Рішення № 128373120, 24.06.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 587/749/25

Номер провадження 2-о/573/28/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року м.Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Черкашиної М.С.

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Білопільська міська рада Сумської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту неприйняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявника.

Представник ОСОБА_4 в інтересах заявника ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про встановлення факту неприйняття спадщини. Заява вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ганнівка-Вирівська помер ОСОБА_6 . На день смерті останнього за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані, але не проживали за вказаною адресою наступні члени сім`ї: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 онук, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 онук, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - онука. Зазначає, що за вказаною адресою на день смерті ОСОБА_6 проживала його дружина ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ-СМ №003335, у відповідності з яким йому була передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,51 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ганнівсько - Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області. Маючи намір вступити в управління спадковим майном, заявниця звернулась до приватного нотаріуса Бойко О.І. для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка, проте отримала відмову, вмотивовану тим, що доньки спадкодавця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не прийняли спадщину та не відмовились від неї.

У зв`язку з тим, що не можливо в інший спосіб встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 , яка на момент смерті спадкодавця проживала разом із ним, представник останньої просить встановити факт неприйняття ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , спадщини після смерті свого батька- ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Ганнівка-Вирівська на момент смерті та відкриття спадщини.

Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання заявник ОСОБА_12 не з`явилася, представник останньої - адвокат СТЕГНІЙ А.М. направив заяву про підтримання позову та розгляду справи без їх участі ( а.с. 80) .

Представник заінтересованоїособи Білопільської міської ради Сумської області в судове засідання не з`явився, направивши заяву про розгляд справи без участі представника ( а.с. 79).

Заінтересовані особи - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до судуне з"явились,направили заявипро розглядсправи безїх участі,проти задоволеннязаяви незаперечують (а.с.72-78).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Процесуальні дії в справі.

14 березня 2025 ухвалою прийнято до свого провадження та відкрито провадження в справі та призначено до судового розгляду з викликом заявника, заінтересованих осіб (а. с. 37).

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено,що ОСОБА_5 була одружена з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується матеріалами справи (а. с. 53, 13).

Згідно довідки № 21 від 03.05.2024, виданої Білопільською міською радою Сумського району Сумської області зазначено про те, що з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані, але не проживали члени його сім`ї: ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка, ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка, ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 онук, ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_5 онук, ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_6 онука.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зареєстровані в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить останнім на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконкомом Ганнівсько-Вирівської сільської ради від 27.05.2011 (а. с. 10-12).

25 березня 2002 на ім`я ОСОБА_6 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІІ-СМ №003335, у відповідності з яким йому була передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,51 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Ганнівсько- Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 9).

За данимиГаннівсько-Вирівськогостаростинського округуБілопільської міськоїради Сумськогорайону Сумськоїобласті,місцем реєстрації ОСОБА_6 на деньйого смертібула адреса: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою були зареєстровані, але не проживали члени його сім`ї: ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка, ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка, ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 онук, ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_5 онук, ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_6 онука, а також дружина ОСОБА_5 , яка проживала фактично за вказаною адресою, що підтверджується довідками (а. с. 12-13).

При зверненні до приватного нотаріуса Бойко О.І. для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка, заявник отримала відмову, вмотивовану тим, що доньки спадкодавця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не прийняли спадщину та не відмовились від неї (а. с. 8).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до частини 1 статті 2ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Пунктом 5 частини 2 статі 293ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень статтей 1216, 1217, 1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1258ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Тобто право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Верховний Суд зауважує, що, якщо особа (спадкоємець) не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено належними доказами, то сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем не може свідчити, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, про своєчасність прийняття спадщини, оскільки не є беззаперечним доказом постійного проживання особи на момент смерті із спадкодавцем за адресою реєстрації (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17-ц (провадження № 61-27212св19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452св18).

Висновки суду.

Судом встановлено, що діти спадкодавця ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до нотаріуса не подавали заяву про прийняття спадщини або про її відмову, тому фактично спадщину не прийняли, що позбавляє спадкоємця дружину, яка на момент відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, прийняти спадщину у встановленому законом порядку.

Підставою звернення до суду із вказаною заявою, заявник визначила вимогу про встановлення факту неприйняття спадщини іншими спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 , тобто фактично намагається довести те, що вона є також спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка і фактично вступила в управління спадковим майном, що узгоджується з положеннями статті 16 ЦК України.

З урахуванням викладеного, а також з огляду на те, що для реалізації заявником своїх прав необхідним є встановлення даного факту, який має юридичне значення, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 10, 265, 273, 293, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: Білопільська міська рада Сумської області (місце знаходження: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 35 Сумської області, ЄРДПОУ: 04058019), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокрр: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ), про встановлення факту неприйняття спадщини, задовольнити.

Встановити факт неприйняття ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , спадщини після смерті свого батька, ОСОБА_17 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Ганнівка-Вирівська на момент смерті та відкриття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя