Ухвала суду № 128429085, 26.06.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 року Чернігів Справа № 640/10364/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій відповідача щодо розміщення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України в квітні, травні 2019 року публікацій з повістками про виклик до Головного слідчого управління для проведення допиту у кримінальному провадженні № 42015000000001998 та зазначення у публікаціях і повістках, крім прізвища позивача, його імені, по батькові, повної дати його народження та адреси проживання, що є конфіденційною інформацією, на поширення якої позивач не давав згоди.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 прийнято справу до провадження. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від Офісу Генерального прокурора до суду надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

Також в заяві про закриття провадження звернуто увагу, що Державним бюро розслідувань здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001417 за фактом розповсюдження працівниками Генеральної прокуратури України, через офіційну сторінку Генеральної прокуратури України та офіційну сторінку Генеральної прокуратури України в соціальній мережі Фейсбук персональних даних Кузьміна Р.Р.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.02.2021 у справі № 761/16863/20 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2020, якою відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_1 на постанову слідчого першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань від 14.02.2020 про закриття кримінального провадження № 62019000000001417 від 16.09.2019 залишено без змін.

У вказаній ухвалі Київського апеляційного суду від 10.02.2021, серед іншого, зазначено, що адреса реєстрації ОСОБА_1 , його безпосереднє відношення до квартири, яка у тому числі вказувалася і в повістках у кримінальному провадженні № 42015000000001998, є загальновідомою, відкритою інформацією. Постановою слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 14.02.2020 кримінальне провадження № 62019000000001417 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшли письмові заперечення стосовно заяви про закриття провадження в справі, в яких зазначено, що відповідач намагається створити привід для перевірки обставин, які вже перевірені судом на стадії відкриття провадження. Стверджує, що предметом спору є правомірність публікації на офіційному вебсайті відповідача (державного органу) конфіденційної інформації про позивача, на розповсюдження (поширення, оприлюднення) якої він не надавав своєї згоди, а тому така діяльність відповідача є адміністративною, а не процесуальною.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.01.2019 у справі № 802/1335/17-а, з`ясування законності проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, яке не припинено, судом адміністративної юрисдикції здатне призвести до передчасного вирішення питань, які підлягають розв`язанню судом під час розгляду кримінальної справи по суті. Така ситуація може негативно відбитися на перебігу і результатах кримінального провадження з точки зору виконання його основних завдань.

Встановлення правомірності/протиправності процесуальної дії в порядку адміністративного судочинства означатиме констатацію юридичного факту, який безпосередньо впливає на оцінку доказів, за межами встановленої кримінальним процесуальним законом процедури з порушенням закріпленої у статті 22 Кримінального процесуального кодексу України засади змагальності.

В силу вимог статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності належить до загальних засад кримінального провадження.

Так, згідно з частиною першою статті 24 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 133 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.

Частиною першою статтею 135 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі якщо особа подала письмову заяву про здійснення виклику в конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), то за наявності технічної можливості така особа викликається шляхом надсилання їй текстових повідомлень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

У повістці про виклик повинно бути зазначено: 1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; 2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв`язку; 3) ім`я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса; 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик; 5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа; 6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи; 7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа; 8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження; 9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з`явитися на виклик, та нагадування про обов`язок заздалегідь повідомити про неможливість з`явлення; 10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик (стаття 137 Кримінального процесуального кодексу України).

Враховуючи характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі, суд зазначає, що позивач фактично не погоджується з діями працівників Генеральної прокуратури України під час направлення повісток із зазначенням його персональних даних, а тому оскарження дій чи бездіяльності посадових осіб, які пов`язані з досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, може здійснюватися до суду в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки діяльність таких посадових осіб має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

З приводу подібних спірних правовідносин свою позицію у рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001 висловив Конституційний Суд України, який зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.

Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку спір виник не з приводу реалізації відповідачем управлінських функцій як суб`єктом владних повноважень, а з правовідносин, котрі склались при виконанні повноважень під час здійснення діяльності в рамках Кримінального процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають бути розглянуті за правилами Кримінального процесуального кодексу України.

Пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуюче викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.06.2025.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ