Вирок № 128451037, 19.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15423/17

Провадження №1-кп/761/257/2025

В И Р О К

іменем України

19 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017100100001949, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні мало тіню дитину, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, 25 листопада 2015 року відповідно до наказу №1453-к ОСОБА_4 прийнятий на роботу в магазин «Цитрус», який є власністю ТОВ «ПОМЕРАНЧ» (ЄДРПОУ 39567359). 26 листопада 2015 року ОСОБА_4 заключив договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з ТОВ «ПОМЕРАНЧ» в особі директора ОСОБА_9 , відповідно до якого він взяв на себе зобов`язання нести відповідальність за матеріальні цінності, передані йому товариством для збереження або з іншою метою, та застосовувати заходи для попередження збитків. У пункті 3 даного договору зазначено, що в разі незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру шкоди, заподіяної товариству, і його відшкодування проводиться відповідно до чинного законодавства.

3 14 червня 2016 року до 17 лютого 2017 року відповідно до наказу №443-к ОСОБА_4 працював на посаді продавця-консультанта в магазині «Цитрус», який знаходиться в ТВК «Глобус», що на площі Майдан Незалежності, буд. 1 в м. Києві. Відповідно до п. 2.2.5 та п. 2.2.6 посадової інструкції продавця-консультанта магазину роздрібної мережі ОСОБА_4 повинен брати участь в інвентаризації, а також організовувати щоденний облік товару, наявність телефонів в коробках, ноутбуків та інших товарів, щодня здійснювати перевірку на наявність засобів зв`язку, ноутбуків, раз в тиждень здійснювати перевірку на наявність, пересорт, в тому числі звіряти по IMEL, та недостачу всіх технічних аксесуарів і цифрових пристроїв, один раз на місяць здійснювати перевірку естетичних аксесуарів, у випадку виявлення невідповідності - повідомляти адміністратора.

Так, у денний час доби, в період з 24 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, ОСОБА_4 , працюючи в магазині «Цитрус», який знаходиться в ТВК «Глобус», що на площі Майдан Незалежності, 1 в м. Києві, на посаді продавця-консультанта, знаходячись в складському приміщенні, доступ до якого мають лише працівники магазину, не викликаючи підозри у інших працівників магазину, привласнив мобільний телефон марки «Iphone SS», IMEI: НОМЕР_1 , вартістю 9 999 гривень, який знаходився на полиці.

Своїми умисними діями, що виразились у привласненні ввіреного йому відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та посадової інструкції продавця-консультанта магазину роздрібної мережі майна, ОСОБА_4 завдав ТОВ «ПОМЕРАНЧ» матеріального збитку на суму 9 999 гривень, після чого витратив їх на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_4 привласнив чуже майно, яке було йому ввірене, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України.

Крім того, у денний час доби, в період з 14 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року, ОСОБА_4 , працюючи в магазині «Цитрус», який знаходиться в ТВК «Глобус», що на площі Майдан Незалежності, 1 в м. Києві, на посаді продавця-консультанта, знаходячись в складському приміщенні, доступ до якого мають лише працівники магазину, не викликаючи підозри у інших працівників магазину, повторно привласнив мобільний телефон марки «Samsung G930», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який знаходився на полиці.

Своїми умисними діями, що виразились у повторному привласненні ввіреного йому відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та посадової інструкції продавця-консультанта магазину роздрібної мережі майна, ОСОБА_4 завдав ТОВ «ПОМЕРАНЧ» матеріального збитку на суму 16 999 гривень, після чого витратив їх на власні потреби.

Крім того, у денний час доби, в період з 05 січня 2017 року по 20 січня 2017 року, ОСОБА_4 , працюючи в магазині «Цитрус», який знаходиться в ТВК «Глобус», що на площі Майдан Незалежності, 1 в м. Києві, на посаді продавця-консультанта, знаходячись в складському приміщенні, доступ до якого мають лише працівники магазину, не викликаючи підозри у інших працівників магазину, повторно привласнив мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 3S», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , який знаходився на полиці.

Своїми умисними діями, що виразились у повторному привласненні ввіреного йому відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та посадової інструкції продавця-консультанта магазину роздрібної мережі майна, ОСОБА_4 завдав ТОВ «ПОМЕРАНЧ» матеріального збитку на суму 3 799 гривень, після чого витратив їх на власні потреби.

Так, ОСОБА_4 завдав ТОВ «ПОМЕРАНЧ» матеріального збитку на загальну суму 30 797 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 повторно привласнив чуже майно, яке було йому ввірене, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України.

Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В силу ст. 24 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що винним в скоєнні інкримінованого йому злочину себе не визнає, та, користуючись правом, наданим статтею 63 Конституції України, відмовився давати будь-які покази по даному кримінальному провадженню.

Разом із тим, незважаючи на зайняту обвинуваченим позицію, яку суд розцінює як спосіб обраний ним з метою свого захисту та уникнення відповідальності за скоєне, адже його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується сукупністю наступних доказів.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надав показання про те, що під час ревізії товарно-матеріальних цінностей, які зберігаються на складі магазину «Цитрус», було виявлено нестачу мобільного телефону марки iPhone 5. В подальшому через спеціальну базу було встановлено особу, яка користується даним телефоном. Останній повідомив, що придбав телефон у невідомого чоловіка неподалік ТЦ «Глобус». За даним фактом до Шевченківського УП ГУНП була подана заява про кримінальне правопорушення. У процесі подальшого перерахунку товарно-матеріальних цінностей було виявлено відсутність ще двох мобільних телефонів марки Samsung та Xiaomi. Між тим, свідок пояснив, що кожен працівник, окрім охорони, має вільний доступ до товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складі магазину. Відповідальність за товарно-матеріальні цінності несуть всі працівники магазину, оскільки кожен з них при оформленні на роботу підписує договір про колективну та індивідуальну матеріальну відповідальність.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надав показання про те, що взимку 2017 року в інтернет-магазині ОЛХ знайшов оголошення про продаж мобільного телефону. Зателефонувавши продавцю, домовився з ним про зустріч, яка в подальшому відбулась біля приміщення Головпоштамту по вулиці Хрещатик. Під час зустрічі він, попередньо оглянувши, придбав зазначений мобільний телефон у продавця за 2000 гривень. У подальшому йому зателефонували з магазину «Цитрус» та повідомили, що придбаний мобільний телефон був викрадений. Після допиту співробітниками поліції мобільний телефон був вилучений та згодом повернутий йому під розписку. Між тим, у судовому засіданні свідок вказав, що впізнає обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, яка продала йому мобільний телефон.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав показання про те, що в жовтні 2016 року в інтернет-магазині ОЛХ знайшов оголошення про продаж мобільного телефону марки Iphone, IMEI: НОМЕР_1 . Зустрівшись з продавцем, оглянув мобільний телефон та придбав його орієнтовно за 5000 гривень. В подальшому співробітниками поліції зазначений мобільний телефон був вилучений та згодом повернутий йому під розписку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надав показання про те, що в грудні 2016 року в інтернет-магазині ОЛХ знайшов оголошення про продаж мобільного телефону марки Samsung. Зателефонувавши продавцю, домовився з ним про зустріч. Невдовзі зустрівся з продавцем в м. Києві по вул. Хрещатик біля ресторану «Макдональс» та, оглянувши мобільний телефон, придбав його за 300 доларів США. Мобільний телефон був без коробки, яку продавець обіцяв віддати на наступний день, однак цього не зробив. У подальшому з ним зв`язалась служба безпеки магазину «Цитрус» та повідомила, що зазначений мобільний телефон був викрадений.

Так, аналізуючи зміст показів зазначених свідків, суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх недостовірними та недопустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України. Крім того, свідки, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 97 КПК України судом було задоволено клопотання прокурора про відмову від допиту інших свідків сторони обвинувачення.

Клопотань про допит свідків сторони захисту до суду не надходило.

Крім того, незважаючи на неодноразові виклики представника потерпілого, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, останній у жодне судове засідання не з`явився.

Між тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Померанч», яке є потерпілим у даному кримінальному провадженні, 07 березня 2018 року ліквідовано за рішенням засновників. Відомості щодо юридичних осіб-правонаступників відсутні.

Таким чином, судом констатовано неможливість допиту представника потерпілого.

Окрім показань свідків, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими судом безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до фабули витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12017100100001949, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 лютого 2017 року, в період часу з 31 жовтня 2016 року по 10 січня 2017 року, ОСОБА_4 , працюючи продавцем в магазині «Цитрус», який знаходиться в ТВК «Глобус», що на площі Майдан Незалежності в м. Києві, таємно викрав мобільний телефон марки «Iphone 5S», IMEI: НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «Samsung G930», IMEI: НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 3S», IMEI: НОМЕР_4 , на загальну суму 34 000 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. (т. 1 ст. 95)

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16 лютого 2017 року, оперуповноважений СКП відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_14 прийняв усну заяву від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про крадіжку за наступних обставин. В період часу з 31.10.2016 року по 10.01.2017 року громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таємним шляхом скоїв крадіжки з магазину «Цитрус», що розташований в ТВК «Глобус» на площі Майдан Незалежності м. Києві, мобільного телефону марки «Iphone 5S», IMEI: НОМЕР_1 , мобільного телефону марки «Samsung G930», IMEI: НОМЕР_2 , мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 3S», IMEI: НОМЕР_4 , працюючи на посаді продавця у даному магазині. Протиправними діями завдано матеріальну шкоду у сумі 34000 гривень. (т. 1 ст. 111-113)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.03.2017 року з фото-таблицею до нього, старший слідчий ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_15 із застосуванням фотозйомки провів огляд магазину «Цитрус», який знаходиться в ТВК «Глобус» на площі Майдан Незалежності м. Києві. Вхід до магазину здійснюється через скляні двері. При вході з правої та лівої сторін на стінах вмонтовані прилавки, на яких розміщені мобільні аксесуари. По середині приміщення магазину знаходяться столи, на яких розташовані мобільні телефони, планшети різних марок, які під`єднані зарядними пристроями. Від вхідних дверей до магазину, в дальньому лівому куті знаходиться касова зона. На даній касовій зоні розташовані вхідні двері до роздягальні. З правої сторони від касової зони знаходяться вхідні двері до підсобного приміщення. При вході до даного приміщення по всьому периметру та по середині приміщення знаходяться стелажі з полицями, на яких розміщені мобільні телефони, аксесуари та планшети. (т. 1 ст. 114-122)

Згідно копії інвентаризаційної відомості №240 від 16.02.2017 року за результатами ревізії виявлено недостачу в сумі 3 799 (три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок. (т. 1 ст. 123)

У копії відомості списання товарів №6827 від 21.11.2016 року серед переліку товарів зазначений мобільний телефон марки «Iphone 5S», 16 Gb, gray, Apple (Новий) вартістю 9 999, 00 гривень. (т. 1 ст. 124)

У копії відомості списання товарів №7579 від 13.02.2017 року зазначений мобільний телефон марки G930F DS 32GB ZKU black Samsung (Новий) вартістю 16 999, 00 гривень. ( т. 1 ст. 125)

Відповідно до копії наказу №1453-к від 25.11.2015 року ОСОБА_4 прийнятий на роботу з 26.11.2015 року до крамниці №11/2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Хрещатик, 52, на посаду адміністратора. (т. 1 ст. 131)

Згідно копії заяви до директора ТОВ «ПОМЕРАНЧ» від 25.11.2015 року, ОСОБА_4 просить прийняти його на роботу з 26.11.2015 року на посаду адміністратора магазину 11/2. (т. 1 ст. 132)

Відповідно до довідки директора ТОВ «Померанч» ОСОБА_16 від 14.03.2017 року в результаті внутрішньої ревізії по товару Iphone 5S - НОМЕР_1, прийнятого 24.10.2016 року в магазин за адресою: м. Київ, пл. Незалежності, буд. 1, ТРЦ «Глобус», виявлено нестачу однієї одиниці товару станом на 31.10.2016 року. (т. 1 ст. 137)

Відповідно до довідки директора ТОВ «Померанч» ОСОБА_16 від 14.03.2017 року в результаті внутрішньої ревізії по товару Samsung G930, IMEI:НОМЕР_2, прийнятого 14.12.2016 року в магазин за адресою: м. Київ, пл. Незалежності, буд. 1, ТРЦ «Глобус», виявлено нестачу однієї одиниці товару станом на 20.01.2017 року. (т. 1 ст. 138)

Відповідно до довідки директора ТОВ «Померанч» ОСОБА_16 від 14.03.2017 року в результаті внутрішньої ревізії по товару Xiaomi Redmi 3S - НОМЕР_4, прийнятого 05.01.2017 року в магазин за адресою: м. Київ, пл. Незалежності, буд. 1, ТРЦ «Глобус», виявлено нестачу однієї одиниці товару станом на 08.02.2017 року. (т. 1 ст. 139)

Відповідно до копії наказу №331-к про припинення трудового договору 17.02.2017 року ОСОБА_4 звільнено за угодою сторін з посади продавця-консультанта крамниці №11/6, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Незалежності, буд. 1, ТЦ «Глобус». (т. 1 ст. 141)

Відповідно до копії наказу №443-к від 14.06.2016 року ОСОБА_4 переведено з крамниці №11/3 до крамниці №11/6, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Незалежності, буд. 1, ТЦ «Глобус» на посаду продавця-консультанта. (т. 1 ст. 142)

Згідно характеристики, виданої продавцю-консультанту компанії ООО «Померанч» ОСОБА_4 від 14.03.2017 року, останній працював в компанії з листопада 2015 року до лютого 2017 року. За період роботи зарекомендував себе як цілеспрямована людина, спеціаліст своєї справи. В роботі був посереднім співробітником, відрізнявся стресостійкістю та активністю, зі період роботи були присутні дисциплінарні порушення. В спілкуванні з колегами був дружелюбним та уважним. (т. 1 ст. 143)

Відповідно до копії договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 26.11.2015 року, в цілях забезпечення збереження матеріальних цінностей, що належать ТОВ «Померанч», директор підприємства ОСОБА_16 з однієї сторони та ОСОБА_4 з іншої сторони уклали договір про те, що працівник, виконуючи роботу у співвідношенні з займаною посадою і відповідно до затвердженої посадової інструкції, безпосередньо пов`язаною зі збором грошових коштів, збереженням, обробкою, продажем, перевезенням чи використанням в процесі роботи переданих йому цінностей бере на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей і у зв`язку з цим зобов`язується: нести відповідальність за матеріальні цінності, передані йому підприємством, для збереження чи з іншою ціллю, і приймати міри щодо запобігання шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженню ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати по затвердженій формі товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки довірених йому матеріальних цінностей; брати учать в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей. У випадку не забезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру шкоди, завданої підприємству, та її відшкодування здійснюється відповідно до діючого законодавства. Дія договору поширюється на весь час роботи з довіреними йому матеріальними цінностями підприємства. (т. 1 ст. 146)

Згідно копії договору про колективну матеріальну відповідальність від 16.12.2016 року ТОВ «Помаранч» з однієї сторони та члени колективу крамниці №11/6, що розташована за адресою: м. Київ, пл. Незалежності, буд. 1, уклали договір про колективну матеріальну відповідальність, відповідно до якого колектив себе на себе колективну матеріальну відповідальність за забезпечення, зберігання майна та інших цінностей, переданих йому для здійснення роздрібної торгівлі непродовольчих товарів. Так, на даному договорі міститься підпис продавця-консультанта ОСОБА_4 16.12.16 року. (т. 1 ст. 148-149)

Відповідно до копії посадової інструкції, затвердженої директором ООО «Померанч» ОСОБА_17 , продавець-консультант забезпечує збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, що знаходяться в касі; приймає участь в інвентаризації, а також організовує щоденний облік товару; щоденно здійснює перевірку на наявність припейду, засобів зв`язку, ноутбуків; один раз в тиждень здійснює перевірку на наявність, пересорт (зокрема звірку по IMEI) та недостачу всіх технічних аксесуарів та цифрових пристроїв; один раз в місяць здійснює перевірку естетичних аксесуарів; у випадку виявлення невідповідності - повідомляє адміністратора. (т. 1 ст. 150-152)

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2017 року, проведеного слідчим Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 в присутності понятих, на запитання чи впізнає ОСОБА_19 когось з осіб, зображених на фотознімках, останній заявив, що впізнає особу, зображену на фото №3, яка продала йому мобільний телефон марки Iphone 5S. Ознаками, за якими ОСОБА_19 впізнав особу є: зачіска, форма обличчя, форма носу, очі. (т. 1 ст. 160-161)

Згідно довідки до проколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, на фотознімку під №3 зображений ОСОБА_4 . (т. 1 ст. 162)

Згідно заяви до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві громадянин ОСОБА_12 просить долучити до матеріалів кримінального провадження мобільний телефон марки Iphone 5S, IMEI: НОМЕР_1 , який останній придбав у невідомого чоловіка. (т. 1 ст. 163)

Відповідно до протоколу огляду місця події з фото-таблицею до нього від 22.02.2017 року, проведеного слідчим відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 , в присутності понятих, за участю спеціаліста, за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 12Б, у службовому кабінеті НОМЕР_6 на стільці знаходиться чоловік, який на прохання слідчого назвався ОСОБА_12 , який в руках тримає мобільний телефон марки Iphone 5S, 16 Gb, сірого кольору, IMEI: НОМЕР_1 . На запитання слідчого де він взяв мобільний телефон, громадянин ОСОБА_12 відповів, що придбав його у невідомого чоловіка у жовтні 2016 року. Громадянин ОСОБА_12 добровільно надав слідчому телефон для приєднання його до матеріалів кримінального провадження. (т. 1 ст. 164-167)

Згідно заяви до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 , громадянин ОСОБА_11 просить долучити до матеріалів кримінального провадження мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 3S, IMEI: НОМЕР_4 , який останній придбав у невідомого чоловіка. (т. 1 ст. 168)

Відповідно до протоколу огляду місця події з фото-таблицею до нього від 22.02.2017 року, проведеного слідчим відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 , в присутності понятих, за участю спеціаліста, за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 12Б, у службовому кабінеті НОМЕР_6 на стільці сидить чоловіка, який на прохання слідчого назвався ОСОБА_11 , який в руках тримає мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 3S, IMEI: НОМЕР_4 . На запитання слідчого де він взяв мобільний телефон, громадянин ОСОБА_11 відповів, що придбав його у невідомого чоловіка. Після цього громадянин ОСОБА_11 добровільно надав слідчому мобільний телефон. (т. 1 ст. 169-173)

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2017 року, проведеного слідчим Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 в присутності понятих, на запитання чи впізнає ОСОБА_11 когось з осіб, зображених на фотознімках, останній заявив, що впізнає особу, зображену на фото №1, яка продала йому мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 3S. Ознаками, за якими ОСОБА_11 впізнав особу є: обличчя, форма носу, зачіска. (т. 1 ст. 174-175)

Згідно довідки до проколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, на фотознімку під №1 зображений ОСОБА_4 . (т. 1 ст. 176)

Відповідно до протоколу огляду місця події з фото-таблицею до нього від 22.02.2017 року, проведеного слідчим відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_20 , в присутності понятих, за участю спеціаліста, у службовому кабінеті НОМЕР_6, який знаходиться у будівлі відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, що на вул. Прорізна, буд. 12Б, 3 поверх. Приблизна площа кабінету 4 на 7 метрів квадратних. Вхід до кабінету здійснюється через металеві двері. З права від входу на стільчику сидить громадянин, який на прохання слідчого представився ОСОБА_13 . Останній добровільно слідчому для вилучення надав мобільний телефон марки Samsung G930, IMEI: НОМЕР_2 , без сім-карти. Як пояснив ОСОБА_13 , вказаний телефон він придбав у раніше не знайомого громадянина 25.12.2016 року біля ресторану «Макдональс» по вул. Хрещатик за 500 доларів США. (т. 1 ст. 177-180)

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2017 року, проведеного слідчим відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_20 , в присутності понятих, на запитання чи впізнає ОСОБА_13 когось з осіб, зображених на фотознімках, останній заявив, що впізнає особу, зображену на фото №3, яка схожа на чоловіка, в якого він 25.12.2016 року придбав мобільний телефон марки Samsung. (т. 1 ст. 181-182)

Згідно довідки до проколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, на фотознімку під №3 зображений ОСОБА_4 . (т. 1 ст. 183)

Разом з тим, судом досліджено надані стороною обвинувачення процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування, якими підтверджуються законність проведених під час досудового розслідування процесуальних дій, прийнятих процесуальних рішень та їх відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства.

Клопотань про дослідження інших доказів від учасників судового провадження не надходило, у зв`язку з чим суд обмежився дослідженням зазначених доказів та допитом свідків.

Суд, оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.

Суд вважає безпідставними доводи сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого, оскільки дане твердження спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами та сприймаються судом як позицію сторони захисту, спрямовану на ухилення обвинуваченого від покарання.

За змістом ст. 8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням поза розумним сумнівом.

Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, у межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_4 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, з огляду на таке.

Частина 1 ст. 191 КК передбачає привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі або перебувало в її віданні.

Частина 3 ст. 191 КК України передбачає ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке було ввірене винному чи було в його віданні, з наміром у подальшому обернути його на свою користь. У результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище. Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним.

Таким чином, привласнення ОСОБА_4 мобільного телефону марки «Iphone 5S», IMEI: НОМЕР_1 , мобільного телефону марки «Samsung G930», IMEI: НОМЕР_2 та мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 3S», IMEI: НОМЕР_4 , що належали ТОВ «Померанч», підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами. Так, свідок ОСОБА_11 під час допиту у судовому засіданні вказав, що впізнає обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, яка продала йому мобільний телефон Xiaomi Redmi 3S. Між тим, відповідно до досліджених судом протоколів пред`явлення особи для впізнання, свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_13 також впізнали ОСОБА_4 як особу, яка здійснювала їм продаж мобільних телефонів Iphone 5S та Samsung G930.

Діяння може кваліфікуватися як привласнення лише у разі, коли його предметом виступає чуже майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 привласнив чуже майно, яке було йому ввірене.

Встановлено, що ввіреним слід вважати майно, яке було передано особі у володіння чи користування, та яке перебувало під повним фізичним контролем такої особи.

Це означає, що особа, якій майно було ввірене, відповідає за його зберігання, використання та повернення.

Особа, якій майно ввірено, зобов`язана зберігати та охороняти його, щоб воно не було втрачено, пошкоджено або вкрадено.

Отже, ввірене майно - це майно, яке було передано під відповідальність однієї особи (ввірителеві) для збереження та/або управління ним

Так, судом встановлено факт перебування ОСОБА_4 в трудових правовідносинах з ТОВ "Померанч".

Нормами пункту 1 частини першої статті 134 Кодексу законів про працю визначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно ст. 135-1 Кодексу законів про працю письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей.

Між тим, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді продавця-консультанта, був обізнаний про те, що він є матеріально відповідальною особою, оскільки 26 листопада 2015 року заключив договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з ТОВ «ПОМЕРАНЧ», відповідно до якого він взяв на себе зобов`язання нести відповідальність за матеріальні цінності, передані йому товариством для збереження або з іншою метою, та застосовувати заходи для попередження збитків. У пункті 3 даного договору зазначено, що в разі незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру шкоди, заподіяної товариству, і його відшкодування проводиться відповідно до чинного законодавства.

Крім того, ОСОБА_4 був ознайомлений з посадовою інструкцією продавця-консультанта магазину роздрібної мережі, відповідно до якої останній повинен забезпечувати збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, що знаходяться в касі; приймати участь в інвентаризації, а також організовувати щоденний облік товару; щоденно здійснювати перевірку на наявність припейду, засобів зв`язку, ноутбуків; один раз в тиждень здійснювати перевірку на наявність, пересорт (зокрема звірку по IMEI) та недостачу всіх технічних аксесуарів та цифрових пристроїв; один раз в місяць здійснювати перевірку естетичних аксесуарів; у випадку виявлення невідповідності - повідомляє адміністратора.

Матеріально відповідальна особа має право користуватися майном, але в межах, визначених трудовим договором та іншими внутрішніми документами підприємства.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 був матеріально відповідальною особою щодо майна, яке було йому ввірене.

Враховуючи викладене, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні відповідно до вимог ст.ст. 85-86, 94 КПК України вказані вище докази, надані сторонами кримінального провадження, у їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 під час судового розгляду доведена повністю.

Так, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.

Враховуючи вище викладенні обставини, суд, призначаючи покарання, виходить з наступного.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

У частині 2 ст. 65 КК України зазначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані, що їх характеризують обвинуваченого.

Так, судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину та постійне місце проживання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 66 КК України не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 67 КК України не встановлено.

Суд при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Між тим, відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа за вироком суду може бути звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Зі змісту пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення випливає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України (у редакції чинній на момент вчинення кримінального правопорушення), відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до чотирьох років.

Також суд бере до уваги, що вищевказане кримінальне правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_4 , вчинене в період з 24 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року.

Виходячи з фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, станом на день розгляду справи сплинув строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, тож суд приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, у зв`язку з закінченням строку давності.

Крім того, виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на обставини кримінального провадження, враховуючи правила призначення покарання, закріплені ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 191 КК України.

Однак, з урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, тобто можливість виправлення останнього без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов`язків у відповідності до ст. 76 КК України.

Саме вказаний вид покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, буде необхідним, достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Щодо призначення додаткового покарання, суд виходить із усталеної судової практики, з урахуванням п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003, згідно з яким позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

Отже, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, строком на 2 (два) роки.

При цьому такий строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю буде обґрунтованим, зважаючи на характер злочину.

Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строк дії якого закінчилася 28.05.2017 року. Підстави для застосування запобіжного заходу відсутні.

Крім того, в рамках даного кримінального провадження Товариством з обмеженою відповідальністю «Померанч» було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що представник цивільного позивача, незважаючи на неодноразові виклики та належне повідомлення про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, жодного разу у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ст. 326 КПК України якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду.

Між тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність ТОВ «Померанч» 07 березня 2018 року припинено за рішенням засновників. Відомості щодо юридичних осіб-правонаступників відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне цивільний позов ТОВ «Померанч» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, залишити без розгляду.

Процесуальні витрати у даному кримінальномупровадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 74, 100, 127-129, 326, 368, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання з випробуванням - іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженню, а саме мобільний телефон марки « Xiaomi Redmi 3S», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 - залишити у володінні ОСОБА_11 .

Речовий доказ у даному кримінальному провадженню, а саме мобільний телефон марки «Iphone SS», IMEI: НОМЕР_1 - залишити у володінні ОСОБА_12 .

Речовий доказ у даному кримінальному провадженню, а саме мобільний телефон марки «Samsung G930», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 - залишити у володінні ОСОБА_13 .

Цивільний позов ТОВ «Померанч» до ОСОБА_4 - залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім у судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Києва ОСОБА_21