Ухвала суду № 128426936, 25.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19741/25

УХВАЛА

25 червня 2025 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

- Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ф» Головного управління ДПС в Одеській області від 13.12.2023 року № 2979786-2408-1502-UА48080070000061107 за 2020 рік на суму 4 888,78 грн, від 13.12.2023 року № 2979787-2408- 1502-UА48080070000061107 за 2021 рік на суму 6775,20 грн, від 13.12.2023 року № 2979785-2408-1502-UА48080070000061107 за 2022 рік на суму 110 097.00 грн, від 31.05.2024 року №0724908-2408-1502-UА48080070000061107 за 2023 рік на суму 104 027,55 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області провести перерахунок суми податкового зобов`язання за ставкою 0,08 % розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. об`єкту оподаткування, з урахуванням належності нерухомого майна до категорії «Будівлі нежитлові» (Основний код - 12), «Гаражі» (додатковий код -1242), «Гаражі наземні» (підкод - 1242.1).

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 161 КАС України, з огляду на наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №580/3469/19, у якій сформулював висновок про те, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.01.2022 року у справі №160/11673/20, в якій судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі № 826/5325/17 (№ в ЄДРСР 73355121, від 23.05.2018 у справі № 803/728/17 (№ в ЄДРСР 74204475), від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а (№ в ЄДРСР 74767707) та сформулювала такий правовий висновок.

«Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».»

Вказана позиція є актуальною та враховується судом.

Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У цій статті містяться терміни дізналася та повинна була дізнатися, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення без використання процедури досудового вирішення спору становить шість місяців, тоді як строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення з використанням процедури досудового вирішення спору становить один місяць. Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із поданого адміністративного позову та заяв про поновлення строку звернення до суду, Позивач зазначає, що отримав оспорювані податкові повідомлення-рішення 20 лютого 2024 року.

Разом з тим, Позивач зазначає що оскаржив вказані ППР до ДПС України та отримав відмову, що свідчить про використання платником податків процедури досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), але ненадання Позивачем відповідних доказів позбавляє суддю можливості належно обрахувати місячний строк для звернення до суду з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги.

Також суддя відхиляє інші доводи Позивача про поважність пропуску строку звернення до суду у зв`язку з тим, що винесення ППР від 31.05.2024 року, збирання додаткових доказів, телефоні консультації та скарги не спростовують факт, що про порушення своїх прав Позивач дізнався з моменту отримання рішення про відмову в розгляді скарги на спірні ППР.

Також не є поважною причиною і «впевненість» Позивача у 1095-денному строці для оскарження ППР.

Адміністративний позов зареєстрований 20.06.2025 року за вхід. №20406/25, з порушенням місячного строку звернення до суду.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду зазначені в заяві про поновлення строку.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішень - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА