Рішення № 128365391, 23.06.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4099/25

Провадження №: 2-а/752/194/25

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2025 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.

при секретарі судового засідання - Замай А. О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису),

в с т а н о в и в:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису).

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КП №0000361345 від 25 вересня 2023 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі 340 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, а саме транспортний засіб зупинено в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Позивач вважає винесену постанови незаконною та такою, що підлягає скасуванню, адже в період винесення відповідної постанови транспортний засіб Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 перебував у користуванні іншої особи - ОСОБА_2, відомості про якого, у відповідності до Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року №1145, у період з 17 квітня 2023 року по 17 квітня 2024 року було внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Посилаючись на викладене, просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КП №0000361345 від 25 вересня 2023 року, винесену Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ОСОБА_1 та стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КП №0000361345 від 25 вересня 2023 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам роз`яснено їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

14 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Войнов А.В. направив відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що 25 вересня 2023 року об 11 год 10 хв головним інспектором паркування Хайруліном Олегом Рашитовичем на вул. Обсерваторна, буд. 7 в м. Києві було зафіксовано розташування транспортного засобу Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинено в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Інспектором за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів було встановлено, що автомобіль Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 .. Встановивши відповідальну особу, а саме ОСОБА_1., інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1КП №0000361345 від 25 вересня 2023 року, відповідно до якої, на позивача накладено штраф у розмірі 340 грн за порушення вимог частини першої статті 122 КУпАП, чим порушено вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» ПДР. Окрім того, зазначає, що постанова серії 1 КП №0000361345 від 25 вересня 2023 року була сплачена у встановлені чинним законодавством строки та виконана добровільно, що підтверджує, що про факт існування оскаржуваної постанови позивачу було відомо під час строку на її добровільне виконання. Разом з тим, у позивача була можливість замінити відповідальну особу шляхом звернення до органу, що виніс постанову у визначений законодавством строк, проте позивачем проявлено пасивну правову поведінку. Зазначає, що позивачем не доведено відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП та відповідно не спростовано правомірність дій інспектора з паркування при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення. А тому, в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

18 квітня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій остання зазначає, що інспектором з паркування не дотримано норми частини першої статті 14-2 КУпАП та проігноровано норми Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 08 жовтня 2022 року №1145 при винесенні постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності. Відповідачем безпідставно зазначається у відзиві, що доказами вчинення саме позивачем адміністративного правопорушення є матеріали фотозйомки, розміщені на офіційному сайті КМДА. Звертає увагу, що позивач не заперечує щодо факту вчинення ОСОБА_2 (належним користувачем) правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, а також сплату останнім оскаржуваної постанови, однак саме позивач не вчиняла зазначеного правопорушення. Посилаючись на вказане, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 13 лютого 2020 року.

Постановою серії ІКП №0000361345 від 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, оскільки 25 вересня 2023 року об 11 год 10 хв на вул. Обсерваторна, буд.7 в м. Києві зафіксовано транспортний засіб Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено пункт 3.34 Правил дорожнього руху України, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн 00 коп.

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, заперечує свою вину в порушенні Правил дорожнього руху та вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та протиправною, оскільки вона не керувала транспортним засобом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом частини першої статті 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно пункту 33 Правил дорожнього руху України, знак 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Зона дії знаку - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаку не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Дія знаку поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.

Зона дії знаку може бути зменшена табличкою 7.2.2 на початку зони дії, а також установленням у кінці його зони дії дублюючого знаку з табличкою 7.2.3.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль позивача здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суб`єкт владних повноважень (чи суд) встановлює наявність складу адміністративного правопорушення (проступку).

Згідно із частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За положеннями частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, відповідно до спірної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Натомість позивач заперечує факт керування транспортним засобом, оскільки в день вчинення правопорушення транспортним засобом макри Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , керувала інша особа - ОСОБА_2 .

Так, згідно з частиною першою статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформацїї), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів №31/26-1868-23-2025 від 23 січня 2025 року у період з 17 квітня 2023 року до 17 квітня 2024 року ОСОБА_2 був внесений належним користувачем транспортного засобу марки Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого була ОСОБА_1 , тобто в той період часу, коли була винесена оскаржувана постанова.

Позивач підтверджує факт вчинення ним вищевказаного адміністративного правопорушення, а також той факт, що саме ним було сплачено штраф за неї згідно оскаржуваної постанови.

З огляду на те, що наданим позивачем доказами підтверджено факт того, що на момент вчинення адміністративного правопорушення 25 вересня 2023 року вона була власником транспортного засобу марки Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , проте належним користувачем вказаного автомобіля внесеного в Єдиний державний реєстр транспортного засобу був ОСОБА_2 , а тому позивач не є особою, яка несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в режимі фотозйомки.

Вказані докази в сукупності вказують на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, а саме статті 14-2 КУпАП.

Враховуючи викладене, в цьому випадку позивачка не є суб`єктом адміністративного правопорушення, за яке відносно неї винесено оскаржувану постанову.

Нормами частин першої - другої статті 7, статті 245 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи (частина третя статті 77 КАС України).

Європейський суд з прав людини у пункту 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Виходячи з наведеного вище, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом. Також саме на посадову особу (суб`єкт владних повноважень), яка вирішує питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, покладається обов`язок по доказуванню наявності події і складу адміністративного правопорушення в діях особи, що притягається до відповідальності, і обов`язок по збиранню та фіксуванню доказів на підтвердження події та складу правопорушення.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що суд бере до уваги лише ті докази які здобуті в порядку, що не суперечить Закону.

Оскільки постанова не містить відповідних доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність вказаного адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова в цій частині прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

З урахуванням зазначеного, враховуючи встановлені обставини та приписи чинного законодавства, суд задовольняє позовні вимоги в частині скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статтею 122 КУпАП.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За приписами пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного проступку провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а отже, і вчинення нею адміністративного проступку, притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, унаслідок чого оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Заявлена позивачем вимога про визнання постанови протиправною не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає завданням адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав позивача. Крім того, частина третя статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не передбачено вирішення судом питань про визнання рішення суб`єкта владних повноважень протиправним.

Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 122, 245, 251, 280, 283, 284, 293 КУпАП, 5-7, 9, 77, 241-246, 268, 271, 280, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ІКП № 0000361345 від 25 вересня 2023 року по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), винесену Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 37405284, адреса місцезнаходження: вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01054.

Повне рішення суду виготовлено 23 червня 2025 року.

Суддя І. А. Кирильчук