Рішення № 128413126, 26.06.2025, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/467/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 червня 2025 рокуселище Романів

Романівський районнийсудЖитомирськоїобластівскладісуддіКірічука М.М., зучастюсекретаря судовогозасіданняГрінчук-Степанюк З.А.,розглянувшиупорядку спрощеногопозовного провадженняцивільнусправузапозовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанс» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2025 року через систему «Електронний суд» товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанс» (далі ТОВ «Сіроко фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 24 липня 2020 року міжтовариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів») та відповідачем було укладено договір позики №9214478 за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

За умовами укладеного договору ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» надало відповідачу грошові кошти у сумі 11500,00 грн шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальника.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «Сіроко фінанс» набуло право вимоги по вказаному договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 33580,00 грн; з яких 11500,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 22080,00 грн заборгованість по процентах.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України), без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач свої правом подати відзив не скористалася.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 1статті 626ЦивільногокодексуУкраїни (далі ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначеністаттею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідностатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2статті 1056-1 ЦК Українивизначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У пунктах 5, 6 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно достатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 24 липня 2020 року між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» і відповідачем укладено договір позики №9214478 відповідно до пункту 2, якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 11500,00 грн, строком на 30 днів, а саме до 23 серпня 2020 року, з процентною ставкою 1,36 % в день.

Пунктом 4.2 договору визначено, що позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі правила), що прозміщені на сайті https:/mykredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором jLJRds2t37.

Згідно інформаційної довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес» №КД-000004934/ТНПП від 20 грудня 2024 року, відповідачу на її картковий рахунок 24 липня 2020 року було перераховано 11500,00 грн.

1 квітня 2021 року між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» було укладено договір факторингу №016-010421, відповідно до якого фактор (ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів») передав у повному обсязі, а ТОВ «Сіроко фінанс» прийняло у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за договором позики № 9214478 від 24 липня 2020 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимог до договору факторингу.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Сіроко фінанс» становить 33580,00 грн; з яких 11500,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 22080,00 грн заборгованість по процентах.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов`язань за договором не надано.

Частиною 1статті 1054ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 526ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» було укладено договір позики. При цьому ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, а відповідач взяті кредитні кошти не повернула, проценти не сплатила.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що договір позики підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Отже, позивачем доведено, що між кредитною установою та відповідачем був укладений договір в електронній формі, у якому були узгоджені істотні умови договору, у тому числі строки повернення позики, сплату процентів. Крім того, копією інформаційної довідки КД-000004934/ТНПП від 20 грудня 2024 року підтверджено перерахування відповідачу коштів, натомість, відповідачем не спростовано факту отримання нею кредиту у розмірі 11500,00 грн., отже, вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 11500,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по несплаченим відсоткам, то суд зазначає наступне.

Пунктом 2 договору передбачено процентну ставку 1,36% в день, встановлено строк позики 30 днів, а саме до 23 серпня 2020 року, загальна вартість кредиту 16192 грн.

15 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/13715/13-ц, провадження № 61-11145св18 підтвердив висловлену позицію викладену у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Велика Палата Верховного суду в Постанові 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16ГС22), зазначила наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно достатті 1048 ЦК Українипоза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від 4 лютого 2020 року в справі № 912/1120/16.

Враховуючи встановлені судом обставини в контексті приведених правових норм та усталеної судової практики, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки у межах погодженого сторонами договору строку надання позики 30 днів в розмірі 4692,00 грн що відповідає сумі заборгованості по процентах, вказаній в розрахунку, станом на 23 серпня 2020 року.

Отже суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором позики у розмірі 16192,00 гривень, з яких: заборгованості за основною сумою боргу 11500,00 грн, сума заборгованості за відсотками 4692,00 грн.

Згідно частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1460,07 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 546,549, 610, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов товаристваз обмеженоювідповідальністю «Сіроко фінанс» «задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанс» (адреса місця знаходження: вул. Митрополита Василя Липківського, 45, офіс 510А м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 42827134) 16192 (шістнадцять тисяч сто дев`яносто дві) грн 00 коп заборгованості за договором позики, 1460 (одна тисяча чотириста шістдесят) грн 07 коп судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Кірічук