Ухвала суду № 128380226, 23.06.2025, Оболонський районний суд міста Києва

23.06.2025 Справа № 756/9178/24

Справа № 756/9178/24

Номер провадження 6/493/45/25

У Х В А Л А

23 червня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Жука М.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення,

у с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, посилаючись на те, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22.04.2025 року її позов задоволено частково, зокрема допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення на її користь заробітної плати у межах суми за один місяць.

Оскільки вказане рішення в частині негайного виконання не виконується, вона звернулась до ЦМУ МЮ м. Києва для примусового виконання рішення та просить суд зобов`язати Київській міській центр зайнятості подати до суду письмовий звіт про виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 .02.2025 в частині поновлення на роботі, що підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 453-2 ЦПК України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за відсутності клопотання заявника.

Дослідивши заяву та подані в її обґрунтування докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви зважаючи на наступне.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22.04.2025 позов ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 на посаді консультанта роботодавця відділу взаємодії з роботодавцями Оболонського управління Київського міського центру зайнятості, стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 159 425 грн. 19 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів та 10 000 грн. 00 коп. компенсації моральної шкоди та 108 грн. 36 коп. судового збору. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді консультанта роботодавця відділу взаємодії з роботодавцями Оболонського управління Київського міського центру зайнятості та стягнення на її користь з Київського міського центру зайнятості заробітної плати у межах суми платежу за один місяць в розмірі 16 558 грн. 66 коп. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 13.05.2025 на підставі виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва № 756/9178/24 від 23.04.2025 відкрито виконавче провадження № 78051677 про негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на її користь заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Згідно ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру.

Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою ч. 1 цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

У заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 453-2 ЦПК України, суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5ст. 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами ст. 450 цього Кодексу.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Отже, вказаною нормою ЦПК України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в цивільній справі, зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

При цьому відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений достатніми повноваженнями для вжиття заходів щодо примусового виконання боржником судового рішення.

Отже, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Враховуючи, що рішення суду в частині поновлення на роботі, що підлягає негайному виконанню не виконано, вказане рішення перебуває на примусовому виконанні, з урахуванням принципу обов`язковості виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, шляхом зобов`язання Київського міського центру зайнятості подати до суду протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали звіт про виконання судового рішення у цивільній справі № 756/9178/24 в частині поновлення на роботі, що підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.453-2 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення - задовольнити.

Зобов`язати Київський міського центру зайнятості протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали подати до суду звіт про виконання судового рішення у цивільній справі № 756/9178/24 в частині поновлення на роботі, що підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити боржнику, що звіт повинен бути поданий з додержанням вимог ч. ч. 2, 3 ст. 453-3 ЦПК України.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає

Суддя