Рішення № 128414883, 25.06.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5962/25

Провадження №: 2/752/4940/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25.06.2025 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

за участю секретаря - Замай А. О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику ) сторін у судове засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маніфою», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Київстар», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім», про визнання недійсним договору позики,

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі - ТОВ «Маніфою»), треті особи: Приватне акціонерне товариство «Київстар» (далі - ПрАТ «Київстар»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» (далі - ТОВ «ФК «Контрактовий Дім»), в якому просить визнати недійсним договір позики №7170288 від 29 березня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Маніфою».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28 березня 2024 року ОСОБА_1 виявила, що мобільний номер НОМЕР_1 , яким вона користувалась заблокований. Представник ПрАТ «Київстар», який обслуговував вказаний номер, відмовився надати будь-яку інформацію щодо причин блокування номеру, лише повідомив, що 28 березня 2024 року SIM карта була перевипущена.

У подальшому, 02 квітня 2024 року позивач увійшла до свого електронного кабінету на платформі ТОВ «Маніфою», і виявила, що на її ім`я укладено два договори: договір позики № 7128926 від 21 березня 2024 року на суму 1 500 грн та договір позики № 7170288 від 29 березня 2024 року на суму 25 000 грн.

Зазначає, що 29 березня 2024 року вона не подавала заявки на отримання позики, не укладала договір №7170288 та не отримувала коштів, платіжна карта, яка вказана в особистому кабінеті як засіб платежу з маскою НОМЕР_2 не належить ОСОБА_1 .

Виявивши вказані обставини ОСОБА_1 звернулась до чергової частини ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області із заявою про вжиття заходів правового характеру до невстановленої особи, яка 28 березня 2024 року несанкціоновано втрутилась в роботу інформаційних систем, шляхом перевипуску SIM карти оператором мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар».

Про вчинення даного правопорушення внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024164480000186 дата реєстрації провадження - 03 квітня 2024 року.

Вказує, що оскільки 28 березня 2024 року її SIM карта з мобільним номером НОМЕР_1 була перевипущена без її відома, тому невстановлена особа отримала доступ до її електронного кабінету ТОВ «Маніфою» та уклала договір № 7170288 за допомогою одноразового ідентифікатора, який надіслано на номер телефону, до якого вона не мала доступу.

Незважаючи на вказані обставини, ТОВ «Маніфою» продовжує нараховувати відсотки та штрафні санкції за договором № 7170288 від 29 березня 2024 року і станом на 24 лютого 2025 року заборгованість за договором позики становить 71 875,00 грн.

Зазначає, що договір позики укладено без відома та згоди позивача з порушенням статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», кошти були перераховані на банківську картку, яка позивачу не видавалась, тому наявні правові підстави для визнання договору недійсним.

Разом із позовною заявою представником позивача - адвокатом Зінським О. В. подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 17 березня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснив сторонам їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановив процесуальні строки. Задоволено клопотання адвоката Зінського О. В. та витребувано докази, а саме у:

1. ПрАТ «Київстар» усі наявні дані про особу, яка 28 березня 2024 року ініціювала перевипуск SIM-карти за номером НОМЕР_3 , включаючи: прізвище, ім`я та по батькові; паспортні дані; копії документів; технічні журнали; відеозаписи з камер спостереження магазині ПрАТ «Київстар» зі зйомкою особи, яка здійснювала перевипуск SIM-карти за номером НОМЕР_3.

2. ТОВ «Маніфою» повний номер банківської картки (замість маски НОМЕР_5 ), на яку були перераховані кошти за договором позики № 7170288 від 29 березня 2024 року; назву банку, що видав картку; номер розрахункового рахунку власника картки; реквізити отримувача коштів (в тому числі, але не виключно, ПІБ, РНОКПП та інші ідентифікуючі ознаки);

3. ТОВ «ФК «Контрактовий Дім»: повний номер банківської картки (замість маски НОМЕР_5 ), на яку були перераховані кошти за договором позики № 7170288 від 29 березня 2024 року; назву банку, що видав картку; номер розрахункового рахунку власника картки; реквізити отримувача коштів (в тому числі, але не виключно, ПІБ, РНОКПП та інші ідентифікуючі ознаки).

Копія позову з додатками була направлена відповідачу та третім особам позивачем при зверненні до суду в системі «Електронний суд» у порядку виконання вимог абзацу 2 частини першої статті 177 ЦПК України.

У встановлений судом строк відповідач ТОВ «Маніфою» через систему «Електронний суд» подало відзив на позов, в якому не визнає позовні вимоги та не погоджується з правовою оцінкою обставин, наданих позивачем з огляду на таке.

29 березня 2024 року в інформаційно- комунікаційній системі між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 717028, за умовами якого останній надано у позику кошти в розмірі 25 000 грн, строком на 75 днів, позивач зобов`язалась повернути позику та сплатити відсотки за користування позикою. Вказаний договір укладено відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України, а також Правил надання фінансових послуг ТОВ «Маніфою».

06 липня 20220 року ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мніфою» створено особистий кабінет, що є його захищеною сторінкою та забезпечує отримання інформації, необхідної для укладення договору, а також постійний доступ до оригіналів договірної документації. Для ідентифікація особи ОСОБА_1 22 червня 2021 року відповідно до вимог Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку від 28 липня 2020 року № 107, надала свої особисті дані ПІБ - ОСОБА_1 . Верифікація наданих позивачем даних відбулась шляхом отримання ідентифікаційних даних за допомогою засобів Системи BankID НБУ.

29 березня 2024 року, ОСОБА_1 здійснила вхід до особистого кабінету та подала заявку на отримання позики, отримала та підписала паспорт позики за заявленими позичальником параметрами позики. В подальшому, ТОВ «Маніфою» розміщено пропозицію позивачці укласти договір позики (оферту), що містила усі істотні умови передбачені законодавством, яку було акцептовано позичальником шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який було надіслано товариством на зареєстрований позичальником в ІКС контактний номер телефону. ОСОБА_1 підписала електронне повідомлення про прийняття оферти, відповідно погодила всі запропоновані товариством умови договору.

Зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово укладала договори позики з відповідачем та, заборгованість за попереднім договором № 7128926 від 21 березня 2021 року, факт укладення якої позивач не заперечує, було погашено позичальником з використанням банківської картки НОМЕР_2 , на цей же номер карти було нараховано суму позики за договором позики № 7170288 від 29 березня 2024 року.

Просить у задоволені позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики відмовити.

Треті особи про розгляд справи були повідомлені в установленому законом порядку, будь-яких пояснень щодо позову та відзиву не надали.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Судом встановлено, що для отримання фінансової послуги від ТОВ «Маніфою» ОСОБА_1 06 липня 2020 року створено Особистий кабінет в ITC Товариства, що є його захищеною сторінкою і забезпечує отримання інформації, необхідної для укладення/виконання договору (у тому числі постійний доступ до оригіналів договірної документації).

Ідентифікація клієнта здійснювалась 22 червня 2021 року відповідно до вимог Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року.

Для ідентифікації особи в ITC Товариства надано наступні дані: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_6 , контактний номер телефону НОМЕР_3 , адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 також зазначено адреса реєстрації та місця проживання.

Згідно анкети клієнта - фізичної особи від 22 червня 2021 року верифікація наданих позивачем даних відбулась шляхом отримання ідентифікаційних даних за допомогою засобів Системи BankID НБУ.

29 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Маніфою» укладено договір позики № 7170288, за умовами якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику грошові кошти в розмірі 25000 грн, а позичальник прийняв на себе зобов`язання повернути суми позики.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами третьою та п`ятою статті 203 ЦК України встановлюють, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі, електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

За частиною третьою цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Положення частини шостої даної статті Закону передбачають шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчиненні дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначені форми підписання електронного правочину: електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом; аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

У відповідності до частин першої-другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Оспорюваний договір позики № 7170288 від 29 березня 2024 року між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію».

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що фінансовий номер НОМЕР_3 зазначений у спірному договорі позики на момент укладення договору їй не належав, був перевипущений 28 березня 2024 року невідомою їй особою. З приводу чого вона звернулась до правоохоронних органів із заявою про вжиття заходів правового характеру до невстановленої особи, про вчинення даного правопорушення внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024164480000186 дата реєстрації провадження 03 квітня 2024 року.

З листа від 12 травня 2025 року № 7201/з/КТ ПрАТ «Київстар» вбачається, що електронні комунікаційні послуги по номеру телефону НОМЕР_3 станом на 28 березня 2024 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар» знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації та за жодною особою номер зареєстрований не був. 28 березня 2024 року о 06 год 53 хв здійснено заміну SIM- карту(формату USIM) з таким самим телефонним номером. Заміну SIM- карти було здійснено самостійно, віддалено, без залучення фахівців ПрАТ «Київстар» або фахівців спеціалізованих магазинів, за допомогою послуги «Самостійна заміна SIM на 4 G», тому встановити особу, яка 28 березня 2024 року ініціювала перевипуск SIM карти за номером НОМЕР_3 , компанія не має можливості.

Доказів того, що перевипуск SIM карти за номером НОМЕР_3 було здійснено сторонньою особою, а не ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Звернення до правоохоронний органів з заявою про вчинення правопорушення та внесення про це відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є підставою для визнання договору кредиту недійсним.

Відповідно до п 2.5 договору кредиту № 71770288 від 29 березня 2024 року позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером платіжного засобу НОМЕР_2 зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.

В особистому кабінеті ОСОБА_1 в ITC Товариства для безготівкового перерахування на рахунок позичальника коштів внесені платіжні засоби НОМЕР_2 та НОМЕР_7 .

Водночас, з матеріалів справи вбачається та не заперечується ОСОБА_1 , що вона має доступ до створеного Особистого кабінету в ITC Товариства, що є його захищеною сторінкою і має можливість забезпечує отримання інформації, необхідної для укладення/виконання договору (у тому числі постійний доступ до оригіналів договірної документації) і після 28 березня 2024 року.

На виконання ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 17 березня 2025 року ТОВ «Маніфою» повідомило, що не володіє інформацією про повний номер банківської картки (замість маски НОМЕР_5 ), на яку були перераховані кошти за договором позики № 7170288 від 29 березня 2024 року; назву банку, що видав картку; номер розрахункового рахунку власника картки; реквізити отримувача коштів (в тому числі, але не виключно, ПІБ, РНОКПП та інші ідентифікуючі ознаки).

На виконання ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 17 березня 2025 року ТОВ «Контрактовий дім» повідомило, що 29 березня 2024 року о 01:20 успішно здійснено переказ коштів за платіжною операцією від платника ТОВ «Маніфою» ка користь отримувача на картку НОМЕР_2 з призначенням платежу «кредитні кошти від ТОВ «Маніфою» на суму 25 000 грн.

Також зазначило, що ПІП особи держателя платіжної картки - отримувача коштів володіє банк - емітент платіжної карти, який здійснював ідентифікацію особи перед укладанням договору. В подальшому, ТОВ «Контрактовий дім» повідомило, що повний номер платіжної картки НОМЕР_8 , на який перераховано кошти за кредитним договором.

Позивач зазначає, що платіжна картка № НОМЕР_8 , яка вказана як засіб платежу в її особистому кабінеті та на яку були перераховані кошти за оспорюваним кредитним договором була емітована ПАТ «Банк ВОСТОК», а відповідно до листа ПАТ «Восток» на ім`я ОСОБА_1 банківські рахунки не відкривались, вона не є та не була клієнтом ПАТ «Банк ВОСТОК» їй не належить.

На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надала платіжну інструкцію від 23 квітня 2025 року про перерахування коштів на платіжну картку НОМЕР_8 , з якої вбачається, що надавачем платіжних послуг отримувача є PJSC BANK VOSTOK.

Водночас з квитанції до платіжної інструкції № 19811-1358-96784608, наданої ТОВ ФК «Контрактовий дім», вбачається, що на рахунок НОМЕР_2 перераховано кошти за договором надавачем платіжних послуг отримувач поповнення карт є Сенс Банк АТ.

Доказів, того що банк - емітент, який видав платіжну картку НОМЕР_8 , є саме ПАТ «Банк ВОСТОК» або ПАТ «Сенс Банк» матеріали справи не містять, і з клопотаннями про витребування вказаних доказів ОСОБА_1 до Голосіївського суду міста Києва не зверталась.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частина перша статті 81 ЦПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку що договір позики № 7170288 від 29 березня 2024 року укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Маніфою» в електронному вигляді, з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію», грошові кошти були перераховані належним чином на банківську картку, яку зазначено позичальником в договорі.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маніфою», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Київстар», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім», про визнання недійсним договору позики про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ», ЄДРПО 42848369, м. Київ, вул. Малевича Казимира, б 86 Д.

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Київстар», ЄДРПОУ: 21673832, адреса: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім», ЄДРПОУ: 35442539, адреса: 04080, м. Київ, вул. Межигірська, 82А, корпус Б.

Рішення суду виготовлено 25 червня 2025 року.

Суддя І. А. Кирильчук