Рішення № 128397837, 25.06.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2025 року Справа № 480/9224/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа - ОСОБА_2 , і просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не призупинення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю спору щодо права на виплату одноразової грошової допомоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України призупинити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , призначену у зв`язку зі смертю його сина - військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 584/661/24.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 16.12.2023 через отримані ушкодження внаслідок військових дій, спричинених іншими видами вибухів та уламків загинув син позивачки військовослужбовець ОСОБА_3 , який був сином також третьої особи ОСОБА_2 . Крім батьків загиблий мав брата ОСОБА_4 , 1990 р.н. та сестру ОСОБА_5 , 2008 р.н. Дружини (у т.ч. цивільної), дітей, утриманців ОСОБА_3 не мав.

16.08.2024 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 (матері) та ОСОБА_2 (батьку) одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000,00 гривень в рівних частках кожному.

Разом із тим, у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває справа № 581/664/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, усунення ОСОБА_2 від права на отримання одноразової грошової допомоги.

11.10.2024 ОСОБА_1 подала до Міністерства оборони України заяву про незаконність виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , оскільки існує спір про право на призначення і виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги; просила зупинити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 .

На думку позивача, викладене мало слугувати підставою для призупинення виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, але перша частина коштів ОСОБА_2 була виплачена після відкриття провадження 16.09.2024 у справі №581/664/24, що є порушенням вимог ст.. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Про наявність судового спору між позивачем та третьою особою відповідач Міністерство оборони України обізнано, оскільки приймає участь у справі №581/664/24, отримує всі процесуальні документи через підсистему «Електронний суд».

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975 органами, які уповноважені здійснювати виплату одноразової грошової допомоги є обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому у разі наявності вищезазначених обставин Міноборони не здійснює призупинення виплати одноразової грошової допомоги.

Крім того, зазначає, що на виконання рішення 16.08.2024 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо виплати ОСОБА_1 (матері) та ОСОБА_2 (батьку) одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000,00 гривень в рівних частках кожному, перша частина одноразової грошової допомоги в сумі 1 500 000,00 гривень на банківський рахунок ОСОБА_1 надійшла 02.10.2024. Друга частина в сумі 150 000,00 гривень надійшла 12.10.2024. Аналогічно, зазначені суми грошових коштів в ці дні надійшли і батьку загиблого ОСОБА_2 . Залишок невиплаченої одноразової грошової допомоги має бути виплачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рівними частинами щомісяця протягом наступних трьох років.

Щодо звернення ОСОБА_1 до суду із вимогою встановлення факту ухиляння ОСОБА_2 від виконання обов`язку щодо утримання свого сина ОСОБА_3 за його життя у період часу з 01.02.2003 по 30.07.2014 та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідач зазначає, що Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232, затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі по тексту Порядок № 45).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві .

При цьому, пунктом 2-3 наведеної Постанови установлено, що допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, а днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть, тобто 16.12.2023.

Таким чином, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку як батьку так і матері загиблого, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги - а саме 16.12.2023.

В свою чергу, позивачка у позовній заяві зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» №3515-ІХ від 09.12.2023 року внесені зміни до у т.ч. Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині усунення від права на отримання одноразової грошової допомоги деяких категорій осіб. Вказані зміни набрали чинності 29.03.2024 року.

Відповідач зазначає, що відповідні зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не можуть бути застосовані до порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки, порядок яким необхідно керуватися є дата, зазначена у свідоцтві про смерть військовослужбовця, а саме 16.12.2023.

Більш того, навіть якщо застосовувати до спірних правовідносин редакцію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яку посилається позивачка, то позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що позивачкою не надано доказів наявності рішення суду, яке набрало законної сили про встановлення факту ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Крім того, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975 органами, які уповноважені здійснювати виплату одноразової грошової допомоги є обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому у разі наявності вищезазначених обставин Міноборони не здійснює призупинення виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, є очевидним, нормативно обґрунтованим та доведеним те, що при наявних фактичних обставинах справи будь-яка протиправність у діяльності Міністерства оборони України у відношенні позивача виключається, а тому позовні вимоги до Міністерства оборони України є необґрунтованими, безпідставними, помилковими та такими, що не підлягають задоволенню.

Звертають увагу суду, що відповідно до абзацу дванадцятого пункту 2 Постанови № 168 якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами, а отже відповідні питання між позивачкою та ОСОБА_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги повинні вирішуватися за взаємною згодою або в судовому порядку між ними.

Щодо зобов`язання прийняти рішення про призупинення виплати одноразової грошової допомоги зазначає, що позовна вимога про зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призупинення виплати одноразової грошової допомоги є втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та не підлягає задоволенню.

Від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що 23.09.2024 позивач, через представника, звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, якою довела до відома відповідача, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває справа № 581/664/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, усунення особи від права на отримання одноразової грошової допомоги.

11.10.2024 ОСОБА_1 подала до Міністерства оборони України заяву про незаконність виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , оскільки між сторонами існує спір про право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги; просила зупинити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповідь позивачу від 17.01.2025 вих. № 11/747, якою повідомлено, що після надходження фінансування і на підставі наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.09.2024 № 797 та від 09.10.2024 № 864 у жовтні 2024 року ОСОБА_1 здійснено виплату частини призначеної одноразової грошової допомоги на загальну суму 1 650 000,00 грн.

В грудні 2024 року кошти для виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили, фінансування було призупинено до закриття провадження у справі № 581/664/24.

04.10.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.09.2024 № 797, було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови № 168, у рівних частках по 1 500 000,00 грн. окремо кожному, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.10.2024 № 2756.

12.10.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.10.2024 № 864, було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови № 168, у рівних частках по 150 000,00 грн. окремо кожному, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.10.2024 № 2909.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.11.2024 № 953 «Про виплату одноразової грошової допомоги», у зв`язку з відкриттям провадження по справі № 480/9224/24 щодо призупинення виплати одноразової грошової допомоги до набрання законної сили рішення суду по справі № 584/661/24, визначено кошти, належні до виплати ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за протоколом комісії Міністерства оборони України від 16.08.2024 № 190/168, зарахувати на депонований рахунок ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В подальшому кошти для виплати спірної одноразової грошової допомоги від забезпечувального фінансового органу на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили, сторонам не виплачувалися.

Позивач просить призупинити виплату ОГД батьку загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , у зв`язку з наявністю спору між особами, які мають право на призначення і виплату такої допомоги.

В той же час, положеннями Закону № 2011-ХІІ не визначено, що за наявності спору між особами виплата допомоги зупиняється конкретній особі з числа отримувачів за заявою інших осіб. Отже, виплата допомоги до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили має бути зупинена всім членам сім`ї загиблого, яким така допомога була призначена.

Щодо повноважень щодо призупинення здійснення спірної виплати зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України нижчого (третього) рівня, має самостійний баланс, знаходиться на казначейському обслуговуванні та фінансується з державного бюджету; не має альтернативних джерел фінансування.

Згідно із п. 6 ст. 16-3 Порядку № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Зі змісту Порядку № 45 вбачається, що виплата коштів одноразової грошової допомоги залежить від підготовки Департаментом соціального забезпечення МОУ проєктів розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги; відкриття асигнувань для виплати ОГД і надання Командуванням Сухопутних військ ЗСУ Державній казначейській службі України розподілу відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

До дня надходження відповідних бюджетних асигнувань від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня у ІНФОРМАЦІЯ_4 не виникає обов`язку видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги і проведення спірної виплати.

Зважаючи на приписи Порядку № 45, у будь-якому випадку рішення про призначення, відмову у призначенні, призупинення виплати одноразової грошової допомоги, повернення документів на доопрацювання приймається головним розпорядником бюджетних коштів Комісією Міністерства оборони України.

ІНФОРМАЦІЯ_5 не допущено протиправної бездіяльності у формі неприйняття рішення чи нездійснення юридично значимих й обов`язкових дій, пов`язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови № 168, батькам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 в період дії воєнного стану військовослужбовця ОСОБА_3 .

Зазначає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_4 були здійснені у відповідності до чинного законодавства України та керівних документів, а тому просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається про те, що позивач не оскаржує процедуру чи розмір призначеної одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 ні в межах даної справи, ні в межах справи №480/9224/24, але МОУ повинно призупинити виплату такої допомоги третій особі до розгляду справи №584/661/24. Крім того, МОУ повинно здійснювати відповідний контроль за діяльністю ТЦКтаСП.

Від третьої особи ОСОБА_2 письмових пояснень до суду надано не було, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.43).

Ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. За клопотанням позивача судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступного.

16.12.2023 через отримані ушкодження внаслідок військових дій, спричинених іншими видами вибухів та уламків загинув військовослужбовець ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 був сином позивачки ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачаем - МОУ, крім батьків загиблий мав брата ОСОБА_4 , 1990 р.н. та сестру ОСОБА_5 , 2008 р.н.

Дружини (у т.ч. цивільної), дітей, утриманців ОСОБА_3 не мав.

16.08.2024 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 (матері) та ОСОБА_2 (батьку) одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000,00 гривень в рівних частках кожному.

Як зазначає представник Міністерства оборони України перша частина одноразової грошової допомоги в сумі 1 500 000,00 гривень на банківський рахунок ОСОБА_1 надійшла 02.10.2024 року. Друга частина в сумі150 000,00 гривень надійшла 12.10.2024 року. Тому аналогічні суми грошових коштів в ці дні надійшли і ОСОБА_2 . Залишок невиплаченої одноразової грошової допомоги має бути виплачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рівними частинами щомісяця протягом наступних трьох років.

ОСОБА_1 звернулась до суду з проханням встановити факт ухиляння ОСОБА_2 від виконання обов`язку щодо утримання свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за його життя у період часу з 01.02.2003 року по 30.07.2014 рік та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на отримання одноразової грошової допомоги.

Як зазначає відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 23.09.2024 позивач, через представника, звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, якою довела до відома відповідача, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває справа № 581/664/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, усунення особи від права на отримання одноразової грошової допомоги.

11.10.2024 ОСОБА_1 подала до Міністерства оборони України заяву про незаконність виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , оскільки між сторонами існує спір про право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги; просила зупинити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповідь позивачу від 17.01.2025 вих. № 11/747, якою повідомлено, що після надходження фінансування і на підставі наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.09.2024 № 797 та від 09.10.2024 № 864 у жовтні 2024 року ОСОБА_1 здійснено виплату частини призначеної одноразової грошової допомоги на загальну суму 1 650 000,00 грн.

В грудні 2024 року кошти для виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили, фінансування було призупинено до закриття провадження у справі № 581/664/24.

04.10.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.09.2024 № 797, було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови № 168, у рівних частках по 1 500 000,00 грн. окремо кожному, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.10.2024 № 2756.

12.10.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.10.2024 № 864, було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови № 168, у рівних частках по 150 000,00 грн. окремо кожному, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.10.2024 № 2909.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.11.2024 № 953 «Про виплату одноразової грошової допомоги», у зв`язку з відкриттям провадження по справі № 480/9224/24 щодо призупинення виплати одноразової грошової допомоги до набрання законної сили рішення суду по справі № 584/661/24, визначено кошти, належні до виплати ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за протоколом комісії Міністерства оборони України від 16.08.2024 № 190/168, зарахувати на депонований рахунок ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В подальшому кошти для виплати спірної одноразової грошової допомоги від забезпечувального фінансового органу на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили, сторонам не виплачувалися.

Позивач зазначає, що МОУ протиправно не призупиняє виплату третій особі ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із чим звернулася до суду із даним позовом та просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не призупинення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю спору щодо права на виплату одноразової грошової допомоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов`язати Міністерство оборони України призупинити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , призначену у зв`язку зі смертю його сина - військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 584/661/24.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей

Згідно з ст. 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», згідно з п. 2 якої сім`ям загиблих осіб, зазначених у п. 1 цієї Постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до абз. 2 п. 2 вказаної Постанови №168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами (абз. 3 п. 2 Постанови №168).

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку (абз. 4 п. 2 Постанови №168).

Крім того, п. 2-1 Постанови №168 КМУ установив, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають. крім іншого, порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232, затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі по тексту Порядок № 45).

Пунктами 1-4-1-7 Порядку №45 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (далі ОДГ), можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.

Також відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей Кабінет Міністрів України Постановою від 25 грудня 2013 року №975 затверджено «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі- Порядок №975).

Пунктом 2 Порядку №975 передбачено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Судом враховується, що станом на час прийняття рішення №190/168 від 16.08.2024 про призначення батьку та матері загиблого сина, пунктом 24 Порядку №975 (в радекції чинній станом на 20.06.2024) було передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначеній одержувачем виплати.

Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Разом із тим, така норма була відсутня в законодавстві, в т.ч. і Порядку №975, а також у Законі №2011-ХІІ, які діяли в редакції, чинній на день виникнення права от отримання ОГД батьком та матір`ю загиблого сина військовослужбовця.

Законом № 3515-IX від 09.12.2023, було доповнено ст.. 16-4 Закону №2011-ХІІ пунктом 2, який набрав чинності 29.03.2024, згідно якого передбачено наступне.

Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Матеріалами справи підтверджується, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області ухвалою суду від 16.09.2024 відкрито провадження у справі №581/664/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Представником позивача надано до матеріалів справи копії уточненої позовної заяви до Вишгородського районного суду Київської області від 10.09.2024 (без підпису позивача/ представника позивача та відміток суду про прийняття такої заяви).

Позивач вважає, що відповідачем порушуються права позивача у зв`язку із бездіяльністю Міністерства оборони України щодо не призупинення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та у зв`язку із чим позивач просить зобов`язати Міністерство оборони України призупинити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 584/661/24.

За змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести, а суд - встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів рішенням суб`єкта владних повноважень.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає, що рішення начебто впливає на його правове становище. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Порушення вимог законодавства рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Правова позиція щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом, як то наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.12.2015 року у справі №21-5361а15 та від 01.12.2015 року у справі №21-3222а15.

У даному спорі позивачем не наведено обґрунтованих мотивів та не надано відповідних доказів, яким чином оскаржувані дії порушують права саме позивача, тобто породжують, змінюють або припиняють його права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, позивач також не зазначає, в чому полягає порушення його законних інтересів.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

За своїм смисловим навантаженням термін «законний інтерес» є тотожним «охоронюваному законом інтересу», оскільки саме законність обумовлює надання інтересу правової охорони.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Ознаки, притаманні законному інтересу, визначені у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004. Поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Розмежовуючи суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони.

Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимось конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

З огляду на вимоги статтей 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Для визначення інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України ознаки. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України; (в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу; (г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності); (д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

У разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи і відмовляє у відкритті адміністративного провадження. Якщо ж очевидних ознак відсутності матеріально-правової зацікавленості на стадії відкриття провадження не встановлено, суд, за наявності інших законних передумов, відкриває провадження. Якщо очевидні ознаки відсутності матеріально-правової зацікавленості виявлені після відкриття провадження, суд має право закрити провадження. Оскільки йдеться про обмеження доступу до судочинства, очевидність відсутності у позивача законного інтересу повинна бути поза межами обґрунтованого сумніву. Якщо такий сумнів є, він повинен тлумачитися на користь позивача, а отже у цьому випадку суд повинен розглянути справу по суті.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

Матеріалами справи підтверджується, що протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 №190/168 матері та батьку загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , було призначено виплату одноразової грошової допомоги у рівних частках, виходячи із загального розміру допомоги 15 000 000 грн. (а.с.16)

Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану було затверджено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39223 (далі Порядок №45).

Порядок № 45 визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів (пункт 1.1 Порядку і умов).

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 45 Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи.

Згідно п. 4.4. Порядку № 45 Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції. В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Згідно Положення Про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

У відповідності до п. 4.5. Порядку № 45 після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_7 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.

Згідно п. 4.7 Порядку № 45 не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань для виплати ОГД готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно п. 4.8. Порядку № 45 виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу (додаток 7) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.

Так, розпорядник бюджетних коштів другого рівня, на підставі розподілу коштів загального фонду (доведеного листами Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України), направляє обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (розпоряднику бюджетних коштів третього рівня) листи (розподіл) для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. До листа додаються списки осіб, яким перераховуються кошти. У списку зазначаються: Прізвище ім`я по батькові, номер протоколу, яка сума призначена, скільки сплачено раніше, та яка сума підлягає до перерахування

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було подано заяву від 23.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також заяву від 11.10.2024 до Міністерства оборони України з питання призупинення ОСОБА_2 виплат одноразової грошової допомоги, до вирішення спору по справі №581/661/24 (а.с.28-32).

Разом із тим, Законом №2011-ХІІ , в редакції чинній з 29.03.2024, не визначено, що за наявності спору між особами виплата допомоги зупиняється конкретній особі з числа отримувачів за заявою інших осіб. Отже виплата допомоги до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили має бути зупинена всім членам сім`ї загиблого, яким така допомога була призначена.

Враховуючи вищезазначені обставини, позовні вимоги, заявлені позивачем в адміністративному позові про визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не призупинення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю спору щодо права на виплату одноразової грошової допомоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов`язати Міністерство оборони України призупинити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , призначену у зв`язку зі смертю його сина - військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 584/661/24, судом визнаються безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також слід зазначити, що відповідно до матеріалів справи вбачається, що 04.10.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.09.2024 № 797, було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови № 168, у рівних частках по 1 500 000,00 грн. окремо кожному, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.10.2024 № 2756.

12.10.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.10.2024 № 864, було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови № 168, у рівних частках по 150 000,00 грн. окремо кожному, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.10.2024 № 2909.

Таким чином ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснені відповідні виплати до подання заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 , при цьому позивачем не оспорюються будь-які рішення, дії чи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Крім того, стосовно вимог про призупинення виплат, суд звертає увагу, що відповідно до письмових пояснень ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідач зазначив, що в грудні 2024 року кошти для виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили, сторонам не виплачувалися, фінансування було призупинено до закриття провадження у справі № 581/664/24.

Матеріалами справи підтверджується, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.11.2024 № 953 «Про виплату одноразової грошової допомоги», у зв`язку з відкриттям провадження по справі № 480/9224/24 щодо призупинення виплати одноразової грошової допомоги до набрання законної сили рішення суду по справі № 584/661/24, визначено кошти, належні до виплати ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за протоколом комісії Міністерства оборони України від 16.08.2024 № 190/168, зарахувати на депонований рахунок ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.86).

Враховуючи зазначене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки права позивача на отримання сум одноразової допомоги на час звернення до суду не порушені.

Слід зазначити, що позивачем не оспорюється та не є предметом розгляду даної справи, судом не досліджується та не надається оцінка правомірності рішення комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визначення розміру загальної суми, яку повинна отримати позивач внаслідок загибелі військовослужбовця, а саме №190/168 від 16.08.2024.

У відповіді на відзив представником позивача зазначається, що позивач не оспорює процедуру чи розмір призначеної одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в межах справи №584/661/24, ні в межах справи №480/9924/24.

Право позивача на отримання суми, визначеної рішенням комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 190/168 від 16.08.2024 (а.с.16), а саме 1/2 частки від суми 15000000 грн. відповідачами не порушено, зазначене рішення є чинним, в установленому порядку не скасовано.

Слід зазначити, що вчинення відповідачами будь-яких дій, які стосуються не позивача, а іншої особи, за наявності чинного, не оспорюваного, не скасованого в установленому порядку рішення комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №190/168 від 16.08.2024, а також із врахуванням прийнятого та чинного наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.11.2024 № 953 «Про виплату одноразової грошової допомоги», а саме щодо призупинення виплати одноразової грошової допомоги до набрання законної сили рішення суду по справі № 584/661/24 у зв`язку з відкриттям провадження по справі № 480/9224/24, жодним чином не порушують право позивача на отримання відповідної суми ОГД, зазначеному у такому рішенні на час звернення до суду.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких вона просила в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, позовні вимоги визнаються такими, що задоволенню не підлягають. За наведеного, підстави для задоволення позовних вимог у суду відсутні.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не призупинення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю спору щодо права на виплату одноразової грошової допомоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; зобов`язати Міністерство оборони України призупинити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , призначену у зв`язку зі смертю його сина - військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 584/661/24 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета