Рішення № 128384087, 05.06.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6971/24

Провадження № 2/216/809/25

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

в с т а н о в и в:

02 жовтня 2024 року представник Криворізької міської ради звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позовна заява мотивована тим, що на земельній ділянці площею 0,2346 га, кадастровий номер 1211000000:08:247:0006, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , розміщений комплекс будівель, що складається з адміністративної будівлі А, площею 49,65 кв.м, Б майстерні площею 438 кв.м, В побутового корпусу площею 155,5 кв.м, Г майстерні площею 14,4 кв.м, Д сторожового посту площею 9,5 кв.м, І замощення, який на праві приватної власності з 25.06.2021 зареєстрований за відповідачкою.

У період з 01.01.2022 по 12.09.2023 між Криворізькою міською радою та відповідачкою не було договірних правовідносин, однак це ніяк не впливає на обов`язок останньої сплачувати за землю.

Земельна ділянка є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі з площею 0,2346 га 31.12.2010, та стала об`єктом цивільних прав та обов`язків.

13.09.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано за відповідачкою право оренди спірної земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 31.08.2023 № 2023534, строком на 1 рік з автоматичним продовженням дії договору.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 13.01.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році становить 3187 602 грн, та у 2023 році 3665742,30 грн.

Розрахунок за 2022 рік:

3187602 грн х 1,2% = 38251,22 грн орендна плата за рік, де 3187602 грн нормативно грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки без урахування коефіцієнту індексу за 2022 рік;

1,2% - ставка орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно рішень Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506.

Розрахунок за період 01.01.2023 30.08.2024:

3665742,30 грн х 1,2% = 43988,91 грн орендна плата за рік, де 3665742,30 грн нормативно грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

1,2% - ставка орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно рішень Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506.

43988,91 грн : 12 місяців = 3665,74 грн місячна орендна плата, (3665,74 грн : 31 день) х 30 днів = 3547,50 грн за серпень 2023 року, (3665,74 грн х 7 місяців) + 3547,50 грн = 29207,68 грн.

За період з 01.01.2022 по 30.08.2023 загальний розмір коштів за користування земельною ділянкою становить 67458,90 грн (38251,22 + 29207,68), які позивач просив суд стягнути з відповідачки.

Представниця позивача Сильникова А.О. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час, день та місце слухання справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.02.2024, комплекс будівель, що складається з адміністративної будівлі А, площею 49,65 кв.м, Б майстерні площею 438 кв.м, В побутового корпусу площею 155,5 кв.м, Г майстерні площею 14,4 кв.м, Д сторожового посту площею 9,5 кв.м, І замощення, площа будівель вказана по зовнішньому виміру, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності з 25.06.2021 належить ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.09.2024 № НВ-0002152032024, земельна ділянка за кадастровим номером: 1211000000:08:247:0006, площею 0,2346 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності Криворізькій міській раді.

Рішенням Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.08.2022 № 216/1988/22, яке набрало законної сили 11.10.2022, стягнено з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:247:0006, за період з 25.06.2021 до 31.12.2021, у розмірі 23702, 41 грн.

Листом від 11.07.2023 Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин звертався до відповідачки з проханням добровільного врегулювання земельних відносин з плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 1211000000:08:247:0006, у період з 01.01.2022 по 30.06.2023 на загальну суму 60245,67 грн.

У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до частин першої та другої зазначеної вище статті ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок сформульований у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої, другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

У главах 82 і 83 ЦК України визначено, що для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Водночас, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений, зокрема, у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

Отже, судом встановлено, що відповідачка не будучи власником земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:247:0006, загальною площею 0,2346 га, фактично використовувала дану земельну ділянку, при цьому не сплачувала орендну плату за використання вказаної земельної ділянки за період з 01.01.2022 по 30.08.2023 роки, а отже зобов`язана повернути кошти, які мала заплатити позивачу.

Вирішуючи питання щодо суми коштів, які повинна сплатити відповідачка за користування земельною ділянкою, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 157 ЗК України). Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 , із змінами (надалі - Порядок № 284).

Так, пунктом 1 Порядку 284 встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (пункт 2 Порядку № 284).

Пунктом 3 Порядку 284 визначено, що відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Цим же пунктом надано визначення неодержаного доходу як доходу, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості) (пункт 4 Постанови). Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (пункт 1).

Разом з цим, на думку суду, норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі, не встановлюють обов`язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до вимог вказаної вище Методики, адже розмір безпідставно збережених коштів може бути встановлений з розумним ступенем достовірності і без застосування Методики.

Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовував фактичний розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 67 458,90 грн, що був визначений самостійно на підставі наведеного ним арифметичного розрахунку виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період користування нею.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Крім того, згідно з абзацом першим пункту 289.1 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Близький за змістом правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року в справі № 629/4628/16-ц, та Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 639/5391/19.

За таких обставин, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель.

Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а винятково на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 922/4073/19, від 24 вересня 2020 року у справі № 922/3616/19).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 1211000000:08:247:0006 складає 36657 42,30 грн, що підтверджується витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.01.2023.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», яке набрало чинності з 01.01.2022, встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, та яке набрало чинності з 01.01.2022.

Земельна ділянка 1211000000:08:247:0006за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що за класифікацією видів цільового призначення земель віднесено до коду 03.15, для якого розмір ставки орендної плати встановлено 1,2% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Виходячи із наведених вище норм законодавства суд вважає, що позивачем вірно проведено розрахунок безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою відповідачкою у період з 01.01.2022 по 30.08.2023 на суму 67 458,90 грн, виходячи з наступного розрахунку:

Розрахунок за 2022 рік:

3187602 грн х 1,2% = 38251,22 грн орендна плата за рік, де 3187602 грн нормативно грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки без урахування коефіцієнту індексу за 2022 рік;

1,2% - ставка орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно рішень Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506.

Розрахунок за період 01.01.2023 30.08.2024:

3665742,30 грн х 1,2% = 43988,91 грн орендна плата за рік, де 3665742,30 грн нормативно грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

1,2% - ставка орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно рішень Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506.

43988,91 грн : 12 місяців = 3665,74 грн місячна орендна плата, (3665,74 грн : 31 день) х 30 днів = 3547,50 грн за серпень 2023 року, (3665,74 грн х 7 місяців) + 3547,50 грн = 29207,68 грн.

Таким чином вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2024 рік, складала 3028 грн.

З урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідачки на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у вказаному вище розмірі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 79, 79-1, 125, 156, 157 ЗК України, ст.ст. 22, 83, 84, 1212, 1214 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:247:0006за період з 01.01.2022 по 30.08.2023 у розмірі 67458 (шістдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн 90 (дев`яносто) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Криворізька міська рада, код ЄДРПОУ: 33874388, місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м.КривийРіг, площа Молодіжна, буд. 1;

-відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.В.Онопченко