Рішення № 128390503, 17.06.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/443/25 Провадження № 2/358/473/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за кредитним договором № 4538615 від 18.12.2021 у розмірі 20 371 (двадцять тисяч триста сімдесят одна) гривня 39 копійок та судові витрати по справі в розмірі 2422 гривні 40 коп. по сплаті судового збору та 9 000 гривень, за надання правничої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 18.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4538615 від 18.12.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало, а відповідач отримав в кредит грошові кошти на картковий рахунок в сумі 7 000,00 грн, які відповідач зобов`язався вчасно повернути та сплатити відсотки за користування коштами у строки і на умовах, передбачених цим договором. 26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 26-07/202401/04, відповідно якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4538615 у розмірі 20 371 (двадцять тисяч триста сімдесят одна) гривня 39 копійок.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025, головуючим суддею у справі визначено суддю Тітову М.Б. (а.с. 34).

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 01.04.2025 відкрито провадження у даній цивільній справі та ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 36).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в позовній заяві просить суд розглядати справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.1-5).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 ЦПК України судову повістку відповідачу було надіслано за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1229249 від 25.03.2025, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35).

Із рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що адресовані відповідачу повістки про виклик до суду на 06.05.2025 та 17.06.2025, повернуті до суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Тобто відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового засідання згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки та у встановлений судом строк не надіслав відзив на позовну заяву.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Беручи до уваги те, що явка до суду є правом, а не обов`язком сторони у справі, суд враховуючи положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

18 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 4538615, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 7 000, 00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 4200.0 грн., які нараховуються за ставкою 2.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредит надається строком на 30 днів з 18.12.2021 (строк кредитування), що підтверджується договором про споживчий кредит № 4538615 від 18.12.2021 з додатками та анкетою-заявою на кредит № 4538615 від 18.12.2021.

Договір про споживчий кредит укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджено анкетою-заявою на кредит № 4538615 від 18.12.2021.

ТОВ «Мілоан» виконало умови договору про споживчий кредит та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується довідкою виданою Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Елаєнс» згідно якої на підставі договору №40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН», і підтвердженням того, що платежі успішно проведені в системі.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 26-07/202401/04.

Відповідно до договору ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4538615 у розмірі 20 371 (двадцять тисяч триста сімдесят одна) гривня 39 копійок.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором № 4538615 від 18.12.2021 становить 20 371, 39 грн., з яких: заборгованості за тілом кредиту 6 451,00 грн., заборгованості за відсотками 12 590,39 грн., заборгованості за комісією 1 330,00 грн.

Спірні правовідносини виникли між сторонами, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договорам, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 ЦК України передбаченого, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 18.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору № 4538615 від 18.12.2021 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 7 000, 00 грн.

Разом з тим, оскільки умови кредитного № 4538615 від 18.12.2021 відповідачем не виконано, суд приходить до обґрунтованого висновку про стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 20 371,39 грн.

Таким чином, суд вважає, що позивачем було надано достатньо доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, суд зазначає наступне.

За положеннями ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження позивачем були надані: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, витяг з Акту № 5 від 28.02.2025 про надання юридичної допомоги, заявку на надання юридичної допомоги № 538.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що документи, що свідчать про наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про доведеність витрат на правничу допомогу в заявленій сумі, як такої, що є пов`язаною з даною справою, вважає їх співмірними зі складністю та об`ємом виконаної роботи, такою, що підтверджена належними та допустимими доказами розрахунку таких витрат.

Отже, в порядку ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 гривень, та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000, 00 гривень, а всього 11422,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 203, 204, 207, 512, 526, 625, 629, 638, 1050, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 137, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) заборгованість за Договором № 4538615 від 18.12.2021 в розмірі у розмірі 20371 (двадцять тисяч триста сімдесят одна) гривня 39 копійок і судові витрати по справі на сплату судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов