Рішення № 128427889, 26.06.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2043/25

26 червня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУ ПФУ в Тернопільській області), у якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2025 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова № 1210) з урахуванням довідки №2 від 31.01.2023 на загальну суму 1477,28 крб, виданої Акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «ОРІОН», та з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2025 відповідно до Закону №796-XII, Постанови №1210 з урахуванням довідки №2 від 31.01.2023 на загальну суму 1477,28 крб, виданої Акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «ОРІОН», та з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу призначена пенсія відповідно до статті 54 Закону №796-XII. Надалі позивачу здійснений перерахунок пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках з урахуванням довідки №2 від 31.01.2023 про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження з 17.12.1987 по 30.01.1988 на загальну суму 1477,28 крб, виданої Акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «ОРІОН». Однак в ході повторного розгляду пенсійної справи відповідачем виявлено, що вказана довідка не підтверджена первинними документами, а тому немає підстав для її врахування при обчисленні пенсії.

Представник позивача зазначає, що документи, які були враховані при видачі довідки №2 від 31.01.2023, були надані відповідачу разом з цією довідкою (відомість про нарахування заробітної плати, довідка про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС). Крім того вказує, що детальний розрахунок, з врахуванням вихідних даних розписаний на зворотній стороні довідки. Актом складеним за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії від 04.04.2023 №1900-1102-1/1430 було підтверджено правильність видачі Акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «ОРІОН» позивачу довідки №2 від 31.01.2023 на загальну суму 1477,28 крб.

Жодних інших перевірок правильності видачі вищезазначеної довідки відповідачем проведено не було.

Позивач вважає дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо неврахування довідки від №2 від 31.01.2023 протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

18.04.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає, що заробітна плата позивача була розрахована на підставі нормативно-правових актів, які регулювали оплату праці у зоні відчуження.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що в ході повторного розгляду пенсійної справи позивача виявлено, що з 02.02.2023 проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідки №2 від 31.01.2023 про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження за період з 17.12.1987 по 30.01.1988 на загальну суму 1477,28 крб, виданої Акціонерним товариством Тернопільський радіозавод ОРІОН. Проте вказана довідка не підтверджена первинними документами, а тому немає підстав для її врахування при обчисленні пенсії (а.с.24-27).

Ухвалою суду від 29.05.2025 зобов`язано Акціонерне товариство Тернопільський радіозавод ОРІОН надати суду первинні документи, які підтверджують нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за січень 1988 року у розмірі 1477,28 крб та на підставі яких видано довідку ОСОБА_1 про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, №2 від 31.01.2023 на суму 1477,28 крб, а саме: книгу по заробітній платі за 1987-1988 роки (витяг), особовий рахунок за 1987-1988 роки, довідку про роботу в зоні відчуження, з поясненнями щодо визначення зони небезпеки та коефіцієнтів, а також чому нарахування такої довідки не відповідають відомостям довідки №3 від 31.01.2023 про заробітну плату для обчислення пенсії за січень 1988 року; ще суд визначив надати пояснення підстав видачі цієї довідки та недійсності попередньо виданої довідки від 27.11.1997; надати копію попередньо виданої довідки; зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області надати суду у строк до 12.06.2025 належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , у разі наявності довідки від 27.11.1997 надати таку з поясненнями чи була вона врахована для обчислення пенсії позивача чи проводилася її перевірка, її результати; у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів і пояснень продовжено строк розгляду адміністративної справи до тридцяти днів.

Ухвалою суду від 13.06.2025 продовжено процесуальний строк відповідачу для виконання вимог ухвали суду від 29.05.2025.

Відповідач та Акціонерне товариство Тернопільський радіозавод ОРІОН надіслали до суду свої пояснення та документи.

Дослідивши письмові докази, надані учасниками справи та зібрані судом, враховуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи, та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону №796-XII (у розмірі відшкодування фактичних збитків).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №500/2461/24 зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити з 21.03.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення суду листом від 26.03.2025 відповідач повідомив позивача, що в ході повторного розгляду пенсійної справи виявлено, що з 02.02.2023 проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідки №2 від 31.01.2023 про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження за період з 17.12.1987 по 30.01.1988 на загальну суму 1477,28 крб, виданої Акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «ОРІОН». Однак вказана довідка не підтверджена первинними документами, а тому у відповідача немає підстав для її врахування при обчислені пенсії. Пенсійну справу з 02.02.2023 було приведено у відповідність до законодавства без врахування довідки №2 від 31.01.2023 (а.с.6зворот-7).

Не погоджуючись з діями відповідача у нарахуванні та виплаті пенсії без врахування довідки №2 від 31.01.2023, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 10 Закону №796-ХІІ визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 15 Закону №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (частиною четвертою статті 54 Закону №796-ХІІ).

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.

Призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.

Згідно з пунктом 1 Порядку №1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Пункт 9 вказаного Порядку містить формулу, за якою визначаються пенсії по інвалідності, і ця формула враховує й заробітну плату за роботу в зоні відчуження у 1986 -1990 роках.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок №22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 №560/3499/18.

Отже, підставою для здійснення перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є довідка про заробітну плату, відомості у якій підтверджуються первинними документами.

Судом встановлено, що Акціонерним товариством Тернопільський радіозавод ОРІОН видано ОСОБА_1 довідку від 31.01.2023 №2 про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за січень 1988 року в сумі 1477,28 крб, яку позивач подав відповідачу для перерахунку пенсії. Таку було враховано і пенсію позивача перераховано, проте у подальшому відповідач виключив відомості цієї довідки з перерахунку пенсії, вважаючи, що відсутні підстави для її врахування через непідтверджена її даних первинними документами (а.с.7).

У поясненні-розрахунку головного бухгалтера Акціонерного товариства Тернопільський радіозавод ОРІОН до цієї довідки вказано, що для розрахунку довідки про заробітну плату у зоні відчуження взяті первинні документи, які зберігаються в архіві Тернопільського заводу ОРІОН: книга по заробітній платі, особовий рахунок, довідка Галузевого архіву МО України про роботу в зоні відчуження, військовий квиток. Окрім того, у цьому поясненні-розрахунку вказано, що раніше видану довідку б/н від 27.11.1997 вважати недійсною.

Розрахунок вказаних у довідці сум заробітної плати складається з:

визначення годинної тарифної ставки за роботу у зоні відчуження, виходячи з нарахованої позивачу заробітної плати в жовтні-листопаді 1997 року (попередні місяці перед відрядженням), яка застосована для обчислення заробітної плати в різних зонах небезпеки з урахуванням кратності 2, 3, 4 (сума 849,60 крб);

оплати вихідних днів (три дні) у зоні відчуження з урахуванням кратності 2, 3, 4 (сума 158,40 крб);

визначення збереженого заробітку за основним місцем роботи (335,20 крб);

збереження заробітку за вихідні дні за основним місцем роботи (134,08 крб),

а всього 1477,28 крб.

На виконання вимог ухвали суду від 29.05.2025 Акціонерним товариством Тернопільський радіозавод ОРІОН надано суду пояснення, що вихідні дані у довідці розраховано на підставі законодавчих актів, якими передбачена оплата праці у зоні відчуження, а попередня довідка від 27.11.1997 визнана недійсною, бо в ній невірно визначено оплата праці (не вказано тарифної ставки, не врахована оплата у вихідні дні).

Мотивація відповідача щодо відмови врахувати довідку №2 від 31.01.2023 при перерахунку пенсії позивачу зводиться до того, що довідка не підтверджена первинними документами.

Надаючи оцінку таким мотивам відмови відповідача, суд зазначає таке.

З долучених до матеріалів справи документів, а саме: копії наказу Тернопільського радіозаводу «ОРІОН» від 19.12.1987 №1062-к, за змістом якого у відповідності до Закону України "Про загальний військовий обов`язок" призивається на учбові збори ОСОБА_1 заступник начальника відділу 880 з 17.12.1987 строком на 6 місяців, на підставі повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 , архівної довідки Міністерства оборони від 04.05.2012 №80067 про відомості з архівних документів військової частини НОМЕР_1 , вбачається, що позивач у період з 17.12.1987 по 30.01.1988 виконував обов`язки по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС в складі військової частини НОМЕР_1 (а.с.59).

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» систематизовано законодавство та порядок його застосування щодо оплати праці у зоні відчуження у 1986-1990 роках, у тому числі оплати праці військовозобов`язаних запасу, призваних на військові збори, які у 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища (розділ 5) (саме до цієї категорії осіб відноситься позивач), який зводиться до наступного.

Відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов`язок" ( 2232-12 ) (ст. 66) на час виконання обов`язків, пов`язаних з проходженням військових зборів, громадяни звільняються від роботи в установленому порядку. Чинність Кодексу законів про працю Української РСР ( 322-08 ) на громадян, які проходять збори, не поширюється, в тому числі і щодо додаткової оплати за роботу у вихідні і святкові дні, нічні години (статті 72, 106, 07, 108), режиму робочого часу (статті 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57), початок і закінчення роботи (стаття 58), робота змінами (статті 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65).

Особи, які проходять збори, дні відпочинку і святкові дні використовують за розпорядком, встановленим командуванням, яке проводить збори (постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 квітня 1968 р. N 108/12, пункт 7).

Відповідно до чинного законодавства військовозобов`язаним запасу в період призову на військові збори оклади грошового утримання на посадах, які вони виконують в період зборів та по присвоєних військових званнях, не виплачуються.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 р. N 1031 ( v1031400-86 ) було поширено у військовозобов`язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зонах відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, порядок оплати праці передбачений для робітників і службовців.

Оплата праці робітників і службовців, працівників підприємств, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС, провадилась в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. N 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах у порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 ( 207с-86-п ) (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. N 665-195 провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи. Про зазначений порядок оплати праці роз`яснено листом Держкомпраці УРСР та Укрпрофради від 08.01.87 р. N 05/2-25-2; 03-51-8.

У зоні особливого контролю оплата праці зазначених осіб провадилась у однократному розмірі тарифної ставки (постанова ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 524-156 та абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7.

Віднесення населених пунктів і виробничих об`єктів до зон небезпеки та зони особливого контролю провадилось на підставі рішень Урядової комісії від 7 серпня 1986 р. N 87 (лист Держкомпраці УРСР від 13.08.96 р. N 115), від 19 серпня 1986 р. N 108 (лист Держкомпраці УРСР від 26.08.86 р. N 124), від 18 вересня 1986 р. N 173 (лист Держкомпраці УРСР від 24.09.86 р. N 140), від 5 січня 1987 р. N 339 (лист Держкомпраці УРСР від 09.01.87 р. N 1).

Денна розрахункова тарифна ставка військовозобов`язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна визначатись діленням місячної тарифної ставки за даний місяць (посадового окладу) на календарну кількість днів відповідного місяця (роз`яснення Держкомпраці СРСР від 15.09.86 р. N 0595 (лист Держкомпраці УРСР від 23.09.86 р. N 136).

Приклад. Призваному на військові збори за основним місцем роботи встановлено посадовий оклад в розмірі 150 крб. Денна тарифна ставка в зоні ЧАЕС становитиме у червні 1987 року 5 крб. (150 : 30), а у липні 1987 року - 4,839 крб. (150 : 31).

Місячна тарифна ставка за даний місяць робітникам, яким годинні тарифні ставки за основним місцем роботи були встановлені при 7(8)-годинному робочому дні, визначалась множенням відповідної годинної тарифної ставки при 7(8)-годинному робочому дні на норму тривалості робочого часу в годинах у даному місяці.

Встановлені працівнику за основним місцем роботи надбавки за високу професійну майстерність, класність, високі досягнення в праці, за виконання особливо важливої роботи на строк її виконання та доплати за суміщення професій, сумісництво, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, за роботу з важкими і шкідливими і з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, за роботу в нічний час, які не утворюють новий посадовий оклад, не повинні враховуватись при визначенні годинної чи денної тарифної ставки у зоні ЧАЕС.

У зв`язку з тим, що до роз`яснення Держкомпраці СРСР від 15 вересня 1986 р. N 0595 про порядок матеріального забезпечення призваних на військові збори військовозобов`язаних запасу, оплата праці зазначених осіб на деяких підприємствах провадилась виходячи з денних тарифних ставок, визначених як для відряджених працівників, в деяких випадках було нараховано доплату за роботу у вихідні і святкові дні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. N 523 дозволено пенсію військовозобов`язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС до вересня 1986 р., обчислювати виходячи із фактично нарахованого заробітку.

Отже, якщо за даними особистого рахунку у 1986 році розрахунок заробітної плати зазначеній категорії працівників відповідає вимогам нормативних документів з питань оплати праці працівників, відряджених у зону ЧАЕС (щодо порядку визначення денної тарифної ставки та додаткової оплати праці за роботу у вихідні і святкові дні), пенсія військовозобов`язаному запасу може обчислюватись виходячи із фактично нарахованого заробітку.

Денна тарифна ставка робітників, визначена для режиму 7-годинного робочого дня, при режимі 6-годинного робочого дня у зоні відчуження, встановленого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 153/10-43, не змінюється.

Відповідно до роз`яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 5 жовтня 1973 року N 13/30, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 5 жовтня 1973 року N 266/30, робітникам, яким годинні тарифні ставки за основним місцем роботи були встановлені при 7(8)-годинному робочому дні, перерахунок тарифних ставок на 6-годинний робочий день провадився таким чином: відповідна годинна тарифна ставка при 7(8)-годинному робочому дні множилася на середню тривалість робочого часу в годинах за місяць (173,1 год.), а одержаний результат ділився на середню тривалість робочого часу за місяць при 6-годинному робочому дні (152,5 год.).

Погодинний облік робочого часу призваних на військові збори не провадиться, тому і заробітна плата зазначених осіб за виконані роботи в зоні ЧАЕС виходячи із годинної тарифної ставки не нараховувалась.

Вимоги осіб, які в період призову на військові збори виконували роботи, пов`язані з аварією на ЧАЕС у зоні відчуження до вересня 1986 року, але за даними особистого рахунку доплата за роботу у вихідні чи святкові дні у 1986 році їм не нарахована, не мають права на такі донарахування ні в теперішній час, ні в будь-який інший час після вересня 1986 року.

В разі, коли особа не відпрацювала в зоні ЧАЕС жодного повного місяця, середній заробіток для призначення пенсії визначається із фактичного середнього одноденного заробітку в одному із неповних місяців приведенням його до повного місяця, при цьому місяць, із заробітку в якому призначається пенсія, визначається працівником.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.

Таким чином, якщо до призову на військові збори премія працівнику нараховувалась систематично, за період виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, премія також повинна була бути нарахована в тих же розмірах, як і працівникам підприємства, які не приймали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, тобто у відповідності з діючим положенням про преміювання. Якщо в зазначене положення своєчасно внесені зміни у відповідності з підпунктом 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 щодо підвищення граничного розміру премій до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць, премія призваному на військові збори за період виконання робіт у зоні ЧАЕС повинна була бути нарахована в зазначених розмірах. Для нарахування премії в розмірі 60% тарифної ставки всім учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підстав нема.

Крім того, запроваджувалась одноразова премія за рахунок коштів, що виділялись Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР в розпорядження Міненерго СРСР, для заохочення працівників підприємств, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Розмір премії, що виплачувалась одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб. (підпункт 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 ( 207с-86-п ). Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. N 523 дозволено виплачену на таких умовах одноразову премію (до 400 крб.) враховувати при призначенні пенсії.

Відповідно до рішення Урядової комісії від 2 лютого 1987 р. N 351 після 01.03.87 р термін "зона небезпеки" не застосовувався, оплата праці призваних на військові збори військовозобов`язаних запасу провадилась понад збережений середній заробіток:

- на різних ділянках проммайданчика ЧАЕС - в залежності від радіаційної обстановки з застосуванням показника кратності від 1 до 4;

- в населених пунктах Копачі, Прип`ять, Лельов (ПУСО, станція перевантаження) - у 2-кратному розмірі;

- на станції Янів - у 3-кратному розмірі;

- в решті населених пунктів, в тому числі і в м. Чорнобиль, - в 1-кратному розмірі;

- в інших випадках в межах 30-кілометрової зони оплата праці провадилась в одинарному розмірі при рівні випромінювання до 5-ти мр/год., у подвійному розмірі - при рівні випромінювання понад 5 мр/годину.

Премія за основні результати господарської діяльності нараховувалась на одинарну тарифну ставку. Про це повідомлялось листом Держкомпраці УРСР і Укрпрофради від 28.06.88 р. N 05/1-19; N 03-49-129.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 р. N 1497-378 ( v1497400-87 ) (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 6 січня 1988 р. N 12-р) оплата праці військовозобов`язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, провадилась у одинарному розмірі тарифної ставки (посадового окладу). І лише у виняткових випадках і на нетривалий термін, за рішенням начальника оперативної групи Цивільної оборони СРСР та за погодженням із Міністерством атомної енергетики СРСР, - у двократному розмірі понад збережений середній заробіток.

За повідомленням Міноборони України наказом Міноборони СРСР від 08.01.88 р. N 020 (п. 4) начальнику оперативної групи Цивільної оборони СРСР було дозволено у виняткових випадках і на нетривалий термін за погодженням з Мінатоменерго СРСР провадити оплату праці військовозобов`язаних запасу, призваних на військові збори, які направлялися для роботи на об`єкт "Укриття", відповідно до абзацу другого підпункту "в" пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 р. N 1497-378. Такі рішення приймалися з виданням наказів по кожній із військових частин, особовий склад яких направлявся для роботи на об`єкт "Укриття". Виписки з цих наказів були доведені до відповідних військових частин.

За інформацією Міноборони України, документи оперативної групи Цивільної оборони СРСР (в/ч НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) зберігаються у Центральному архіві Міноборони Російської Федерації (142110, м. Подольськ-10 Московської обл.).

Відповідно до ст. 47 Основ законодавства СРСР на час виконання державних обов`язків, якщо по діючому законодавству СРСР ці обов`язки можуть здійснюватися в робочий час, робітникам і службовцям гарантується збереження середнього заробітку.

За час виконання державних обов`язків у додатковий день відпочинку, встановлений у зв`язку з переведенням на п`ятиденний робочий тиждень, середня заробітна плата за місцем роботи за працівником не зберігається, тому що за відпрацьовані п`ять днів йому повністю виплачується тижневий заробіток (роз`яснення Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 8 квітня 1967 р. N 152 "Про деякі питання, пов`язані з переводом робітників і службовців підприємств, організацій і установ на п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями").

Відповідно до Інструкції про порядок матеріального забезпечення громадян СРСР при призові на дійсну військову службу і проходження служби в запасі (п. 4), затвердженої постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22 квітня 1982 р. N 95/4-132 ( v-132400-82 ), за робітниками, службовцями і колгоспниками, призваними на збори, зберігався середній заробіток як по основній, так і по суміщуваній роботі за весь час зборів, включаючи час в дорозі до військової частини і назад та посада (робота).

Середній заробіток, із розрахунку якого провадилися виплати, передбачені Інструкцією ( v-132400-82 ), обчислювався із розрахунку останніх двох календарних місяців роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві, організації, установі менше двох місяців, обчислення провадилося із розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час.

При обчисленні середнього заробітку враховувалися: основна заробітна плата, надбавки, доплати, річна винагорода із фонду матеріального заохочення, оплата і доплата за надурочні роботи, якщо вони мали систематичний характер. Виробничі премії враховувалися при підрахунку середнього заробітку в тому разі, якщо вони входили в систему оплати праці на даному підприємстві, тобто не мали разового характеру і якщо вони виплачені за період, що не перевищує трьох місяців (за винятком виплат із фонду матеріального заохочення). Квартальна премія враховувалася у складі заробітку за кожний місяць у розмірі 1/3, а винагорода за загальні підсумки роботи підприємства - у розмірі 1/12 частини цієї винагороди, виплаченої за попередній рік. Премії та інші виплати, не нараховані працівнику своєчасно і виплачені у результаті трудового спору, враховувались у складі заробітку тих місяців, за які вони повинні були бути виплачені.

Як вже зазначав суд довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Форму довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках затверджено наказом Міністерства соціальної політки України від 03.09.2012 №536.

Надана позивачем довідка про заробітну плату в зоні відчуження від 31.01.2023 №2 про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, видана Акціонерним товариством Тернопільський радіозавод ОРІОН за іншою формою, а саме формою довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644. Проте форми таких довідок є ідентичними окрім їх назви, а тому такий недолік є несуттєвим.

Суд зазначає, що надана позивачем довідка від 31.01.2023 №2 містить відомості про заробітну плату позивача за січень 1988 року, проте має незаповнені графи, зокрема, щодо зони небезпеки (а.с.7зворот-8).

Нова довідка видавалася (як зазначив у поясненнях представник Акціонерного товариства Тернопільський радіозавод ОРІОН) через неврахування у попередній довідці усіх виплат, які зберігалися за позивачем за час відрядження у зону відчуження для ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

На переконання суду, роботодавець в разі якщо заробітна плата працівнику була зазначена та виплачена невірно, може видати довідку не про фактично отриману заробітну плату, а має провести перерахунок заробітної плати та видати довідку про фактично зароблену заробітну плату.

Так, відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 № 09-3751, якщо підприємством було невірно нарахована заробітна плата за роботу в зоні відчуження, то підприємство на підставі первинних документів має провести перерахунок заробітної плати згідно із законодавством, розраховану таким чином заробітну плату не індексують і не виплачують, а лише враховують при обчисленні пенсії. На це звернута увагу вже в згаданому листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища».

В даному випадку розрахунок заробітної плати проводився на підставі відомостей особового рахунку про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_1 та інформації з архівної довідки Галузевого архіву МО України про роботу позивача в зоні відчуження.

Так, архівна довідка Галузевого архіву МО України від 04.05.2012 №80067 про роботу в зоні відчуження вказує про участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків на ЧАЕС з 17.12.1987 по 30.01.1988, з зазначенням днів виїзду в зони (на об`єкти, населені пункти):

ЕПАС (не розшифровано) «Діброва» грудень 24 (один день), січень 6, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 22, 25, 29; ПуСО (не розшифровано) «Діброва» грудень 25, 27, 29, січень - 4, 5, 11, 17, 23, 27; вивіз зараженого ґрунту в район ЧАЕС грудень 28 (один день), січень 2, 19, 24, 28, 30; 5-тий енергоблок січень 3 (один день). Тривалість робочого дня не зазначена. Отримав дозу опромінення 1,688 (одиниця виміру не зазначена). Місце дислокації у вказаний період населений пункт Нова Радча. У примітці зазначено, що фінансових документів за вказаний період на зберігання в архів не надходило (а.с.9 зворот).

Особові рахунки за 1987-1988 роки, надані Акціонерним товариством Тернопільський радіозавод ОРІОН, містять відомості про нараховану та виплачену заробітну плату, у тому числі її розмір, який взятий для обчислення середньої заробітної плати за період відрядження позивача у зону відчуження.

За даними особового рахунку позивачу за січень 1988 року нараховано заробітну плату у розмірі 418,08 крб, у тому числі 30 крб (рядок 68), за І 246,96 крб, ХІІ 141,12 крб (рядок 8), за лютий 1988 року нараховано 1096,63 крб, у тому числі 275 крб (рядок 3, тарифна ставка), за І 576,97 крб, ХІІ 181,57 крб (рядок 8), 63,09 крб (рядок 76) (а.с.62).

Суд допускає, що позначення римськими цифрами виплат може означати їх нарахування за попередні місяці. Отже, фактично за січень 1988 року ОСОБА_1 за даними особового рахунку нараховано 30 крб (розшифровка нарахувань рядка 68 особового рахунку відсутня) + 246,96 крб (нараховано у січні 1988 року) + 576,97 крб (нараховано у лютому 1988 року) = 853,93 крб.

У попередній довідці, яка видавалася позивачу для перерахунку пенсії Тернопільським об`єднанням ОРІОН від 27.11.1997, розмір фактичної нарахованої заробітної плати за період з 01.01.1988 по 29.01.1988 вказаний в сумі 729,04 крб (а.с.60). Цей розмір заробітної плати вказаний у акті контролюючого органу щодо перевірки достовірності видачі цієї довідки (а.с.55).

У спірній довідці №2 від 31.01.2023 містяться відомості про заробітну плату за січень 1988 року в сумі 1477,28 крб (а.с.7зворот-8, 51). У довідці зазначені дані в розрізі перебування позивача на різних об`єктах з визначенням кратності, а саме:

січень 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 22, 23, 25, 25,27, 29 18 днів, кратність 2;

січень 2, 19, 24, 28, 30 5 днів, кратність 4,

січень 3 1 день, кратність 3.

Водночас зазначення "зон небезпеки" для оплати праці позивача, який був відряджений для виконання робіт в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії, для застосування такої кратності, яка вказана у спірній довідці №2 від 31.01.2023, відсутнє в архівній довідці Галузевого архіву МО України від 04.05.2012 №80067. Відомості цієї архівної довідки лише вказують про перебування ОСОБА_1 у січні 1988 року у таких місцях та виконання робіт:

ЕПАС (без розшифровки абревіатури) «Діброва» січень 6, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 22, 25, 29;

ПуСО «Діброва» січень 4, 5, 11, 17, 23, 27;

вивіз зараженого ґрунту в район ЧАЕС січень 2, 19, 24, 28, 30;

5-тий енергоблок січень 3.

Суд вище зазначав, що відповідно до рішення Урядової комісії від 2 лютого 1987 р. N 351 після 01.03.87 р. термін "зона небезпеки" не застосовувався, оплата праці відряджених осіб провадилась понад збережений середній заробіток лише: на різних ділянках проммайданчика ЧАЕС - в залежності від радіаційної обстановки з застосуванням показника кратності від 1 до 4; в населених пунктах Копачі, Прип`ять, Лельов (ПУСО, станція перевантаження) - у 2-кратному розмірі; на станції Янів - у 3-кратному розмірі; в решті населених пунктів в межах 30-кілометрової зони, в тому числі і в м. Чорнобиль, оплата праці провадилась в одинарному розмірі; в інших випадках в межах 30-кілометрової зони при рівні випромінювання до 5-ти мр/год. - в одинарному розмірі, при рівні випромінювання понад 5 мр/годину - у подвійному розмірі.

Оскільки відомості архівної довідки Галузевого архіву МО України від 04.05.2012 №80067 не вказують на перебування ОСОБА_1 у період січня 1988 року на об`єктах, населених пунктах, які передбачають застосуванням показника кратності від 1 до 4, а інші докази про перебування позивача у період 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 22, 23, 25, 25,27, 29 січня 1988 року у І зоні небезпеки (в довідці за ці 18 днів визначено кратність 2, яка постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 N 207-7 передбачалася лише для І зони небезпеки); 3 січня 1988 року у ІІ зоні небезпеки (в довідці за цей день визначено кратність 3, яка постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 N 207-7 передбачалася лише для ІІ зони небезпеки); січень 2, 19, 24, 28, 30 (в довідці за ці 5 днів визначено кратність 4, яка постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 N 207-7 передбачалася лише для ІІІ зони небезпеки), то відповідно відомості спірної довідки №2 від 31.01.2023 не підтверджені первинними документами та підставно така довідка не взята до уваги у ГУ ПФУ в Тернопільській області для перерахунку пенсії позивача.

Окрім того, виходячи з пояснень до спірної довідки оплата праці ОСОБА_1 розрахована з погодинної тарифної ставки, яка, у свою чергу обчислена, з середнього розміру заробітної плати за два останні місяці перед відрядженням.

Денна розрахункова тарифна ставка військовозобов`язаних запасу, які в період призову на військові збори виконували роботи у зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна визначатись діленням місячної тарифної ставки за даний місяць (посадового окладу) на календарну кількість днів відповідного місяця.

Погодинний облік робочого часу призваних на військові збори не провадиться, тому і заробітна плата зазначених осіб за виконані роботи в зоні ЧАЕС виходячи із годинної тарифної ставки не нараховувалась.

Обчислення середнього заробітку застосовується лише для визначення розміру заробітної плати, яка зберігалася за основним місцем роботи.

Також суд зазначає, що так як позивач виконував обов`язки, пов`язані з проходженням військових зборів, то додаткова оплата за роботу у вихідні дні йому не нараховувалася та не виплачувалася, а тим паче не зберігався середній заробіток за вихідні дні за основним місцем роботи. А тому включення таких виплат у спірну довідку №2 від 31.01.2023 суд не вважає правомірним.

Фактично у довідку №2 від 31.01.2023 включені суми заробітної плати за період з січня 1988 року, які позивачу як не виплачувалися, так і на даний час розраховані неправильно.

Щодо пояснень представника позивача Костишина В.М. про те, що заробітна плата нарахована відповідно до нормативно-правових актів, які регулюють оплату праці в зону відчуження, то суд ще раз зауважує, що за рішенням Урядової комісії від 02.02.87 р. N 351 після 1 березня 1987 р. поняття «зона небезпеки» не застосовувалося. Кратність оплати праці було встановлено цим рішенням по окремих територіях зони відчуження.

Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 06.01.88 р. N 12-р (пп. «б» п.1) доводилося до відома міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, що постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.87 р. N 1497-378 «Про умови оплати праці та пільги для працівників, що зайняті на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відселення» з 1 січня 1988 до 1 січня 1991 р. (терміном на три роки) було встановлено на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і в зоні відселення тарифні ставки (відрядні розцінки, оклади, посадові оклади) виплачувати в одинарному розмірі понад збережену середню заробітну плату за основним місцем роботи. Керівникам підприємств й організацій, що виконували роботи з експлуатації Чорнобильської АЕС і ліквідації наслідків аварії в зоні відселення, а також начальнику Оперативної групи цивільної оборони СРСР було дозволено у виняткових випадках і на нетривалий термін за погодженням з Мінатоменерго СРСР провадити оплату праці таких працівників у трикратному розмірі.

Тобто в довідці про заробіток за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зазначається підвищена кратність оплати праці виключно у випадках, якщо є конкретні підтвердні документи того часу, коли ці роботи виконувалися (наказ по підприємству, зазначення виплаченої суми в особовому рахунку того часу тощо).

Суд не заперечує права позивача отримати нову довідку про заробітну плату за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте лише у випадках, коли у розрахунках дійсно були допущені помилки або було порушено норми законодавства про оплату проці. Проте таке нарахування заробітної плати має відповідати первинним документам про період роботи в зоні відчуження, які в свою чергу підтверджують період виконання конкретних робіт, вказують на конкретну зону небезпеки для врахування кратності у разі її застосування, та складені в рік виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Оскільки такі нові документи, які б підтверджували помилковість нарахування позивачу заробітної плати за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у січні 1988 року, відсутні, а ті, які надані не підтверджують перебування ОСОБА_1 у І, ІІ та ІІІ зоні небезпеки у цей період, то пояснення позивача щодо неврахування нормативно-правових актів про оплату праці є безпідставними та надуманими.

Відсутність первинних документів, які підтверджують нарахування заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі, визначеному у довідці №2 від 31.01.2023 про заробітну плату, одержаною особою за роботу в зоні відчуження в 1985-1989 роках, вказують на правомірність дій відповідача щодо відмови її врахувати для перерахунку пенсії.

Також суд критично оцінює пояснення представника позивача Костишина В.М. про те, що актом складеним за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії від 04.04.2023 №1900-1102-1/1430 було підтверджено правильність видачі позивачу довідки №2 від 31.01.2023 на загальну суму 1477,28 крб, виданої Акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «ОРІОН», бо такий акт долучений до матеріалів справи (а.с.10-11) та стосується перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для перерахунку пенсії від 31.01.2023 № 3, а не №2.

У свою чергу, довідка №3 від 31.01.2023 (а.с.9) стосується суми заробітку ОСОБА_1 за період з 1987 по 1991 в розрізі місяців і вказує про виплачу заробітну плату, зокрема, у січні 1988 року в розмірі 418 крб, в лютому 1988 року 1097,00 крб.

Щодо довідки №2 від 31.01.2023 на загальну суму 1477,28 крб, видану Акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «ОРІОН», то результати її перевірки оформлені актом відповідача від 23.06.2023 №1900-1102-1/3086, у якому відсутні відомості про нараховану заробітну плату за січень 1988 року (хоча довідка стосується саме цього місяця), а містять лише дані про період з лютого 1988 року по травень 1988 року. У лютому 1988 року відображено нарахування в особового рахунку у рядку 8 виплат за І 576,97 грн, ХІІ 181,57 грн (а.с.52).

Тобто результати перевірки відповідачем спірної довідки не підтвердили її відомостей, як помилково стверджує у позові представник позивача.

Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області щодо відмови перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням довідки №2 від 31.01.2023 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1985-1989 роках. Відтак відсутні підстави для задоволення й похідної позовної вимоги. У позові слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2025 року.

СуддяЧепенюк О.В.