Рішення № 128432352, 20.06.2025, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1130/25

номер провадження 2/695/1178/25

20 червня 2025 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання Демченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.04.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договір позики № 2268741. 14 червня 2021 року між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ « ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №29 від 19.08.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26070 грн., з яких: 7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2370.00 грн. - сума заборгованості за відсотками;15800 грн. - сума заборгованості за пенею. 19 квітня 2024 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 79887622. 14 червня 2021 року між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ « ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №32 від 25.09.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18106 грн., з яких: 5500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1617.00 грн. - сума заборгованості за відсотками;10989 грн. - сума заборгованості за пенею. 30 березня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9612363. 28 серпня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28082024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 28 серпня 2024 року до договору факторингу № 28082024/2 від 28.08.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18942 грн., з яких: 4200 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 13127.1 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 462 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 1152.9 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). 05 квітня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 07947-04/2024. 20 серпня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20082024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 20.08.2024 до договору факторингу № 20082024 від 20.08.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20000 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15000 грн. - сума заборгованості за відсотками. 20 березня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 34071-03/2024. 19 вересня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.09.2024 до договору факторингу № 19092024 від 19.09.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18000 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2000 грн. - сума заборгованості за процентами.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитними договорами в розмірі 101118,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" не з`явилася, але в позовній заяві просили проводити розгляд справи без участі представника позивача. Проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 05.04.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договір позики № 2268741. Відповідно до умов якого розмір кредиту 7900,00 грн., строк кредиту 30 днів, процентна ставка 1,70 % в день; пеня 2,70 % в день.

14 червня 2021 року між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ « ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №29 від 19.08.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26070 грн., з яких: 7900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2370.00 грн. - сума заборгованості за відсотками;15800 грн. - сума заборгованості за пенею.

19 квітня 2024 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 79887622. Відповідно до умов якого розмір кредиту 5500,00 грн., строк кредиту 30 днів, процентна ставка 0,98 % в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70 % в день.

14 червня 2021 року між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ « ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №32 від 25.09.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18106 грн., з яких: 5500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1617.00 грн. - сума заборгованості за відсотками;10989 грн. - сума заборгованості за пенею.

30 березня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9612363. Відповідно до умов якого розмір кредиту 4200,00 грн., строк кредиту 345 днів, процентна ставка 1,99 % в день.

Згідно платіжного доручення № 126954497 від 30.03.2024, ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 кошти згідно договору 9612363 у сумі 4200,00 грн..

28 серпня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28082024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 28 серпня 2024 року до договору факторингу № 28082024/2 від 28.08.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18942 грн., з яких: 4200 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 13127.1 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 462 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 1152.9 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

05 квітня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 07947-04/2024. Відповідно до умов якого розмір кредиту 5000,00 грн., строк кредиту 120 днів, процентна ставка 2,50 % в день.

20 серпня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20082024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 20.08.2024 до договору факторингу № 20082024 від 20.08.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20000 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15000 грн. - сума заборгованості за відсотками.

20 березня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 34071-03/2024. Відповідно до умов якого розмір кредиту 6000,00 грн., строк кредиту 120 днів, процентна ставка 2,50 % в день.

19 вересня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.09.2024 до договору факторингу № 19092024 від 19.09.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18000 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2000 грн. - сума заборгованості за процентами.

Згідно ч. 1 ст.526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.530ЦКУкраїни якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частина 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 9612363 від 30.03.2024 суд зазначає наступне.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності)за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

На підставі договору укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем від 30.03.2024 комісія за надання кредиту становить 483,00 грн. яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Отже, кредитний договір №9612363 від 30.03.2024 не містить зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

ТОВ «МІЛОАН» не надано доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору №9612363 від 30.03.2024.

За таких обставин положення договору між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем №9612363 від 30.03.2024 про сплату позичальником на користь банку комісії за надання кредиту є нікчемними, а позовна вимога про стягнення комісії в сумі 462,00 грн. необґрунтованою.

Крім того, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов`язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов`язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору №9612363 від 30.03.2024 у разі прострочення позичальником зобов`язання з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших згідно з умовами цього договору, позичальник починаючи з дня за днем спливу дати платежу, вказаної в графіку платежів, зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов`язання.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути із відповідача за кредитним договором №9612363 від 30.03.2024, зокрема і пеню (штраф), в розмірі 1152,9 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цьогоКодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українидо зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українисвідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1)в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2)в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 рокуна території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань за кредитним договором №9612363 від 30.03.2024 належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором підлягає до часткового задоволення у сумі 17327,1 грн., яка складається з: 4200 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13127,1 грн. - заборгованість по відсоткам.

Щодо позовних вимог за договором позики №2268741 від 05.04.2024, договором позики № 79887622 від 19.04.2024, кредитним договором № 07947-04/2024 від 05.04.2024, за кредитним договором № 34071-03/2024 від 20.03.2024 суд зазначає наступне.

Суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази фактичного перерахунку відповідачу, як позичальнику, коштів кредиту за укладеними договорами.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином зобов`язання по поверненню коштів за договором не виконує, що спричинило виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач, як новий кредитор, порушує питання у цій справі.

Згідно положень ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також згідно ч.2ст.1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Як передбаченост. 627 ЦК України, відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526,530 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідност. 629 ЦК України- договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК Українивстановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене вище, правове регулювання та встановлені при розгляді в цій частині позовних вимог фактичні обставини, суд приходить до висновку про те, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами факт надання відповідачу коштів за викладеним вище кредитним договором.

Суд враховує, що за приписами ч. 2ст.1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення про договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Одночасност. 1046 ЦК Українипередбачає, що договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З системного аналізу вказаних правових норм слід прийти до висновку про те, що необхідною умовою для констатації наявності зобов`язань за договором кредиту є не лише факт укладення такого договору, що в даній справі підтверджується наданими доказами, а й доведеність перерахунку кредитних коштів позичальнику.

При цьому за приписами ч.1ст.517 ЦК Українипри заміні кредитора у зобов`язанні, як у цій справі, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Передання попереднім кредитором позивачу, як новому кредитору, документів, що підтверджують надання кредитних коштів у користування позичальника, є необхідною умовою для підтвердження переходу права вимоги до нового кредитора у зобов`язанні.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від18 червня 2003 року №254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року.

В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновках Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 у справі № 6-16цс15.

У підтвердження заявлених вимог позивач не подав суду належних документів про перерахування коштів на користь відповідача за вказаними вище кредитними договорами, як і не надав доказів про рух коштів на рахунку відповідача, що унеможливлює перевірити наявність чи відсутність загальної заборгованості по тілу кредиту.

Таким чином позовні вимоги у справі за договором позики №2268741 від 05.04.2024, договором позики № 79887622 від 19.04.2024, кредитним договором № 07947-04/2024 від 05.04.2024, за кредитним договором № 34071-03/2024 від 20.03.2024 мають бути відхилені за недоведеністю.

Відповідно до вимогст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 518,69 грн..

Керуючись ст.ст. 259,263-265,280, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ТОВАРИСИВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження; вул. Симона Петлюри. буд. 30, м. Київ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №9612363 від 30.03.2024 у розмірі 17327,1 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 518,69 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення буде складено 25.06.2025.

Суддя: К.М. Ушакова