Рішення № 128414632, 17.06.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/4839/25

Провадження № 2/712/2604/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Черкаси

Соснівський районний суд міста Черкаси в складі:

головуючого- судді Пономаря В.О.

за участю секретаря судового засіданняКопаєвої Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Цикл Фінанс» в особі свого представника адвоката Дорошенко М.А. через систему «Електронний суд» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 62 133 грн 88 коп. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22038000558996 від 24.12.2021, таким договором визначено основні умови кредитування, інформація щодо річної процентної ставки за користування кредитом, щомісячну комісії за обслуговування кредиту та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а також порядок повернення кредиту. З умовами такого договору відповідач погодилась, про що свідчить наявність її власноручного підпису на відповідному договорі.

На підставізазначеного кредитногодоговору позичальникунадано грошовікошти вякості кредитуу сумі44490грн 86коп.,на умовахстроковості,поворотності таплатності.Розмір процентноїставки склав0,001 % річних, а розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у періоди з 24.01.2021 до 23.07.2022 - 3,75 % від суми кредиту, з 24.07.2022 до 23.01.2023 - 2,5% від суми кредиту, з 24.01.2023 до 23.07.2023 1,5% від суми кредиту, з 24.07.2023 до 24.12.2023 0,75% від суми кредиту.

Відповідач довготривалий строк не виконувала належним чином та у повному обсязі свої кредитні зобов`язання перед банком, у зв`язку з чим її заборгованість перед банком станом на 27.03.2024 складає 62 133 грн 88 коп., з яких 42 277 грн 54 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 84 коп. заборгованість за відсотками, 19 855 грн 50 коп., - заборгованість за комісією.

Разом із тим, 28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» (клієнтом) та ТОВ «Цикл Фінанс» (фактором) укладено договір факторингу № 28/03/24, за яким ТОВ «Цикл Фінанс» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку (позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Згідно витягу із реєстру боржників, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу за кредитним договором склала 62 133 грн 88 коп., з яких: 42 277 грн 54 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 84 коп. заборгованість за відсотками, 19 855 грн 50 коп. сума заборгованості за комісією. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась з дати відступлення права вимоги за договором факторингу від 28.03.2024. Представником позивача адвокатом Дорошенко М.А. 06.02.2025 було направлено вимогу за вих. № 3324112203-АВ за адресою відповідача, яку вона зазначила при отриманні кредиту, однак станом на дату подачі позовної заяви до суду заборгованість відповідачем погашена не була.

А тому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 62133 грн 88 коп. та судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.04.2025 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Дорошенко М.А. в судове засідання не з`явилась, в прохальній частині позовної заяви зазначивши, що просить провести розгляд справи без участі позивача, у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку за адресою реєстрації місця проживання, яка не була вручена відповідачу з причин відсутності адресата за вказаною адресою. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідача шляхом направлення смс-повідомлення (доставлено 19.05.2025), а також шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.06.2025 справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача ОСОБА_1 , повідомленої у встановленому законом порядку про день, час та місце судового засідання, яка не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та не подала відзиву проти позову, та зі згоди представника позивача щодо такого порядку розгляду справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Статтею 55 Конституції Українитастаттею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін відповідно до ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 2ст. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно достатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2статті 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зіст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із положеннями ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановленота матеріаламисправи підтверджено,що міжАТ «БанкКредит Дніпро»та ОСОБА_1 укладено кредитнийдоговір №22038000558996від 24.12.2021шляхом підписанняпозичальником такогодоговору,на підставіякого останняотримала грошовікошти вякості кредитуу сумі44490грн 86коп.,на умовахстроковості,поворотності таплатності.Розмір процентноїставки склав0,001 % річних, а розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у періоди з 24.01.2021 до 23.07.2022 - 3,75 % від суми кредиту, з 24.07.2022 до 23.01.2023 - 2,5% від суми кредиту, з 24.01.2023 до 23.07.2023 1,5% від суми кредиту, з 24.07.2023 до 24.12.2023 0,75% від суми кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості, виконаним АТ «Банк Кредит Дніпро», у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 22038000558996 від 24.12.2021 станом на 24.12.2021 за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 62133 грн 85 коп., з яких: 42 277 грн 54 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 81 коп. заборгованість за відсотками, 19 855 грн 50 коп., - заборгованість за комісією.

Судом також встановлено, що 28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 28/03/24, за умовами якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передало, а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняло права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22038000558996 від 24.12.2021 в загальному розмірі 62133 грн 88 коп., з яких 42 277 грн 54 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 84 коп. заборгованість за відсотками, 19 855 грн 50 коп., - заборгованість за комісією.

Частиною 1 ст.512ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 526, 530ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За змістом ст. 610, 612ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою ч. 1 ст.625ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем були отримані кредитні кошти на умовах та в порядку, визначеним кредитним договором № 22038000558996 від 24.12.2021 і вона користувався такими коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення її зобов`язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає наступне.

Оцінюючи наведені доводи позивача, суд виходить із того, що Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року в справі №204/224/21 та Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа № 496/3134/19) дійшли висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення п. 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що за кредитним договором встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, пункти договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх ( erga omnes ). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/ встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2023 у справі № 359/12165/14-ц).

У постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №740/3852/19 зазначено, що: «відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

З огляду на це, підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією із обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором № 22038000558996 від 24.12.2021 у розмірі 19 855 грн 50 коп. суд не вбачає.

Ураховуючи наведене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення на суму 42248 грн 35 коп., з яких 42277 грн 54 коп. заборгованість за тілом кредиту та 81 коп. заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 422 грн 40 коп., а також з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то на підставі ч. 1, 2ст.141 ЦПК Українидо стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1647 грн 23 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог із розрахунку: 2 422 грн 40 коп. /сума плаченого судового збору/ х 68% /відсоток на який задоволено позовні вимоги/ = 1647грн 23 коп.)

Стосовно заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 6000грн до позовної заяви позивачем додано договір про надання правової допомоги № 43453613 від 02.01.2025, укладений між адвокатом Дорошенко М.А. та ТОВ «Цикл Фінанс», додаткову угоду № 22038000558996 до такого договору, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Дорошенко М.А. на виконання умов вказаного договору від 02.04.2025, а також акт №22038000558996 від 02.04.2025 про підтвердження факту надання правничої допомоги.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 у справі № 490/7096/21 та від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу суд бере до увагу, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо усної консультації, правового аналізу та підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3-5, 10, 12-13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273-274, 277, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження за адресою: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 22038000558996 від 24.12.2021 в сумі 42248 (сорок дві тисячі двісті сорок вісім) грн 35 (тридцять п`ять) коп., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1647 (одна тисяча шістсот сорок сім) грн 23 (двадцять три) коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено у загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.06.2025.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження за адресою: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар