Рішення № 128426963, 25.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/25261/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2021 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К"" із позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення №506170416 від 05.07.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення №506190416 від 05.07.2021 року;

- стягнути з ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У М.КИЄВІ (код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю" ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К " (код ЄДРПОУ 38947041) витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду ліквідаційною комісією 20.09.2024 скеровано дану справу до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 року, адміністративну справу за №640/25261/21 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому посилається на те, що 01.07.2021 року відповідачем було проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ "ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К" про що був складений відповідний Акт №50325/Ж5/26-15-04-16-18 від 01.07.21 р. Перевіркою було встановлено порушення ТОВ "ТЕХНОБУДІНВЕСТ.К" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість. 05.07.2021 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №506170416 (далі ППР №506170416) та податкове повідомлення-рішення №506190416 (далі ППР №506190416). ППР №506170416, ППР №506190416 та Акт перевірки були отримані одним листом 14.07.2021 року.

Позивач вважає, що в даному випадку оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом з порушенням порядку і строку, передбачених пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, що позбавило позивача права на подачу протягом 10 робочих днів з дня отримання акта та розгляд заперечень на висновки такого акта, у зв`язку з чим рішення відповідача про визначення податкових зобов`язань є такими, що прийняті з порушенням закону, а тому лише з цих підстав є протиправними та підлягають скасуванню як протиправні.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджуються з позовними вимогами та в цілому зазначає, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К», якою встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість визначених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ст. 203 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у загальній сумі 10 695 грн. 18 коп. За результатами перевірки складено акт від 01.07.2021 року № 50325/Ж5/26-15-04-16-18. Податковий борг у розмірі 110 186,25 грн. у ТОВ "ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К" (код ЄДРПОУ 38947041) виник по деклараціях з податку на додану вартість та по уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. На підставі висновків перевірки, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 124.1 статті 126 Кодексу, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 05.07.2021 р. №506190416 та №506170416 про застосування до ТОВ «ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К» (код ЄДРПОУ 38947041) штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань у розмірі 10 695 грн. 18 коп.

При проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, встановлено факти порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 10 695,18 грн.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року прийнято справу №640/25261/21 до розгляду. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Зазначеною ухвалою також витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К" інформацію щодо актуальності заявлених позовних вимог з урахуванням часу розгляду справи окружним адміністративним судом м. Києва станом на квітень 2025 року та усі наявні письмові докази на підтвердження обставин, викладених у позові, інформацію .

Зобов`язано позивача надати витребувані судом докази у строк до 05 травня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

07 травня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/43830/25).

Позивач нових пояснень та витребуваних судом доказів до суду не подав.

Станом на 25 червня 2025 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.16.1, ст.16, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п. 75.1 ст. 75 у порядку встановленому п. 76.3 ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт від 01.07.2021 р. №50325/Ж5/26-15-04-16-18 про результати камеральної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) до бюджету ТОВ «ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К».

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість визначених ст.36, п.50.1 ст.50, п. 57.1 ст. 57, п.180.1 ст.180, ст.200, п.202.1 ст.202, п. 203.1 ст.203 ПК України.

На підставі акту перевірки від 01.07.2021 р. №50325/Ж5/26-15-04-16-18 ГУ ДПС у м. Києві відповідно до ст. ст. 122, 124, п.129.6 ст. 129 ПК України винесено податкові повідомлення рішення :

- від 05.07.2021 року №506170416 у розмірі 5% грошового зобов`язання на суму штрафу у розмірі 323,45 грн;

- від 05.07.2021 року №506170416 у розмірі 10% грошового зобов`язання на суму штрафу у розмірі 10 371,73 грн.

Відповідний акт камеральної перевірки та податкові повідомлення-рішення направлено платнику засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, отримано платником 14.07.2021 року.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення камеральних перевірок та його процедуру врегульовано ст.76 ПК України.

Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.

П.п. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу встановлено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст. 36 Кодексу).

Обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законам з питань митної справи, передбачено п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України.

Відповідно до статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, що прямо передбаченно п.203.1 ст 203 ПК України.

Згідно з п.50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Пунктом 124.1 ст. 124 ПК України встановлено відповідальність у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як свідчать фактичні обставини справи ТОВ «ТЕХНОБУДІНВЕСТ.К» порушено граничні термін сплати суми грошового зобов`язання по податковим деклараціям та уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. ТОВ «ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К» із затримкою більше 30 календарних днів сплачено наступні узгодженої суми грошового зобов`язання а саме:

- податкова декларація від 21.04.2020 р №9085447270 граничний термін сплати 30.04.2020 р. фактична сплата відбувалася 12.11.2020 р. та 06.11.2020 року;

- уточнюючий розрахунок від 04.12.2020 р. №47634659 граничний термін сплати 04.12.2020 р. фактична сплата відбувалася з 15.04.2021 р. та 20.04.2021 р.;

- податкова декларація від 20.08.2020 №9206569465 граничний термін сплати 31.08.2020 р. фактична сплата відбувалася 12.11.2020 р., 03.12.2020 р., 09.02.2021 р.;

- податкова декларація від 20.11.2020 №9306678368 граничний термін сплати 30.11.2020 р. фактична сплата відбувалася 13.01.2021 р. та 15.01.2021 р.;

- податкова декларація від 20.10.2020 року №9271808261 граничний термін сплати 30.10.2020 фактична сплата відбулася 03.12.2020 р.

Загальна сума узгодженого грошового зобов`язання склала 103 717, 25 грн., на підставі чого ГУ ДПС України в м. Києві застосовано штрафну санкцію 10% погашеної суми податкового боргу в розмірі 10 371, 73 грн.

Також Позивачем із затримкою до 30 календарних днів сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання в розмірі 6 469 грн., на підставі чого ГУ ДПС України в м. Києві застосовано штрафну санкцію 5% погашеної суми податкового боргу в розмірі 323,45 грн. по податковій декларації від 20.11.2020 року №9306678368 граничний термін сплати якої 30.11.2020 р., фактична сплата відбулася 03.12.2020 р. та 04.12.2020 р.

Позивач у позові в спростування зазначених порушень податкового законодавства жодних обґрунтувань не навів.

При цьому суд зазначає, що єдине твердження позивача, про порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого п. 86 ст. 86 ПК України, не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

Порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 29.11.2023 року по справі №640/8338/21 дійшов висновку, що «Єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, погодився з судами першої та апеляційної інстанцій, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.04.2018 року в справі №810/5546/15.

Також Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 року у справі №813/1790/18 наголосив, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, «скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.».

Тобто ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Статтею 56 ПК України передбачено порядок оскарження рішення, прийнятого контролюючим органом, яке підлягає оскарженню в адміністративному або судовому порядку. У разі незгоди із сумою грошового зобов`язання або прийняттям будь-якого іншого рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу встановленому ПК України або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п.56.2 ст.56 ПК України).

Судом встановлено, що скарги на винесенні податкові-повідомлення рішення від ТОВ «ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К» до контролюючого органу не надходили, що дає підстави вважати, що платник податку не виявив наміру врегулювати спірні правовідносини в адміністративному порядку.

З урахуванням вказаних положень чинного законодавства та встановлених у цій справі фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К» не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6-10, 77, 90, 139, 227, 241-243, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2021 року відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К» (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73 Б, код ЄДРПОУ 38947041).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Суддя С.О. Cтефанов

.