Ухвала суду № 128427512, 26.06.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

26 червня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 640/12736/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

за участю: секретаря судового засідання Проскурні Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та готовність до експлуатації об`єкта" № 67 від 25.02.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2019 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у цій справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача: ОСОБА_4 .

На виконання приписів Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16 липня 2024 року № 3863-IX та наказу Державної судової адміністрації України "Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" від 16 вересня 2024 року № 399, а також згідно розміщеного на офіційному веб-порталі Судової влади України Переліку справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що підлягають передачі Полтавському окружному адміністративному суду (додаток 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва) адміністративну справу №640/12736/19 передано на розгляд та вирішення Полтавському окружному адміністративному суду.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 12.03.2025, що підтверджується даними на штампі реєстрації вхідної кореспонденції.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 справу передано для розгляду судді Бойку С.С.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 10 квітня 2025 року.

Позивач та представник позивача належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчих засідань 10 квітня 2025 року о 10:30 год., 22 травня 2025 року о 10:30 год., 26.06.2025 о 11:00 год, до суду не прибули, про причини неявки суд не повідомлено.

Ухвали та повістки представнику позивача - адвокату Проніну Євгену Ігоровичу доставлено до електронного кабінету, позивачу направлялися на адресу зазначену у позові.

Суд тричі відкладав підготовчі засідання внаслідок неявки позивача та його представника.

Позивач та представник позивача належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчих засідань, до суду повторно (три рази) не прибули, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Суд врахував, що позивач та представник позивача належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, до суду не прибули, причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу у справах щодо захисту соціальних прав осіб на те, що таке обмеження на законодавчому рівні, як право звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Позивач та представник позивача неодноразово у підготовчі засідання не з`являлися, будь-яких процесуальних заяв щодо розгляду справи за їх відсутності до суду не подавали.

Суд висновує, що вказана неявка перешкоджає розгляду справи, оскільки для повного та всебічного встановлення обставин справи необхідно, щоб позивач або його представник надали особисті пояснення у судовому засіданні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 наголосила, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі №990/147/23 сформувала правовий висновок щодо повторної неявки в адміністративному процесі саме в підготовче засідання:

"17. Згідно із частиною п`ятою вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

18. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

19. Наведена норма кореспондується з визначеним у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

20. Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.

23. Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

24. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 9901/221/21 (провадження№ 11-156заі23).

35. Також, ініціювавши судовий розгляд справи, представник позивачки насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

36. Доречно зважити також на правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

37. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 9901/439/21 (провадження № 11155заі22).

38. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки представника позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду."

Позивач та представник позивача жодних активних процесуальних дій направлених на розгляд його справи не здійснили із дати прийняття справи до провадження Полтавським окружним адміністративним судом.

Отже в разі неприбуття позивача в підготовче засідання повторно, неповідомлення про причини неприбуття, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності та неможливості розгляду справи у зв`язку з неявкою, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 205, 240, 248, 249, 250, Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Шостого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Бойко