Рішення № 128397323, 18.06.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2025 р. № 400/5177/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника ОМ., за участю секретаря судового засідання М`ялик В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН-КОМЕРЦ", вул. Павла Скоропадського, 40,м. Миколаїв,54005,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, , вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2025 року № 7273/42923293,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерідан-комерц» (надалі - позивач або ТОВ «Ерідан-комерц») звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 № 7273/42923293.

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що по TOB «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» було проведено документальну планову виїзну перевірку. Позивач вказує на невірне застосування норми податкового права в частині строків зберігання первинних документів, а саме ст. 44 Податкового кодексу України, до правовідносин, які виникли у 2015 році, тобто до внесення змін у ст.44 ПК України. Позивач вважає що порушення відсутнє як таке, а відповідно застосування штрафних санкцій за відсутності порушення податкового законодавства та вважає податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 №7273/4292323 є протиправним.

Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Як вказує відповідач, норми пункту 102.1 статті 102 ПКУ, визначають строк протягом якого контролюючий орган реалізує повноваження передбачені підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПКУ, а саме проведення перевірки платника податків щодо дотримання норм статті 39 ПКУ та визначення сум грошового зобов`язання впродовж 2555 дня (7 років) з моменту подання звітності з трансфертного ціноутворення. Просить в задоволенні позову відмовити вважає, що податкове повідомлення-рішення є таким що не підлягає скасуванню.

Суд заслухав правові позиції представників, оцінив доводи сторін, дослідив наявні в матеріалах справи докази, надав їм оцінку та встановив наступне.

З 13.03.2025 по 19.03.2025 ГУ ДПС у Миколаївській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ » результати якої оформлені актом від 26.03.2025 р. № 3974/14-29-23-20/33682479 (надалі - акт перевірки).

За результатами перевірки Відповідач дійшов висновку про наявність порушення п.п.39.4.4 п.39.4 ст.39 ПКУ від 02.12.2010 року № 2755-VI, а саме неподання платником податків документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік.

За висновками акту перевірки було прийнято податкове повідомлення рішення від 06.05.2025 № 7273/42923293.

Не погодившись з цим рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України.

02 травня 2025 р. ДПС України прийняла рішення про залишення скарги без задоволення.

Позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України визначено обов`язок платників податків щодо ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п.39.1.2 п.39.1 ст.39 Кодексу, обсяг оподатковуваного прибутку (об`єкта оподаткування), отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між недов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Відповідно до п.п.39.1.4 п.39.1 ст. 39 Кодексу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними п.п.39.3 ст.39 Кодексу, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пп.39.4.1 п.39.4 ст.39 ПК України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Згідно з п.п. 39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України (в редакції від 01.01.2016 р.) платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.п.39.4.3 п.39.4 ст.39 ПК України платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні вести та зберігати документацію щодо трансфертного ціноутворення.

Таким чином, згідно з вимогами пункту 39.4 статті 39 Кодексу документація з трансфертного ціноутворення є формою звітності для податкового контролю з питань трансфертного ціноутворення.

Відповідно до п.п.39.4.4 п.39.4 ст.39 ПК України (у редакції з 03.09.2023) на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті. Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки" (підпункт 39.1.1 пункт 39.1 статті 39 ПКУ).

Відповідно до підпункту 39.1.2 пункту 39.1 статті 39 ПКУ обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (підпункт 39.1.4 пункт 39.1 статті 39 ПКУ).

Нормами ПКУ передбачено строки давності та їх застосування щодо проведення перевірок та відповідно до норм пункту 102.1 статті 102 ПКУ (редакція на момент здійснення контрольованих операцій), контролюючий орган самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Вище вказана норма статті, визначає строк протягом якого контролюючий орган може реалізувати свої повноваження передбачені підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПКУ, а саме проведення перевірки та визначення сум грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 16 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі-Закон № 1797-VIII,) що набрав чинності з 1 січня 2017 року, до статті 44 ПКУ були внесені зміни, а саме до абзацу другого пункту 44.3 статті 44 ПКУ після слів і цифр «не менш як 1095 днів» доповнили словами і цифрами « 2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу)».

Даним нормативно правовим документом було доповнено пункт 44.3 статті 44 ПКУ, а саме 2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 ПКУ, що продовжує термін зберігання документації з трансфертного ціноутворення, для подальшого підтвердження дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

З огляду на те, що на момент внесення змін до діючого законодавства, строк зберігання документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, ще не сплив, то на дані правовідносини було розповсюджено нові строки зберігання шляхом внесення законодавцем відповідних змін в діюче законодавство.

Таким чином, внесені зміни щодо строку зберігання первинних документів та інформації TOB «ЕРІДАН-КОМЕРЦ», необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39, яких складав 1095 днів (3 роки) не закінчився на день набрання чинності Закону №1797-VIII, у зв`язку з чим платником податків документація з трансфертного ціноутворення мала зберігатись 2 555 днів.

У той же час відповідно до пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

З 01.08.2023 завершилась дія карантину та строки передбачені статтею 102 ПКУ продовжились на ту кількість днів скільки днів діяв мораторій.

Також, пункту 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ зупиняв строки надання відповіді на запит контролюючого органу на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Для платників податків загальний строк давності (з 2015 року) для зберігання первинних документів, проведення перевірок та визначення сум грошового зобов`язання для контролюючого органу та платника податків складає 2555 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання відповідно до підпункту 102.1 статті 102 ПКУ.

Відповідно до принципу "lex posterior derogat priori" норма закону, яка набула чинності пізніше має перевагу над тією, яка набула чинності раніше. Зміна законодавства під час дії правовідносин означає, що нові норми закону починають регулювати ті відносини, які виникли або тривають після набрання цими новим нормативним актом чинності.

Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).

Слід зазначити, що таке правило не повною мірою застосовується до податкових правовідносин. Так Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях погоджується з наявністю широких меж національних органів влади у регулюванні податків та зборів, якщо вони, очевидно, не позбавлені розумних підстав; суд також погоджується з можливістю ретроспективних змін до законодавства, згідно з яким, у виняткових випадках, на платників податків покладаються додаткові обов`язки по їх оплаті.

Як зазначено у рішенні у справі N.K.M. v. Hungary (заява № 66529/11, п. 51), оподаткування зі зворотною дією у часі може застосовуватися в основному для усунення технічних недоліків закону, зокрема, коли така міра врешті решт виправдовується міркуваннями публічного інтересу.

З огляду на викладене Відповідач правомірно врахував законодавчі зміни та поновлення строків на надання відповіді на запити податкових органів, ДПС України на адресу позивача було направлено запит згідно підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39, абзацу 3 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПКУ щодо подання документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що відносно нього вже було проведено документальну планову виїзну перевірку (акт від 03.12.2018 №2882/14-29-14-01/33682479 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» (код за ЄДРПОУ 33682479) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, з 01.07.2015 по 30.06.2018. валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 року», тому на той момент перевіряв документи, які ще зберігалися та не знайшов порушень, тому застосування штрафних санкцій за відсутності порушення податкового законодавства не можливо.

Відповідно до норм абзацу 2 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПКУ (редакція станом на 25.11.2018) не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

Відповідно до підпункту 39.5.2.1 підпункту 39.5.2. пункту 39.5 статті 39 ПКУ перевірка з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" може бути проведена контролюючим органом у разі: надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.4.4 пункту 39.4 цієї статті; неподання платником податків чи подання з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті звіту про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення.

Як було з`ясовано в ході судового розгляду, під час проведення документальної планової виїзної перевірки позивача за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 року, досліджувалось питання дотримання платником податків вимог податкового законодавства щодо подання (своєчасності подання) звіту про контрольовані операції та повноти включення в звіт усіх контрольованих операцій.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання платником податків норм підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 ПКУ, предметом якої є неподання позивачем документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік на запит ДПС України від 17.10.2024 №31301/6/99-00-23¬02-01-06, що не є предметом документальної планової перевірки згідно акту від 03.12.2018 № 2882/14-29-14-01/33682479.

Норми пункту 102.1 статті 102 ПКУ, визначають строк протягом якого контролюючий орган реалізує повноваження передбачені підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПКУ, а саме проведення перевірки платника податків щодо дотримання норм статті 39 ПКУ та визначення сум грошового зобов`язання впродовж 2555 дня (7 років) з моменту подання звітності з трансфертного ціноутворення.

Тому суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства відносно організації документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» та вжиті всі необхідні заходи відповідно до норм ПКУ.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями частин 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на всі встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН-КОМЕРЦ" (вул. Павла Скоропадського, 40,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 33682479) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2025 року № 7273/42923293-відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник

Рішення складено в повному обсязі