Ухвала суду № 128427135, 26.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18655/25

УХВАЛА

26 червня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСОПТОРГ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСОПТОРГ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000006/1 від 02.05.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000004/1 від 02.05.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000003/1 від 02.05.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000002/1 від 02.05.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000007/1 від 02.05.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000005/1 від 02.05.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000010/1 від 02.05.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000012/1 від 02.05.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000011/1 від 02.05.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000008/1 від 02.05.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500530/2025/000009/1 від 02.05.2025 року.

Ухвалою суду від 16.06.2025 року позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 10-денний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду докази сплати судового збору в сумі 26646,40 грн.

23.06.2025 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В заяві представник позивача зазначив, що під час розрахунку суми судового збору позивач враховував практику Верховного Суду, оскільки предметом позову є рішення про коригування митної вартості товарів, то розрахунок судового збору має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була відкоригована оскаржуваними рішеннями. Різниця митних платежів, які підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої Декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях становить 212 973 грн 15 коп. Оскільки 1,5 % ціни позову (140 837 грн 29 коп.) становить розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн) то судовий збір згідно з підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України №3674-VI за подання позовної заяви становить 3028 грн. 00 коп.

Проте суд не погоджується з таким твердження представника позивача з огляду на наступне.

Так, в силу приписів статті 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Як вбачається із заявлених позивачем вимог, позивачем оскаржуються рішення Одеської митниці про коригування митної вартості, в загальній кількості одинадцять штук. Оцінюючи пов`язаність вимог підставами виникнення і поданими доказами, слід враховувати, що у відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд наголошує, що підстави позову, у даному випадку, є різними, індивідуальними, оскільки було прийнято 11 різних рішень про коригування митної вартості, щодо різних партій товару, переміщених через митний кордон України, що також супроводжуються різними доказами та підставами їх виникнення.

Згідно частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2025 року становить 3028 грн.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач звернувся до суду 11.06.2025 року з позовом який містить вимоги про визнання протиправними та скасування одинадцяти рішень про коригування митної вартості товарів Одеської митниці.

Окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження таких рішень спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа №804/1760/16), від 26.03.2019 (справа №820/3356/16), від 16.03.2020 (справа №1.380.2019.001962).

Отже, заявлені вимоги про скасування одинадцяти рішень про коригування митної вартості товару є вимогами майнового характеру.

Таким чином позивачем заявлено одинадцять позовних вимог майнового характеру.

При цьому при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Отже при обрахунку судового збору, який має бути сплачено за подання позову про скасування рішень про коригування митної вартості товару, які є вимогами майнового характеру, слід виходити з різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Так, у разі оскарження рішення митного органу про коригування митної вартості, позивач має сплатити судовий збір за кожну окрему вимогу, тобто за кожне оскаржуване рішення. Це випливає з положень Закону України «Про судовий збір».

Зазначене означає, що якщо позивач оскаржує кілька рішень про коригування митної вартості, він має сплатити судовий збір за кожне з них.

Отже, позивач має сплатити судовий збір за одинадцять окремих позовів, кожен з яких стосується окремого рішення про коригування митної вартості.

Таким чином, суд повторно зазначає, що позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 24 224,00 грн., з урахуванням вказаних суддею зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно ч. 3 ст. 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Таким чином, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за доцільне продовжити йому процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

Керуючись ст. 121, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСОПТОРГ» строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

Повідомити позивача про необхідність протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Бутенко