Рішення № 128423502, 26.06.2025, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/993/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до

Кілійської міської ради

про визнання права власності на житловий будинок

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду зпозовом до Кілійської міської ради про визнання права власності на житловий будинок. З позовної заяви вбачається, що 29 липня 2005 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (набувачі) та ОСОБА_3 (відчужувач) був укладений нотаріально посвідчений договір довічного утримання, який посвідчено державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори БогачовоюН.М., за реєстровим № 3090. Відповідно до умов договору, відчужувач передала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільну часткову власність (по частці) житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивачі зобов`язалися надавати їй довічне утримання: харчування, медичнудопомогу, догляд, житло, поховання тощо. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом РАЦС Кілійського району. Зобов`язаннянабувачамивиконані в повномуобсязі. Однак право власності на житловийбудинок за позивачами, як набувачами не булозареєстровано у встановленому законом порядку в органах БТІ, які на той час мали повноваження реєстрації права власності на житловий будинок, а у зв`язку зі змінами законодавства в сфері речових прав, які відбулися з 01.01.2013 року на даний момент не є можливим внести відповідні данні стосовно переходу права на нерухоме майно, що зі свого боку порушує права як власниківвідповідно до умов договору довічногоутримання та чинного законодавства. Крім того, у зв`язкузпосвідченням договору довічногоутримання, 29.07.2005 року державнимнотаріусомбуланакладеназаборона на відчуженнявказаногожитловогобудинку до припиненняаборозірвання договору довічногоутримання. Оскількизобов`язання за договором повністювиконані, а договірвтративчинність через смерть відчужувача, правовіпідстави для подальшогоіснування заборони відсутні. Позивачі у зв`язку з відсутністю працюючих нотаріусів на постійній основі на території м. Кілія та колишнього Кілійського району, у зв`язку зі смертю приватного нотаріуса Богачової Н.М. в липні 2024 року та відсутності з лютого 2022 року приватного нотаріуса Юрченко М.Є., наявними обмеженнями щодопересування цивільнихосіб,які діютьпід часправового режимувоєнного стану, позбавленіможливості належнимчином звернутисядо нотаріусівв Кілійськійтериторіальній громадіта оформитиналежним чиномспадкові права,які залишилисяпісля смертіспадкодавця.Відповідно довимог ЗаконуУкраїни «Пронотаріат» таНаказу Міністерстваюстиції України«Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»від 22.02.2012 № 296/5, спадкоємець, який звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, та нотаріусом була заведена спадкова справа, такий нотаріус повинен видати відповідні свідоцтва про право на спадщину, а така спадкова справа не може бути передана іншому нотаріусу. Дане обмеження стосується також і нотаріальних дій стосовно скасування обтяжень (заборони) на нерухоме майно.Так, після смерті приватного нотаріуса Богачової Н.М.в липні 2024 року, яка була державним нотаріусом станом на момент вчинення обтяження (заборони) на зазначене нерухоме майно, якою був посвідчений договір довічного утримання, нотаріальний архів даного нотаріуса, в тому числі і спадкові справи не були передані іншому нотаріусу, а передані на зберігання до Одеського обласного державного нотаріального архіву. Під час звернення до Одеського обласного державного нотаріального архіву позивачамбуло роз`яснено, що нотаріальний архів позбавлений повноважень здійснювати нотаріальні дії, зокрема видавати свідоцтва про право на спадщину замість нотаріуса, в якого була заведена спадкова справа, і знімати відповідні обтяження (заборони) на зазначене нерухоме майно, а тому нотаріальних архів порадив звернутися до суду за захистом своїх прав, не надаючи ніяку письмову відповідь роз`яснення стосовно даної ситуації.Незважаючи на дані обставини, позивачі, після звернення до нотаріального архіву, незважаючи на віддаленість знаходження Ренійської державної нотаріальної контори, та наявності обмежень під час правового режимувоєнного стану, були змушенізвернутися до державного нотаріуса з вимогою оформити права на житловий будинок із скасуваннямобтяження (заборони) на зазначене нерухоме майно. Під час звернення до нотаріуса, позивачу нотаріусом було надане усне роз`яснення, що державний нотаріус також як і нотаріальний архів позбавлений можливості здійснювати будь-які нотаріальні дії, так як нотаріус, який вчиняв до цього відповідні нотаріальні дії, помер і справи офіційно не передавалися іншому нотаріусу для їх завершення, тому необхідно звернутися до суду за вирішенням цього питання. Нотаріус також пояснив, що так як відсутні документи, підтверджуючі реєстрацію права набувачів в органах БТІ, яку необхідно було здійснити одразу після смерті ОСОБА_3 з перереєстрацією набутих прав на набувачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , позивачі повинні звернутися до Кілійського районного суду за захистом свої прав. На вимогу позивачів надати письмову відповідь щодо неможливості оформити набуті права в нотаріальному порядку, нотаріус зазначив, що не має змоги та можливості видати такий лист, так як справа не знаходиться в провадженні державного нотаріуса та підкреслив необхідність звернутися до суду. На теперішній час вищевказані обставини унеможливлюють оформлення майна в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення позивачів до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

В зв`язку з зазначеним, позивачі просили суд:

- визнатиза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на часткужитлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 та в ціломускладається з: житловогобудинку - літ. А1 житловоюплощею 40,5 кв.м. та загальноюплощею 65,5 кв. м., літньої кухні літ. Б, сараю - літ. Д, гаражу літ. Е, надвірних споруд - № 1-3; І.

- визнатиза ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на часткужитлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 та в ціломускладається з: житловогобудинку - літ. А1 житловоюплощею 40,5 кв.м. та загальноюплощею 65,5 кв. м., літньої кухні літ. Б, сараю - літ. Д, гаражу літ. Е, надвірних споруд - № 1-3; І.

- скасувати обтяження (заборону) нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 2240427, зареєстрованого 29.07.2005р. за №2240427 Кілійською районною державною нотаріальною конторою на підставі договору довічного утримання зареєстрованого 29.07.2005 р. в реєстрі за № 3090, об`єкт обтяження: житловий будинок АДРЕСА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження (заборона) вказане нерухоме майно.

Представником позивача було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути справу за його відсутності та відсутності позивачів та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Кілійської міської ради, в судове засідання не прибув, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

29 липня 2005 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (набувачі) та ОСОБА_3 (відчужувач) був укладений нотаріально посвідчений договір довічного утримання, який посвідчено державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори БогачовоюН.М., за реєстровим № 3090.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках житловий будинок АДРЕСА_1 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 від 01.03.2007 р., актовий запис № 81, ОСОБА_3 помела ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 5959469 від 21.12.2004 р. та довідки № 49 КП КМР БТІ від 23.01.2025 р. житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві договору купівлі продажу реєстр. № 478 від 12.06.1985 р.

Відповідно до технічного паспорту складеного КП КМР «БТІ» від 22.01.2025 р., житловийбудинок в АДРЕСА_2 в ціломускладається з: житловогобудинку - літ. А1 житловоюплощею 40,5 кв.м. та загальноюплощею 65,5 кв. м., літньої кухні літ. Б, сараю - літ. Д,гаражу літ. Е, надвірних споруд - № 1-3;І.

З інформації з ДРРП на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.01.2025 р. вбачається, що у зв`язку з посвідченням договору довічного утримання, 29.07.2005 року Кілійською районною державною нотаріальною конторою була накладена заборона на відчуження вказаного житлового будинку АДРЕСА_1 .

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 81393272 від 03.06.2025 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_3 відсутня.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згіднозстаттею 328 Цивільного кодексу України, право власностінабувається на підставіправочинів та іншихюридичнихфактів, передбачених законом. Однієюз таких підставєдоговірдовічногоутримання (догляду), якийпередбаченийглавою 57 Цивільного кодексу України.

Зокрема, стаття 744 Цивільного кодексу України визначає, що за договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру, інше нерухоме або рухоме майно, а набувач зобов`язується утримувати та доглядати відчужувача до його смерті.

Відповідно до частини першої статті 745 Цивільного кодексу України, договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

У справі, що розглядається, між позивачами та відчужувачем був укладений нотаріально посвідчений договір довічного утримання, за яким позивачі належним чином виконували свої обов`язки щодо утримання та догляду. Після смерті відчужувача відповідно до умов договору набувачі (позивачі) мають право власності на передане їм майно, в зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Згіднозстаттею 73 Закону України «Про нотаріат», при посвідченні договору довічногоутриманнянакладаєтьсязаборонавідчуження майна в установленому порядку, про щоробитьсянапис на всіхпримірниках договору. До смертівідчужувачанабувач не має права продавати, дарувати, мінятимайно, передане за договором довічногоутримання, укладатищодоньогодоговірзастави, передаватийого у власністьіншійособі на підставііншогоправочину. На майно, переданенабувачу за договором довічногоутримання, не може бути звернене стягнення протягомжиттявідчужувача.

Згідно п.п. 5.1 п. 5 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні, крім іншого, повідомлення кредитора про погашення позики; або за рішенням суду.

Однак після смерті відчужувача, коли набувач стає власником майна, зазначена заборона втрачає свою юридичну силу. Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, наявність заборони на відчуженняєнеобґрунтованимобмеженням права позивачів як повнихвласників.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що наявність заборони на нерухоме майно, як виду обтяження, порушує право власності позивачів, внаслідок чого вони позбавлені можливості в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, враховуючи, що підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту у заявлений спосіб та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16,328, 744, 745 ЦК України, ст.ст. 12,81, 259,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кілійської міської ради про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити повністю.

Визнатиза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на часткужитлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 та в ціломускладається з: житловогобудинку - літ. А1 житловоюплощею 40,5 кв.м. та загальноюплощею 65,5 кв. м., літньої кухні літ. Б, сараю - літ. Д, гаражу літ. Е, надвірних споруд - № 1-3; І.

Визнатиза ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на часткужитлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 та в ціломускладається з: житловогобудинку - літ. А1 житловоюплощею 40,5 кв.м. та загальноюплощею 65,5 кв. м., літньої кухні літ. Б, сараю - літ. Д, гаражу літ. Е, надвірних споруд - № 1-3; І.

Скасувати обтяження (заборону) нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 2240427, зареєстрованого 29.07.2005р. за №2240427 Кілійською районною державною нотаріальною конторою на підставі договору довічного утримання зареєстрованого 29.07.2005 р. в реєстрі за № 3090, об`єкт обтяження: житловий будинок АДРЕСА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження (заборона) вказане нерухоме майно.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников