Рішення № 128448526, 24.06.2025, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/244/25

Провадження № 2/529/221/25

РІШЕННЯ

іменем України

24 червня 2025 року Диканський районний суду Полтавської області в складі:

головуючої судді Петренко Л.Є.,

з участю секретаря Звягольської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача, в особі директора Сердійчука Я., звернувся до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4301242, який укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, який створений в інформаційно телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний через сайт останнього. Згідно вказаного договору ТОВ «МІЛОАН», як кредитодавець, надав відповідачці кредит в сумі 20 000 грн.

26.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір №26-07/24, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги, в тому числі і за кредитним договором № 4301242, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 сума заборгованості за яким станом на дату відступлення права вимоги складає 80 030 грн., з яких: 20 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 60 030 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідачка ОСОБА_1 не виконала своїх кредитних зобов`язань як перед ТОВ «Мілоан» так і перед його правонаступником позивачем по справі, тому представник останнього просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором на вказану вище суму понесені судові витрати, що складаються з судового збору та правничої допомоги в сумі 9000 грн.

31.03.2025 відкрито провадження у справі та визначено правила її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником позивача у прохальній частині позову вказано про розгляд справи у відсутність представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачці ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження та копія позову з додатками до нього надсилалась за зареєстрованою адресою її проживання, однак конверт з вказаними документами повернувся до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Також до суду повернуто конверти з листами про відкладення розгляду справи на 27.05.2025 та 24.06.2025 з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлена згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений йому строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подала.

Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на норми ч.8 ст.128 ЦПК України слід вважати, що відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи.

Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

05.10.2021 відповідачкою ОСОБА_1 заповнено Анкету-Заяву на кредит № 4301242. У даній анкеті визначено суму кредитування, строк кредитування, сплату комісії за надання кредиту. Вказана Анкета-Заява була погодженою кредитодавцем - позивачем по справі (а.с.43).

На підставі вказаної Анкети-Заяви ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 4301242, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 20 000 грн 00 коп. строком на 15 днів, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 20.10.2021 (а.с. 23-27).

Сторони також погодили сплату комісії за надання кредиту в сумі 30 грн. п. 1.5 договору.

У відповідності з п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом становлять 30 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені у пункті 2.2.3 цього договору.

ТОВ «Мілоан» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор U72465 на номер телефону, який було зазначено позивачем у анкеті в особистому кабінеті, котрий відповідачкою було введено/відправлено.

Послідовність дій відповідачки щодо отримання кредиту зазначений позивачем у візуальній формі послідовності дій клієнта (а.с.43).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок п. 2.1.

Крім того, сторонами підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 42).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за Договором про споживчий кредит виконало, та надало Позичальниці грошові кошти в розмірі 20 000 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальниці № НОМЕР_1 (яка позичальницею вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.50).

Згідно з п. 2.2.2 кредитного договору нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування(зурахуванням можливихпролонгацій)на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до 2.3.1.2 кредитного договорупролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на1(один)день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60днів.У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Враховуючи те, що відповідачка у передбачений кредитним договором строк кредитування з 05.10.2021 до 20.10.2021 кредит в розмірі 20 000 грн не повернула, а продовжувала користуватися кредитними коштами, то ТОВ "Мілоан" відповідно до умов п. 2.3.1.2 кредитного договору, з якими погодилася відповідачка, його підписавши, нарахував проценти за користування кредитом за ставкою 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом за 60 днів, тобто за період з 21.10.2021 по 19.12.2021, і таке нарахування відповідає вимогам вищенаведених нормЦК Українита умовам кредитного договору.

На підтвердження законності нарахування заборгованості за відсотками позивачем до позовної заяви було долучено детальний розрахунок боргу за споживчий кредит (а.с.71-76).

Відповідачка ОСОБА_1 вказаний розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростувала, не надала власний розрахунок наявної заборгованості.

Як вбачається з вказаного вище розрахунку ТОВ «Мілоан» відповідачці ОСОБА_1 05.10.2021 надано кредит в сумі 20000 грн., нарахування відсотків з 06.10.2021 по 20.10.2021 здійснювалось за ставкою 0,01 % вдень, після пролонгації кредитного договору, з 21.10.2021 по 19.12.2021 відсотки нараховувались в розмірі 5 % за кожен день. Нарахування відсотків за вказаним кредитним договором ТОВ «Мілоан» відбувалось по 19.12.2021 (а.с. 71 зворот).

Отже відсотки за користування кредитом нараховані згідно умов договору та у строки, визначені п.2.3.1.2 кредитного договору(з урахуванням строку пролонгації)

Разом з тим, як вбачається із згаданого розрахунку відповідачкою ОСОБА_1 на виконання своїх кредитних зобов`язань в частині погашення кредитної заборгованості кошти не вносились, тому як наслідок має заборгованість за кредитом в розмірі 80 030 грн., що складається з суми заборгованості по тілу кредиту 20000 грн.; заборгованості за відсотками 60 030 грн.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, договір між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.

Відповідачка ОСОБА_1 пройшла реєстрацію в ІТС з метою отримання кредиту. Верифікація ОСОБА_1 в системі свідчить про те, що вона ознайомилася з Правилами та іншою наданою на сайті ТОВ «Мілоан» інформацією.

Про реєстрацію свідчить: надання відповідачем своїх особистих/персональних та інших, супутніх даних (номер телефону, розмір доходів; підтвердження свого номера мобільного телефону шляхом введення смс-коду, який відправлений на нього; надання згоди на обробку персональних даних, згідно із Законом України «Про захист персональних даних»; створення особистого кабінету; ознайомлення в особистому кабінеті з паспортом кредиту; подання в ІТС кредитної заявки (з зазначенням бажаної суми та строку кредитування).

Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договору про споживчий кредит досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним.

Укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті відповідачки, якій в свою чергу були перераховані кошти в розмірі 20 000 грн. відповідно до умов п. 1.2. кредитного договору на її картку.

Перерахування позивачем грошових коштів на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 підтверджується відповідною квитанцію (а.с.50).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк встановлений договором або Законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

26.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено Договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату своє право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне в майбутньому, а ТОВ «Факторинг Партнерс», здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Мілоан», і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом та боржниками (а.с. 9-14).

Згідно з Реєстром боржників від 26.07.2024 року до Договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за Договором про споживчий кредит № 4301242 від 05.10.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 80030 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 20 000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 60 030 грн. (а.с. 21-22).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Мілоан» втратило такі права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 4301242 від 05.10.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн. та сплачений судовий збір 2422 грн. 40 коп.

В той же час, вимога представника позивача про стягнення на користь ТОВ «Факторинг Партнерс" витрат на правничу допомогу в сумі 9 000 грн, не відповідає критерію розумності, є не співвмірною з ціною позову, виконаним об`ємом роботи та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, адвокат участі в судових засіданнях не приймав, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 3000 грн., що відповідає критерію співмірності та справедливості таких витрат.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited проти України», заява № 19336/04).

Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловлену у постанові від 22 грудня 2021 року по справі № 873/212/21.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 144, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої: по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторнг Партнерс», КОД ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4301242 від 05.10.2021, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 20 000 грн., відсотків в розмірі 60030 грн, а всього 80 030 (вісімдесят тисяч тридцять) грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої: по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторнг Партнерс» понесені позивачем судові витрати в загальній сумі 5 422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 20 коп., які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп. та витрат на правничу правову допомогу в сумі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча Л.Є. Петренко