Ухвала суду № 128426905, 25.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19834/25

У Х В А Л А

25 червня 2025 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановила :

До суду з позовом звернулась звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Державної міграційної служби України (далі відповідач, ДМСУ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 18.02.2025 р. № 05-25, яким ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

- зобов?язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту стосовно ОСОБА_1 .

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви (ч. 8 ст. 171 КАС України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частини 1 та 6 ст. 120 КАС України).

Зазначений спір згідно із ст. 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, відсутні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених в ч. 4 цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 262 КАС України).

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що позивачем пред`явлено вимоги, які згідно з ч. 6 ст. 12 КАС України належать до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), а тому відповідно до ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке обгрунтовано тим, що рішення у даній справі має значення для позивача та необхідністю надати детальні пояснення щодо обставин міграційної справи, що буде неможливим у випадку розгляду справи за правилами спрощеного провадження, суд враховує наступне.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

При цьому, суд зауважує, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, вказує, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, отже, ця справа є справою незначної складності.

Покликання позивача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Крім того, сторони не обмежені у своєму праві подавати пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

З огляду на вказане, на момент відкриття провадження суд не вбачає підстав щодо призначення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження через складність або інші обставини, які б свідчили про недоцільність її розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Щодо клопотання позивача про витребування у Державної міграційної служби України матеріалів його особової (міграційної) справи, то суд враховує наступне.

Питання витребування доказів регламентовано статтею 80 КАС України. Так, частиною 1 статті 80 КАС України передбачено, зокрема, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів з власної ініціативи або за клопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.

З огляду на підстави та предмет позову, суддя вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання позивача.

Таким чином, визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 120, 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалила:

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, буд.9, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ: 37508470) про визнання протиправним та скасувати рішення.

Відмовити у задоволені клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз`яснити сторонам, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 КАС України), а відповідач - заперечення (ст. 164 КАС України) протягом п`ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, а для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

У порядку ч. 4. ст. 9, ч. 1 та ч. 3 ст. 77 КАС України запропонувати позивачу надати суду протягом п`яти днів з дати отримання даної ухвали всі наявні документи та пояснення, які на думку позивача мають значення для розгляду даної справи та підтверджують доводи позивача, крім тих, що вже надані з позовною заявою.

Витребувати у Державної міграційної служби України матеріали особової (міграційної) справи позивача.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А Дубровна