Ухвала суду № 128409239, 18.06.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/2994/24

н/п 1-в/766/405/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника Фонду державного майна України- ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні клопотання Фонду державного майна України про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 15.08.2023 року за №22023000000000813 за обвинуваченням ОСОБА_5 11.07.1966 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 15.08.2023 року за №22023000000000813 за обвинуваченням ОСОБА_5 11.07.1966 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні судом 21 квітня 2025 року постановлено вирок.

Зокрема , зазначеним вироком, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України та призначено їй покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності на строк 15 років та з конфіскацією усього належного їй майна.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2023, а саме на :

- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 36,04 кв.м, житловою площею - 18,02 кв.м;

- двокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 47,5 кв.м, житловою площею - 29,5 кв.м;

- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею - 70,1 кв.м, житловою площею - 68,1 кв.м;

- трикімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею - 56,2 кв.м, житловою площею - 41,4 кв.м. залишено в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна, як покарання.

Фонд державного майна України звернулися з клопотанням про скасування арешту на майно накладеного в рамках цього кримінального провадження, а саме просили скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2023 року у справі № 761/27857/23, на:

- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 36,04 кв.м, житловою площею - 18,02 кв.м;

- двокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 47,5 кв.м, житловою площею - 29,5 кв.м;

- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею - 70,1 кв.м, житловою площею - 68,1 кв.м;

- трикімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею - 56,2 кв.м, житловою площею - 41,4 кв.м;

Скасувати заборону на користування, володіння та розпорядження вказаним майном встановлену ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2023 у справі №761/27857/23.

Вказали, що рішенням Вищого антикорупційного суду України від 20.08.2024 у справі №991/7122/24 (рішення набрало законної сили 29.08.2024), позовну заяву Міністерства юстиції України до ОСОБА_5 задоволено та застосовано до ОСОБА_5 , санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».

Стягнуто у дохід держави активи, зокрема:

- двокімнатну квартиру загальною площею 47,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реестраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1017743865101);

- трикімнатну квартиру загальною площею 56,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 16865732);

- квартиру загальною площею 36,04 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2291408665101);

- квартиру загальною площею 70,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 340022665101).

Частиною третьою статті 5-1 Закону України «Про санкції» передбачено, що рішення суду про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 цього Закону, в день набрання ним законної сили надсилається Фонду державного майна України для визначення порядку та способу його виконання.

Активи, щодо яких ухвалено рішення про застосування такої санкції, підлягають передачі Фонду державного майна України протягом п?яти робочих днів з дня набрання законної сили вищезазначеним рішенням суду.

Фонд державного майна України здійснює управління такими активами, а також здійснює реалізацію таких активів, якщо вони належать резидентам держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Грошові кошти, отримані в результаті реалізації таких активів, зараховуються до Державного бюджету України спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об?єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об?єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Фонд відповідальний перед Президентом України. Діяльність Фонду державного майна України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» до основних завдань Фонду державного майна України належать:

1) реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

2) організація виконання Конституції та законів України, актів

Президента України і Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства та здійснення контролю за їх виконанням,

3) управління об?єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України;

4) захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України;

5) здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління;

6) державне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав

та професійної оціночної діяльності;

7) сприяння процесу демонополізації економіки і створенню умов для конкуренції виробників;

8) співробітництво з міжнародними організаціями у реалізації державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна у межах покладених на нього повноважень, управління корпоративними правами держави, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Повноваження Фонду як державного органу приватизації та органу управління об?єктами державної власності визначені положеннями законів України «Про Фонд державного майна України», «Про управління об?єктами державної власності», «Про приватизацію державного і комунального майна».

Так, відповідно до рішення Вищого антикорупційного суду від 20.08.2024 судом досліджувався витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22023000000000813 від 15.08.2023, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2023 у справі №761/27857/23 про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 , обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22023000000000813 від 15.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 111-1 КК України.

Так відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру судових рішень обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №22023000000000813 надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області.

У вказаному кримінальному провадженні судом 21 квітня 2025 року постановлено вирок.

Зокрема , зазначеним вироком, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України та призначено їй покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності на строк 15 років та з конфіскацією усього належного їй майна.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2023, а саме на :

- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 36,04 кв.м, житловою площею - 18,02 кв.м;

- двокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 47,5 кв.м, житловою площею - 29,5 кв.м;

- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею - 70,1 кв.м, житловою площею - 68,1 кв.м;

- трикімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею - 56,2 кв.м, житловою площею - 41,4 кв.м. залишено в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна, як покарання.

Але відповідні активи стягнуті в дохід держави відповідно до вказаного рішення Вищого антикорупційного суду та є власністю держави в особі Фонду державного майна України та не можуть бути повторно стягнуті чи реалізовані іншими особами.

Враховуючи те, що арешт вищевказаного майна є перешкодою для подальшого виконання рішення Вищого антикорупційного суду України у судовій справі № 991/7122/24, а також є перешкодою для здійснення Фондом державного майна України управління, розпоряджання таким майном яке було стягнуто в дохід держави, Фондом вирішено звернутися до судді який виніс вирок щодо ОСОБА_5 з клопотанням щодо скасування арешту на таке майно.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже арешт може бути скасовано у випадку, якщо відповідна особа доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зважаючи на те, що у кримінальному провадженні №42022000000000593 Фонд державного майна України не є особою, щодо якої було застосовано відповідний арешт, а відповідне майно стягнуто в дохід держави відповідно до Закону України «Про санкції», Фонд, у свою чергу, є власником даного майна. Тому, з метою виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 20.08.2024 у справі №991/7122/24, вважаємо, що в подальшому у застосуванні цього заходу у виді арешту на майно відпала потреба

Представник Фонду державного майна України у судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав вказаним у ньому.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказавши на те, що клопотання про скасування арешту на майно подане неналежним заявником, оскільки Фонд державного майна України не є власником цього майна, скасування арешту на майно створить загрозу втрати контролю над майном і надасть потенційну можливість засудженій чи її представникам розпорядитися майном, у вироку суду вже вирішено питання щодо арешту на зазначене майно.

Заслухавши представника заявника та прокурора , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку , що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2023 року в рамках даного кримінального провадження з метою забезпечення можливої конфіскації майна накладено арешт на майно обвинуваченої ОСОБА_5 а саме на :

- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 36,04 кв.м, житловою площею - 18,02 кв.м;

- двокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 47,5 кв.м, житловою площею - 29,5 кв.м;

- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею - 70,1 кв.м, житловою площею - 68,1 кв.м;

- трикімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею - 56,2 кв.м, житловою площею - 41,4 кв.м; , шляхом накладення заборони на користування володіння та розпорядження вказаним майном.

Вказаний захід забезпечення кримінального провадження застосовано судом з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна, визначеного санкцією інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, запобіганню реальній можливості відчуження цього майна.

Рішенням Вищого антикорупційного суду України від 20.08.2024 у справі №991/7122/24 , позовну заяву Міністерства юстиції України до ОСОБА_5 задоволено та застосовано до ОСОБА_5 , санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».

Стягнуто у дохід держави активи, зокрема:

- двокімнатну квартиру загальною площею 47,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реестраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1017743865101);

- трикімнатну квартиру загальною площею 56,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 16865732);

- квартиру загальною площею 36,04 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2291408665101);

- квартиру загальною площею 70,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 340022665101).

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст.533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Як вже вказувалося, вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2025 року арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2023, а саме на :

- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 36,04 кв.м, житловою площею - 18,02 кв.м;

- двокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 47,5 кв.м, житловою площею - 29,5 кв.м;

- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею - 70,1 кв.м, житловою площею - 68,1 кв.м;

- трикімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею - 56,2 кв.м, житловою площею - 41,4 кв.м. залишено в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна, як покарання.

Отже, у вироку суду вже вирішено питання щодо арешту на зазначене майно та скасування арешту на нього, як про це просить заявник, буде фактично зміною вироку суду, що не входить до повноважень суду першої інстанції.

За таких обставин, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 174, 372, 376 КПК України, -

постановив:

У задоволенні клопотання Фонду державного майна України про скасування арешту на майно- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1