Ухвала суду № 128439786, 26.06.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.06.2025Справа № 35/457

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

клопотання ОСОБА_1

про зняття арешту з майна (квартири)

у межах справі № 35/457

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Джі Ді Сі Україна

до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення 38 331,81 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Джі Ді Сі Україна до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 38 331,81 грн. (з яких: 32 023,28 грн. основний борг, 3 556,61 грн. - пеня, 444,57 грн. - 3% річних, 2 307,35 грн. інфляційні нарахування) та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання в частині повного та своєчасного внесення суборендних та комунальних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 позов задоволено повністю, стягнуто з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Липської Наталії Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; п/р № НОМЕР_1 в АБ «Діамант`в м. Києві, МФО 320854, ідентифікаційний код 20007840053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ді Сі Україна»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. «Д»; п/р № НОМЕР_2 в ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537, код ЄДРПОУ 35134501), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 32 182,05 грн. (тридцять дві тисяч сто вісімдесят дві гривні 05 коп.) заборгованість з суборендних та комунальних платежів за Договором суборенди нежитлового приміщення №03/28-08 від 26.03.2008р.; 3 571,13 грн. (три тисячі п`ятсот сімдесят одну гривню 13 коп.) пеню; 446,29 грн. (чотириста сорок шість гривень 29 коп.) - 3% річних; 2 314,27 грн. (дві тисячі триста чотирнадцять гривень 27 коп.) - інфляційні нарахування; 385,14 грн. (триста вісімдесят п`ять гривень 14 коп.) державне мито; 315,00 грн. (триста п`ятнадцять гривень 00 коп.) витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

15.12.2009 на виконання рішення суд від 14.09.2009 судом видано наказ.

23.06.2025 через відділ діловодства суду від гр. ОСОБА_1 надійшло клопотання про зняття арешту з майна (квартири).

Вказане клопотання мотивоване наступним, а саме:

- арешт було накладено в межах виконавчого провадження на виконання наказу Господарського суду м. Києва у справі № 35/457, однак зазначена квартира не належить відповідачу, а є моєю власністю. Вважаючи такий арешт незаконним, прошу суд зняти арешт з майна і відновити становище, яке існувало до накладення цього обтяження, а також забезпечити виключення відповідного запису про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

- заявник є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу № А7444/10509, укладеного 08 грудня 1995 року. Зазначений договір купівлі-продажу квартири був належним чином засвідчений та зареєстрований, що підтверджується Реєстраційна посвідка Київської міської державної адміністрація КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ від 16 січня 1996 року (копія додається). Відповідно до вказаних документів я, ОСОБА_1 набув право приватної власності на квартиру та є її єдиним власником. Варто зауважити, що за вказаною адресою зареєстровані лише я ОСОБА_1 та члени моєї родини.

- витяг з реєстру територіальної громади м. Києва підтверджує, що відповідач, ОСОБА_2 не зареєстрована і не проживає за цією адресою (копія додається). Також я звертався до відділу з питань реєстрації місця проживання /перебування фізичних осіб апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 940 від 14.05.2025 року де зазначено, що з 08.12.1995 року по теперішній час відсутня інформація про те що відповідач ОСОБА_3 не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Це є додатковим доказом відсутності у боржника будь-якого фактичного зв`язку з даною квартирою.

- на зазначену квартиру накладено арешт у межах виконавчого провадження №24589945, відкритого 18.02.2011 року Дарницьким ВДВС у м. Києві. Згідно з наявними даними, арешт (обтяження) зареєстровано 06.04.2011 року за № 11041162 на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 15.12.2009 у справі № 35/457.

- арешт накладено на все майно відповідача - ОСОБА_2 . Водночас відповідач ОСОБА_2 не є і не була власником вказаної квартири на момент накладення арешту. Права власності на цю квартиру належать мені ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу (копія додається) та Реєстраційна посвідка Київської міської державної адміністрація КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ від 16 січня 1996 року (копія додається). Таким чином, було неправомірно накладено арешт на майно, яке не належить відповідачу.

- заявник дізнався про існування зазначеного арешту під час спроби здійснити державну реєстрацію своїх прав на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зокрема, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно №78465660 від 17.04.2025 року відмовлено у проведенні реєстраційних дій щодо квартири, у зв?язку з наявністю зареєстрованого обтяження - арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 11041162 від 06.04.2011), накладеного на підставі постанови про відкриття ВП № 24589945 від 18.02.2011 (ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва). Вказане рішення про відмову у реєстрації додається до позовної заяви. Таким чином, я фактично позбавлений можливості зареєструвати та повноцінно реалізувати свої права, як власника через чинний арешт.

- заявник звертався до органу державної виконавчої служби з приводу зняття арешту з його квартири. Листом Дарницького ВДВС у м. Києві від 26.05.2025 №70409 повідомлено, що виконавче провадження № 24589945 було відкрито на виконання наказу Господарського суду м. Києва №35/457 від 15.12.2009 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «Джі Ді Сі Україна» грошових коштів у розмірі 39 213,88 грн. Я не є стороною цього виконавчого провадження, у зв?язку з чим детальна інформація не надається. Також повідомлено, що виконавче провадження закінчено та виконавчий документ було повернуто стягувачеві без виконання у зв?язку з відсутністю майна боржника, а матеріали провадження знищено після спливу строку зберігання (згідно з наказом Мін?юсту № 1829/5 від 07.06.2017).

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з майна (квартири), суд зазначає наступне.

Розділом V Господарського процесуального кодексу України врегульовано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах та як вбачається зі змісту вказаного розділу Господарського процесуального кодексу, а саме статей 326-338 ГПК України, до переліку процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, належать наступні:

- поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання;

- мирова угода в процесі виконання;

- відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення;

- зупинення виконання судового рішення;

- поворот виконання рішення, постанови;

- заміна сторони виконавчого провадження;

- визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку;

- тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік процесуальних питань, які пов`язані з виконанням судових рішень та можуть розглядатися господарським судом.

Серед зазначеного переліку процесуальних питань відсутній такий процесуальний спосіб реалізації учасниками справи своїх прав, як звернення до суду із клопотанням про зняття арешту з майна.

З огляду на викладене, процесуальним кодексом не встановлено можливості звернення до господарського суду із клопотанням про зняття арешту в порядку вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у господарських справах.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Тобто, арешт може бути знятий за рішенням суду, прийнятим у встановленому законом порядку за зверненням особи, права якої порушено накладенням такого арешту, з позовними вимогами за встановленою підсудністю спору.

Оскільки у поданому до суду клопотанні фактично підставою вимог заявник визначив наявність арешту, накладеного на майно спадкодавця, що перешкоджає спадкоємиці в оформленні спадкових прав на нерухоме майно, то позов спрямований на захист її цивільних прав, пов`язаний з оформленням права власності на спадкове майно та фактично є різновидом негаторного позову, який треба розглядати за правилами цивільного судочинства. До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у п.27-30 постанови по справі № 340/25/19 від 22.01.2020.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з майна (квартири) є безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку із цим не підлягає задоволенню та повертається заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 175, 233-235, розділом V Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з майна (квартири) повернути без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня її прийняття.

СуддяМ.Є. Літвінова