Постанова № 128367120, 24.06.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15965/25

Провадження №3/760/5078/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Мозолевська О.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Офісу Генерального прокурора про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очаків, Миколаївської обл., громадянина України, заступника начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 (до 16.04.2024), половника, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , обіймаючи заступника начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 (до 16.04.2024), половника, усупереч вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи військовою службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими функціями, недбало ставлячись до військової служби, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судове засідання з`явився прокурор. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. До початку судового розгляду на адресу суду направив заяву, відповідно до якої просив розглянути вказаний адміністративний матеріал без його участі, вину визнав та щиро розкаявся.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 КУпАП від 11.06.2025 та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення із наступних підстав.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.06.2025 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді заступника начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 (до 16.04.2024), полковника, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, таким чином є військовою службовою особою.

Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Положеннями ст. 58 Статуту визначено, що командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 59 Статуту встановлено, що командир (начальник) зобов`язаний негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Проте, всупереч наведеним статутним обов`язкам полковник ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби за наступних обставин, а саме: не забезпечив виконання Головним управлінням ВСП визначених Законом України «Про Військову службу правопорядку у ЗС України» та «Положенням про ІНФОРМАЦІЯ_2 » завдань за призначенням, а саме виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень, виявлення причин, передумов і обставин злочинів та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об?єктах, під час організації розгляду звернення Голови ТСК ВРУ №04-76/10-2024/48101 від 01.03.2024; не належно контролював проведення підлеглими офіцерами Головного управління розгляд звернення Голови ТСК ВРУ №04-76/10-2024/48101 від 01.03.2024 та виконання доручення №621 від 05.03.2024; при підписанні відповіді Голові ТСК ВРУ 13.03.2024 матеріали перевірки надані ІНФОРМАЦІЯ_3 не перевірив, зазначивши у відповіді Голові ТСК ВРУ №306/3ВП/1940 від 13.03.2024 недостовірну інформацію, що факти застосування насильства щодо курсантів не знайшли свого підтвердження під час проведеної перевірки; не встановив у Головному управлінні такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України та інших нормативно-правових актів, що призвело до неналежного розгляду звернення Голови ТСК ВРУ №04-76/10-2024/48101 від 01.03.2024 та як вчасно не було забезпечено поновлення порушених прав курсантів Академії, а посадові особи Академії, які вчиняли протиправні дії застосовуючи фізичне насильство до курсантів, тривалий час мали змогу уникати відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду є діянням, що віднесене до адміністративного правопорушення.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.02.2022 до 07.08.2025.

Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами долученими до нього.

Зазначені докази у своїй сукупності свідчать про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Таким чином, полковник ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи військовою службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими функціями, недбало ставлячись до військової служби недбало поставився до військової служби в умовах особливого періоду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищезазначені фактичні обставини, які були виявлені 15.03.2024, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , заступника начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 (до 16.04.2024),наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує адміністративну відповідальність, судом визнано щире розкаяння винного.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, які обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, в силу припису п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.9, 33-35, 172-15, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відсутність у постанові по справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні приписів Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про дату народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків чи паспортних даних особи, боржника, відповідно до постанови Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №471/283/17-ц (провадження №61-331св18), на підставі положення ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Суддя О.М. МОЗОЛЕВСЬКА