Рішення № 128397356, 25.06.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2025 р. № 400/10107/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачів1. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,провизнання неправомірним та скасування рішення від 08.10.2024 №143250016292 та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.10.2024 року № 143250016292 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначену згідно Закону № 1058-IV на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплачувати пенсію за віком, як державному службовцю, за нормами Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 22.04.2009 року по 30.11 2010 року у Державній податковій інспекції в Ленінському районі м. Миколаєва, з 25.06.2013 року по 21.07.2014 року у Державній фінансовій інспекції в Миколаївській області, з 16.11.2017 року по 12.12.2019 року, з 13.12.2019 року по 01.07.2021 року, з 02.07.2021 року по 13.09.2022 року, з 13.03.2023 року по 17.07.2023 року та з 18.07.2023 року по 19.04.2024 року у митних органах, з дня подання заяви 01.10.2024 року.

Ухвалою від 29.10.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторіни у судове засідання.

В обґрунтування свої вимог позивач зазначила, що після 01.05.2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 вік і страховий стаж.

Відповідачем 1 протиправно відмовлено у зарахуванні періодів роботи позивача в Державній податковій інспекції до стажу державної служби, що позбавляє її права на переведення на пенсію за Законом № 889.

Відповідач 1 відзив на адміністративний позов не надав.

Ухвалу про відкриття провадження отримав через свій електронний кабінет.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 року у справі № 640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.

Відповідач 2 надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на те, що періоди роботи посадових осіб в митних органах на посадах, в період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Оскільки дія Закону № 889 не поширюється на посадових митних органів, тому періоди служби позивача в митних органах не підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Відтак, оскільки присвоєння спеціальних звань та категорій державної служби регулювалися різними законодавчими актами і ці поняття не є тотожними, то для зарахування позивачу періоду роботи в органах державної податкової служби, митних органах немає правових підстав, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

За наявними документами в матеріалах пенсійної справи та додатково наданими документами встановлено, що стаж позивача на посадах віднесених до посад державної служби становить 07 років 05 місяців 07 днів.

Отже, рішення від 08.10.2024 року № 143250016292 є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

01.10.2024 року позивач звернулась до відповідача 2 із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі та раніше за текстом Закон № 889).

Заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яким 08.10.2024 року прийнято рішення № 143250016292 про відмову в переведенні з пенсії за віком згідно із Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889.

Підстава відмови: відсутність необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.

Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон № 889, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі Закон № 3723).

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723 встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом № 889) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, та мають передбачені частиною першою ст. 37 Закону № 3723 вік і страховий стаж.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 822/524/18, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 року у справі № 687/545/17, від 16.12.2021 року у справі № 538/804/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до записів трудової книжки у періоди з 16.11.2017 року по 12.12.2019 року, з 02.07.2021 року по 13.09.2022 року, з 13.03.2023 року по 17.07.2023 року та з 18.07.2023 року по 19.04.2024 року позивач працювала на Миколаївській митниці; 13.12.2019 року по 01.07.2021 року у Чорноморській митниці; з 14.09.2022 року по 10.03.2023 року у Дніпровській митниці.

За періоди роботи в митних органах позивачу присвоювалися спеціальні звання: 16.11.2017 року спеціальне звання інспектора податкової та митної справи III рангу; 16.11.2019 року спеціальне звання Радник податкової та митної справи III рангу; 01.07.2020 року радник митної служби III рангу; 18.09.2023 року радник митної служби II рангу.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889 визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (далі Порядок № 283), та додатку до нього (були чинними до 01.05.2016 року).

Пунктом 5 Порядку № 283, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, є Митний кодекс України (далі МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 569 МК України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Згідно з ч. 1 ст. 588 МК України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені Митними кодексами України від 11.07.2002 року та від 12.12.1991 року.

Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 року у зразковій справі № 822/524/18, та постанові Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі № 591/6970/16-а.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що періоди роботи (служби) позивача в митних органах з 22.04.2009 року по 30.11.2010 року, з 25.06.2013 року по 21.07.2014 року, з 16.11.2017 року по 12.12.2019 року, з 13.12.2019 року по 01.07.2021 року, з 02.07.2021 року по 13.09.2022 року, з 13.03.2023 року по 17.07.2023 року та з 18.07.2023 року по 19.04.2024 року зараховуються до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 889.

Відтак, період роботи позивача в органах митної служби становить більше ніж 20 років, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправно було відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889.

З урахуванням вказаного, наявні підстави для задоволення вимог щодо призначення та виплати пенсії за віком, як державному службовцю, за нормами Закону № 889.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, передбачених даною нормою.

Позивач звернулась із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 01.10.2024 року.

Отже, позовні вимоги щодо призначення пенсії з 01.10.2024 року підлягають задоволенню.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що рішення про відмову в призначенні пенсії, винесено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.

2. Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.10.2024 року № 143250016292 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, як державному службовцю, за нормами Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 22.04.2009 року по 30.11 2010 року у Державній податковій інспекції в Ленінському районі м. Миколаєва, з 25.06.2013 року по 21.07.2014 року у Державній фінансовій інспекції в Миколаївській області, з 16.11.2017 року по 12.12.2019 року, з 13.12.2019 року по 01.07.2021 року, з 02.07.2021 року по 13.09.2022 року, з 13.03.2023 року по 17.07.2023 року та з 18.07.2023 року по 19.04.2024 року у митних органах, з дня подання заяви 01.10.2024 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.06.2025 року.

Суддя О.В. Малих