Рішення № 128424780, 24.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 року Справа№200/3226/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Крилової М.М.., розглянувши порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у призначенні мені пенсії № 133850019183 від 21.02.2025 року;

- зобов`язання відповідача зарахувати в повному обсязі до мого пільгового стажу з повним робочим днем на підземних гірничих роботах за Списком № 1 періоди моєї роботи: з 20.09.1996 по 30.09.1997 проходчиком V розряду підземним з повним робочим днем під землею на шахті ім. Димитрова виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля»; з 01.01.2010 по 31.12.2010 гірничим робітником по ремонту гірничих виробіток IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на шахті ім. Димитрова виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля»; з 11.10.2017 по 30.04.2022 гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», та період моєї військової служби за мобілізацією з 01.05.2022 р. по 14.02.2025 р;

- зобов`язання відповідача повторно розглянути мою заяву від 14.02.2025 р. про призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованого в повному обсязі до мого пільгового стажу з повним робочим днем на підземних гірничих роботах за Списком № 1 періодів моєї роботи: з 20.09.1996 по 30.09.1997 проходчиком V розряду підземним з повним робочим днем під землею на шахті ім. Димитрова виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля»; з 01.01.2010 по 31.12.2010 гірничим робітником по ремонту гірничих виробіток IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на шахті ім. Димитрова виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля»; з 11.10.2017 по 30.04.2022 гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», та періоду моєї військової служби за мобілізацією з 01.05.2022 р. по 14.02.2025 р., та призначити мені пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Однак рішенням відповідача позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає рішення протиправним та таким, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки згідно з відомостями трудової книжки в неї наявний пільговий стаж за Списком № 1 для призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позов не визнало, 16 травня 2025 року надали відзив на адміністративний позов, зі змісту якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що 14.02.2025 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (за місцем проживання). 21.02.2025 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення № 133850019183 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Страховий стаж особи становить 26 р. 05 міс. 14 дн. Пільговий стаж по Списку № 1 складає 6 р. 10 міс. 12 міс, з них - роботи підземні, професії за Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 (25) - 04 міс. 26 дн. До пільгового стажу враховано всі періоди роботи на підставі відомостей по спеціальному стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та за результатами проведення атестації робочих місць згідно реєстру.

Також вказує, що записи в трудовій книжці не визначають права на призначення пенсії на пільгових умовах, а призначення пенсії здійснюється при розгляді пакету документів, які подаються для призначення пенсії, в тому числі уточнюючої довідки та наказів про атестацію робочих місць.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.05.2023.

14.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та надав всі необхідні документи.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області для розгляду заяви позивача від 14.02.2025 року.

Рішенням відповідача № 0133850019183 від 21.02.2025 poку ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1. Вік заявника 50 років. Страховий стаж особи становить 26 р. 05 міс. 14 дн. Пільговий стаж по Списку № 1 складає 6 р. 10 міс. 12 міс, з них - роботи підземні, професії за Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 (25) - 04 міс. 26 дн.

До пільгового стажу враховано всі періоди роботи на підставі відомостей по спеціальному стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та за результатами проведення атестації робочих місць згідно реєстру. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням наданих документів, заявник матиме після досягнення 54-річного віку, з 18.12.2028.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернулась із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівникам

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 №1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а.

Позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних гірничих роботах за Списком № 1 періоди роботи з 20.09.1996 по 30.09.1997 проходчиком V розряду підземним з повним робочим днем під землею на шахті ім. Димитрова виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля»; з 01.01.2010 по 31.12.2010 гірничим робітником по ремонту гірничих виробіток IV розряду підземним з повним робочим днем під землею на шахті ім. Димитрова виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля»; з 11.10.2017 по 30.04.2022 гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», та період військової служби за мобілізацією з 01.05.2022 по 14.02.2025.

Зі спірного рішення відповідача № 133850019183 від 21.02.2025 року неможливо встановити, які саме періоди були не зараховані позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 та лише вказано, що до пільгового стажу враховано всі періоди роботи на підставі відомостей по спеціальному стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та за результатами проведення атестації робочих місць згідно реєстру.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що періоди роботи з 20.09.1996 по 30.09.1997, з 01.01.2010 по 31.12.2010, з 11.10.2017 по 30.04.2022 та з 01.05.2022 по 14.02.2025 не були зараховані до пільгового стажу, оскільки позивачем не було надано підтверджуючих документів.

Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).

У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 17.07.1992, щодо спірних періодів, наявні наступні записи:

17.07.1992 прийнятий учнем гірника поверхні у ВО «Красноармійськвугілля» шахта ім. Димитрова (запис №1);

20.09.1996 переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею (запис № 6);

30.09.1997 звільнений за власним бажанням (запис № 7);

06.10.2009 прийнятий учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею у ДП «Красноармійськвугілля» ВП «Шахта «Димитрова» (запис № 8);

20.12.2009 переведений гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем під землею (запис № 9);

09.04.2015 звільнений за власним бажанням (запис № 10);

11.10.2017 прийнтий гірником з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (запис № 16);

17.12.2018 переведений гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті (запис № 17).

Записів звільнення трудова книжка не містить.

Записи трудової книжки позивача виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, тому надання позивачем довідок на підтвердження пільгового стажу не має

Суд зазначає, що професія позивача «прохідник» відносить до провідних професій, що передбачена ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та дає право на пенсію незалежно від віку.

Професія позивача «гірник з ремонту гірничих виробіток» передбачена Списком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятності протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видубутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Відповідно до довідки РС-право, наданої відповідачем на вимогу ухвали суду, вбачається, що періоди роботи позивача з 20.09.1996 по 30.09.1997, з 01.01.2010 по 31.12.2010, з з 11.10.2017 по 30.04.2022 зараховано лише до страхового стажу.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано період роботи позивача з 20.09.1996 по 30.09.1997 до пільгового підзменого стажу (Ст.14, п/п, підземні), періоди роботи з 01.01.2010 по 31.12.2010, з з 11.10.2017 по 30.04.2022 до пільгового підземного стажу за Списком № 1 (Ст.14, пост.202, підземні).

Доводи відповідача, щодо відсутності пільгових довідок судом не приймаються, оскільки записами трудовою книжкою позивача НОМЕР_3 від 17.07.1992 підтверджується факт роботи позивача протягом повного робочого дня на підземних гірничих роботах.

Щодо відсутності в Державному реєстрі номерів та дат деяких наказів атестації робочих місць, то відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Щодо зарахування до пільгового підземного стажу періодів військової служби позивача з 01.05.2022 по 14.02.2025 (дату подання заяви про призначення пенсії).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 від 05.05.2022 року ОСОБА_1 01.05.2022 року на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 призваний у Збройні Сили України по мобілізації.

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.04.2025 № 117 старший солдат ОСОБА_1 проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки РС-право період 01.05.2022 року по 14.02.2025 року не зараховано до пільгового стажу.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховучюи те, що на час призову за мобілізацією у особливий період на службу у Збройних Силах України позивач працював за професією «гірник з ремонту гірничих виробіток», яка передбачена Списком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202, суд дійшов висновку, що відповідачем протирпавно не зараховано період військової служби за мобілізацією з 01.05.2022 по 14.02.2025 до пільгового підзменого стажу за Списком № 1 (Ст.14, пост.202, підземні).

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Право на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що для ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 133850019183 від 21.02.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 лютого 2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України в «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши періоди його роботи:

- з 20.09.1996 по 30.09.1997 - до стажу роботи на провідних професіях відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- з 01.01.2010 по 31.12.2010, з з 11.10.2017 по 30.04.2022 до пільгового підземного стажу за Списком № 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року;

- період проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період з 01.05.2022. по 14.02.2025 - до пільгового підземного стажу за Списком № 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 133850019183 від 21.02.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а; код ЄДРПОУ 20632802) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) від 14 лютого 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України в «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши періоди його роботи:

- з 20.09.1996 по 30.09.1997 - до стажу роботи на провідних професіях відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- з 01.01.2010 по 31.12.2010, з з 11.10.2017 по 30.04.2022 до пільгового підземного стажу за Списком № 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року;

- період проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період з 01.05.2022. по 14.02.2025 - до пільгового підземного стажу за Списком № 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова