Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25 червня 2025 року Справа № 280/3087/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (вул. О. Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають в такій організації формування Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, при якій відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" в Національному університеті Запорізька Політехніка, код ЄДРПОУ: 02070849 (ступінь/рівень освіти "магістр", форма здобуття освіти денна, код та назва спеціальності/професії "176 Мікро- та наносистемна техніка");
зобов`язати Міністерство освіти і науки України організувати формування Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, таким чином, щоб відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, формувався висновок про не порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" в Національному університеті Запорізька Політехніка, код ЄДРПОУ: 02070849 (ступінь/рівень освіти "магістр", форма здобуття освіти денна, код та назва спеціальності/професії "176 Мікро- та наносистемна техніка")
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при вирішенні питання щодо послідовності рівнів освіти для отримання відстрочки від призову за мобілізацією здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою, - закон вимагає враховувати тільки такі рівні освіти, які повністю здобуті цими особами у встановленому законом порядку, тобто характеризуються завершеністю освітньої програми, відповідністю отриманої освіти певному стандарту та певному рівню Національної рамки кваліфікацій. Крім того, наявність такого рівня освіти повинна підтверджуватися документом про освіту, виданим відповідно до ст.40 Закону України "Про освіту". Вважає, що дії відповідача, пов`язані із відображенням у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО інформації про порушення послідовності здобуття освіти, є протиправними. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 28.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що здобуття освіти на тому ж самому рівні, що й рівень попереднього навчання, не вважається послідовним. Таким чином, позивач здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено Ні, порушує. Враховуючи зазначене просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Пояснення щодо позову від третьої особи до суду не надходили.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
14.10.2024 на ім`я позивача було сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі за текстом ЄДЕБО) №426406, в якій, зокрема, зазначено: "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" НІ, ПОРУШУЄ".
Вважаючи, що відомості, наведені у Довідці, не відповідають дійсності, позивач звернувся до Міністерства освіти та науки України із заявою, в якій просив вжити заходів щодо внесення змін до відомостей, які містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти шляхом скасування запису про те, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» або шляхом зазначення запису про те, що поточне здобуття освіти не порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».
Відповідач листом № 3/10739-24 від 30.12.2024 року повідомив представника позивача, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 зарахований на навчання 25.09.2022 за освітнім ступенем магістра до Національного університету «Запорізька політехніка» і 08.02.2024 відрахований із закладу освіти. 13.09.2024 зарахований на навчання за освітнім ступенем магістра до Національного університету «Запорізька політехніка».
Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено Ні, порушує.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо нього, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 Про загальну мобілізацію, затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України вирішено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Частиною 1 Закону України Про вищу освіту від 05.09.2017 № 2145-VIIІ визначено рівні та ступені вищої освіти, зокрема, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
За визначенням, наведеним у пункті 23 частини 1 статті 1 Закону України Про освіту, рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Згідно з частиною 4 статті 5 вищезазначеного Закону бакалавр це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
За приписами частин 1, 2 статті 7 Закону України Про вищу освіту документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: - диплом молодшого бакалавра; - диплом бакалавра; - диплом магістра; - диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України Про освіту рівнями освіти є:
дошкільна освіта;
початкова освіта;
базова середня освіта;
профільна середня освіта;
перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
фахова передвища освіта;
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;
другий (магістерський) рівень вищої освіти;
третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Тобто, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України Про освіту. Обов`язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач у 2012 році закінчив «Запорізький ліцей № 34», про що отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту.
У 2014 році позивач закінчив Запорізький авіаційний коледж ім. О.Г. Івченка, про що отримав атестат про повну загальну середню освіту.
У 2016 році позивач закінчив Запорізький авіаційний коледж ім. О.Г. Івченка за спеціальністю «Обслуговування верстатів з програмним управлінням і робототехнічних комплексів» та здобув кваліфікацію «технік-електромеханік», про що отримав Диплом молодшого спеціаліста.
У 2019 році ОСОБА_1 закінчив Запорізький національний технічний університет та отримав диплом бакалавра.
03.10.2022 був зарахований на 1 курс денної форми навчання за державним замовленням для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальністю «Галузеве машинобудування (колісні та гусеничні транспортні засоби)», транспортному факультеті «Національного університету «Запорізька Політехніка» та відрахований з 2 курсу денної форми навчання за невиконання індивідуального навчального плану.
13.09.2024 позивач зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Національного університету «Запорізька політехніка».
Відповідач зазначає, що повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача та зазначає, що визначальним є те, що зі змісту пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію вбачається, що призову не підлягають здобувачі освіти, які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти. Тобто для мети визначення послідовності береться до уваги саме вже здобутий раніше рівень освіти. Іншого закон не передбачає.
Відтак, доводи відповідача, що позивач знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, які вже формував не впливають на зміст правовідносин та їх правове регулювання, оскільки, як зазначалось, закон чітко вказує на раніше вже здобутий рівень освіти, а не той, що був в процесі здобуття, але не завершився.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України Про освіту у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з частиною 5 статті 74 Закону України Про освіту держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.
Абзацом 2 частини 2 статті 74 Закону України Про освіту передбачено, що положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У силу пункту 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, яке затверджене МОН України від 08.06.2018 № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОН України, технічним адміністратором - ДП ІНФОРЕСУРС, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, чинним законодавством визначено, що саме МОН України є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
При цьому, суд враховує, що позивачем належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення відповідачем чинного законодавства України в частині невірного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Щодо посилання відповідача на лист Міністерства освіти і науки України №1/9758-24 від 03.06.2024, суд зазначає наступне.
03.06.2024 Міністерство освіти і науки України надіслав керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству Інфоресурс лист № 1/9758-24 (перегляд доступний за посиланням: https://mon.gov.ua/npa/pro-osoblyvosti-formuvannia-v-iedebo-dovidky-pro-zdobuvacha-osvity), яким визначив алгоритм для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту. Основна мета цього листа полягає в уточненні процесу формування довідок на підставі інформації, що надається закладами освіти.
Згаданий лист містить, зокрема, наступну інформацію: здобувач освіти у 2021 році вступив для здобуття ОС бакалавра та був відрахований у 2023 році. У 2024 році повторно вступив (був зарахований) для здобуття ОС бакалавра. У Довідці буде зазначено Ні, порушує.
Суд акцентує увагу, що з наведених вище положень Закону №2145-VIII та Закону №1556-VII слідує, що єдиним документом, який підтверджує здобутий особою рівень вищої освіти, є сам документ про вищу освіту. Водночас листи міністерств є службовою кореспонденцією, вони не є нормативно-правовими актами, носять лише роз`яснювальний характер, що неодноразово підкреслював Верховний Суд у своїх рішеннях. Тобто, вказаний вище лист носить інформаційний характер та не тягне для позивача правових наслідків.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що дії відповідача, які полягають у відмові у невнесенні змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО, щодо факту послідовного навчання позивачем, є протиправними.
Відтак, на думку суду, для повного захисту прав позивача необхідно зобов`язати МОН України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статті 10 Закону України Про освіту, а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України Про освіту - вказати "Так, не порушує".
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на судові рішення судів апеляційної інстанції, оскільки за нормами частини п`ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, а не в постановах суду першої і апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за судовий збір у загальному розмірі 2422,40 грн.
Ставки сплати судового збору визначеністаттею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду: адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим,статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"передбачено, що з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру, проте, одна з яких є похідною, отже, враховуючи, що в прохальній частині позивачем заявлено основну та похідну вимогу немайнового характеру, ставка судового збору становить як за одну вимогу немайнового характеру 1211,20 грн.
Отже, позивачем під час звернення до суду з позовною заявою було надмірно сплачено судовий збір на суму 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень становить 1211,20 грн.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно дост.7 Закону України «Про судовий збір»надмірно сплачена ним сума судового збору підлягає поверненню у разі його звернення до суду з відповідним клопотанням.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно зст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1, 4ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.2-5ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що представником позивача надано до матеріалів справи: договір про надання правовоїдопомоги № 134/05-25 від 09.04.2025 року,додаткову угоду №1 до договору про надання правовоїдопомоги № 134/05-25 від 09.04.2025 року, акт наданих послуг та платіжну інструкцію №6473711.1.
В свою чергу, суд звертає увагу, що відповідач у відзиві щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заперечив.
Суд зазначає, щостаття 134 КАС Українине виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа № 810/4749/15), аналізуючи положеннястатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Суд зазначає, що при визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited " суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд зазначає, що підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивача в наявності.
Також суд враховує, що данасправарозглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 1ст. 257 КАСза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності
Відтак, враховуючи вищенаведені норми КАС Українита зважаючи на велику кількість рішень у справах з подібним предметом спору, суд відносить дану справу до категорії незначної складності.
Позивачем не надано доказів, на підтвердження значення справи, впливу вирішення справи на його репутацію або публічного інтересу до справи.
В зв`язку із вищенаведеним, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями19,20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи часткове задоволення позову, значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений на надання послуг та їх обсяг, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи судом, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 26200,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг, оскільки ця справа є справою незначної складності.
Враховуючи вищенаведене, враховуючи задоволення позову частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139,246,255,292-297 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (вул. О. Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №426406 від 14.10.2024 року інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України Про освіту, щодо ОСОБА_1 .
Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України Про освіту, а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр-т.Берестейський, буд.10, код ЄДРПОУ 38621185).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 25 червня 2025 року.
Суддя А.В. Сіпака
Судове рішення № 128396093, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 25.06.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/3087/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: