Ухвала суду № 128418351, 25.06.2025, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/318/23

Провадження № 1-кс/386/211/25

УХВАЛА

Іменем України

25 червня 2025 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув с-щі.Голованівськ клопотаннязахисника ОСОБА_5 у кримінальномупровадженні №12021120000000277прозміну запобіжногозаходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

встановив:

Захисник звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, посилаючись що ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16.05.2025 року у справі № 386/318/23 було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 ..

Вказує, що станом на дату подання даного клопотання ризики, на які посилалась сторона обвинувачення, відсутні, оскільки сторона обвинувачення в порядку статті 290 КПК України відкрила матеріали кримінального провадження, з якими сторона захисту ознайомилась. Таким чином, досудове розслідування перебуває на стадії звернення до суду з обвинувальним вироком, що виключає можливість здійснення ОСОБА_4 будь-якого впливу на свідків, чи переховування від органів досудового розслідування.

Додатково, сторона захисту зазначає про неможливість внесення підозрюваним ОСОБА_4 застави у встановленому судом розмірі, у зв`язку з накладенням арешту на майно підозрюваного в рамках виконавчих проваджень, що унеможливлює отримання ним грошових коштів для внесення застави.

Таким чином, сторона захисту подає дане клопотання про зміну запобіжного заходу, яке аргументує наступним:

- сторона обвинувачення не обґрунтувала та не надала жодних доказів на переконання суду щодо ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду;

- сторона обвинувачення не обґрунтувала та не надала жодних доказів на переконання суду щодо ризиків незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків з метою уникнення покарання;

- сторона обвинувачення не обґрунтувала та не надала жодних доказів на переконання суду щодо неможливості застосування альтернативних заходів забезпечення. Ухвала суду про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 була прийнята без урахування положення статті 178 КПК України, згідно якої слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Просить змінити запобіжний захід, що було застосовано ухвалою Голованівського

районного суду Кіровоградської області від 16.05.2025 року

ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового

розслідування строком до 13.07.2025 року на більш м`який - у вигляді домашнього

арешту із забороною залишати житло в певний період доби. Визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний

запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах від вісімдесяти до

трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зобов`язавши

підозрюваного ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною

п`ятою статті 194 КПК України.

В судовому засіданні захисник підтримав подане клопотання з тих же підстав. Уточнив, що домашній арешт обвинуваченому слід визначити за адресою: АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що наміру переховуватись від слідства не має, постійно перебуває в межах селища Голованівськ, займається сільськогосподарською діяльністю, впливати на свідків не буде, а тому вважає, що до нього можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем розташування фермерського господарства, де він наразі проживає, адже з дружиною він розлучився і остання з дитиною проживає за кордоном.

Прокурор просила відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, адже наявні ризики ухилення обвинуваченого від суду та впливу на свідків сторони обвинувачення, які підлягають допиту під час судового розгляду, та зауважила, що підстав для зменшення розміру застави немає. Щодо домашнього арешту зауважила, що обвинувачений по АДРЕСА_1 не проживає і умови для проживання там відсутні, оскільки будинок від`єднано від електропостачання.

Заслухавши захисника, підозрюваного, прокурора, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Так, в провадженні СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебували матеріали кримінального провадження №12021120000000277за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 5ст.191КК України.

23.06.2025року обвинувальнийакт заобвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченогоч.5ст.191ККУкраїнинадійшов до Голованівського районного суду Кіровоградської області та був переданий до Кропивницького апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 34 КПУК України.

При цьому, в ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16.05.2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування - до 13 липня 2025 року включно.

Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначено у межах 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6056000 гривень.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, наявністю ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків (п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також неможливістю менш суворих запобіжних заходів запобігти цим ризикам.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27.05.2025 року апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 ,залишено без задоволення, аухвалу слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16.05.2025 року, якою до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056000 грн.,-залишено без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексута покладенихна ньогослідчим суддею,судом,чи прозміну способуїх виконання. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Системний аналіз норм § 1 Глави 18 КПК України вказує, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин кримінального провадження, зменшення встановлених ризиків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, адже 23.06.2025 року обвинувальний акт відносно нього надійшов до Голованівського районного суду Кіровоградської області.

Також враховується наявність ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків (п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), що ґрунтовно відображено як в ухвалі слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16.05.2025 року, так і в ухвалі Кропивницького апеляційного суду від 27.05.2025 року.

Зокрема, тяжкість злочину у якому ОСОБА_4 наразі обвинувачується в сукупності з мірою покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризику переховування його від суду.

Цей ризик не зменшився і продовжує існувати, оскільки обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.

А тому, на думку слідчого судді ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності, як законно, так і незаконним шляхом. У силу своїх владних повноважень, ОСОБА_4 об`єктивно має широке коло зв`язків, які може використати з метою переховування від суду.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі та співставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, стороною захисту не надано доказів про наявність у ОСОБА_4 достатніх стримуючих факторів в поведінці, та які гарантуватимуть виконання процесуальних обов`язків у разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Як зазначив сам обвинувачений із дружиною він розлучений, остання перебуває з дитиною за кордоном.

Також, слідчий суддя вбачає існування ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків, адже частина свідків сторони обвинувачення є його підлеглими і після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду, ці особи підлягають допиту в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст.23, ст.224 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, не будучи обмеженими у вільному спілкуванні зі свідками ОСОБА_4 може здійснити вплив на них з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

При цьому встановлено, що ОСОБА_4 добре зазнає свідків, а тому є вагомі підстави вважати, що останній зможе здійснити незаконний вплив на них з метою зміни наданих ним показань для уникнення від кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також враховує об`єктивну неможливість менш суворих запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам, адже особисте зобов`язання не може бути застосоване до обвинуваченого через те, що є найбільш м`яким запобіжним заходом, особиста порука не може бути застосована до обвинуваченого через те, що не встановлено осіб, які б поручилися за виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Що стосується домашнього арешту, то слід зауважити, що слідчому судді не надано відомостей про житло, в якому ОСОБА_4 проживає і з огляду на наявність суттєвих ризиків ухилення від суду та незаконного впливу на свідків вважає, що такий запобіжний захід не буде достатньою гарантією їх запобігання.

При цьому, у справі наявна реальна можливість обвинуваченого ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від суду шляхом залишення постійного місця проживання, в тому числі здійснити виїзд за межи території України, яка підкріплена можливістю і засобами для цього.

Щодо розміру застави слід зазначити, що підозрюваному ОСОБА_4 він визначався слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, які вказують на ймовірне заволодіння11 509284 грн..

Також, при визначенні розміру застави слідчим суддею було взято до уваги офіційний майновий стан підозрюваного, а також те, що останній працює головою фермерського господарства, яке отримує значний дохід, заподіяні збитки не відшкодував, має постійне місце роботи та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину.

Зазначене давало підстави як слідчому судді так і колегії суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду для висновків, що обраний розмір застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056000 грн., буде посильним для ОСОБА_4 ..

Слід констатувати, що ці обставини на час розгляду клопотання про зменшення розміру застави не змінились на користь обвинуваченого, а навпаки вказують на те, що саме такий мінімальний розмір застави є об`єктивно необхідним та у разі настання ризику переховування від суду лише частково покриє спричинені кримінальним правопорушенням збитки.

Тому слідчий суддя не вбачає підстав для зменшення розміру застави.

Надані постанови від 19.08.2024 року та 26.08.2024 року, приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_8 по ВП №75844095 про арешт майна боржника та про звернення стягнення на майно боржника - накладення арешту на частку у статутному капіталі господарства, не є підставою для зменшення розміру застави, а фактично вказують на наявність у ОСОБА_4 невиконаного боргового зобов`язання.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також те, що інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою - не забезпечить належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, вважаю необґрунтованим клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на менш суворий домашній арешт, а також про зменшення розміру застави, а тому у задоволенні клопотання сдід відмовити.

Керуючись стст..3,7,9,27,31,176-178,181,194,201,291,376 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про змінузапобіжного заходу ОСОБА_4 ,обвинуваченому увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кіровоградського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутня під час судового розгляду - у той же строк з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1