Ухвала суду № 128412598, 25.06.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 343/791/25

Провадження № 2/161/3831/25

У Х В А Л А

про передачу цивільної справи за підсудністю

25 червня 2025 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ЧернякВ.В., вивчивши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 30.05.2025 року справу було прийнято до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику учасників.

10.06.2025 року на адресу суду надійшла заява відповідача в якій вона зазначає про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі статті 7 Кодексу України з процедури Банкрутства, та статті 255 ЦПК України. В обґрунтування вимог вказано, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.03.2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.03.2025 року у справі 903/224/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючого реструктуризацією боргів боржника.

Частиною першоюстатті 19 ЦПК України, визначено цивільну юрисдикцію загальних судів, згідно якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ,розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, відповідно до якої спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Відповідно до ч.3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Таким чином, норми Кодексу України з процедур банкрутства та ГПК України передбачають концентрацію та вирішення всіх спорів у межах справи про банкрутство того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа, задля судового контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Із винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов`язуються певні правові наслідки, зокрема: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, тощо.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи аналогічне питання у справі № 607/6254/15-ц, у своїй постанові від 15.01.2020 року зазначила, що «зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства…Закриття провадженняу цивільнійсправі єнеприпустимим,оскільки такідії перешкоджаютьпозивачу удоступі доправосуддя таунеможливлюють захистйого прав у господарському процесі у повному обсязі».

Відтак, суд не може погодитися з клопотанням представника відповідача про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі.

Таким чином, підстави для закриття провадження у справі згідно ч. 1 ст. 255 ЦПК України відсутні.

Однак, оскільки ОСОБА_1 з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність перебуває в особливому правовому режимі, внаслідок змін у правовому статусі відповідача, - справа належить до виключної підсудності господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність.

Згідно з пунктом 1 ч.1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з ч.9 статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне передати розглядувану цивільну справу за підсудністю до Господарського суду Волинської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 10, 30, 31, 260-261, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передати за підсудністю до Господарського суду Волинської області (43010, Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі 54А).

Передачу справи здійснити на підставі цієї ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали суду складено 25 червня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк