Рішення № 128427610, 26.06.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2025 року м. Рівне№460/8483/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання О.В.Драної; представника позивача адвоката В.В.Рищука; представників відповідача І.Д.Дем`яненка та А.С.Дмитрієвої; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі Позивач) до Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відповідач), в якому Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору ВП №55458957 від 19.08.2024.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що на виконанні Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі Західного МРУ МЮ перебувало виконавче провадження №55458957, яке відкрите 13 січня 2018 року з примусового виконання виконавчого напису №9310 виданого 25 вересня 2017 року приватним нотаріусом Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» грошових коштів в розмірі 537594,70 (п`ятсот тридцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири гривні сімдесят копійок) грн. 09 вересня 2022 року вказаний виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - у зв`язку з відсутністю майна у боржника на яке можливо звернути стягнення. В 2024 році заборгованість, що існувала у ОСОБА_1 перед АТ «КБ «Приватбанк» було погашено повністю. 23 липня 2024 року ОСОБА_1 було отримано від АТ «Приватбанк» довідку №Q0D3MFCK4BI09HV0 про відсутність заборгованості перед АТ «Приватбанк». 19 серпня 2024 року начальником Рівненського відділу ДВС Західного МРУ МЮ у зв`язку з надходженням позовної заяви з власної ініціативи було здійснено перевірку виконавчого провадження №55458957, за результатами якої, було скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №55458957 від 09.09.2022 року. 19 серпня 2024 року головним державним виконавцем Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Поддубним М.І. у виконавчому провадженні №55458957 виноситься постанова зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою змінюється сума, що підлягає стягненню з 537594,70 грн. на 20628,87 доларів США. Одразу ж головним державним виконавцем Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Поддубним М.І. у виконавчому провадженні №55458957 виноситься постанова про скасування процесуального документу, а саме постанови про стягнення виконавчого збору у цьому ж провадженні від 23.11.2020 та замість неї виноситься нова постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 2062,89 дол.США. Після чого, в той же день, 19 серпня 2024 року, на підставі довідки АТ «КБ «Приватбанк», яку відділ ДВС отримав з матеріалів адміністративної справи №460/8216/24 за позовом ОСОБА_1 до відділу ДВС про незаконну бездіяльність щодо не зняття арешту, виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого напису №9310 виданого 25 вересня 2017 року приватним нотаріусом Бондар Іриною Михайлівною. Сама ж постанова про стягнення виконавчого збору є незаконною, оскільки сума виконавчого збору, зазначена у ній в розмірі 2062,89 дол. США визначена не від суми, яка пропонується до стягнення приватним нотаріусом, яким було вчинено виконавчий напис, а від суми в рахунок погашення якої нотаріусом пропонується стягнути 537594,70 (п`ятсот тридцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири гривні сімдесят копійок) грн. Проте, державний виконавець вирахував 10% від суми заборгованості, яка вказувалася у виконавчому документі, незважаючи на те, що такий збір має вираховуватися від фактично повернутої, стягнутої суми або вартості майна боржника. Крім того, у самій постанові про стягнення виконавчого збору №55458957 від 19 серпня 2024 року державний виконавець зазначає, що «виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута». Проте, у вказаному виконавчому провадженні №55458957 від 19 серпня 2024 року з ОСОБА_1 не було стягнуто жодних коштів. Просив задовольнити позову у повному обсязі.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач зазначає, що на виконанні у Рівненському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 55458957 з примусового виконання виконавчого напису № 9310 виданого 25.09.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі: залишок заборгованості за кредитним договором 3130,81 доларів США, пеня 16515,73 доларів США, штраф 982,33 доларів США, що всього становить 20 628 (двадцять тисяч шістсот двадцять вісім) доларів США 87 центів, що за курсом НБУ станом 07.07.2017 року (один долар США дорівнює 26.0603080 гривень) складає 537 594 (п`ятсот тридцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 70 копійок, витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису - 3 000,00 гривень. 03.01.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 09.09.2022 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу керуючись пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. 19.08.2024 у зв`язку з поданням ОСОБА_1 адміністративного позову до Рівненського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною начальником Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Забейдою В.Д., винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження 55458957 з власної ініціативи і протягом 19.08.2024 здійснено перевірку виконавчого провадження № 55458957 у порядку, передбаченому статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та розділом XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5). За результатами перевірки законності виконавчого провадження № 55458957 начальником відділу було встановлено, що державними виконавцями Відділу у ході виконання виконавчого провадження допущено порушення вимог пункту 7 частини першої статті 2, пункту 1 частини другої статті 18, частини восьмої статті 48, частини 2 статті 13 Закону та пункту 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень. У зв`язку з тим, що під час перевірки виконавчого провадження начальником Відділу було виявлено порушення вимог закону постановою від 19.08.2024 постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022 ним була скасована і в той же день, 19.08.2024 державним виконавцем на виконання постанови начальника Відділу була винесена постанова про відновлення виконавчого провадження № 55458957. Під час перевірки виконавчого провадження начальником Відділу також виявлено порушення державним виконавцем порядку винесення постанови про стягнення виконавчого збору, державним виконавцем порушено порядок її прийняття, з огляду на що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020 постановою скасована. начальника відділу від 19.08.2024 була Зі змісту постанови начальника Відділу від 19.08.2024 зокрема зазначено, що розмір виконавчого збору за виконавчим написом № 9310, виданим 25.09.2017 приватним нотаріусом Бондар I.М. про стягнення з ОСОБА_1 20628,87 доларів США на користь АТ КБ «Приватбанк», 10% від суми, яка мала бути примусово стягнута, мав бути визначений в сумі 2062,89 доларів США. Натомість, державним виконавцем під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020 не вірно пораховано суму виконавчого збору, внаслідок чого не вказано у постанові суму виконавчого збору в розмірі 2062,89 доларів США. На виконання постанов начальника Відділу від 19.08.2024 державним виконавцем було прийнято постанову від 19.08.2024 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних: замість валюти гривня зазначити валюта долари США, і постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 2062.89 дол. США, яка є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення. 19.08.2024 державним виконавцем направлено рекомендованою кореспонденцією Гук Руслані Анатоліївні постанови, а саме постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження в якій зазначено законні підстави згідно яких проводилась перевірка. Постанова про відновлення в якій також було вказано законні підстави та постанову про стягнення виконавчого збору №55458957 від 19.08.2024. Довідка про відсутність заборгованості від АТ КБ «Приватбанк» видана 23.07.2024, надійшла до відділу 19.08.2024, в той момент коли вже існувала постанова про відкриття виконавчого провадження, що не є підставою для застосування частини дев`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Постанова про закінчення виконавчого провадження містить інформацію про те, що у боржника ОСОБА_1 , відсутня заборгованість за виконавчим написом приватного нотаріуса Бондар І.М. №9310 від 25.09.2017. Сума боргу фактично стягнута на користь АТ КБ "Приватбанк", постанова про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору підлягають виокремленню в окреме виконавче провадження. Тому оскаржувана постанова є правомірною. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 16.05.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.06.2025 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом; позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, з врахуванням особливостей провадження у категорії справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 287 КАС України), у відкритому судовому засіданні на 19.06.2025.

Ухвалою суду від 19.06.2025, постановленою без оформлення окремого документа, судове засідання відкладене на 24.06.2025.

Ухвалою суду від 24.06.2025, постановленою без оформлення окремого документа, судове засідання відкладене на 26.06.2025 за клопотанням Відповідача.

У судове засідання 26.06.2025 прибув представник Позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

До суду також прибули представники Відповідача, заперечили проти позовних вимог, та просили суд відмовити Позивачу у задоволенні позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

У Рівненському відділі Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №55458957, в межах якого вчинялися такі дії:

03.01.2018 винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження щодо виконання Виконавчого напису нотаріуса №9310 від 25.09.2017 про стягнення з Позивача заборгованості у розмірі 537594,70 грн (а.с. 94);

03.01.2018 сформований лист про надіслання Позивачу та банківській установі копії Постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2018 (а.с. 95);

03.01.2018 винесена Постанова про арешт майна боржника (а.с. 98);

03.01.2018 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про арешт майна боржника від 03.01.2018 (а.с. 99);

15.05.2020 винесена Постанова про арешт коштів боржника (а.с. 106);

26.05.2020 винесена Постанова про арешт коштів боржника (а.с. 108);

15.10.2020 винесена Постанова про арешт коштів боржника (а.с. 110);

23.11.2020 винесена Постанова про стягнення виконавчого збору з Позивача у розмірі 53759,47 грн (а.с. 116);

23.11.2020 винесена Постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн (а.с. 117);

23.11.2020 винесена Постанова про арешт коштів боржника (а.с. 118);

24.11.2020 винесена Постанова про арешт майна боржника (а.с. 119);

24.11.2020 сформована Вимога виконавця, адресована Позивачу (а.с. 122);

24.11.2020 винесена Постанова про арешт майна боржника рухомого та нерухомого майна (а.с. 124);

09.09.2022 винесена Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу в порядку пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 145);

09.09.2022 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022 (а.с. 146);

19.08.2024 винесена Постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження №55458957, якою скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022; зобов`язано державного виконавця вчинити дії у ВП №55458957 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 147);

19.08.2024 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 19.08.2024 (а.с. 155);

19.08.2024 винесена Постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою скасовано Постанову про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020; зобов`язано державного виконавця вчиняти дії у ВП №55458957 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 157);

19.08.2024 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 19.08.2024 (а.с. 161);

19.08.2024 винесена Постанова про відновлення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису №9310 від 25.09.2017 про стягнення з Позивача суми заборгованості у розмірі 537594,70 грн (а.с. 163);

19.08.2024 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про відновлення виконавчого провадження від 19.08.2024 (а.с. 164);

19.08.2024 винесена Постанова про скасування процесуального документа, якою скасовано документ «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 23.11.2020 при виконанні виконавчого напису №9310 від 25.09.2017 (а.с. 170);

19.08.2024 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про скасування процесуального документа від 19.08.2024 (а.с. 172);

19.08.2024 винесена Постанова про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої постановлено стягнути з Позивача суму виконавчого збору у розмірі 2062,89 дол. США (далі оскаржувана Постанова від 19.08.2024) (оскаржуване рішення) (а.с. 173);

19.08.2024 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про стягнення виконавчого збору від 19.08.2024 (а.с. 175);

19.08.2024 винесена Постанова про закінчення виконавчого провадження в порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 177);

19.08.2024 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.08.2024 (а.с. 179);

19.08.2024 винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №75848362 щодо виконання постанови від 19.08.2024 №55458957 про стягнення виконавчого збору (а.с. 181);

19.08.2024 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №75848362 (а.с. 182);

19.08.2024 винесена Постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №75848362 у розмірі 300,00 грн (а.с. 184);

19.08.2024 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №75848362 від 19.08.2024 (а.с. 185);

19.08.2024 винесена Постанова про арешт коштів боржника ВП №75848362 (а.с. 186);

19.08.2024 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про арешт коштів боржника ВП №75848362 (а.с. 187);

19.08.2024 винесена Постанова про арешт майна боржника ВП №75848362 (а.с. 188);

19.08.2024 сформований лист про надіслання Позивачу копії Постанови про арешт майна боржника ВП №75848362 (а.с. 189).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість оскаржуваної Постанови від 19.08.2024, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016№1404-VIII (далі Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VIII (в редакції Закону від 25.09.2020), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною другою статті 27 Закону №1404-VIII (в редакції Закону від 25.09.2020), виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII (в редакції Закону від 25.09.2020), державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Так, 23.11.2020 державним виконавцем винесена Постанова про стягнення виконавчого збору з Позивача у розмірі 53759,47 грн.

При цьому, Постанова про стягнення виконавчого збору з Позивача у розмірі 53759,47 грн винесена не одночасно з Постановою про відкриття виконавчого провадження, яка винесена 03.01.2018.

За приписами пункту 2 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII (в редакції Закону від 25.08.2022) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Так, 09.09.2022 державним виконавцем винесена Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу в порядку пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу зазначено, що стягнень на користь стягувача не проводилося.

При цьому, Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022 не оскаржувалася стягувачем, як особою, яка зацікавлена у стягненні з боржника суми заборгованості.

За приписами частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII (в редакції Закону від 25.08.2022), у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбаченихпунктами 1,3,4,6частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,6,9(крім випадку, передбаченогочастиною дев`ятоюстатті 27 цього Закону),11,14і15частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У даному випадку, після винесення Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022, підстав для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору, якщо виконавчий збір не стягнуто, не існувало, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу здійснене відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, а не відповідно до пунктів 1,3,4,6частини першої статті 37 Закону №1404-VIII.

Близько двох років по тому, а саме 19.08.2024 начальником відділу В.Забейдою винесена Постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження №55458957, якою скасовано Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022; зобов`язано державного виконавця вчинити дії у ВП №55458957 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 147).

Також, 19.08.2024 начальником відділу В.Забейдою винесена Постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою скасовано Постанову про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020; зобов`язано державного виконавця вчиняти дії у ВП №55458957 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 157).

Зазначені вище дві Постанови від 19.08.2024 не є предметом спору в межах даної адміністративної справи, проте суд надає оцінку діям виконавчого органу щодо порядку їх винесення, оскільки їх постановлення мали наслідком винесення оскаржуваної Постанови про стягнення виконавчого збору.

У Постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження №55458957, якою скасовано Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022, зазначено, що перевірка виконавчого провадження здійснення у зв`язку з «надходженням позовної заяви та з власної ініціативи».

У Постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження №55458957, якою скасовано Постанову про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020, зазначено, що перевірка виконавчого провадження здійснена «з власної ініціативи».

Відповідно до статті 74 Закону №1404-VIII (в редакції Закону від 01.08.2024) під назвою «Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби»:

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція №512/5).

За приписами пункту 3 Розділу XII Інструкції №512/5, перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби. Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова, в якій зазначаються: підстави витребування цього виконавчого провадження; у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки, а в разі витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження - обґрунтування такої необхідності; у резолютивній частині - рішення про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів або їх копій, реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган державної виконавчої служби, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував, а також посадові особи, на яких покладається обов`язок надсилання цього виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, та строки надсилання для перевірки виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 7 Розділу XII Інструкції №512/5, про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначаються: підстави перевірки виконавчого провадження; строки проведення перевірки; у мотивувальній частині - номер виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює (здійснював) виконання, коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства з посиланням на відповідну норму Закону; у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, у разі оскарження дій (бездіяльності) начальника органу державної виконавчої служби - щодо його дій, визначаються особа, яку зобов`язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; строк виконання постанови; коло осіб, яким надсилаються копії постанови; інша необхідна інформація.

Системний аналіз норм статті 74 Закону №1404-VIII та Інструкції №512/5 свідчить про те, що начальник відділу, наділений правом здійснити перевірку відповідного виконавчого провадження, лише за наявності скарги стягувача або інших учасників виконавчого провадження (крім боржника). При цьому, законодавець встановив і межі такого контролю, визначивши, що начальник відділу ДВС може здійснювати контроль за рішеннями та діями лише того державного виконавця, який йому безпосередньо підпорядкований. Скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні таким державним виконавцем, начальник відділу має право лише у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, з обов`язковим покладенням на нього обов`язку провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Зазначені вище норми також свідчать про те, що здійснення перевірки начальником відділу певного виконавчого провадження «з власної ініціативи» може проводитися виключно у випадку наявності підстав для виправлення допущених у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичних чи арифметичних помилок, про що виноситься відповідна постанова.

Повертаючись до обставин даної справи, суд констатує, що начальник відділу В.Забейда не мав жодних правових підстав, для того, щоб 19.08.2024 здійснювати перевірку виконавчого провадження №55458957, оскільки ні стягувач у даному виконавчому провадженні, ні будь-який інший учасник даного виконавчого провадження зі скаргою до нього не звертався.

Посилання в Постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження №55458957 від 19.08.2024, якою скасовано Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022, на те що така перевірка проводиться у зв`язку з «надходженням позовної заяви» є безпідставними, оскільки Позивач оскаржив до суду лише бездіяльність виконавчого органу щодо незняття арешту, шляхом подання відповідної скарги до суду (а.с. 27).

Суд також зазначає, що начальник відділу не мав жодних правових підстав для проведення перевірки законності виконавчого провадження №55458957 «з власної ініціативи», оскільки йшлося не про допущення у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичних чи арифметичних помилок.

Також суд зазначає, що перевірка начальником відділу В.Забейдою законності виконавчого провадження могла здійснюватися лише на підставі відповідної постанови про проведення перевірки виконавчого провадження, яка в матеріалах виконавчого провадження №55458957, наданого Відповідачем до суду, взагалі відсутня.

У даному випадку, начальник відділу діяв не у межах повноважень та не у спосіб, визначені нормами чинного законодавства.

Такі дії щодо перевірки законності виконавчого провадження мали наслідком скасування Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022 та скасування Постанови про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020.

В день винесення начальником відділу Постанов про результати перевірки законності виконавчого провадження №55458957 19.08.2024, державним виконавцем винесена Постанова про відновлення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса №9310 від 25.09.2017 про стягнення з Позивача суми заборгованості у розмірі 537594,70 грн (а.с. 163).

За приписами частини першої статті 41 Закону №1404-VIII (в редакції Закону від 01.08.2024), у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, відновлення виконавчого провадження було можливе у випадках: (1) у разі якщо постанова про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною та скасована; (2) у разі якщо постанова про повернення виконавчого документа стягувачу скасована в установленому законом порядку.

Жодної з цих підстав станом на 19.08.2024 не існувало, оскільки скасовуючи Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022 та Постанову про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020, начальник відділу діяв не у межах повноважень та у спосіб, визначені нормами чинного законодавства, про що зазначено вище.

Факту наявності відповідного судового рішення, яким визнані протиправними та скасовані Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022 та Постанова про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020 не установлено.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону №1404-VIII (в редакції Закону від 01.08.2024), у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Матеріали виконавчого провадження №55458957 не містять жодного доказу того, що стягувач звертався до виконавчого органу із заявою про пред`явлення виконавчого документа до виконання після винесення Постанови про відновлення виконавчого провадження від 19.08.2024.

Такої можливості у стягувача не було і не могло бути, оскільки в день винесення Постанови про відновлення виконавчого провадження від 19.08.2024 винесена і Постанова про закінчення виконавчого провадження в порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 177).

Хронологія та порядок дій виконавчого органу свідчить про те, що фактично, виконавче провадження №55458957 було відновлене виключно задля того, щоб державний виконавець міг винести оскаржувану Постанову про стягнення виконавчого збору від 19.08.2024.

Підтвердженням таких висновків є те, що протягом одного дня 19.08.2024 винесені такі рішення:

19.08.2024 Постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження №55458957, якою скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022; зобов`язано державного виконавця вчинити дії у ВП №55458957 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 147);

19.08.2024 Постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою скасовано Постанову про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020; зобов`язано державного виконавця вчиняти дії у ВП №55458957 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 157);

19.08.2024 Постанова про відновлення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису №9310 від 25.09.2017 про стягнення з Позивача суми заборгованості у розмірі 537594,70 грн (а.с. 163);

19.08.2024 Постанова про скасування процесуального документа, якою скасовано документ «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 23.11.2020 при виконанні виконавчого напису №9310 від 25.09.2017 (а.с. 170);

19.08.2024 Постанова про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої постановлено стягнути з Позивача суму виконавчого збору у розмірі 2062,89 дол. США (далі оскаржувана Постанова від 19.08.2024) (оскаржуване рішення) (а.с. 173);

19.08.2024 Постанова про закінчення виконавчого провадження в порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 177);

19.08.2024 Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №75848362 щодо виконання постанови від 19.08.2024 №55458957 про стягнення виконавчого збору (а.с. 181);

19.08.2024 Постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №75848362 у розмірі 300,00 грн (а.с. 184);

19.08.2024 Постанова про арешт коштів боржника ВП №75848362 (а.с. 186);

19.08.2024 Постанова про арешт майна боржника ВП №75848362 (а.с. 188).

Тобто, в один день 19.08.2024 було і відновлене виконавче провадження №55458957 і закінчене в порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, з виокремленням Постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження №75848362.

За правилами частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VIII (в редакції Закону від 01.08.2024) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 % суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

А в силу вимог частини четвертої цієї статті, постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Оскаржувана Постанова про стягнення виконавчого збору від 19.08.2024 винесена не одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження №55458957, а виключно на тій підставі, що начальник відділу в межах перевірки виконавчого провадження №55458957 скасував Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та Постанову про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020.

Суд також надає оцінку змісту Постанові про відновлення виконавчого провадження №55458957 від 19.08.2024 та оскаржуваній Постанові про стягнення виконавчого збору від 19.08.2024 в частині визначення грошового виміру.

Так, відповідно до Виконавчого напису нотаріуса №9310, який був пред`явлений до примусового виконання у 2018 році, стягненню з Позивача підлягали суми грошових коштів у розмірі всього: 20628,87 дол. США, що становило 537594,70 грн, про що зазначено у такому документі (а.с. 34).

При винесенні Постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2018 державним виконавцем визначено до стягнення суму в розмірі 537594,70 грн.

При винесенні Постанови про стягнення виконавчого збору від 23.11.2020 державним виконавцем визначено до стягнення суму виконавчого збору у розмірі 53759,47 грн.

При винесенні Постанови про відновлення виконавчого провадження №55458957 від 19.08.2024 державним виконавцем визначено до стягнення суму в розмірі 537594,70 грн, яка була першочергово зазначені у Постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2018.

Натомість, при винесенні оскаржуваної Постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем визначено суму виконавчого збору у розмірі 2062,89 дол. США.

Тобто, зміст Постанови про відновлення виконавчого провадження №55458957 від 19.08.2024 в частині грошового виміру суми заборгованості 537594,70, визначеної у гривні, суперечить грошовому виміру, визначеному в оскаржувані Постанові 2062,89 дол. США.

Суд звертає особливу увагу на те таке.

Як зазначалося вище, 09.09.2022 державним виконавцем винесена Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу в порядку пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу зазначено, що стягнень на користь стягувача не проводилося.

За приписами частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII (в редакції Закону від 25.08.2022), у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбаченихпунктами 1,3,4,6частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,6,9(крім випадку, передбаченогочастиною дев`ятоюстатті 27 цього Закону),11,14і15частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, після винесення Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022, підстав для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору, якщо виконавчий збір не стягнуто, не існувало, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу здійснене відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, а не відповідно до пунктів 1,3,4,6частини першої статті 37 Закону №1404-VIII.

У проміжок часу з 2022 по 2024 Позивач погашав наявну перед банківською установою заборгованість.

У 2024 році заборгованість, що існувала в Позивача перед АТ «КБ «Приватбанк» було погашено повністю.

23 липня 2024 року Позивачем отримано від АТ «Приватбанк» довідку №Q0D3MFCK4BI09HV0 про відсутність заборгованості перед АТ «Приватбанк».

27 червня 2024 року на адресу Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі було надіслано заяву про звільнення належного Позивачу майна з-під арешту.

18 липня 2024 року від Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі було отримано відповідь від 02.07.2024 про те, що, оскільки, залишок заборгованості по виконавчому провадженню становить 591654, 17 грн, з яких залишок непогашеного боргу за виконавчим документом становить 537594,70 грн, залишок непогашеного виконавчого збору становить 53759,47 грн, залишок непогашених мінімальних витрат виконавчого провадження становить 300 грн., то підстави для звільнення майна з-під арешту відсутні (а.с. 16).

Тобто, за наявності факту винесення Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2022, та відсутності підстав для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору, якщо виконавчий збір не стягнуто, не існувало, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу здійснене відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, а не відповідно до пунктів 1,3,4,6частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, та до моменту відновлення виконавчого провадження (19.08.2024), виконавчий орган стверджував про наявність заборгованості, зокрема, щодо виконавчого збору, що суперечить дійсним обставинам.

Як зазначалося вище, 19.08.2024 винесена Постанова про відновлення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису №9310 від 25.09.2017 про стягнення з Позивача суми заборгованості у розмірі 537594,70 грн.

Того ж дня 19.08.2024 винесена Постанова про закінчення виконавчого провадження в порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд зазначає, що Відповідач не мав жодних правових підстав як для відновлення виконавчого провадження, так і для винесення Постанови про закінчення виконавчого провадження в порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, оскільки фактичне погашення Позивачем заборгованості перед банківською установою відбулося поза межами виконавчого провадження, адже у період з 09.09.2022 (Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу) до 19.08.2024 (Постанова про відновлення виконавчого провадження) у виконавчому органі не перебував на виконанні виконавчий документ Виконавчий напис нотаріуса №9310.

Відповідач також зазначає, що Довідка про відсутність заборгованості від АТ КБ «Приватбанк» видана 23.07.2024, надійшла до відділу 19.08.2024, в той момент коли вже існувала постанова про відкриття виконавчого провадження, що не є підставою для застосування частини дев`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд відхиляє такі доводи Відповідача та зазначає, що надходження до виконавчого органу Довідки банку від 23.07.2024 (19.08.2024) не свідчить та не може свідчити про фактичне виконання виконавчого документа саме 19.08.2024, оскільки погашення заборгованості Позивача перед банківською установою відбулося поза межами виконавчого провадження.

Станом на 19.08.2024 не існувало жодної постанови про відкриття виконавчого провадження, датованої цим днем, як зазначає Відповідач, натомість винесена Постанова про відновлення виконавчого провадження, після винесення якої стягувач протягом місяця мав подати до виконавчого органу виконавчий документ.

Тобто, постанови від 19.08.2024 були винесені державним виконавцем за відсутності виконавчого документа Виконавчого напису нотаріуса №9310 у виконавчому органі, що є недопустимим.

Також суд зазначає повторно, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Натомість, після відновлення виконавчого провадження 19.08.2024 стягувач мав подати до виконавчого органу виконавчий документ Виконавчий напис нотаріуса №9310.

Відповідач жодним чином не обґрунтував того, яким чином 19.08.2024 було закінчено виконавче провадження в порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII без фактичного перебування виконавчого документа у виконавчому органі на виконанні.

Зазначене додатково свідчить про те, що виконавче провадження №55458957 було відновлене (19.08.2024) виключно задля того, щоб державний виконавець міг винести оскаржувану Постанову про стягнення виконавчого збору від 19.08.2024.

За приписами статті 2 Закону №1404-VIII, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Критерії оцінювання рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень наведені в частині другій статті 2 КАС України.

«На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»:

За змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це «комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави»; законність це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) «похідні повноваження».

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Критерій «З використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано»:

Прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей. Для забезпечення дотримання цього принципу доцільно, щоб у законодавчому акті чітко зазначалася мета, задля якої надається повноваження. Цілі закону часто можуть бути виведені з його назви, преамбули або загальних положень. Якщо мету повноваження в законі не визначено, то слід виходити із загальної мети, яка визначена у статті 3 Конституції України, - утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Використання повноважень з неналежною метою за своїм змістом є зловживанням ними: використання їх нечесно, із протиправними намірами, з недоброю волею, зі спотвореним тлумаченням мети, з якою надано повноваження, з наявністю особистого інтересу у прийнятті рішення або вчиненні дії. Якщо рішення було прийнято для досягнення результатів, на які повноваження суб`єкта владних повноважень аж ніяк не спрямоване, таке рішення має бути визнано протиправним.

Встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи свідчать про те, що при винесенні оскаржуваної Постанови про стягнення виконавчого збору від 19.08.2024 Відповідач діяв не у спосіб та не в межах повноважень, наданих законом.

Тому, заявлена позовна вимога про визнання протиправною та скасування Постанови про стягнення виконавчого збору ВП №55458957 від 19.08.2024 підлягає до задоволення.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 968,96 грн, сплачена відповідно до квитанції від 13.05.2025.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вулиця Петра Могили, 22б, місто Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 35007151) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору від 19.08.2024 ВП №55458957.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968 грн 96 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 червня 2025 року

Суддя К.М. Недашківська