Рішення № 128432297, 16.06.2025, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/530/25

провадження № 2/691/512/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 64530 грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп., а також витрати на сплату судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 24.09.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 171470671 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого, позичальник отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 27000 грн., шляхом перерахування їх на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві грошові кошти у день закінчення строку дії договору та сплатити відсотки за користування кредитом.

19.11.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право грошової вимоги ТОВ «Таліон Плюс» згідно укладеного договору факторингу № МВ-ТП/9.

Відповідач належним чином не виконує свого зобов`язання, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість у сумі 78030 грн. 00 коп., однак позивач, користуючись своїм правом на визначення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 64530 грн., яка складається із 27000 грн. заборгованості по кредиту та 37530 грн. - заборгованості по процентах.

Також позивач просить стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позовну заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За правилами з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Судом установлено, що 24.09.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 171470671 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого, Товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит, у вигляді кредитної лінії, на задоволення споживчих потреб, у сумі 27000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві кредит та сплатити відсотки за його користування на умовах договору.

За умовами п. 2.2, 2.3, 2.4 договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш у сумі 13000 грн. 24.09.2024, що є датою надання кредиту. Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду.

Строк дисконтного періоду складає 20 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Сторони погодили, дисконтний період може бути продовжено на умовах р. 3 договору.

Розділом 7 договору визначено порядок погашення кредиту та сплату відсотків за його користування, зокрема сума кредиту має бути погашена не пізніше ніж 30 днів після настання обставин, визначених договором. Кінцева дата повернення кредиту 24.10.2029.

Обчислення загальної вартості послуг кредитодавця, ціни договору викладено у р. 8 договору, який погоджено сторонами, що підтверджено електронним підписом ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором.

За умовами п.п. 9.2.1.6 договору, позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів.

За умовами п. 12.1 договору, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

24.09.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 складено додаткову угоду до договору № 171470671 від 24.09.2024, за умовами якої сторони дійшли згоди про надання останньому, у рамках кредитного ліміту, траншу у сумі 14000 грн., з базовою процентною ставкою 1,00% в день від суми залишку кредиту, за кожен день користування, що становить 365,00% річних. Сторонами погоджено, що загальні витрати за сумою, що є у користуванні позичальника та суми, що буде видано після укладення додаткової угоди, до закінчення строку кредитування становитиме 493020 грн.

Згідно наданого позивачем платіжного доручення, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів на банківську картку ОСОБА_1 24.09.2024 у сумі 14000 грн.

За довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на виконання кредитного договору № 171470671 від 24.09.2024, останнім було здійснено платіжні операції 24.09.2024 о 1.42 год. та 2.09 год., шляхом перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 13000 грн. та 14000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 171470671 від 24.09.2024, за період з 24.09.2024 по 19.11.2024, заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 27000 грн., заборгованість по нарахованим процентами - 15120 грн. та 13500 грн. заборгованість за неустойкою. Всього загальна сума заборгованості складає 55620 грн.

19.11.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/9, за умовами якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату, належне йому право вимоги коштів до відповідача, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога. Право вимоги переходить з моменту підписання Реєстру прав вимоги.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 171470671 від 24.09.2024, за період з 24.11.2024 по 10.02.2025, заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 27000 грн., заборгованість по нарахованим процентами - 37530 грн. та 13500 грн. заборгованість за неустойкою. Загальна сума заборгованості за розрахунком ТОВ «Таліон Плюс» складає 78030 грн.

Разом із тим, позивачем просить стягнути заборгованість у сумі 64530 грн.

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» слід стягнути заборгованість за позовними вимогами у розмірі64530 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн., надавши договір про надання правової допомоги № 5 від 02.08.2024, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ», додаткову угоду № 380 від 30.12.2024 до договору про надання правової допомоги до договору № 5 від 02.12.2024, акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги до договору № 5 від 02.12.2024.

При цьому суд враховує, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12- І71гс19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 456/456/20, від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що позовна заява є нескладною, стосується стягнення заборгованості лише за одним кредитним договором, участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про не співмірність витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. і вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000 грн., оскільки саме така сума буде відповідати критерію розумності, справедливості та виконаної адвокатом роботи.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору у сумі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, юридична адреса: вул. Жабинського, 13 м. Чернігів Чернігівської області, заборгованість за договором кредитної лінії № 171470671від 24.09.2024 у сумі 64530 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять) грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. В. Подорога