Постанова № 128407793, 25.06.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/6607/25

н/п 3/766/3160/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2025року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про військове адміністративне правопорушення, передбаченеч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ізмаїла Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за мобілізацією в/ч НОМЕР_2 ,-

встановив:

ОСОБА_1 , 25.04.2025 року близько 10-30 год., будучи мобілізованим військовослужбовцем, в умовах особливого періоду (воєнного стану), був виявлений у АДРЕСА_2 , на території тимчасової дислокації в/ч НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, після чого останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Алконт», від проходження огляду на визначення стану сп`яніння останній відмовився, про що свідчить Акт відмови за №44.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме:відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинена в умовах особливого періоду.

В судові засідання, призначені на 21.05.2025, 24.06.2025 ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток, смс-повідомлень (підтвердження які наявні в матеріалах справи), та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Херсонського міського суду Херсонської області.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Відсутність правопорушника, під час розгляду адміністративних матеріалів, за жодних обставин не може виступати, як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.

З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 , до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення ОДХ №270 від 25.04.2025, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 , 25.04.2025 року адміністративного правопорушення;

- актом відмови огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу №44 від 25.04.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , відмовився пройти огляд на визначення стану сп`яніння ;

- поясненнями ОСОБА_2 від 25.04.2025 року, відповідно до яких вбачається, що 25.04.2025 року під час перевірки особового складу в пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 був виявлений матрос ОСОБА_1 з ознаками сп`яніння, близько 11-00 год., того ж дня матроса ОСОБА_1 направлено для проходження огляду до підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_3 , де в його присутності останній від проходження огляду на визначення стану сп`яніння відмовився ;

-аналогічними поясненнями ОСОБА_3 від 25.04.2025 року;

- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 03.04.2025 року за №95;

- військовим квитком серії НОМЕР_3 ;

- заявою про визнання вини та розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який востаннє продовженоЗаконом №4220-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», строком з 05:30 години 08.02.2025 на 90 діб, до 09.05.2025.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266-1 КУпАП). Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 266-1 КУпАП).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2023 №32 затверджено Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 8 Порядку військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду (п. 11 Порядку).

Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 172-20 КУпАП, яке було вчинено в умовах особливого періоду.

Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 172-20 КУпАП, та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. ст.38,247 КУпАП, враховуючи правила, визначені ч. 2ст. 33 КУпАП, приходжу до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальних межах визначених санкцією статті.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПу разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.

Однак, в силу п. 12ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Таким чином, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 33, 34, ч. 3 ст. 172-20, ст.ст.251, 256, 283, 284 КУпАП -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ізмаїла Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за мобілізацією в/ч НОМЕР_2 ,визнати винниму вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 172-20 КУпАПта накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розміріоднієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить17 000 грн.(сімнадцять тисяч гривень).

(Номер рахунку (IBAN): UA668999980313010106000021451,ОдержувачГУК у Херсонській обл./Херсонській ра-он 21081100,Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37959517,Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом10 (десяти) днівз дня винесення постанови..

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

СуддяВ. Е. Дорошинська