Ухвала суду № 128409553, 25.06.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5477/25

Провадження №1-кс/751/1485/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова

ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,

слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270000000565 від 17 червня

2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Магдебург Німеччина, громадянки України, маючої перший рівень вищої освіти з освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю харчові технології та інженерія, проживаючої сім`ю без реєстрації шлюбу, військовослужбовця, начальника їдальні господарського взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, ВСТАНОВИВ:

23 червня 2025 року заступник начальника відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся з клопотанням, погодженим Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосуваннязапобіжного заходуу виглядізастави щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

Із клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025270000000565 від 17 червня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що особа, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, будучи військовою службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські службові обов`язки, діючи всупереч інтересам служби та вимогам Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 16 липня 1997 року № 300, під час проходження військової служби усвідомлював, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 харчуються в їдальні не в повному складі та є можливість створення штучного надлишку продуктів харчування, після отримання їх з продовольчого складу військової частини НОМЕР_2 , шляхом фактично закладення в котел менше продуктів від кількості, вказаної у первинних бухгалтерських документах, у зв`язку із чим у останнього, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше

29 червня 2025 року, виник злочинний умисел на привласнення іншого військового майна у вигляді продуктів харчування з метою подальшої їх реалізації та отримання незаконного прибутку.

З метою реалізації свого злочинного умислу, особа, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, усвідомлюючи, що він одноособово не зможе реалізувати свій злочинний умисел, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 29 червня 2025 року, вирішив залучити до його здійснення начальника їдальні господарчого взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 .

У період часу з 29 червня 2025 року по 27 січня 2025 року особа, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_5 вчинили умисні корупційні злочини проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану.

У результаті тривалої злочинної діяльності особи, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_5 , яка виразилася в багаторазовому привласненні військовими службовими особами із зловживанням службовим становищем іншого військового майна у вигляді продуктів харчування, в умовах воєнного стану, державі заподіяно шкоду сукупно в розмірі 482151 гривні 14 копійок, що являється істотною шкодою.

В обґрунтування клопотання слідчий указує на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, до якого законодавчо обмежено застосування положень статей 69, 75 КК України. На даний час існує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_5 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити і спотворити документи щодо належності продуктів харчування, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, з метою схилення до дачі неправдивих показань у цьому кримінальному проваджені або іншим чином вплинути на них, продовжити злочинну діяльність, необхідно застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить

242 240 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор висловив доводи на підтримання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з посиланням на обставини, викладені у клопотанні, і на матеріали, які були долучені до клопотання, та просив його задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_5 тривалий час вчиняла корисливе корупційне кримінальне правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів. Указав на обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 , та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням того, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025270000000565 від 17 червня 2025 року завершено

25червня 2025року,на підтвердженнячого прокурору судовомузасіданні надаввідповідні повідомленняпро завершеннядосудового розслідуванняпідозрюваній ОСОБА_5 та їїзахиснику адвокату ОСОБА_6 ,прокурор уточниввимоги клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядізастави тапросив застосуватидо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, покласти на неї обов`язки, передбачені

ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити строк дії зазначених обов`язків два місяці, а в разі здійснення прокурором в межах вказаного строку дій, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, до вирішення питання судом про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу під час проведення підготовчого судового провадження.

Обґрунтовуючи розмір застави, прокурор указав на те, що 242240гривень це фактично половина заподіяної шкоди згідно з підозрою.

У судовому засіданні слідчий підтримав таку позицію прокурора.

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, вважали його необґрунтованим і просили залишити без задоволення.

Захисник звернув увагу слідчого судді на те, що досудове розслідування закінчено і про застосування запобіжного заходу до підозрюваної

ОСОБА_5 на даній стадії не може йти мови взагалі. Зазначив, що змінена підозра ОСОБА_5 оголошена 20 червня 2025 року і лише через п`ять днів 25 червня 2025 року вже повідомлено про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування, у зв`язку з чим у сторони захисту не було часу для підготовки до захисту і подачі клопотань. Вважає, що ризики, заявлені у клопотанні про застосування запобіжного заходу, нічим не підтверджені та носять характер припущення. Зокрема, указав на те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем і проходить військову службу, а тому не може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, за рік розслідування основного кримінального провадження, з якого були виділені матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_5 в окреме провадження, вона не знищила жодного доказу, хоча мала таку можливість, розслідування закінчено і впливу на свідків не може бути, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, а тому твердження, що вона може вчиняти інші кримінальні правопорушення є безпідставними.

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні також зазначили, що розмір застави, яку просять визначити у клопотанні, є занадто великим для ОСОБА_5 , вона внести таку заставу не зможе, оскільки заробітна плата її становить 22800 гривень, з яких вона 8000 гривень витрачає на оренду житла та ще додатково сплачує комунальні платежі, на підтвердження чого надали копію договору оренди житла від 01 листопада 2024 року та в матеріалах клопотання міститься довідка про доходи ОСОБА_5 . Крім того, ОСОБА_5 вказала на те, що має хворого батька, який є інвалідом 3 групи і який потребує її допомоги, про що в судовому засіданні стороною захисту також були надані відповідні документи на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Захисник, у тому числі, звернув увагу слідчого судді на обставини вручення зміненої підозри ОСОБА_5 20 червня 2025 року, оскільки остання перебувала на стаціонарному лікуванні в госпіталі і не могла брати участь у слідчих та процесуальних діях.

Разом з цим, захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні подав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді передання на поруки. Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник зазначає, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, не ухилялася від органів досудового розслідування, має місці соціальні зв`язки та не створює загрозу суспільству. Зазначив, що її готові взяти на поруки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які належним чином ознайомлені зі змістом підозри, а також із відповідальністю за порушення умов поруки.

Підозрювана ОСОБА_5 підтримала таку позицію свого захисника та його клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

У судовому засіданні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , подали слідчому судді зави про бажання взяти ОСОБА_5 на поруки.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначив, що він є командиром роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, бездоганну репутацію і повагу військовослужбовців.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначив, що він є командиром господарчого взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, бездоганну репутацію і є найближчим керівником до ОСОБА_5 .

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначила, що вона є найманим працівником ЗСУ психологом військової частини НОМЕР_3 , перебуває у відпустці по догляду за дитиною, ОСОБА_5 її подруга, її чоловік, який зник безвісти проходив службу разом з

ОСОБА_5 .

Слідчий суддя роз`яснив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється

ОСОБА_5 та яке покарання передбачено за його вчинення, обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання.

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник адвокат ОСОБА_6 додатково зазначили, що ОСОБА_5 виконувала вказівки начальника тилу особи, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, тих коштів, про які йдеться у підозрі вона не отримувала, під час обшуку у неї не було виявлено та вилучено ні продуктів харчування, ні грошей, отриманих від продажу таких продуктів харчування, весь час досудового розслідування ОСОБА_5 належно виконувала всі процесуальні обов`язки.

Прокурор та слідчий заперечили проти задоволення клопотання захисника про обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Вивчивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до такого висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків (ч. 3 ст. 182 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст.177КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження №12025270000000565 від 17 червня 2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у привласненні військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем іншого військового майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

Згідно з наданою в судовому засіданні прокурором постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 17 червня 2025 року та додатком з переліком виділених матеріалів, матеріали щодо ОСОБА_5 були виділені в окреме провадження з кримінального провадження №42024272300000433 від 22 серпня 2024 року.

17 червня 2025 року в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42024272300000433 від 22 серпня 2024 року

ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

20 червня 2025 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, в рамках досудового розслідування виділеного кримінального провадження №12025270000000565 від 17 червня 2025 року.

Слідчий суддя враховує посилання захисника на обставини вручення

20 червня 2025 року підозри ОСОБА_5 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні в госпіталі.

Згідно з наявним в матеріалах провадження листом командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_5 з моменту початку стаціонарного лікування у військовій частині НОМЕР_4 проходить лікування цілодобово виключно в приміщенні шпиталю під постійним динамічним наглядом медичного персоналу. За станом свого здоров`я ОСОБА_5 може приймати участь у проведенні слідчих та процесуальних дій як в приміщенні шпиталю, так і за межами військового шпиталю військової частини НОМЕР_4 . Дата виписки із шпиталю 21 червня 2025 року.

Слідчий суддя також враховує надані захисником в судовому засіданні медичні документи про стан здоров`я ОСОБА_5 .

Щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» та «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, містяться у зібраних органом досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказах, у тому числі: - протоколі обшуку від 27 січня 2025 року за місцем проживання ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 ; - протоколі обшуку від 27 січня 2025 року автомобіля марки «TOYOTA PRADO» з державним номерним знаком НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_13 ; - протоколі обшуку від 27 січня 2025 року в їдальні військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 ; - протоколах допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; - протоколі огляду речей та документів від

28 січня 2025 року; - протоколі затримання ОСОБА_13 від 27 січня

2025 року; - деклараціях виробника, які підтверджують належність продуктів харчування, що вилучені у ході обшуку автомобіля «TOYOTA PRADO» з державним номерним знаком НОМЕР_5 , поставлених до військової частини НОМЕР_2 ; - протоколах за наслідками проведення негласних слідчих розшукових дій; - речових доказах.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена

ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до особи запобіжного заходу є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують особу останньої, її вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, майновий стан та стан здоров`я.

Слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованого кримінального правопорушення, на дані про особу підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та таким чином перешкоджати встановленню істини у справі, з огляду на що, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_5 розміру застави слідчий суддя наряду з положеннями статей 182 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» та «Мангурас проти Іспанії», де високий суд зазначив, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_5 , дані про її особу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених

ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов`язків.

Що стосується посилання захисту про неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_5 на даній стадії, то слідчий суддя вважає їх безпідставними.

Так, в ході судового розгляду клопотання встановлено, що 25 червня 2025 року стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування і надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Сторона захисту не заперечувала зазначені обставини.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. У Параграфі 1 Глави 24 КПК України розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.

Крім того, закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові етапи: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

При цьому, кримінальний процесуальний закон не містить застережень щодо того, що такий строк має обов`язково враховуватись в строк, який обчислюється відповідно до вимог ст. 219 КПК України. Невключення у строки, передбачені цією статтею строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не свідчить про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить застережень щодо можливості або неможливості застосування до особи запобіжного заходу у вигляді застави та покладення на особу обов`язків, передбачених

ч. 5 ст. 194 КПК України, в період, визначений ч. 5 ст. 219 КПК України.

Отже, зважаючи на, те що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено і сторонам надано доступ до ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, не включається у строки, визначені

ст. 219 КПК України, підстав обмежувати строк дії покладених на підозрюваному ОСОБА_5 обов`язків строком досудового розслідування не вбачається, тому їх строк слід визначити відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, а в разі здійснення прокурором в межах вказаного строку дій, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, до вирішення питання судом про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу під час проведення підготовчого судового провадження, що не може перевищувати 25 серпня 2025 року, що буде відповідати вимогам КПК України.

Крім того, варто зазначити, що у даному конкретному випадку застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді застави є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

При цьому слідчий суддя вважає, що підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі у виді особистої поруки, про що порушено питання у клопотанні захисника ОСОБА_6 , відсутні, в даному випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу не перевищує суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції», «Маріянчук та інші проти України».

За таких обставин у задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слід відмовити.

Доведеність винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.

Керуючись статтями 176-178, 180, 182, 184, 186, 193-196, 205, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270000000565 від 17 червня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити.

Застосувати допідозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить

242 240 гривень, яка може бути внесена як підозрюваною, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану

ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним процесуально вмотивованим викликом;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 ;

-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, у разі наявності, паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії зазначених обов`язків у межах строку, передбаченого ч. 7 ст. 194 КПК України, а в разі здійснення прокурором в межах вказаного строку дій, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, до вирішення питання судом про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу під час проведення підготовчого судового провадження, що не може перевищувати 25 серпня 2025 року.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1