/десять тисяч/грн 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3.У задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повне додаткове рішення складено 26 червня 2025 р.

Суддя С.В. Літвінов