Ухвала суду № 128410000, 25.06.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/9845/25

Номер провадження:1-кп/521/1566/25

УХВАЛА

25червня 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні №521/9845/25 відносно:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зугдіді, громадянина Грузії, грузина, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, без місця реєстрації на території України, раніше судимого, та відносно якого до Київського районного суду м. Одеси направлено обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України, який перебуває на розгляді,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.

Під час підготовчого судового засідання прокурор висловила думку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленою про дату та час судового засідання, не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши обвинувальний акт, разом із додатками, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження підсудне Хаджибейському районному суду м. Одеси відповідно до ст ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження немає, обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, у зв`язку із чим кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Крім цього, прокурором було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що є об`єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу останній матиме можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 з приводу питання про продовження строку застосування відносно нього запобіжного заходу висловлюватися не бажав.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виглядітримання підвартою строком на 60 днів. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIКПК України.

Згідно положень ст. 177 КПК України, метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 199КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

Так, у своєму клопотанні прокурор зазначає, що метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зокрема, доказами на обґрунтування ризику, передбаченого п.1ч.1ст.177КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене відносно обвинуваченого у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від суду.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, на наявність ризику, передбаченого п.5ч.1ст.177КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) вказує той факт, що обвинувачений ніде не працює, не має законного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення корисливих злочинів із метою отримання коштів для забезпечення власного проживання.

Крім того, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на розгляді Київського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України, та на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває ще один обвинувальний акт за ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,що також свідчить про наявність ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, враховуючи те, що у обвинуваченого відсутність міцні соціальні зв`язки, він є громадянином іншої держави, у останнього відсутнє постійне місце проживання на території м. Одеси, останній може залишити територію м. Одеси та безперешкодно переїхати до іншого населеного пункту.

Будь яких підстав для зміни чи скасування обраного до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час розгляду клопотання прокурора судом не встановлено.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей.

Обставин, які є перешкодою для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбаченихч. 4 ст. 183 КПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17.02.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень.

Однак, обвинувачений ОСОБА_4 не виконав покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме переховувався від органу досудового розслідування та суду, тому ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06.06.2025 відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Враховуючи вищевикладене та положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314-315, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовийрозгляд напідставі обвинувальногоакту тадоданих донього документівза обвинуваченням ОСОБА_4 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України, на 09 годину 00 хвилин 01 липня 2025 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Хаджибейського районного суду м. Одеси за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.

Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 23.08.2025 включно.

Розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 його процесуальних обов`язків, не визначати.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_8