Рішення № 128448650, 27.06.2025, Козельщинський районний суд Полтавської області

27.06.2025 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 533/272/25

Провадження № 2/533/200/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами позовного провадження)

27 червня 2025 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Оксенюк М.М.,

за участю:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Соловей О.М.,

при секретарі судового засідання Шуліки Л.Г.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, про позбавлення батьківських прав.

На обґрунтування позову позивачем зазначено, що 08.09.2015 між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, який рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 10.08.2023 розірвано.

У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати разом із нею.

Окрім цього, позивач у позові зазначила, що вона продовж перебування у шлюбу зазнавала від відповідача приниження, психологічне та фізичне насильство, яке відбувалося у присутності сина.

Відповідач ОСОБА_2 дозволяв собі жорстоке поводження з дитиною та умисно використовував дитину для психологічного тиску та шантажу. З 2016 року відповідач почав систематично зловживати алкогольними напоями та наркотичними речовинами. З 2020 відповідач ОСОБА_2 фактично припинив спілкування з дитиною.

Відповідач не виконує належним чином свої батьківські обов`язки не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не спілкується з дитиною, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не сприяє забезпеченню необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток.

Окрім цього, відповідач ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями та наркотичними речовинами. Спілкування дитини з відповідачем призведе до негативного впливу на психіку та поведінку дитини, а тому прохала позбавити відповідача батьківських прав.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 08.04.2025 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 06.05.2025 закрито підготовче судове засідання по справі, призначено справу до розгляду по суті на 26.06.2025.

Окрім цього, зобов`язано Службу у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області надати висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 та доручено практичному психологу Литвинівського ліцею Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області відповідно до переліку питань зазначених в ухвалі суду опитати малолітнього ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 26.06.2025 вирішено питання щодо проведення заочного розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав.

26.06.2025 в судовому засіданні оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Ухвалення та проголошення рішення відкладено до 08 год 10 хв 27.06.2025.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні яке проводилося в режимі ВКЗ, позов з підстав викладених у позовній заяві підтримали та прохали задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву позивача до суду не направив.

Третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.64).

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч 2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.15).

З матеріалів справи, вбачається, що 08.09.2015 між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 10.08.2023 розірвано (а.с.17-20).

08.01.2025 було укладено шлюб між ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_6 , після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а.с.21).

Відповідно до характеристики виданої Литвинівським ліцеєм Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в ліцеї з першого класу. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований працелюбний та уважний учень. Має досягнення високого рівня. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Відвідує гуртки та користується повагою серед викладачів та однокласників. Має багато друзів. Мама приділяє належну увагу вихованню сина, бере активну участь у житті класу, відвідує батьківські збори, постійно цікавиться навчанням сина (а.с.16).

Згідно до письмового опитування малолітнього ОСОБА_3 , яке здійснене на виконання ухвали суду від 06.05.2025 психологом Литвинівського ліцею Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_3 учень 3 класу, у спілкуванні легко йде на контакт, відкритий, досить високий рівень самостійності. Вміє міркувати логічно та оцінювати свою діяльність, розважливий. Відповідаючи на питання психолога щодо відношення до батьків ОСОБА_9 відповів, що більше прихильності відчуває до матері, відносно біологічного батька ОСОБА_2 у дитини лише негативні спогади під час перебування за місцем проживання батька, дитина згадала випадок насильства під час приймання їжі коли він відмовився їсти, батько силою заштовхав їжу до рота хлопця. ОСОБА_9 повідомив, що останній раз спілкувався з батьком 6 років назад, після чого ні дитина, ні батько ініціативи щодо спілкування не виявляли. Жодних подарунків за останні 5 років батько не дарував і не вітав на свята. Навідними питаннями ОСОБА_8 намагалася з`ясувати чи не відбувалося впливу на думку дитини щодо батька з боку сторонніх осіб, відповіді ОСОБА_9 дали змогу зробити висновки, що жодних навіювань сторонніх осіб, які б могли вплинути на думку хлопця не відбувалося. Відповідаючи на питання чи подобається ОСОБА_9 жити з матір`ю та ОСОБА_5 хлопець оживився і повідомив, що з нетерпінням чекає батька у відпустку і що саме ОСОБА_5 вважає батьком, йому приємно проводити з ним час. Протягом усього опитування ОСОБА_9 поводив себе спокійно, але проглядалися ознаки того, що дитині неприємно згадувати про біологічного батька (а.с.54-55).

Відповідно до висновку Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області від 23.06.2025 №314 вбачається, що Служби у справах дітей та сім`ї вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.61-63).

Згідно ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п.2 ч.1 ст.164 СК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної ради Української РСР №798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Ураховуючи вищевикладене, суд підчас розгляду справи встановив, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, проявляє повну байдужість до подальшої долі та життя своєї дитини, що можна кваліфікувати як свідомо обрану ним винну поведінку у формі бездіяльності, внаслідок якої він повністю самоусунулася від виконання таких обов`язків, покладених на нього законом та нормами суспільної моралі.

Доказів наявності будь-яких поважних причин, які б унеможливлювали виконання ним свого батьківського обв`язку по відношенню до дитини відповідач до суду не надав, матеріали справи таких доказів не містять.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню п.2 ч.1 ст.164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19, від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19.

У відповідності до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд вважає, що позов позивача про позбавлення батьківських прав відповідача підлягає до задоволенню, оскільки відповідач протягом тривалого часу, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не спілкується та не піклується про нього та не забезпечує його матеріально і в подальшому не має наміру цього робити.

Окрім цього, в даному випадку рішення суду про задоволення позову щодо позбавлення батьківських прав відповідача сприятиме забезпеченню найкращих інтересів дитини та не порушуватиме баланс між його правами і інтересами та правами відповідача як батька.

Суд роз`яснює відповідачу у справі, що відповідно до ст.169 СК України мати, батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо дитина не була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Відповідно до частини першої статі 141 ЦПК України судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою судового збору, при ухваленні рішення про задоволення позову підлягають стягнення з відповідач на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 268, 280, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Оксенюк