Рішення № 128395917, 17.06.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2025 року м. Ужгород№ 301/579/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник відповідача - Куртинець Л.О.;

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Іршавської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, третя особа - ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Іршавського районного суду з адміністративним позовом до Іршавської міської ради Закарпатської області про скасування рішення від 20.02.2025 року №4108.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення відповідача від 20.02.2025 року №4108 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_1 , для городництва, яка розташована в АДРЕСА_1 " є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує на те, що порушуючи закон, на земельну ділянку, виділену під будівництво, надали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_1 , для городництва.

Ухвалою Іршавського районного суду від 19.03.2025 року вказану позовну заяву передано ОСОБА_1 до Іршавської міської ради Закарпатської області про скасування рішення передано на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу з автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа передана судді Гебеш С.А.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 23.05.2025 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

30.04.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, із якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову зазначає, що 07.02.2025 року до Іршавської міської ради із заявою звернулась гр. ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди для городництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,1000 га. до заяви додано викопіювання з бажаним місцем розташування земельної ділянки (ситуаційний план). Відповідно до положення про постійні комісії міської ради, Регламенту роботи міської ради, 18.02.2025 року вказана заява була розглянута на засідання постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, екології, використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища та адміністративно-територіального устрою. За результатами розгляду, комісією було рекомендовано надати дозвіл на розробку проекту землеустрою та винести питання на розгляд сесії. Після чого, відповідний проект рішення був винесений на розгляд сесії Іршавської міської ради і відповідно було прийнято оскаржуване даний час рішення.

09.06.2025 року третьою особою подано пояснення на позовну заяву. Вказує на те, що всі доводи позивача, викладені в позовній заяві по суті не мають жодного відношення до предмета спору в даній справі, і вже десятки років наводилися ним у багатьох інших справах Вказує, що позивач намагається суд ввести в оману, шляхом маніпулювання фактами і документами.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа у судовому засіданні проти позову заперечила, вказала на те, що земельна ділянка, на яку їй надали дозвіл на розробку проекту землеустрою на умовах оренди не має ніякого відношення до позивача.

Заслухавши позивача та представника відповідача, третю осоу, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, 07.02.2025 року до Іршавської міської ради із заявою звернулась гр. ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди для городництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,1000 га. до заяви додано викопіювання з бажаним місцем розташування земельної ділянки (ситуаційний план).

Відповідно до положення про постійні комісії міської ради, Регламенту роботи міської

ради, 18.02.2025 року вказана заява була розглянута на засідання постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, екології, використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища та адміністративно-територіального устрою. За результатами розгляду, комісією було рекомендовано надати дозвіл на розробку проекту землеустрою та винести питання на розгляд сесії.

Відповідно до сорок четвертої сесії 8 скликання Іршавської міської ради №4108 від 20.02.2025 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 АДРЕСА_1 для городництва (код КВЦПЗ 01.07), орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Позивач вказує на те, що таке рішення міської ради є протиправним, порушує його права та підлягає скасуванню.

Вирішуючи правомірність, винесеного відповідачем рішення, суд керується наступним.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до частин 1, 6, 7 статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом статті 118 ЗК України єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Наведеними нормами встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування, зацікавлена особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із клопотанням для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого, визначені в статті 122 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування.

Крім того, надання дозволу на розробку проекту землеустрою є першою стадією земельно-правової процедури щодо отримання земельних ділянок.

У постанові від 30.05.2018 у справі №826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на орган місцевого самоврядування обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 05.03.2020 у справі № 495/8898/16-а, від 06.09.2021 у справі № 380/1/20, від 09.12.2021 у справі № 2340/2819/18, у справі № 826/12764/16 від 30.11.2022, у справі № 442/2476/17 від 04.07.2023, у справі № П/811/506/18 від 23.08.2023.

За своєю правовою природою рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не породжують на цій стадії виникнення у особи, якій надано такий дозвіл, права власності або права користування на таку земельну ділянку, а зазначений дозвіл є лише наслідком дотримання особою порядку звернення за таким дозволом.

У постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 815/6942/17, 28.09.2021 у справі № 462/4395/17, від 22.10.2020 у справі № 815/7279/16, від 11.12.2019 у справі № 814/1241/16, від 15.09.2020 у справі № 815/3055/17 cформовано правовий висновок про вичерпність переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України.

Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.05.2022 у справі №154/3345/16 підтвердив раніше сформовані висновки Верховного Суду про вичерпність переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України, та правовий висновок про незаконність відмови у наданні дозволу у зв`язку з відведенням земельної ділянки іншій особі.

Суд вказує на те, що при виготовленні проекту землеустрою будуть визначатися належні розміри земельної ділянки з урахуванням наявних обмежень у використанні земельної ділянки і можливість надання позивачу у власність земельної ділянки певного розміру.

Як слідує з приписів статті 79-1 ЗК України, метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав зазначених у позовній заяві.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Іршавської міської ради Закарпатської області (пл. Народна, буд. 2, м. Іршава, Хустський район, Закарпатська область, 90100, код ЄДРПОУ: 35443533 про визнання протиправним та скасування рішення, третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_2 )- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.06.2025 року.

СуддяС.А. Гебеш