Ухвала суду № 128425230, 26.06.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви

26 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/978/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії: 1) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ПМ/2023 ХР18090 від 23 грудня 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023; 2) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ПМ/2023 ХР18090 від 23 грудня 2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум; 3) в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

До суду надійшла заява позивача в порядку статті 382 КАС України, в якій просить:

1) встановити судовий контроль за правильним і повним виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 № 260/978/25;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 86% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року, відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.12.2024 року № ПМ/2023 ХР18090, без обмеження розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, виключаючи можливість посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на недіючу частину 7 статті 43 Закону України № 2262-ХІІ;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати суду та ОСОБА_1 звіт про виконання рішення суду у справі № 260/978/25 від 31.03.2025 року у повному обсязі, з обов`язковим додаванням до звіту копій протоколу перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року та розрахунку на доплату пенсії з 01 лютого 2023 року за пенсійною справою ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що відповідач у добровільному порядку у повному обсязі не виконав рішення суду, яке набрало законної сили. На підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року по справі №260/978/25 відповідач зробив перерахунок пенсії, однак зменшив відсоткове нарахування відповідно до грошового забезпечення та обмежив пенсію 10 прожитковими мінімумами. Позивач вказує, що з протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.06.2025 вбачається, що розрахунок здійснено виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, що прямо суперечить як попереднім рішенням суду, так і попередньому протоколу, в якому застосовувався розрахунок з 86%. Позивач вважає протиправними та неправомірними дії відповідача при виконанні рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року № 260/978/25 щодо застосування зменшеного з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення розміру основної пенсії ОСОБА_1 , та обмеження розміру моєї пенсії 10 прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб.

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В той же час, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 по справі № 823/175/17, від 23.06.2020 по справі № 802/357/17-а.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 по справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 по справі № 640/13988/19.

Відтак, при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд враховує те, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та, що наслідком неподання звіту суб`єктом владних повноважень чи його неврахування є застосування до керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.

Отже, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Судом встановлено, що позивач не звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про видачу виконавчого листа з метою звернення до органів виконавчої влади для примусового виконання рішення суду від 31.03.2025 у справі №260/978/25.

Отже, позивачем не вжито заходів щодо примусового виконання рішення суду, що нівелює потребу у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду.

Суд вважає, що виконання рішення суду у справі № 260/978/25 має здійснюватися в примусовому порядку; державний виконавець володіє достатнім обсягом повноважень впливу на боржника з метою забезпечення його виконання. Так, статтею 63 Закону № 1404-VIII передбачено накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин; у випадку, якщо накладення штрафів не призводить до виконання рішення суду зобов`язального характеру, державний виконавець скеровує матеріали для порушення кримінального провадження щодо боржника. Якщо стягувач вважає, що державний виконавець не здійснює належних дій щодо примусового виконання рішення суду, він вправі оскаржити дії/бездіяльність посадових осіб ДВС до суду в порядку статті 287 КАС України.

Крім того, суд вказує, що в межах адміністративної справи №260/978/25 відсотковий розмір пенсії чи зменшення відсоткового розміру пенсії не були предметом розгляду, так як вказані правовідносини виникли саме в результаті виконання рішення суду від 31 березня 2025 року по справі №260/978/25.

Наведене свідчить, що в цій частині між сторонами виник новий спір, який стосується протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної ОСОБА_1 . Суд зазначає, що у випадку незгоди позивача із зменшенням відсоткового розміру основної пенсії, останній не позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295,382, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Луцович

У період з 16 червня 2025 року по 25 червня 2025 року головуючий суддя Луцович М.М. перебував на лікарняному. 26.06.2025 - перший робочий день.