Рішення № 128450447, 25.06.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4076/25

Справа №754/4557/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Галась І.А.

при секретарі Кирилова А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «Кондитер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник Житлово - будівельного кооперативу «Кондитер» (м. Київ, вул.. Левицького, 13) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову 56359,60 копійок.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ЖБК « Кондитер» відповідно до Статуту здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 .

Відповідач зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_3 та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ЖБК «Кондитер».

Право на користування квартирою відповідач набула за наступних обставин: 01.02.1980 року Виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів видано ордер серії Ж №018206 на ім`я ОСОБА_2 та членів її родини, в тому числі і доньки - відповідача. За життя ОСОБА_2 виплатила пай, проте позивач не володіє інформацією чи оформила вона право власності на квартиру у встановленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, на підтвердження чого надано копію листа Деснянського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) за № 603/33.3-87 від 20.03.2025 року.

На момент смерті ОСОБА_2 відповідач була зареєстрована та проживала у квартирі, а отже і прийняла спадщину в порядку, передбаченому частиною третью статті 1268 ЦК України.

Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих їй послуг, у зв`язку з чим станом на 01.03.2025 року становить 44301,94 грн.. Вказана заборгованість утворила за період з 01.12.2016 року по 28.02.2025 року.

Заборгованість яка обліковувалась за відповідачем до 01.12.2016 року була визнання нею, в тому числі і шляхом укладення договору про розстрочення заборгованості та своєчасну оплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги. Оскільки зазначений Договір відповідачем виконано не було, позивач змушений був звернутись до суду. Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року у цивільній справі №754/15970/19 за позовом ЖБК «Кондитер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов задоволено та передбачено стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 70544,11 грн. Зазначене судове рішення виконується в примусовому порядку.

Оскільки заборгованість, що обліковувалась за відповідачем станом на листопад 2016 року, стягується в примусовому порядку, позивач вважає за необхідне звернутись до суду за стягненням заборгованості, що утворилась після 01 грудня 2016 року.

Позивач вважає за необхідне нарахувати на суму заборгованості інфляційні втрати та 3% річних. Згідно із доданим розрахунком втрати від інфляції склади 9159,09 грн., 3 % річних - 2898,57 грн.

Загальна сума заборгованості з урахуванням втрат від інфляції та 3% річних становить 56359,60 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану суму, а також судові витрати.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

В судове засідання представник позивача Ковальова О.О. не з`явилась, надавши суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, своїм правом на подання відзиву не скористалась.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 128373518 від 27.03.2025 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_3 з 17.12.1992 року по теперішній час та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ЖБК «Кондитер».

Відповідно до Статуту ЖБК «Кондитер» є обслуговуючим кооперативом, який здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_2 .

Таким чином, позивач є обслуговуючою організацією вказаного будинку та здійснює його утримання, обслуговування та експлуатацію.

Відповідач не виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих їй послуг, у зв`язку з чим станом на 01.03.2025 року утворилась заборгованість та становить 44301,94 грн.. Вказана заборгованість утворила за період з 01.12.2016 року по 28.02.2025 року.

Відповідно до копії рішення, що міститься в матеріалах справи Деснянським районним судом м. Києва від 28 липня 2020 року у цивільній справі №754/15970/19 за позовом ЖБК «Кондитер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з відповідача на користь позивача стягується заборгованість в сумі 70544,11 грн. Зазначене судове рішення виконується в примусовому порядку.

Відповідно до розрахунку заборгованості за адресою: за кв. АДРЕСА_3 , за період з грудня 2016 року по лютий 2025 року за спожиті житлово-комунальні послуги складає 56359,60 грн., яка складається з основного боргу в сумі 44301,94 грн., інфляційних втрат в сумі 9159,09 грн., 3% річних в сумі 2898,57 грн.

За цей період відповідач ОСОБА_1 надані послуги не оплачує.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок споживача своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території випливає і з положень ст. 162 Житлового кодексу України, пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

У частині першій статті 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд зауважує на те, що споживач, зокрема, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений представником позивача розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтовані, і тому позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача в рахунок судових витрат судовий збір у сумі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 509, 526, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Житлово - будівельного кооперативу «Кондитер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Кондитер», код ЄДРПОУ 22933672, заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 56359 гривень 60 копійок, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: