Ухвала суду № 128442229, 26.06.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9020/25

1-кс/308/3836/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024071080000635, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2024, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбаченоих ч. 4 ст. 191 та ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024071080000635, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2024, відносно ОСОБА_4 .

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що 15.08.2024 на паливному складі ТНТС-20 оборотного депо Королево (вул. Лесі Українки буд. 3, смт. Королево, Берегівський р-н, Закарпатська обл., 90332, далі - ТНТС) виробничого структурного підрозділу моторвагонне депо Коломия філії «Приміська пасажирська компанія акціонерного товариства «Українська залізниця», при проведенні контрольних замірів фактичних залишків дизельного палива, що знаходились в резервуарах вертикальних стальних циліндричних типу РВС-1000 N? 1 та N? 2 номінальною ємністю 1000 куб. м. кожен, бригадиром паливного складу Василем ГІДУСОМ виявлено розбіжність дизельного палива в резервуарі РВ 1000 N? 2 між обліковими даними та фактичними замірами в кількості 6,800 т. При подальших повторних контрольних замірах в резервуарі РВС-1000 N? 2 виявлено, при кожному наступному замірі рівень наповнення резервуара зменшується. Враховуючи було проведено внутрішньоскладське перекачування дизельного палива із резервуара РВС-1 N? 2 в резервуар РВС-1000 N? 1. Після перекачування був зроблений контрольний замір в резервуарі РВС-1000 N? 1 і виявлено, що розбіжність кількості дизельного палива між обліковими даними та фактичними замірами складає12,600 т.

Крім цього, до СУ ГУНП в Закарпатській області з УСР в Закарпатській області ДСР НП України надійшли матеріали за зверненням директора з корпоративної безпеки АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_8 , щодо позапланової перевірки бази палива ВСП «Моторвагонне депо Коломия Обертове депо Королево» філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», за результатами якої встановлено факт нестачі дизельного палива та завдання збитків Товариству.

Департаментаментом корпоративної безпеки АТ «Укрзалізниця» у період з 10.09.2024 по 27.09.2024 проведено позапланову перевірку обертового депо Королево, виробничого структурного підрозділу «Моторвагонне депо Коломия», з питань приймання, зберігання та відпуск паливно-мастильних матеріалів.

Так, Розпорядженням №19 від 10.09.2024, в період з 10 по 18 вересня 2024 року при участі працівників Львівського регіонального управління Департаменту проведено інвентаризацію паливно-мастильних матеріалів на ТНТС-20 оборотного депо Королево.

Відповідно до Акту позапланової перевірки виробничого структурного підрозділу «Моторовагонне депо Коломия обертове депо Королево» Філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» від 27.09.2024 року за №ЦЦКБ-24/6 виявлено факт нестачі дизельного палива в об`ємі 12 157 кг та завдання збитків Товариству на загальну суму 600 920 грн. Виявлені факти свідчать про можливе зловживання посадовими обов`язками відповідальних працівників ТНТС-20 обертового депо Коломия та працівників філії «ВВО».

Відповідно до акту інвентаризації №13 від 31.07.2024 року залишок дизельного пального становить 284 650 кг.

Відповідно до статуту акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі Товариство) 100 відсотків акцій належить Державі. Засновником товариства також є Держава в особі Кабінету Міністрів України.

Так, згідно положення про філію «Приміська пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі Філія), філія є відокремленим підрозділом Товариства, яка діє від його імені та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства. Юридична та фактична адреса філії: площ. Вокзальна, буд. 1, м. Київ, 01032.

Депо є виробничим структурним підрозділом філії «Приміська пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця». Депо здійснює делеговані Філією функції, відповідно до мети, завдань та предмету її діяльності.

Структурним підрозділам відповідно до наказів та розпоряджень Філії виділяється майно, а саме паливно-мастильні матеріали, зокрема дизельне пальне для екіпіровки (заправки) локомотивів та обслуговуючого автотранспорту.

Зазначені паливно-мастильні матеріали надходять та зберігаються на відповідних базах палива, та передаються матеріально відповідальним особам які несуть матеріальну відповідальність, а саме відповідають за його схоронність, видачу та використання відповідно до потреб Філії та структурного підрозділу.

Так, на підставі наказу ВП «Моторвагонне депо Королево» ДТГО «Львівська залізниця» від 30.09.2011 №75-ос «Про переведення на іншу роботу» ОСОБА_4 призначений на посаду бригадира складу палива та з 01.10.2011 року приступив до виконання своїх безпосередніх обов`язків.

З метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, що належить відокремленому підрозділу «Моторвагонне депо Королево» ДТГО «Львівська залізниця», керівником підприємства ОСОБА_9 , що діє на підставі Статуту (роботодавець) та працівником, який працює на посаді бригадир ТНТС-20 Королево ОСОБА_4 , було укладено договір №4 від 01.12.2015 року про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за довірені йому матеріальні цінності.

Відповідно до п. 1 даного договору працівник на займаній посаді виконує обов`язки бригадира ТНТС-20 і роботу безпосередньо пов`язану з надходженням йому під звіт товарно-матеріальних цінностей, паливно-мастильних матеріалів, та бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереженості всіх переданих йому для зберігання роботодавцем товарно-матеріальних цінностей. У зв`язку з наведеним зобов`язується вести облік, складати і надавати у встановленому порядку з усіма первинними документами товарно-грошові, матеріальні чи інші звіти про рух і залишки переданих йому для зберігання Роботодавцем матеріальних цінностей у встановленому порядку і встановлені підприємством терміни.

Слдічий стверджує, що однак, в період часу з 01.08.2024 по 10.09.2024 року, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою приховування фактів нестачі дизельного палива, вносив до журналу проведення вимірювання нафтопродуктів (нафти) у резервуарах (форма №7-НП) неправдиві дані, оскільки відповідно до «журналу обліку номерних трикомпонентних пломб на ТНТС РПЧ3-4 ст, Королево», додаток №2 до Порядку пломбування паливних баків та паливних систем рухомого складу резервуарів, паливних колонок та обладнання резервуарного парку на базах палива (ТНТС) регіональної філії «Львівська залізниця» та «журналу приймання-здавання та обліку номерних пломб поста №2 по охороні складу ПММ РПЧ-4 станції Королево, форми ХУ-3» пломби знімалися для проведення замірів не кожного дня.

Згідно робочої (посадової) інструкції №РПЧ-4 ПІ-015/1 від 01.06.2023 бригадир складу палива ТНТС-20 - ОСОБА_4 , здійснює: керівництво працівників складу палива ТНТС-20; забезпечує продуктивну роботу всіх працівників складу палива, не допускає простою в роботі працівників складу палива, механізмів і обладнання, виявляє і усуває причини простоїв, перевіряє якість виконання робіт; здійснює підбір працівників, їх раціональну розстановку на робочих місцях; забезпечує правильність оформлення первинних документів по обліку (прихід і розхід) матеріальних цінностей на складі палива; приймає міри по забезпеченню

Відповідно до п.4 даної інструкції, несе відповідальність за наявність і збереження паливно-мастильних матеріалів та інших матеріальних цінностей, що поступають на склад палива.

Слідчий зазаначає, що ОСОБА_4 , будучи наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто, згідно із ч. 3 ст. 18 КК України являючись службовою особою, вчинив кримінальне правопорушення в сфері службової діяльності за наступних обставин.

Стверджує, що у період часу з 01.08.2024 по 10.09.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , будучи службовою особою та матеріально-відповідальним за збереження переданих йому на зберігання матеріальних цінностей, перебуваючи на своєму робочому місці на паливному складі ТНТС-20 оборотного депо Королево, розташованому по вул. Лесі Українки, 3, смт. Королево, Берегівського району, Закарпатської області, ВСП «Моторвагонне депо Коломия філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця», реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розтрату чужого майна, діючи з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан, здійснив розтрату ввіреного йому майна, а саме дизельного палива, загальною масою 10 840 кг на суму 535 759, 63 гривень, що належали АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до акту інвентаризації №13 від 31.07.2024 року залишок дизельного пального на момент інвентаризації становить 284 650 кг. Згідно добових відомостей форми ФМУ-24 за період з 01.08.2024 по 10.09.2024 видано пального 118,023 кг, залишок на 10.09.2024 становить -166 627 кг. (284 650-118 023=166 627).

Відповідно до журналу реєстрації проведення вимірювання нафтопродуктів (нафти) у резервуарах (форма №7-НП) - 117 283 кг, у бік зменшення на 740 кг.

Згідно висновку судової економічної експертизи №СЕ-19/107-25/7878-ЕК від 23.06.2025, документально підтверджуються заміри згідно з журналом реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах ВСП «Моторвагонне депо Королево» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (форма № 7-НП), щодо відпуску дизельного палива обертовим депо Королево виробничого структурного підрозділу «Моторвагонне депо Коломия» філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» за період з 01.08.2024 по 10.09.2024 частково в кількості 117 283 кг (розбіжність у бік зменшення на 740 кг) із його видачою на підставі добових відомостей в кількості 118 023 кг.

Фактична кількість пального станом на 10.09.2024 відповідно до акту про вимірювання нафтопродуктів у резервуарах №19 станом на 10.09.2024 та товарній книзі становить - 154 470 кг. (166 627-154 470=12 157 кг)

Отже, нестача дизельного пального відповідно до Акту інвентаризації №19 від 10.09.2024 та висновку судово-економічної експертизи №СЕ-19/107-24/13758-ЕК від 15.01.2025 становить 12 157 кг (в тому числі 10 840 кг на суму 535 759, 63 грн фактична нестача дизельного палива; 777 кг межа похибки вимірювання; 540 кг непридатне паливо).

А тому, ОСОБА_4 будучи службовою особою та матеріально-відповідальним за збереження переданих йому на зберігання матеріальних цінностей розтратив майно, яке належить АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» на суму 533 759, 63 грн.

За даним фактом ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 ч. 4 КК України, тобто тобто у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, яке було йому ввірено, вчинене у великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Слідчий зазначає,що наявністьобґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними, на даний час, у кримінальному провадженні доказами, зокрема: висновками експертів, показами свідків та іншими зібраними доказами.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий стверджує, що зважаючи на те, що в ході досудового розслідування здобуто достатні докази, які підтверджують вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за яке передбачено покарання - у вигляді позбавленні волі на строк до 8 років, а тому з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання виникнення указаним ризикам, до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти наведеним вище ризикам та не буде ефективним.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, просив таке задовольнити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, окрім того зазначив, що підозрюваний із потерпілою стороною не примирився.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого. Вказала, що доводи клопотання нічим не обґрунтовані, ризики відсутні. Зазначила, що її підзахисний готовий співпрацювати зі слідством. Окрім того, просила врахувати, що підозрюваний має незадовільний стан здоров`я.

У судовому засіданні підозрюваний підтримав висловлені позиції свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Як установлено з матеріалів клопотання, Головним управлінням Національної поліції у Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024071080000635 від 12.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 4 ст. 185 КК України.

25.06.2025 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, яке було йому ввірено, вчинене у великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 яке обґрунтовується наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, ризиків, визначених ст.177 КПК України, та недостатністю застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та для досягнення завдань кримінального провадження.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У Кримінальному процесуальномукодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме: поясненнями ОСОБА_4 від 19.12.2024, додатковими поясненнями ОСОБА_4 від 04.03.2025, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 25.06.2025, зачвою-дозволом ОСОБА_10 від 07.02.2025, протоколом огляду місця події від 07.02.2025, заявою ОСОБА_10 від 23.05.2025, протоколом допиту представника потерпілого від 23.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.03.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.03.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 14.03.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 14.03.5.2025, поясненнями ОСОБА_16 від 04.03.2025, поясненнями ОСОБА_17 від 04.03.2025, Актом позапланової перевірки виробничого структурного підрозділу «Моторвагонне депо Коломия Обертове депо Королево» Філії «Приміська пасажирська компанія» «АТ «Укрзалізниця» від 27.09.2024, Актом перевірки комплексу відеоспостереження в ВСП Моторвагонне депо Коломия Обертове депо Королево» Філії «Приміська пасажирська компанія» від 18.09.2024, Актом про перевірку бази палива ТНТС-20 Королево від 10.09.2024, Актом обстеження резервуара №2, висновком експерта №СЕ-19/107-24/13758-ЕК від 24.03.2025, висновком експерта №СЕ-19/107-25/7878-ЕК від 23.06.2025, висновком експерта №СЕ-19/107-25/460-ТР від 11.02.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є запобігання спробам переховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду;незаконно впливатина свідків,потерпілих, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого злочину. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).Таким чином суд приходить до висновку, що ризик передбачений п. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який лежить в основі клопотання сторони обвинувачення знаходить своє підтвердження та не спростований стороною захисту.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України.

Однак, ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя вважає необгрунтованим.

При цьому слідчий суддя виходить з того, що Кримінальний процесуальнийкодекс України не вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином суд приходить до висновку, що ризики передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які лежать в основі клопотання сторони обвинувачення знаходять своє підтвердження та не спростовані стороною захисту. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Відповідно до частин 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, закон покладає обов`язок доказування щодо наявності ризиків та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам на прокурора.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, на виконання вимог ст. 178 КПК України, врахував наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177, а також тяжкість покарання кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , характеризуючі дані підозрюваного, а саме те, що останній має постійне місце проживання, одружений, стан здоров`я останнього, який згідно довідки ВЛК має діагноз: «Гіпертонічна хвороба ? ст. ризик високи. Гіпертрофія ЛШ. Гіпертонічна ангіопатія». раніше не судимий.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що в силу характеру конкретного діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема, обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та необхідність запобігання ризиків, передбачених статтею п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, але не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під варту слід відмовити.

Разом з тим, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1ст.177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України, без застосування електронних засобів контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Керуючись ст.ст.176, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчогов ОВСвідділу розслідуваннязлочинів загальнокримінальноїспрямованості СУГУНП вЗакарпатській області,капітана поліції ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромЗакарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_7 ,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою укримінальному провадженні№12024071080000635,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 12.10.2024,відносно ОСОБА_4 ,- відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22 год. 00хв. до 06год. 00хв. наступного дня в межах строку досудового розслідування, а саме до 21.08.2025 включно.

Покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першою вимогою;

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом до 21.08.2025року включно.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 27.06.2025.2025 року о 10 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1