Рішення № 128390397, 25.06.2025, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/554/25

2/689/310/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

з участю: секретаря судового засідання - Лебеденко О.М.,

представника позивача адвоката Бацюк О.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Теліцина А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в селищі Ярмолинці в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами. В позові зазначив, що 20 серпня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем, ОСОБА_1 , укладеного договір № 3248938. Згідно умов договору Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в сумі 1400 грн. із сплатою процентів в розмірі 1, 25 % на день. 14 червня 2021 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір № 75259693. Згідно умов Договору Позикодавець передав Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язувався повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та платити проценти в розмірі 1, 99 % на день. Зазначив, що вказані договори укладені на підставі вимог ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». 29 листопада 2021 року укладено договір № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3248938. 10 березня 2023 року укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 32488938. 27 січня 2022 року укладено договір № 27/01/2022, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 75259693. 10 січня 2023 року укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 75259693. В подальшому відповідач, всупереч умовам Кредитних договорів;ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610; 612 ЦК України, порушив вищевказані умови Кредитних договорів і не повернув в повному обсязі кредити Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами Кредитного договору. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за Договором № 3248938 від 20 серпня 2021 року відповідно до розрахунку заборгованості становить 11403 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 1400 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9863 грн., заборгованість за комісіями 140 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за Договором № 75259693 від 14 червня 2021 року відповідно до розрахунку заборгованості становить 8 652 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2540 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6065, 52 грн., інфляційні збитки 40, 64 грн., нарахування 3% річних 5, 84 грн. Загальна сума заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за вищевказаними Договорами становить 20055 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 3940 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15928, 52 грн., заборгованість за комісіями 140 грн. , інфляційні збитки 40, 64 грн., нарахування 3% річних 5, 84 грн. Позивач також просив суд стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн., з урахуванням укладення договору про правову допомогу з Адвокатським Об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» 1 липня 2024 року.

До початку розгляду справи по суті від відповідача 11 квітня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що позовні вимоги позивача не визнає. Ствердив суду, що на момент звернення позивачем до суду сплив 3-х річний строк позовної давності. Просив суд зменшити розміри сум, які підлягають стягненню. Зазначив, що кредит, який він брав раніше за договором № 75259693, був погашений більше 3 років тому та простроченої заборгованості по ньому немає. Зазначив, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Зазначив, що за договором про споживчий кредит № 75259693 від 14 червня 2021 року первісними кредиторами нараховано відсотки за 92 дні, в той час, як кредит надавався на 30 днів, а за договором № 3248938 від 20 серпня 2021 року нараховано відсотки за 189 днів, в той час, як кредит надавався на 30 днів. З відомостей про щоденне нарахування та погашення вбачається, що позичальник здійснював сплату за пролонгацію договору два рази (договір № 75259693 від 14.06.2021р.). Так, умовами договору передбачено право позичальника на неодноразове продовження строку користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Отже, договір № 75259693 від 14 червня 2021 року міг бути пролонгований до 14.08.2021р., а договір № 3248938 від 20 серпня 2021 року до 21 жовтня 2021 року. Тому вірним було б нарахування заборгованості за договором № 3248938 від 20.08.2021р.: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 1400 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2 625 грн., заборгованість за комісіями 140 грн. Загальна сума 4352, 06 грн. За договором № 75259693 від 14 червня 2021 року: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2540 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1 812, 06 грн., інфляційні збитки 40, 64 грн., нарахування 3% річних 5, 84 грн. загальна сума 4437, 06 грн. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що позивачем не надано суду копію платіжної інструкції про оплату послуг відповідно до договору № 01-0/2024 від 1 липня 2024 року в сумі 9000 грн. Вважає, що витрати в розмірі 9000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а, отже, не відноситься до складних справ. На його думку, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, доцільно зменшити розмір судових витрат за надання правничої допомоги на користь позивача до 2 000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

На адресу суду від представника позивача 18 квітня 2025 року надійшла відповідь на відзив (а.с. 100-106).

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2025 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надати суду для дослідження в судовому засіданні: оригінал Договору Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року, що укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», оригінал акту приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року, оригінал платіжного доручення № 32465 від 27 січня 2022 року, оригінал Реєстру Боржників № 1 до Договору Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року, Оригінал Витягу з Реєстру Боржників № 1 до Договору Факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 (а.с. 51-55, 61); оригінал Договору Факторингу № 29-11-102 від 29 листопада 2021 року, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», оригінал платіжного доручення № 308250005 від 3 грудня 2021 року, оригінал Акту приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 29-11-102 від 29 листопада 2021 року, оригінал Реєстру Боржників № 1 до Договору Факторингу № 29-11-102 від 29 листопада 2021 року, оригінал Витягу з Реєстру Боржників до Договору Факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 (а.с. 56-60, 62); оригінал Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, що укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», оригінал Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, оригінал Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, оригінал Реєстру Боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (а.с. 63-68); оригінал Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, що укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», оригінал Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, оригінал Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 березня 2023 року, оригінал Реєстру Боржників до Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року (а.с. 69-74). Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надати суду докази повідомлення Боржника (відповідача ОСОБА_1 ) про факт відступлення прав вимоги, про передачу персональних даних Боржника (відповідача ОСОБА_1 ), а також інформацію про Фактора за Договорами Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року та № 29-11-102 від 29 листопада 2021 року (а.с. 111-114).

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 27 травня 2025 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надати суду докази повідомлення Боржника (відповідача ОСОБА_1 ) про факт відступлення прав вимоги, про передачу персональних даних Боржника (відповідача ОСОБА_1 ), а також інформацію про Фактора за Договором Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» надати суду докази повідомлення Боржника (відповідача ОСОБА_1 ) про факт відступлення прав вимоги, про передачу персональних даних Боржника (відповідача ОСОБА_1 ), а також інформацію про Фактора за Договором № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, що укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та за Договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, що укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР (а.с. 194-196).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що відповідач має заборгованість за укладеними кредитними договорами, у зв`язку із чим, позов підлягає задоволенню.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Суду пояснив, що він дійсно 14 червня 2021 року уклав кредитний договір та отримав кредит в сумі 2540 грн. 20 серпня 2021 року уклав кредитний договір та отримав кредит в сумі 1400 грн. Заборгованість сплатив частково в сумі приблизно 2800 грн. Зазначив, що на а.с. 132 зазначена його електронна адреса, а на а.с. 133 значиться його номер мобільного телефону. Повідомив, що повідомлення про відступлення права вимоги не отримував.

Представник відповідача адвокат Теліцин А.М. в судовому засіданні частково заперечив проти задоволення позову. Суду пояснив, що його довіритель отримував кредитні кошти та частково сплатив заборгованість. Зазначив, що сплаті підлягають лише відсотки в межах строку кредитування та пролонгації договорів до 60 днів та до 90 днів відповідно. Відповідно до припису п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України інфляційні втрати та 3 % річних стягненню не підлягають. Показав, що з матеріалів справи не зрозуміло, які консультації надавало АО «Лігал Ассістанс» позивачу. Просив суд зменшити розмір судових витрат за надання правничої допомоги на користь позивача до 2 000 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

Судом встановлено,що 20серпня 2021року міжТОВАРИСТВОМ ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ"МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладеноДоговір проспоживчий кредит№ 3248938. Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 1400.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 525 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. п. 2.3.1.2. Договору передбачено, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Ця обставина підтверджується копією договору про споживчий кредит № 3248938 від 20.08.2021 р., паспортом споживчого кредиту та анкетою-заявою на кредит (а.с. 19-25).

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «МІЛОАН» (а.с. 38).

Згідно із довідкою ТОВ Фінансова компанія «Елаєнс» від 24 січня 2025 року на підставі договору № 40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) грошові кошти в сумі 1400 грн. успішно проведені в системі (номер картки: НОМЕР_1 , Банк картки отримувача: PRIVATBANK (а.с. 38 зворот).

Відповідно до довідки (відомість про щоденні нарахування та погашення) ТОВ «МІЛОАН» станом на 18 листопада 2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МІЛОАН» становить: заборгованість за тілом кредиту 1400 грн., заборгованість по процентам 3773 грн., заборгованість по комісії 140 грн., а всього 5313 грн. (а.с. 39-40).

29 листопада 2021 року було укладено договір №29-11-102 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3248938. Ця обставина підтверджується копією договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021р. (а.с. 56-58), копією платіжного доручення від 03.12.2021 р. (а.с. 58), копією реєстру боржників до договору факторингу № 29-11-102 (а.с. 59-60), копією витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року (а.с. 61); копією реєстру боржників до договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021р. (а.с. 62).

10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3248938. Ця обставина підтверджується копією Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, що укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», копією Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, копією Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 березня 2023 року, копією Реєстру Боржників до Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року (а.с. 69-74).

Таким чином,ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» наділеноправом вимогидо Відповідачаза договором №3248938.

14 червня 2021 року між року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75259693. Згідно п. 1. Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Відповідно до п. 2 Договору про надання позики сума Позики становить 2540.00 грн. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % яка нараховується за кожен день користування Позикою. Ця обставина підтверджується копією договору позики від 14.06.2021р. (а.с. 31).

Відповідно до довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 30 січня 2025 року підтверджується прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної інформації: дата 14.06.2021р, сума 2540 грн., отримувач: ОСОБА_2 ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с. 41).

Згідно із довідкою ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідач здійснював проплати по кредиту: 15 липня 2021 року в сумі 1263, 65 грн. та 21 серпня 2021 року в сумі 1566,93 грн., а всього на 2830 грн. 58 коп. Станом на 27 січня 2022 року заборгованість відповідача становить 2540 грн. тіло кредиту, 6065, 52 грн. проценти (а.с.43-45).

27 січня 2022 року було укладено договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75259693.

10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75259693.

Ці обставини підтверджуються копією Договору Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року, що укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», копією акту приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року, копією платіжного доручення № 32465 від 27 січня 2022 року, копією Реєстру Боржників № 1 до Договору Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року, копією Витягу з Реєстру Боржників № 1 до Договору Факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 (а.с. 51-55, 61); копією Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, що укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», копією Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, копією Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, копією Реєстру Боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (а.с. 63-68).

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №75259693.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» по кредитному договору № 3248938 станом на 10.03.2023р. становить: заборгованість по основній сумі кредиту 1400 грн., заборгованість за відсотками 3773 грн., заборгованість з комісії 140 грн., а також нараховані відсотки за період з 29.11.2021р. по 23.02.2022р. 6090 грн. (а.с. 47).

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» по кредитному договору № 75259693 станом на 10.01.2023р. становить: заборгованість по основній сумі кредиту 2540 грн., заборгованість за відсотками 6065, 52 грн., 3% річних - 5, 84 грн., збитки від інфляції 40, 64 грн. (а.с. 48).

Згідно із розрахунком заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 3248938 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 7 березня 2025 року становить: заборгованість по тілу кредиту 1400 грн., заборгованість за відсотками 9863 грн., заборгованість з комісії 140 грн. (а.с. 49).

Згідно із розрахунком заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 75259693 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 7 березня 2025 року становить: заборгованість по тілу кредиту 2540 грн., заборгованість за відсотками 6065, 52 грн., 3% річних - 5, 84 грн., збитки від інфляції 40, 64 грн. (а.с. 50).

Підписанням договорів відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст. ст. 641, 644 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Верховний Суд у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 зазначив, що: «З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України). Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним,у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. У силу частини першоїстатті 638 ЦК Українидоговір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Відповідно до частини першоїстатті 12 Закону України «Про електронну комерцію»моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінаціяцифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення».

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.

Так, представником позивача виконана ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2025 року, якою зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надати суду для дослідження в судовому засіданні оригіналь письмових доказів. Так позивачем надано суду належним чином завірені копії: договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021р., платіжного доручення від 03.12.2021 р., реєстру боржників до договору факторингу № 29-11-102, витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року; реєстру боржників до договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021р.; Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, що укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 березня 2023 року, Реєстру Боржників до Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року, Договору Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року, що укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», акту приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року, платіжного доручення № 32465 від 27 січня 2022 року, Реєстру Боржників № 1 до Договору Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року, Витягу з Реєстру Боржників № 1 до Договору Факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022, Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, що укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, Реєстру Боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (а.с. 137-189). Також виконана ухвала в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надати суду докази повідомлення Боржника (відповідача ОСОБА_1 ) про факт відступлення прав вимоги, про передачу персональних даних Боржника (відповідача ОСОБА_1 ), а також інформацію про Фактора за Договорами Факторингу № 27/01/2022 від 27 січня 2022 року та № 29-11-102 від 29 листопада 2021 року (а.с. 132-134).

Щодо доводів відповідача про те, що нарахування відсотків за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, то суд зазначає наступне.

20.08.2021 між ТОВ "МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 3248938.

Позивачем до позовної заяви надано три розрахунку заборгованості, з яких вбачається за який період нараховується заборгованість та за якою відсотковою ставкою (відповідно до визначеного пункту кредитного договору). Дана інформація детально відображена безпосередньо в розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 47-50).

Згідно з частиною 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Позивачем надано розрахунок заборгованості, з якого вбачається загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника, а саме: відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» вбачається нарахування відсотків відповідно до п. 1.5.2 з у розмірі 1,25 % за кожен день строку користування; та нарахування відсотків відповідно до п.1.6 у розмірі 5,00% ( з урахуванням п.2.3.1.2 договору на підставі проведеної та погодженої сторонами пролонгації).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 наведено висновок про застосування норм права, суть якого полягає у тому, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Окрім вказаного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року справа №910/4518/16, зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Підписуючи Договір позики, сторони погодили умови повернення позики, в тому числі порядок нарахування процентів по Договору у разі належного та неналежного виконання зобов`язань Позичальником.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця.

Підпункт 2.3.1.1 передбачає Пролонгацію на пільгових умовах.

Підпункт 2.3.1.2. Договору визначає Пролонгацію на стандартних (базових) умовах:

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

Відповідно до п. 2.3.2 Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (их) обставин(и) щодо якої (их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у наступному:

а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил;

б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 Договору.

Після настання зазначених в пунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п. 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п. 1.4 змінюється пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується Кредитодавцем в особовому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення.

Таким чином, сторонами погоджено, строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від Позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості.

Окрім того, правові висновки щодо застосування відповідної норми права вже викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 і від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.

Відповідно до пункту 91 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України».

Отже, із врахуванням п. 4.2. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані відсотки після спливу строку кредитування повинні бути стягнуті на рахунок позивача на підставі погоджених умов договору, в тому числі про пролонгацію строку кредитування.

Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається період нарахування процентів за відсотковою ставкою відповідно до п. 1.5.2 Договору, проте, в подальшому нарахування процентів було продовжено на підставі п. 1.6 та п. 2.3.1.2 Договору, тобто відбулася пролонгація на стандартних умовах, оскільки оплат від Позичальника не надходило.

3 дати відступлення Прав Вимоги Фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані Клієнтом) за Договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Договорів фінансових послуг.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2023 року по справі №199/7014/20 Велика Палата Верховного Суду чітко роз`яснила, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Виходячи з чого, вбачається, що стягувачем було правомірно та у відповідності до домовленостей між Сторонами, що викладені в даному Договорі, нараховано відсотки в межах дії даного Договору з урахуванням погоджених умов щодо строку договору та його пролонгації.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищевикладене, оскільки фінансова установа, правонаступником якої за договором факторингу та відступлення права вимоги є позивач, виконала всі передбачені кредитним договором умови щодо надання відповідачу кредитних коштів, а останній, за укладеним договором вказані грошові кошти отримав, однак свої зобов`язання щодо їх повернення відповідно до умов договору не виконав, хоча таку можливість мав, але без поважних причин цього не зробив, можна дійти до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором, а отже вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу кредиту та заборгованості за відсотками ґрунтується на вимогах закону, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

14.06.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75259693.

Відповідно до п. 5 Договору позики, підписанням цього Договору, Позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті в мережі інтернет з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, яка передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також з Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозуміли.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладання цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура та наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (Пролонгація) або застосування Автопролонгації йому зрозумілі.

Дане застереження в п.5 Договору засвідчене особистим електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором, що беззаперечно підтверджує факт ознайомлення відповідача з усіма умовами та Правилами отримання та користування кредитними коштами.

Згідно з Договором позики інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору, а відтак вимоги Правил є обов`язковими до застосування та виконання Сторонами.

На момент укладення Договору позики з відповідачем діяли Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в редакції, затверджені Директором Товариства № 11/02/21 від 11.02.2021 року, і саме ця редакція була розміщена на сайті Позикодавця станом на дату укладення Договору позики з відповідачем - 14.06.2021 р., та, відповідно, була доступна для безперешкодного ознайомлення в Особистому кабінеті відповідача.

Щодо розрахунку заборгованості Відповідно до пп.6.3 вказаних вище Правил нарахування процентів за користування Позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку Позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в Договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування Позикою, включаючи день (дату) видачі Позики та включаючи день (дату) її повернення.

Згідно з п п. 6.5 п. 6 Правил, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожен день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику

(або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

Пунктом 7.5 Правил передбачено, що Позичальник має право продовжити строк користування позикою необмежену кількість разів. Відповідно до п. 7.8 Правил Позичальник погоджується, що при обранні виду Пролонгації в Особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених Товариством для оформлення Пролонгації та продовження строку (терміну) дії Договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода Позичальника проявляється у здійсненні дій по внесенню грошових коштів на ім`я Товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення. У такому випадку вчинена Позичальником сукупність дій, спрямованих на оформлення Пролонгації, в тому числі внесення Позичальником грошових коштів на ім`я Товариства, є діями, які виражають намір Позичальника здійснити подовження.

Відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за договором, проте погашення були здійснені несвоєчасно, з порушенням умов договору, таким чином в повному обсязі зобов`язання не були виконані, внаслідок чого і наявна заборгованість за договором.

Як вбачається з доданого до позовної заяви та наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в якому детально (поденно) відображені усі проведені за Договором надання позики операції та нарахування процентів і формування заборгованості відповідача за період з 14.06.2021 р. по 19.12.2021 р., тобто мало місце продовження строку користування позикою саме за ініціативою Позичальника /відповідача та, відповідно, продовжувалось нарахування процентів за користування позикою.

Тобто, за понадстрокове користування Позикою нарахування процентів здійснювалось на підставі п. 6.5. Правил виключно в межах передбаченого строку - 90 днів, з дати останнього погашення (21.08.2021 року) та спливу визначеного строку 30 днів, тобто з 29.09.2021 по 19.12.2021 року.

Таким чином, нарахування відсотків, заявлених до стягнення з відповідача, проведене з дотриманням умов Договору позики та Правил, відтак є правомірним та законним, а наведена в розрахунках сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Отже, стягувачем було правомірно та у відповідності до домовленостей між Сторонами, що викладені в даному Договорі, нараховано відсотки в межах дії даного Договору з урахуванням погоджених умов щодо строку договору та його пролонгації.

Твердження представника відповідача про застосування строків позовної давності та відмови у зв`язку із цим у позові суд відхиляє.

Так, згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вищевикладеного, умови договорів передбачають пролонгацію дію договору, в тому числі Позичальником були здійснені активні дії щодо ініціювання пролонгації дії договору.

Таким чином, строк позовної давності щодо заявлення вимог про стягнення заборгованості за такими Договорами не минув.

Пунктом 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України чітко передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУЮ-19),строки, визначені статтями 257 ,258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину введеного Урядом України, у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (СОУЮ-19) становив з 12.03.2020 року по 01.07.2023 року).

У Постанові Верховного Суду від 7 вересня 2022 р. по справі N 679/1136/21 Верховний Суд надав роз`яснення, що у пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року N 540-ІХ перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-19).

В тому числі, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У відповідності до ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Відповідно, запровадження на території України карантину і введення воєнного стану припадають на період у який позивач мав би реалізувати своє право на звернення до суду.

Отже, строки позовної давності позивачем не були пропущені.

Доводи представника відповідача щодо відсутності повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за договорами факторингу суд не бере до уваги та відхиляє.

Так, судом встановлено що позивачем надано докази повідомлення боржника про заміну кредитора, а сааме: щодо договору № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року направлено електронне повідомлення (e-mail) за адресою, вказаної в договорі позики № 75259693, і відповідач в судовому засіданні підтвердив належність йому зазначеної електронної адреси (пошти); щодо договору № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року направлено смс-повідомлення на номер телефону, що використовувався при укладанні кредитного договору (а.с. 132-134, 215).

Крім цього, Верховним Судом у постановах від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, від 6 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц, від 7 лютого 2018 року у справі № 2-2035/11 зроблено правовий висновок про те, що боржник,який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу.

Разом із тим, доводи відповідача щодо ненадання доказів надання правничої допомоги та її оплати суд вважає слушними.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третястатті 133 ЦПК України).

У частині другійстатті 137 ЦПК Українивизначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частинах четвертій - шостійстатті 137 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 12 та частині першійстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У позові представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав:

- договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 14-15);

- прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 15-16);

- заявка на надання юридичної допомоги № 313 від 1 лютого 2025 року, згідно якої сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг АО клієнту по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації, кількість - 2 години, вартість 1 години 1500 грн., ціна 3000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, кількість - 2 години, вартість 3000 грн. за 1 годину, ціна 6000 грн. (а.с. 17);

- витяг з акту № 5 про надання юридичної допомоги від 28 лютого 2025 року, згідно якого сторони погодили надання наступних правових послуг АО Клієнту у відповідності до Заявки на надання юридичної допомоги (а.с. 18).

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьоїстатті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК Українизаконодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертоюстатті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК Українизагальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Так, позивачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про надання правничої (правової) допомоги партнерами (адвокатами) АО «Лігал Ассістанс» ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» по цивільній справі № 689/554/25 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитними договорами. Зокрема, до матеріалів справи не долучено документів, які б підтверджували повноваження партнерів (адвокатів) АО «Лігал Ассістанс» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Судом встановлено, що позовну заяву підписано директором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Марією Ткаченко (а.с. 6), в матеріалах справи відсутні адвокатські запити щодо підготовки до подачі позовної заяви про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 тощо.

Отже, в порушення припису п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України представником позивача не надано суду доказів того, що партнери (адвокати) АО «Лігал Ассістанс» надавали усні консультації позивачу, а також докази підготовки, складання та подачі позовної заяви до суду. Відсутні докази того, що адвокати АО «Лігал Ассістанс» збирали докази по зазначеній цивільній справі.

У зв`язку із зазначеним, суд визнає неналежними доказами щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 9000 грн.: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 313 від 1 лютого 2025 року, витяг з акту № 5 про надання юридичної допомоги від 28 лютого 2025 року.

Таким чином, оскільки представником позивача не надано доказів надання АО «Лігал Ассістанс» позивачу правової (правничої) допомоги по даній справі, а також дійсність понесених витрат на правничу (правовому) допомогу в розмірі 9000 грн., тому у задоволенні стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову (правничу) допомогу необхідно відмовити.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, зважаючи на приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень інфляційні збитки 40, 64 грн., нарахування 3% річних 5, 84 грн., за Договором позики № 75259693 від 14 червня 2021 року стягненню з відповідача не підлягають.

Таким чином, необхідно стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вулиця Мечнікова, 3, офіс 306; Код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3248938 від 20 серпня 2021 року 11403 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 1400 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9863 грн., заборгованість за комісіями 140 грн.; заборгованість за Договором позики № 75259693 від 14 червня 2021 року 8605, 52 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2540 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6065, 52 грн., а всього на загальну суму 20008, 52 грн. (двадцяти тисяч вісім гривень 52 копійки).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, оскільки позов задоволено частково на 99, 77 % (20008, 52 грн. * 100%: 20055 грн.). тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 416, 83 грн. (2422, 40 грн. * 99, 77 % : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вулиця Мечнікова, 3, офіс 306; Код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3248938 від 20 серпня 2021 року 11403грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 1400 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9863 грн., заборгованість за комісіями 140 грн.; заборгованість за Договором позики № 75259693 від 14 червня 2021 року 8605,52грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2540 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6065, 52 грн., а всього на загальну суму 20008, 52 грн. (двадцяти тисяч вісім гривень 52 копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вулиця Мечнікова, 3 , офіс 306; Код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір в розмірі 2 416 грн. 83 коп.

У задоволенні стягнення судових витрат на правничу (правову) допомогу з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в розмірі 9000 грн. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 25 червня 2025 року.

Суддя А.В. Кульбаба